Виймально-навантажувальні роботи.

Основним завданням при виконанні розділу курсового проекту «Виймально-навантажувальні роботи» є розрахунок теоретичної, технічної, а також, з урахуванням режиму роботи підприємства й окремих його ділянок, експлуатаційної продуктивності виймально-навантажувального устаткування. Ґрунтуючись на отриманих результатах, необхідно розрахувати парк виймально-навантажувального устаткування для забезпечення заданої виробничої потужності кар'єру.

У якості вихідних даних для виконання цього розділу проекту є наступні показники:

- тип основного виймально-навантажувального устаткування;

- тривалість технологічного екскаваторного циклу;

- середнє значення коефіцієнта наповнення ковша екскаватора з урахуванням різновиду порід;

- середнє значення коефіцієнта розпушення гірських порід у ковші екскаватора з урахуванням їх різновидів;

- тривалість зміни;

- добовий, тижневий і річний режими роботи екскаваторних ділянок;

- коефіцієнт використання екскаватора протягом зміни.

 

 

1. Теоретична продуктивність екскаватора враховує тільки конструктивні його параметри і визначається за формулою:

 

,                                        (Т.44)

 

де Е – ємність ковша екскаватора, м³;

Т_{ц. теор.} – тривалість теоретичного екскаваторного циклу, вибирається з таблиці технічних параметрів вибраної марки екскаватора, с.

 

2. Технічна продуктивність враховує умови роботи екскаватора у вибої і є максимально можливою для даної моделі при безупинній роботі в конкретних умовах. Вона є вихідною для визначення експлуатаційної продуктивності екскаватора.

Технічна продуктивність екскаватора визначається за формулою:

 

                                 (Т.45)

 

Коефіцієнти розпушення порід у ковші екскаватора ( ) і коефіцієнт наповнення ковша ( ) приймаються з урахуванням різновиду порід, що відпрацьовуються, з технологічних довідників.

 

3. Експлуатаційна продуктивність екскаватора враховує не тільки конкретні умови, але також і організацію процесу виймально-навантажувальних робіт за допомогою коефіцієнта використання екскаватора в часі і визначається за формулою:

 

 ,                 (Т.46)

 

де k_вик. – коефіцієнт використання екскаватора на чистій роботі. Значення даного коефіцієнта залежить від виду застосовуваного транспорту й прийнятої схеми подачі його під навантаження, і може бути узяте з технологічних довідників, або із звітів технічних служб діючого підприємства.

1. Змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора визначається за формулою:

 

,                                                   (Т.47)

 

де Т_ЗМ – тривалість зміни, година.

5. Добова Q_доб., місячна Q_міс. і річна Q_річ. експлуатаційні продуктивності екскаватора визначаються відповідно за формулами:

                                  (Т.48)

де N_зм – число робочих змін у добу; 

N_доб. – число робочих діб на місяць;

 N – число робочих днів у році.

 

6. Ґрунтуючись на вихідних даних річної продуктивності кар'єру за різними різновидами порід, визначаємо необхідну кількість виймально-навантажувального устаткування для виконання даних робіт:

                                                                          (Т.49)

де А_Р, А_СК., А_проз– річна виробнича потужність кар'єру відповідно за корисними копалинами, скельними і пухким розкривом, м³;  

Q_РІЧ.Р., Q_РІЧ.СК., Q_{РІЧ.П.РОЗ.} – експлуатаційна річна продуктивність екскаватора відповідно в рудних і скельних вибоях, а також у вибоях пухкого розкриву, м³/рік.

        

7. Інвентарний парк екскаваторів визначається з урахуванням коефіцієнта резерву за формулою:

 

,                                     (Т.50)

 

де – коефіцієнт резерву ( _.=1,2).

 

 

Кар’єрний транспорт

Основним завданням при виконанні розділу проекту «Кар’єрний транспорт» є розрахунок, з урахуванням режиму роботи підприємства й окремих його ділянок, експлуатаційної продуктивності кар’єрного транспорту. Ґрунтуючись на отриманих результатах, необхідно розрахувати парк транспортного обладнання для забезпечення заданої виробничої потужності кар'єру.

У якості вихідних даних для виконання цього розділу проекту є наступні показники:

1. Автомобільний транспорт:

- марка автомобіля;

- відстань транспортування вантажу;

- швидкість руху з вантажем;

- швидкість руху без вантажу;

- тривалість зміни;

- безпечна відстань між автосамоскидами.

 

2. Залізничний транспорт:

- тип локомотива;

- тип вагонів;

- уклон шляху;

- середній радіус кривих;

- час руху потяга перегоном без вантажу;

- час руху потяга перегоном з вантажем.

 

Алгоритм розрахунку рухомого складу і пропускної здатності автодоріг

    Як правило, число автосамоскидів розраховується для кожного екскаватора окремо. Робочий парк автосамоскидів установлюється за умови забезпечення безупинної роботи робочого парку екскаваторів при ритмічній подачі порожніх автосамоскидів у вибій. Число автосамоскидів, що може ефективно використовуватися в комплексі з одним екскаватором, визначається за формулою:

                                                       (Т.51)

де - час рейсу, хв;

 - час навантажування автосамоскида, хв. 

,                                       Т.52)

де , ,  - час відповідно руху, розвантаження і маневрів, хв.

Тоді:

.                         (Т.53)

Час навантажування:

,                                          (Т.54)

де  - число ковшів, що розвантажуються екскаватором у кузов автосамоскида;

 - тривалість робочого циклу екскаватора, хв.

У залежності від співвідношення щільності γ_п перевезеної породи, вантажопідйомності q_а автосамоскида, ємності V_а його кузова, число  ковшів може обмежуватися або ємністю кузова, тобто γ_п/К_р≤ q_а/V_а , або вантажопідйомністю автосамоскида, тобто γ_п/К_р≥ q_а/V_а.

Тоді час навантажування автосамоскида:

                                          (Т.55)

або

,                                          (Т.56)

де Е – ємність ковша, м³;

k_p – коефіцієнт розпушення породи в ковші екскаватора; 0,9 – коефіцієнт, що враховує зміну коефіцієнта розпушення в кузові автосамоскида;

k_н – коефіцієнт, що враховує наповнення ковша екскаватора;

k_{гор .} = 1,1 – 1,15 – коефіцієнт, що враховує навантаження автосамоскида з горою.

Час руху автосамоскида визначається за формулою:

,        (Т.57)

де Т_гр., Т_пор. – час руху автосамоскида відповідно з вантажем і без вантажу, хв;

l₁, l₂, l₃,…,l_n – довжина ділянок шляху з однаковими умовами руху (з вантажем і без вантажу), км;

υ₁, υ₂, υ₃,…,υ_n - швидкості руху автосамоскида на цих ділянках, км/годину (швидкості руху приймаються за реальними даними, або з довідника за технологією гірничого виробництва).

Час розвантаження автосамоскида  включає час підйому кузова і час його опускання. Для автосамоскидів вантажопідйомністю до 40 тонн він складає 60 секунд, при більшій вантажопідйомності автосамоскидів – 70 – 90 секунд.

Час маневрів  при навантаженні автосамоскида залежить в основному від схеми під'їзду і знаходиться в межах 0-10, 20-25, 50-60 с відповідно для наскрізної, петлевої та тупикової схем. При розвантаженні він складає 40-50 секунд.

Знаючи число автосамоскидів для обслуговування одного екскаватора, можна визначити число працюючих автосамоскидів для забезпечення роботи n–ї кількості екскаваторів за формулою:

.                                                (Т.58)

Число працюючих автосамоскидів можна також визначити за формулою:

 

 

,                                             (Т.59)

де  = 1,1 – 1,15 – коефіцієнт нерівномірності роботи;

     - добовий вантажообіг кар'єру, т;

     n_зм – змінна експлуатаційна продуктивність автосамоскида, т;

,                                 (Т.60)

     - коефіцієнт використання вантажопідйомності автосамоскида;

- тривалість зміни, год.;

    - час рейсу, ч;

k_{в.а .} = 0,7 – 0,8 – коефіцієнт використання автосамоскида в часі.

    Частина автосамоскидів постійно знаходиться в ремонті і проходить технічне обслуговування, тому інвентарне число автосамоскидів складе:

                                                   (Т.61)

де  = 0,7 – 0,8 – коефіцієнт технічної готовності парку.

    Технічна готовність автосамоскидів зменшується у міру збільшення терміну їхньої експлуатації.

    Пропускна здатність автодороги (N) – це максимально можливе число автосамоскидів, що можуть пройти через визначену ділянку в одиницю часу. Вона залежить в основному від швидкості і числа смуг руху. При русі автосамоскидів в одному напрямку годинна пропускна здатність автодороги складе:

,                                                  (Т.62)

де - інтервал часу між машинами, хв;

       - швидкість руху, км/годину;

- безпечна відстань між наступними один за одним автосамоскидами, м;

    = 0,5 – 0,8 – коефіцієнт нерівномірності руху.

    Безпечна відстань між автосамоскидами складається з довжини гальмового шляху і довжини автосамоскида, і повинна бути не менше 50 м. На горизонтальних прямолінійних ділянках ця відстань визначається за формулою:

.                                              (Т.63)

Провізна спроможність автодороги визначається за формулою:

 ,                                                (Т.64)

де - фактична маса вантажу, перевезеного автосамоскидом, т;

= 1,75 – 2,0 – коефіцієнт резерву.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: