Розробіть методику діагностування одного з компонентів лексичної компетентності у дітей середньої групи.

Доцільно використовувати такий прийом, як складання розповідей-мініатюр, об'єднаних одним героєм.

 Також на заняттях можна використати словесні вправи. Цікаві творчі завдання пропонує О. Ушакова. Це лексичні вправи на добір епітетів, метафор, порівнянь, синонімів і антонімів, які допомагають дітям відчути красу слова, порівняти непоетичну і поетичну мови, розвивають художнє сприйняття довкілля, вміння побачити у ньому красу. Наприклад:

 • Як можна сказати про сніг? Про березу? Про осінь?

 • Підбери слова, близькі до слова холодний.

 • Підбери слова, протилежні словам холодний,похмурий, ясний тощо.

 

Методи роботи над складанням творчих розповідей про природу можуть бути нетрадиційними.

 Наприклад: побудова розповіді з опорою на зразок з умовою заміни у ньому описових елементів у відповідності з творчим завданням. Так, у розповіді-зразку описується одна пора року, а дітям пропонують уявити дії героїв в іншу і дати відповідний опис подій.

 

Дитині можна запропонувати скласти творчу розповідь за опорними словами, які можна на початку унаочнити. Дорослий добирає малюнки із зображенням предметів, об'єктів, назви яких слід використати у розповіді. Наявність образу дасть змогу не лише використати слово, а добрати більш точні порівняння, ознаки, описати зовнішність тощо.

Виявлення специфіки та особливостей комунікативно-мовленнєвої діяльності дошкільників у взаємодії з ровесниками дає змогу виділити в усіх вікових групах дитячого садка дітей з високим, середнім та низьким рівнями здатності до спілкування.

 

Критеріями високого рівня є такі: сформованість стійких мотивів спілкування з дорослими і ровесниками, частота контактів, ініціативність, активність взаємодії з навколишніми людьми, виражена у формах емоційно-особистісного, ситуативно-ділового та позаситуативного спілкування; володіння багатством невербальних засобів, знання ввічливих форм контакту і вміння здійснювати дії мовленнєвого та невербального характеру для взаємодії; розвинутість і різноманітність побудови мовлення у діалозі й монолозі, його адекватність просторово-часовому і партнерському оточенню, зв'язність, логічність висловлювань, наявність творчих розповідей.

 

Критерії середнього рівня: ситуативність проявів особистісних, ділових і пізнавальних мотивів спілкування з дорослими та однолітками, шо не стало стійким, стабільним механізмом, який спонукає до особистої ініціативи при вступі в мовленнєву взаємодію; відсутність активності в комунікації, знання ввічливих форм контактів, але не як керівництво до дії; слабка сформованість навичок соціально-перцептивного аналізу ситуації спілкування, помилки в оцінці просторово-часових характеристик та діючих осіб у комунікації; бідність лексики, граматичних і звукових утворень (зменшувальні суфікси, звертання, відповідні інтонації, тон, темп, сила голосу), що використовуються для встановлення взаєморозуміння в мовному спілкуванні, одноманітність побудов і форм мовленнєвих висловлювань, розповідання (монолог) відповідно до наочно-образної ситуації спілкування, несформованість елементів творчої уяви, фантазії, прогнозування, невміння виходити за межі наочної ситуації.

 

До критеріїв низького рівня належать такі: несформованість мотивів спілкування з дорослими і ровесниками, труднощі вступу в контакт, комунікативно-мовленнєві дії без урахування (аналізу-синтезу) ситуації спілкування («не до ладу»), безініціативність у веденні діалогу, мимовільне використання експресивних, невербальних засобів комунікації при невмінні «читати» їх у партнерів; складнощі у формулюванні задуму дій партнерів щодо спілкування і розуміння ситуації в цілому; низькі мовні характеристики (бідність лексики, невиразність звучного мовлення, граматична неправильність); однотипність побудови фраз, відсутність творчої розповіді.

 

4.(практика) Розробіть методику діагностування одного з компонентів підготовки дітей до навчання грамоти.

Методика 1. Обстеження уміння виділяти перший та останній звуки в слові.

Мета: вивчити уміння дітей середньої групи виділяти перший та останній звуки в слові.

Матеріал: казковий будиночок, тварини, предметні картинки.

Хід досліду: Ігрова ситуація: перед дитиною ставили іграшковий будиночок і роповідали: «В цьому будиночку живуть тварини: лисиця, ведмідь, кішка, собака, коза, свиня. Біля будиночка тече річка, ввійти в нього можна тільки ось по цьому містку. Цей місток чарівний. На ньому сидить вчений Ворон. Того, хто підходить до містка, він запитує, який перший (чи останній) звук в його імені. Під тим, хто не знає, провалюється місток. Підійшли тварини до містка, а ввійти в будиночок не можуть, бо не знають, який в їхньому імені звук перший. Допоможи їм.» Наступного разу діти визначають перший та останній звук в словах –назвах картинок.

Результати досліде заносяться до протоколу. Протокол ведеться окремо на кожну дитину.

Примітка: Якщо дитина правильно виділяє звук в слові, записують цей звук, а в дужках ставлять позначку +, якщо ж не виділяє -.

Прізвище, ім. я	Перший звук в імені	Останній звук в імені	Перший звук в слові за картинкою	Останній звук в слові за картинкою
Петренко І.	Лисиця Л +	Я -	Вовк – В -	К - +
	Ведмідь В +	Дь -	Рак – Р +	К - +

 

5. Розробіть методику діагностування одного з компонентів лексичної компетентності у дітей старшої групи. (Практикум: ст. 82 Мет. №1)

Мета: зясувати розуміння дітьми значення слів.

Матеріал: 10 картинок із зображенням національного укр.. посуду, 10 картинок із зобр.. укр… нац.. одягу.

Хід досліду: Дитині по черзі показують картинки і запитують: «Ти знаєш , що це? Як називається цей предмет, річ? Відповіді дітей фіксуються. В досліді бере участь 10 дітей.

⇐ Предыдущая123456

Поделиться: