Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Карпатського економічного району.

Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Карпатського економічного району.

Природно - ресурсний потенціал.

Розташування в усіх чотирьох областях Карпатської складчастої системи, теплий, помірно вологий кліматом, тут не буває посухи. Ґрунтовий покрив: переважають сірі й лісові ґрунти та опідзолені чорноземи, дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні, бурі лісові. Найнижчою є сільськогосподарська освоєність гірських територій. Водними ресурсами забезпечений. Лісові ресурси - Найвищим є рівень лісистості (43,2%) в Івано-Франківській області

Мінерально-сировинні ресурси: поклади сірки, калійної і кам`яної солі, мінеральні води (у Карпатах), деякі мінеральні будівельні матеріали. Міжрайонне значення мають лісові ресурси, кам`яне вугілля, природний газ, поклади торфу родовища поліметалевих руд, а також поклади Мужиївського золотоносного родовища на Закарпатті. Розвідані також поклади глиноземної сировини (алуніти), нікелеві та мідні руди, ртуть, марганець.

Економічний потенціал.

Складну галузева і функціонально-компонентна структури. Він складається з міжгалузе­вих територіальних комплексів (МТК): паливно-енергетичного, ма­шинобудівного, хімічного, лісовиробничого, індустріально-будівельного, агропромислового, рекреаційного, транспортного. Більшість МТК розвиваються на основі трудових і природних ре­сурсів району і повністю чи окремими галузями характеризують його місце в територіальному поділі та інтеграції праці.

Найбільш розвинені в Карпатському економічному районі машинобудування, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів. Дуже мало розвинена чорна металургія та електро­енергетика.

Науково-технічний потенціал.

Створено потужний науково-технічний потенціал, спроможний вирішувати найактуальніші проблеми структурної перебудови економіки, прискорення НТП, посилення інтен­сифікації тощо. Функціонує потужний потенціал академічної, вузівської і га­лузевої науки, науково-технічний потенціал багатьох підприємств, зокрема наукомістких виробництв у промисловому комплексі.

Особливо велика роль науково-технічного прогресу в охороні навколишнього середовища і раціональному природокористу­ванні. Розвиток науки і техніки дає змогу створювати ефективні засоби і прилади для очищення промислових і комунальних ви­кидів, що забруднюють воду, атмосферу, ґрунт.  Передові техно­логії забезпечують перехід до замкненого водопостачання, утилі­зацію відходів, економію трудових, рослинних і мінеральних ресурсів, а також раціональне використання земельних ресурсів.

Стан оточуючого природного середовища.

Інтенсивне ведення сільського погіршило ба­ланс гумусу, особливо в чорноземних ґрунтах, підвищило концен­трацію шкідливих хімічних продуктів, засоленість і кислотність ґрунтів, порушило водний і повітряний режими.

Потребують уваги питання охорони унікальних лісових ресурсів Карпат.

Трудовий потенціал.

Багатий на трудові ресурси. Населення району – 6 млн. осіб. В усіх областях, крім Львівської, переважає сільське населення., густота населення (86 осіб/км²).

Характерні інтен­сивні маятникові міграції. У статевій структурі населення переважають жінки – 52,6%;

Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Південного економічного району .

Природно-ресурсний

Клімат помірно теплий. Водні ресурси: гідрографічна мережа району відносно негуста

Земельні ресурси: ґрунти району різноманітні. Розміщення ґрунтів має чітко виражений зональний характер

Лісові ресурси: лісом зайнято не більше 1,5 - 2,5% території.

Мінерально-сировинні ресурси: залізні руди, флюсові вапняки, солі Сиваша, різні види будівельних матеріалів (граніт, вапняки, мергелисті глини тощо). Найбільше значення має залізна руда, залізо флюсових вапняків

Південний район добре забезпечений сировиною для будівельної індустрії - вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами, мармуром, мергелем, каоліном, вулканічними туфами.

Серед природних ресурсів багато озер і лиманів, води яких містять солі натрію, хлору, брому. Солі озер і лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості.

На території району виділяється Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область.

Економічний

Раніше цей район розвивався в аграрному напрямі (зернове господарство). Розвивались галузі промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, виробництва сільськогосподарських знарядь праці, суден, видобутку залізної руди. Пізніше структура промисловості змінилася (машинобудування, галузі важкої і харчової промисловості, у сільському господарстві розширено площі під технічними культурами, виноградниками, садами).

За вартістю валової продукції на першому місці харчова промисловість, на другому – машинобудування, на третьому - легка.

Науково-технічний

Потужний науково-технічний потенціал, основу якого складають науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади. Будівництво кластер-технопарка «міжнародний центр виробників» почалося у 2007 рЧастка інноваційно-активних підприємств в 2007 р. для Одеського регіону складає 11,4%, Крим – 11,5%, Миколаїв – 8,3%, Херсон – 13,6% (14,2% – в цілому по Україні).

 

Стан природного середовища.

Основними напрямками перспективного розвитку Південного економічного району є вдосконалення його спеціалізації як індустріально-аграрного району, важливого транспортно-морського й рекреаційного регіону з розвиненим курортно-туристським господарством.

Трудового

Середня густота населення 64,5 осіб/км2 (по Україні - 83 особи/км2).

Великі територіальні відмінності в розміщенні й густоті населення.

Коефіцієнт народжуваності коливається від 8,0‰ до 9,8

Коефіцієнт смертності тут один з найнижчих в Україні – 13,7Природний приріст скрізь від'ємний і становить від мінус 5,0‰ у Херсонській області до мінус 6,1‰ в Одеській. Дитяча смертність висока в Одеській області та АР Крим

У районі один з найвищих показників працездатного населення -57,2% Чоловіків набагато менше, ніж жінок

У галузях суспільного виробництва зайнято 25,6% - у промисловості, 33,2% - в сільському господарстві, 28% - у невиробничій сфері.

Рівень безробіття в районі нижчий, ніж в інших районах України 10,6

Рекреаційно-туристичний

Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та джерела мінеральних вод. Кращі лікувальні грязі в Куяльницькому лимані Одеської області і Сакському озері АР Крим. Лише в Криму налічується понад 100 різних за складом і дією на людський організм мінеральних джерел

Для курортів Причорномор'я в цілому характерні: відсутність комплексності їхнього розвитку (рекреація випадає з економічної структури району); низький рівень зовнішнього рекреаційного потоку; нерівномірний розподіл потоку рекреантів на території й концентрація його на більш освоєних територіях; яскраво виражена сезонність потоку рекреантів; відсутність єдиної рекреаційної політики будівництва й управління курортами; слабка транспортна забезпеченість курортів; концентрація місцевого населення на найбільш цінних у рекреаційному відношенні територіях; слаборозвинена, вузькоспеціалізована економічна база міст-курортів.

Інфраструктура

Вигідне географічне положення. Через його територію проходять важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають економічні райони України з багатьма зарубіжними країнами. Район розташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азовсько-Чорноморського басейну. Його причорноморське положення сприяє розвитку портового та рекреаційного господарства.

 

Економічний потенціал.

Поділля спеціалізується на сільсько-господарському виробництві, на основі якого сформовано потужний агропромисловий комплекс. Поділля вирізняється, насамперед, високим рівнем виробництва продукції землеробства і тваринництва. Район спеціалізується на харчовій промисловості (половина всієї товарної продукції промисловості), випуску сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив.

Трудовий потенціал.

один з найменш населених районів України. Чисельність населення району – 4 млн. осіб. Щільність населення – 69 осіб/км². Відсоток міського населення - 48,8%. Трудові ресурси становлять 1,7 млн. осіб, спостерігається зменшення їхньої чисельності. Коефіцієнт природного приросту дорівнює -8,0 ‰.

Економічний потенціал.

Територіальна концентрація промисловості у три рази вища за середньодержавний показник. Галузями спеціалізації є: електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, легка промисловість.
За рівнем промислового розвитку Придніпровський економічний район займає друге місце після Донецького і є одним з найбільших індустріальних районів України. Частка реалізованої продукції промисловості складає 25,6% в Україні, валової продукції сільського господарства – 13,8%, обсяг створеної валової доданої вартості - 14,5% від загальнодержавного виробництва ВДВ (валової доданої вартості). Загалом район виробляє 53 % продукції чорної металургії держави, 23,5 % – електроенергії, 19% – машинобудування, 19% – хімії та нафтохімії.

Придніпровський економічний район – промислово-аграрний, де промисловість значно переважає над сільським господарством (6:1), крім Кіровоградської області.

Нинішня екологічна ситуація району складна, хоча в останні роки у зв’язку із скороченням виробництва вона покращилась. Високі концентрації шкідливих речовин зафіксовані в містах Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Зеленодольську (припустимий рівень перевищений у 282 рази), Димитрові, Олександрії. Крім того, дуже гостро екологічна проблема стоїть у Запоріжжі. Через викиди в атмосферу шкідливих речовин ТЕС у Енергодарі та випарування зі ставка-охолоджувача, який розміщений поряд з АЕС утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів; ґрунти втрачають свою родючість.

Аналіз екологічної ситуації району свідчить про наявність на його території негативних змін в навколишньому середовищі, а саме: підтоплення міст, селищ, сільськогосподарських земель, зміна гідрохімічного і гідробіологічного режимів річок та водоймищ, замулення, заболочення, пересихання малих річок, ерозія, забруднення ґрунтів і зниження їх родючості.

Розвиток інфраструктури.

 Район включає усі види транспорту при провідній ролі залізничного. Це пов'язано з матеріаломісткістю виробництва і масовістю перевезень. За щільністю залізничних шляхів район поступається лише Донецькому економічному району. Автотранспорт зв'язує міста району з всіма регіонами України. Крім того практично всі населені пункти району зв'язані автомобільними шляхами. Для міжрайонних зв'язків району важливе значення має
р. Дніпро з портами у Запоріжжі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Нікополі. Позитивним є також вихід Запорізької області до Азовського моря і наявність тут Бердянського порту.        Крім  того  район з'єднаний авіалініями з усіма великими містами України та з великою кількістю інших країн світу. Трубопровідний транспорт забезпечує район нафтою, нафтопродуктами і газом.

 Розвинуті усі види зв'язку. Район має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного зв'язку, введені цифрові телефонні станції. Глобальна мережа "Інтернет" у режимі "он-лайн" використовується в усіх сферах господарського життя.

Економічний потенціал .

Близькість району до української металургійної бази сприяла розвитку важкого металомісткого машинобудування. Розвинуті металообробна, хімічна, нафтохімічна, легка та харчова промисловості. В районі переважає частка видобувних галузей над обробними.

Стан природного середовища.

Нинішня екологічна ситуація району характеризується як кризова, що формувалась протягом тривалого періоду. Велика кількість об’єктів з питомою вагою матеріаломістких та енергомістких технологій спричинила виникнення надзвичайної ситуації. Промислові і транспортні викиди в атмосферу та водойми, накопичення шкідливих та токсичних речовин в ґрунті призвели до деградації довкілля. Негативно на навколишнє середовище впливає Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками.

Аналіз розвитку економіки впродовж останніх років свідчить про вагомий вплив залучення інвестицій на зростання темпів розвитку. Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли із: США, Німеччини, Японії, Угорщини, Австрії. Спрямування інвестицій за видами економічної діяльності: харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції; виробництво деревини та виробів з неї; виробництво машин та устаткування; текстильна промисловість; хімічне виробництво; добувна промисловість; оптова та роздрібна торгівля; транспорт; готелі і ресторани; сільське господарство, мисливство, лісове господарство.

Зниження активності іноземних інвесторів значною мірою є результатом змін у законодавстві, що регулює інвестиційну діяльність у державі. Враховуючи те, що активізація інвестиційної діяльності була зумовлена існуванням спеціальних режимів інвестиційної діяльності (спеціальна економічна зона “Закарпаття” та територія пріоритетного розвитку), які забезпечили динамічне зростання показників розвитку економіки впродовж останніх років, частина підприємств ТПР та СЕЗ “Закарпаття” призупинили реалізацію інвестиційних проектів внаслідок законодавчих змін, що обмежують здійснення інвестиційної діяльності на пільгових умовах.

Особливістю функціонування спеціальних режимів інвестиційної діяльності є потужне представництво транснаціональних компаній. Завдяки функціонуванню цих двох законів Закарпаття стало зоною уваги таких відомих транснаціональних компаній: "Фольксваген", “Шкода”, “Ауді”, “Ікеа”, “Фішер”, “Філіпс”, “Хьюлетт Пакард”, “Флекстронікс”, "ТДК", "Леоні", “Делфі”, “Ядзакі”, “Джебілл”, “Ле-Го”, “Генкель”, “Гроклін” та інші, які вже сьогодні реалізують власні інвестиційні проекти на теренах області.

 

Охарактеризувати внутрішні фактори соціально-економічного розвитку Карпатського економічного району.

1234Следующая ⇒

Поделиться: