Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
До виконання лабораторних робіт з дисципліниСтр 1 из 12Следующая ⇒
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До виконання лабораторних робіт з дисципліни ''КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ" Частина 2 Конструкторсько-технологічне проектування ЕА Для студентів всіх форм навчання за напрямами 0910 «Електронні апарати», 6.050902 “Радіоелектронні апарати”
Сєвєродонецьк, 2009 УДК 621.43.01
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “'Комп'ютерні технології проектування електронної апаратури" Частина 2. Конструкторсько-технологічне проектування ЕА. Для студентів всіх форм навчання за напрямами 0910 «Електронні апарати», 6.050902 “Радіоелектронні апарати” / Укл.: Є.П. Герасименко. - Сєвєродонецьк.- 2009. - 67с.
Містить методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни ''Комп'ютерні технології проектування електронної апаратури”. Послідовність виконання проектних процедур охоплює весь цикл проектування друкованих плат від введення опису електричної схеми до випуску конструкторської й технологічної документації. Методичні вказівки можуть бути використані при проведенні лабораторних робіт і виконанні курсових і дипломних проектів.
Укладач: Є.П. Герасименко, доц., к.т.н.
Відповідальний Хиль М.І., за випуск: зав. каф., доц., к.т.н.
Рецензент: Д.О. Недзельский, доц., к.т.н.
Затверджено методичною комісією факультету КІ Протокол №4 від 4.12.2009р
Голова комісії: М.І. Хіль, доц., к.т.н.
ЗМІСТ Лабораторна робота №1..................................................................................... 4 СТВОРЕННЯ БАЗИ ДАНИХ ТОПОЛОГІЇ ПО ТЕКСТОВОМУ ПЕРЕЛІКУ ЛАНЦЮГІВ 4 Лабораторна робота №2.................................................................................. 16 ГРАФІЧНЕ ВВЕДЕННЯ СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРИНЦИПІАЛЬНОЇ 16 Лабораторна робота №3.................................................................................. 25 РОЗРОБКА ТОПОЛОГІЇ БДП.......................................................................... 25 Лабораторна робота №4.................................................................................. 45 ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТУВАННЯ Й РОЗРОБКА КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БДП 45 Лабораторна робота №5.................................................................................. 52 РОЗРОБКА ІНТЕГРОВАНОЇ БІБЛІОТЕКИ ЕРЕ........................................ 52
Лабораторна робота №1. СТВОРЕННЯ БАЗИ ДАНИХ ТОПОЛОГІЇ ПО ТЕКСТОВОМУ ПЕРЕЛІКУ ЛАНЦЮГІВ Мета роботи Метою роботи є освоєння методик виконання з використанням пакета KTP_EA двох проектних процедур: - текстового (літерального) введення опису схеми електричної принципіальної (ЕЗ); - створення (коректування) бібліотеки конструкцій друкованих плат. Для проведення роботи навчальним планом передбачено 8 годин.
Підготовка до виконання роботи При підготовці до роботи необхідно ознайомитися з даними методичними вказівками, вивчити наступні розділи конспекту лекцій ”Підготовка вихідних даних для проектування БДП” (Файл BOOK_AKTP_A4>Розділ2doc,п.2.1), ”Опис уніфікованих конструкцій БДП” (Файл BOOK_AKTP_A4> Розділ3 doc,п.3.2).
Сутність роботи Опис конструкцій БДП Основним об'єднуючим конструктивним елементом в електронних апаратах є друкована плата, що являє собою ізоляційну підставу з нанесеним на неї тонким електропровідним покриттям. Останні виконують, в основному, функції монтажних проводів, а в деяких випадках і елементів схеми (наприклад, конденсаторів, котушок індуктивності, перемикачів, електричних рознімань і т.д.). Нижче зупинимося на елементах друкованих плат. Друкований провідник – ділянка струмопровідного покриття, нанесена на ізоляційну підставу. Друкований монтаж – система друкованих провідників, що забезпечують електричне з'єднання елементів схеми. Навісні елементи – електрорадіоелементи (ЕРЕ), що установлюються на друковану плату та мають електричний контакт із друкованими провідниками через контактні площадки. Контактна площадка – ділянка друкованого провідника, призначена для приєднання об'ємних провідників і виводів навісних ЕРЕ. Ця ділянка замикає монтажний отвір або примикає до нього. Монтажний отвір – металізований або не металізований отвір, призначений для монтажу виводів навісних ЕРЕ, з'єднувачів. Кріпильний отвір – отвір, призначений для кріплення друкованих плат у складі блоку або навісних ЕРЕ й з'єднувачів до друкованої плати. Конструкція друкованої плати характеризується групою параметрів: структурних, геометричних і електричних. До структурних параметрів (рис. 1.1) ставляться число шарів, їхнє розташування в перетині друкованої плати, сполучні провідники, контактні площадки, монтажні і кріпильні отвори, перехідні отвори, посадкові місця під ЕРЕ, з'єднувачі та екрани.
Рис. 1.1. Структура багатошарової друкованої плати (8 шарів): 1-8 - струмопровідні шари друкованої плати; Д 1-Д4 — діелектрик; П 1-П3 - прокладочна склотканина; А - наскрізний металізований отвір; В і З - внутрішні міжшарові переходи, відповідно для шарів 3-4 і 5-6.
До геометричних параметрів ставляться ширина друкованих провідників, зазори між провідниками й зазори між провідниками й контактними площадками під монтажні й перехідні отвори, товщина друкованої плати заданої структури і її відхилення від номіналу. До електричних параметрів ставляться погонний опір і погонна ємкість (або хвильовий опір) друкованих провідників, коефіцієнт зв'язку між друкованими провідниками, обумовлений рівнем взаємних перешкод. Всі параметри конструкції друкованої плати взаємно зв'язані. Електричні параметри визначають вимоги до геометричних параметрів провідників і розташуванню їх відносно один одного. При відсутності вимог до електричних параметрів друкованих плат, що характерно, наприклад, для низькочастотних пристроїв, число шарів і їхнє розташування повністю залежать від технологічного процесу виготовлення друкованих плат. При виборі структури друкованих плат електронних вузлів середньої й високої швидкодії найбільш важливим є забезпечення електричних параметрів. Як правило, у цьому випадку використовуються багатошарові друковані плати (БДП). У конструкції друкованої плати можна виділити наступні елементи: струмопровідний малюнок зовнішніх (на мал.1.1. шари 1і 8) і внутрішніх (на мал.1.1. шари 2-7) шарів, між шарові переходи для з'єднання друкованих провідників, розміщених на різних шарах, наскрізні монтажні отвори. Контактні площадки являють собою острівки металізованого покриття на шарах друкованої плати, розміри й форма яких визначені їхнім призначенням. Розрізняють контактні площадки металізованого наскрізного отвору, використовуваного для монтажу ЕРЕ зі штировими виводами, і планарні контактні площадки, використовувані для монтажу ЕРЕ поверхневого монтажу. Контактні площадки металізованого наскрізного отвору звичайно мають круглу форму й призначені для забезпечення електричного зв'язку друкованих провідників до отвору на різних шарах плати. Планарні контактні площадки формуються на зовнішніх шарах друкованої плати й мають форму прямокутника, ширина якого вибирається трохи більшої ширини виводу ЕРЕ. Його довжина повинна бути не менше довжини тієї частини виводу, що припаюється до контактної площадки. Міжшарові переходи виконуються у вигляді отворів в одному або декількох сусідніх діелектричних шарах плати. На місці міжшарового переходу струмопровідний малюнок шару містить контактну площадку, якщо до цього переходу підведений друкований провідник. Спосіб електричного з'єднання підведених до такого переходу провідників може бути забезпечений металізацією стінок отвору, заповненням отвору струмопровідним матеріалом. Металізовані наскрізні отвори служать для монтажу штирових виводів ЕРЕ, з'єднувачів, контрольних контактів і з'єднання друкованих провідників, що лежать у різних шарах плати. При впакуванні на друковану плату ЕРЕ або елементів комутації (з'єднувачів) друкована плата поповнюється елементами топології посадкових місць ЕРЕ. Посадкове місце є фрагментом друкованої плати, над яким виконуються ті ж графічні процедури, що й над ЕРЕ. Наприклад, переміщення в площині плати, поворот відносно прив’язочної крапки ЕРЕ, переворот, тобто перенесення ЕРЕ з однієї сторони друкованої плати на іншу.
PARTS <імена (коди) корпусів ЕРЕ> NETS <ланцюга> Endsheet У списку ланцюгів може бути кілька сторінок, кожна з них містить підсекції PARTS і NETS. Підсекція PARTS на кожній сторінці містить імена (коди) корпусів ЕРЕ й через знак рівності схемні позначення відповідних ЕРЕ. Наприклад: PARTS DIP14=D1; RES1200=R1, R2; CAP500=C1, C2; DIN96F=X1, X2; Підсекція NETS містить перелік виводів корпусів ЕРЕ, зв'язаних певним ланцюгом. Довжина рядка обмежена 80 символами, але опис ланцюга можна продовжувати на кілька рядків. Знак “%” указує на коментарі. Наприклад: H1=X1/B5 R2/A; A1=D1/5 D3/14 X1/A17; H1і A1- імена ланцюгів; D1/5- схемне позначення ЕРЕ D1, 5-й вивід. При описі електричної схеми варто пам'ятати: - якщо кілька ланцюгів мають одне ім'я, то вони поєднуються в один ланцюг; - кожне схемне позначення ЕРЕ з підсекції NETS повинне бути зазначене й у підсекції PARTS тієї ж сторінки; - будь-який вивід ЕРЕ може вказуватися тільки в одному ланцюзі. Опис ЕЗ варто виконувати в текстовому редакторі БЛОКНОТ, що відкривається командами Пуск>Програми>Стандартні>Блокнот. Створений файл опису ЕЗ (*.ALT) варто записати в папку користувача, куди повинен бути записаний і файл конструкції БДП (*_KONST.PCB), підготовка якого виконується відповідно до п.1.3.1 Нижче, як приклад, наведений фрагмент ЕЗ і її текстовий опис.
Рис. 1.3. Фрагмент схеми електричної принципової BOARD=D:\PROJ\EPG\EPG_КONSTR.PCB; SHEET=01; PARTS DIP14 = D1; RES1200 = R1, R2, R3; CAP500 = C1; CAP500AP = C2; DIN96F = X1, X2; NETS H1 = X1/B5 R2/A; H2 = X2/C14 R1/A; H3 = X2/A17 R3/A; V1 = D1/3; V2 = C2/MINUS D1/2; V3 = C1/B; R1/B D1/1; R2/B C1/A; R3/B C2/PLUS; ENDSHEET; Перевірка опису ЕЗ Порядок виконання роботи 1. Створити папку користувача D:\AКТР\Група\ ім'я папки студента. 2. Описати конструкцію БДП (п.1.3.1): - розмір прямокутної області розміщення ЕРЕ й друкованих провідників на шарі Board відповідно до заданого варіанта (табл.1.2.); - габаритні розміри плати визначаються параметрами прямокутної області розміщення ЕРЕ й друкованих провідників плюс 10 мм уліво, вправо, нагору, долілиць, кути скошені фаскою 5х5 мм (шар KONTUR). Отриманий опис друкованої плати запам'ятати в папці користувача під ім'ям *_KONST.PCB. 3. По ескізі ЕЗ, запропонованої викладачем, скласти опис схеми відповідно до п.1.3.2. 4. Виконати перевірку опису ЕЗ (див. п.1.3.3), по виявлених помилках виконати аналіз і коректування опису. При відсутності помилок опису автоматично виконується впакування схеми на друковану плату (файл *.PCB), використовувані в схемі ЕРЕ і зв'язки між ними будуть відображені в редакторі PCB угорі за межами контуру друкованої плати (рис.1.4). Після виконання впакування схеми на друковану плату розміщаються ЕРЕ й за межами області монтажу відображаються зв'язки між ними (рис. 1.4.).
Рис. 1.4. Результат упакування схеми на друковану плату 5. Опис друкованої плати доповнити внутрішніми шарами INT1, INT2 і шарами металізації ZEM, PIT і підключити до них відповідно ланцюгу “землі” і “живлення” (п.1.3.1). Командою Doc Tool>Place Diagram> Style≠2 одержати діаграму (рис.1.2) шарів (накладення шарів). 6. Запам'ятати на дискету результати роботи: файли *.ALT, *.PCB, *_KONST.PCB. 7. Підготувати дані до звіту: а) малюнок упакування описаної схеми на створений відповідно до заданого варіанта (табл.1.1) конструкції друкованої плати (файл *.PCB); б) текст опису схеми (файл *. ALT). Зміст звіту 1. Ціль роботи, вихідні й вихідні дані. 2. Опис ЕЗ, упакування схеми на друковану плату. 3. Виводи, що випливають із результатів виконаної роботи. 4. Файли вхідних і вихідних даних.
Питання для самоперевірки 1. Складові частини файлу опису ланцюгів. 2. Призначення й структура секції BOARD. 3. Призначення й структура підсекції PARTS. 4. Призначення й структура підсекції NETS. 5. Перевірка опису ЕЗ. 6. Структура шарів друкованої плати. 7. Загальні реквізити опису друкованої плати. 8. Установка бібліотек ЕРЕ. 9. Перегляд бібліотек ЕРЕ. 10. Упакування схеми на друковану плату. Лабораторна робота №2. ГРАФІЧНЕ ВВЕДЕННЯ СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРИНЦИПІАЛЬНОЇ Мета роботи
Метою роботи є освоєння методики виконання графічного уведення опису схеми електричної принципової (ЕЗ) c використанням графічного редактора Sch e matic. Для проведення роботи навчальним планом передбачено 8 годин (2 заняття).
Сутність роботи Креслення або ескіз ЕЗ включає графічну інформацію, представлену у вигляді креслення, і текстову - перелік елементів, представлену таблицею. Графічна частина містить умовні графічні позначення (УГП) ЕРЕ й зв'язки між ЕРЕ. Зв'язки між ЕРЕ можуть задаватися трьома способами (рис. 2.1.): - ламаними; - шинами (лініями групового зв'язку - джгутами); - умовними символами - портами, використовувані, як правило, для завдання зв'язків між ЕРЕ, розташованими на різних аркушах Е3.
Рис.2.1. Зображення зв'язків між ЕРЕ: а - ламаними; б - шинами (лінії групового зв'язку); в - портами.
Основні етапи опису Е3
2.3.1.1. Настроювання конфігурації графічного редактора Schematic: а) Options >Configure>Units – система одиниць – мм; б) Options >Configure> Workspace Size – формат аркуша А4; в) Options >Configure>90/90 Line-Line – промальовування ортогональними лініями; г) Options >Crids (сітка, крок 2.540 мм); д) Options>Display (за замовчуванням); е) Options>Text Style (установка тексту)- у текстах Wire Style і Port Style установити висоту символів 3 мм, а інші тексти залишити за замовчуванням; ж) Options>Current Wire (за замовчуванням); з) Library>Setup- установити бібліотеки CONNECT.LIB, DISCRETE.LIB, TI_7400.LIB. Розміщення УГП У режим розміщення схемних макросів УГП переходять по команді Place > Pаrt (піктограма ). Після цього клацнути курсором у будь-якій крапці схеми й відкривається меню вибору УГП. На панелі Library вибирають ім'я однієї з відкритих бібліотек, і список УГП обраної бібліотеки виводиться у вікні Component Name. Ім'я потрібного УГП вибирається із цього списку або виводиться у верхньому рядку. Натискання клавіші Brows дозволяє переглянути графічне зображення ЕРЕ на Э3. У вікні Ref Des вказується схемне позначення ЕРЕ, а у вікні Pаrt Num - номер секції. По зазначеному номеру секції система автоматично визначає корпусні номери виводів. УГП може бути повернуть на 90° проти годинникової стрілки (клавіша R) і дзеркально відображена (клавіша F). Для зміни положення CM на схемі необхідно виконати вибірку УГП командою Edit > Select (піктограма ), клацання курсору в будь-якій крапці УГП робить його вибір з можливістю переміщення, повороту, дзеркального відображення й видалення в цілому. Для деталізації реквізитів УГП потрібно нажати клавішу Shift, а для групового вибору - клавішу Ctrl. Зміна ім'я схемного позначення ЕРЕ виконується командою Schematic Select > Propertis> Ref Des. Розміщення ланцюгів Розміщення електричних ланцюгів, заданих ламаними, (рис. 2.1а) виконується командою Place > Wire (піктограма ). Кожне натискання лівої кнопки миші фіксує крапку зламу ламаної (рис. 2.1 а). Завершується введення ланцюга натисканням правої кнопки миші. 1) Для присвоєння імені ланцюгу потрібно вибрати ланцюг, нажати праву кнопку миші. В меню, що відкрилося, вибрати пункт Properties (властивості). У рядку Net Name замінити ім'я ланцюга, призначене системою, на інше. Ім'я буде видимим, якщо включити перемикач Display. Ім'я ланцюга переміщається окремо від самого ланцюга, якщо при виборі імені ланцюга нажати клавішу Shift. Нажавши на клавішу Properties > Аdd, можна задати значення різним атрибутам ланцюга (ширина провідника, максимальна довжина ланцюга й ін.). Електричне з'єднання пересічних ланцюгів позначається крапкою, що автоматично проставляється на Т-Образних з'єднаннях. Тому необхідно будь-які інші перетинання привести до Т-Образних, наприклад при хрестоподібних з'єднаннях потрібно при уведенні другого ланцюга клацнути курсором у крапці перетинання й потім продовжити побудова. 2) Розміщення шин групових зв'язків (рис. 2.1б) виконується командою Place > Bus (піктограма ), відзначаються крапки зламу шин лівою кнопкою миші, а натискання правої кнопки фіксує завершення шини. Потім по команді Place > Wire розміщають ланцюги, кінці яких можуть розташовуватися в будь-якій крапці шини. Імена ланцюгів, що утворять шину, задаються підключенням до ланцюгів спеціальних портів, які викликаються командою Place > Port (піктограма ), меню якої наведене на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Меню команди Place > Port для завдання імен зв'язків, підключених до шини (див.рис. 2.1б) 3) Для опису міжсторінкових (рис.2.1в) зв'язків (зв'язки між УГП ЕРЕ, розташовані на різних аркушах Е3) використовують порти, які викликаються командою Place > Port, меню якої наведено на рис. 2.2. 4) При розміщенні Е3 на декількох аркушах (сторінках – Sheets) використовується команда Options > Sheets>Add, що визначає імена наступних аркушів (Sheet 1, Sheet 2 і т.д.). Всі аркуші будуть перебувать в одному файлі (*.sch). При переносі ланцюга з одного аркуша на інший необхідно до ланцюга підключити порт, що має один вивід, і привласнити йому ім'я ланцюга. На іншому аркуші повинен бути розміщений порт із тим же ім'ям (рис. 2.1 в).
Верифікація схеми (ERC) Верифікація (перевірка схеми на синтаксичні помилки) схеми виконується по команді Utils > Erc. Інформація про помилки позначається на схемі індикаторами (при включенні опції View Report) і в текстовому файлі звіту (*.Erc). Перелік перевірок у режимі верифікації схеми (рис. 2.3.): Single Node Nets - ланцюга, що мають єдиний вузол; No Node Nets - ланцюги, що не мають вузлів; Electrical Errors - електричні помилки, коли з'єднуються виводи несумісних типів (наприклад, з'єднуються два вихідних виводи або вихідний вивід підключається до виводу джерела живлення); Unconnected Pins - непідключені виводи; Unconnected Wire - непідключені ланцюги; Bus>Nets Errors - вхідні до складу шини (джгута) ланцюга, які зустрічаються тільки один раз; Component Errors - компоненти, розташовані поверх інших компонентів; Connectivity Errors - неправильне підключення ланцюга землі й живлення. У текстовому у файлі з розширенням ім'я .ERC приводиться конфігурація настроювання програми ERC, перелік всіх помилок і попереджень і статистика помилок. Нижче наведений приклад такого файлу.
Рис. 2.3. Верифікація схеми. ERC Errors: (Список помилок) -і-і-і-і-і-і-і-і NET NODE & BUS: (ПОМИЛКИ ЛАНЦЮГІВ І ШИН) Error: Net +12V has no nodes (ланцюг +12V не має вузлів) Error: Net GNDA is a single node net (ланцюг GNDA має тільки один вузол) Error: Bus DATABUSS only has one ref to net EN1 (у шині DATABUSS ім'я ланцюга EN1 зустрічається тільки один раз) 3 error(s) detected (виявлені 3 помилки). ELECTRICAL: (ЕЛЕКТРИЧНІ ПОМИЛКИ) Error 1 -- Bi pin on sheet:1 at mm (240.00,180.00) conn to power pin [Помилка 1. Двонаправлений вивід на аркуші 1 у крапці з координатами (240.00, 180.00) мм приєднаний до виводу живлення] Warning: Net GND has no input pins (Попередження: Ланцюг GND не має вхідних вузлів) 1 warning(s) detected (виявлене 1 попередження). 1 error(s) detected (виявлена 1 помилка).
UNCONNECTED PINS & WIRES: (НЕПРИЄДНАНІ ВИВОДИ Й ЛАНЦЮГИ) Error 2 -- Unconnected wire end on sheet:1 at mm (190.00,280.00) [Помилка 2. Кінець неприєднаного ланцюга на аркуші 1 у крапці з координатами (190.00,280.00) мм]
ERC Summary: (Підсумковий звіт про помилки) -і-і-і-і-і-і-і-і-і Unconnected Pins: 1 Bus Violations: 2 Список з'єднань Список з'єднань (файл *.net, рис. 2.4), що містить у собі список ЕРЕ й ланцюгів із вказівкою номерів виводів підключення, створюється командою Utils > Generate Netlist у форматі ASCII. Потім буде використаний для впакування схеми на друковану плату в редакторі PCB командою Utils > Load Netlist з вибіркою опції ASCII.
Рис. 2.4. Складання списку з'єднань Порядок виконання роботи 1. Викликати редактор схем Schematic і виконати його настроювання, параметри якого застережені в розділі 2.3.1., п.1. На екрані редактора повинна з'явитися рамка формату А4, оформлена відповідно до закордонних стандартів. Вона може бути скоректована відповідно до вітчизняних стандартів . 2. По ескізі схеми електричної (ЕЗ), запропонованої викладачем і табл.2.1 виконати графічне уведення опису схеми відповідно до розділу 2.3.1., п.п. 2 - 6. Результати опису зберегти в папці користувача файлами: а) *.Sch – графічний опис схема; б) *.net – список з'єднань; в) *.PCB – впакування схеми на друковану плату (див. розділ 2.3.1., п.6). Таблиця 2.1. Бібліотечні імена дискретних ЕРЕ з бібліотеки Discrete. Lib.
3. Підготувати дані до звіту: а) малюнки електричної схеми; б) результат впакування схеми на друковану плату (рис. 2.5).
Зміст звіту Звіт виконується на аркушах формату А4 у редакторі Word [2]. Результати уведення ЕЗ із редактора Schematic в Word можна передати через зовнішній буфер. 1. Ціль роботи й перелік вихідних і вихідних даних. 2. Основні етапи вода схеми й випуску креслення ЕЗ. 3. Малюнки уведеної схеми й малюнок упакування схеми на плату. 4. Дискета з файлами *.SCH, *.NET, *.PCB утримуючі повні схеми й креслення ЕЗ.
Питання для самоперевірки 1. Параметри настроювання графічного редактора Schematic . 2. Розміщення схемних макросів. 3. Розміщення електричних ланцюгів. 4. Розміщення шин. 5. Перевірка схеми на синтаксичні помилки. 6. Формування файлу списку з'єднань (файл *.NET). 7. Впакування схеми на друковану плату (файл *.PCB). 8. Підготовка до печаті Е3.
Лабораторна робота №3 РОЗРОБКА ТОПОЛОГІЇ БДП Мета роботи Метою роботи є освоєння методик виконання наступних проектних процедур: - ручне розміщення ЕРЕ; - трасування друкованих з'єднань у ручному й інтерактивному режимах; - автоматичне трасування друкованих з'єднань; Для проведення роботи навчальним планом передбачено 8 годин. Сутність роботи Розміщення ЕРЕ У системі KT P- EA з використанням графічного редактора PCB можна виконати інтерактивне (ручне) розміщення ЕРЕ, що виконується в наступній послідовності. 1. Настроювання параметрів графічного редактора ACCEL PCB. За допомогою команди Options > Configure установлюється система одиниць (Units) – мм, а всі інші параметри встановлюються за замовчуванням. Командою Options > Grid установлюється сітка розміщення 2,54mm, а всі інші параметри за замовчуванням. 2. Для переміщення ЕРЕ усередину контуру плати потрібно його виділити за допомогою лівої кнопки миші (нажати на ліву кнопку миші один раз). Після цього можна переміщати ЕРЕ (помістивши курсор на обраний ЕРЕ, нажавши й утримуючи ліву кнопку миші). Натискання клавіші R повертає обраний ЕРЕ на 90° проти годинникової стрілки, а натискання клавіші F – дзеркально відображає обраний ЕРЕ на протилежну сторону плати. Фіксація обраного ЕРЕ виконується командою Select> [Права кнопка миші]> Fix (Unfix), заміну корпуса ЕРЕ – Properties> Type. 3. При розміщенні однотипних ЕРЕ зручно їх автоматично вирівнювати. Для цього на що вирівнюються ЕРЕ по черзі вказують клацанням курсору (утримуючи клавішу Ctrl). Після вибору ЕРЕ клацанням правої кнопки миші відкривають меню, у якому вибирають опцію Selection Point (вибір крапки відліку) і після клацання лівої кнопки миші на екрані вказується крапка відліку. Потім знову натискають праву кнопку миші й вибирають опцію Align (Вирівнювання). Вирівнювання може вироблятися по горизонталі й вертикалі щодо крапки відліку, до найближчих вузлових крапок сітки й на рівних інтервалах. Horizontal Aboute Selection Point – вирівнювання по горизонталі щодо крапки відліку (рис. 3.1б); Vertical Aboute Selection Point – вирівнювання по вертикалі щодо крапки відліку (рис. 3.1в); Onto Grid – вирівнювання в найближчі вузлові крапки сітки; Space Equally – вирівнювання на заданих рівних інтервалах (рис. 3.1г). Spacing (інтервал) – відстань між ЕРЕ на мал.3.1г позначено . Вирівнювання здійснюється відносно прив’язочної крапки ЭРЭ, що є перший контакт корпуса (на рис. 3.1 перший контакт позначений прямокутником). Рис.3.1. Вирівнювання ЕРЕ: а –початковий положення ЕРЕ; б – вирівнювання по горизонталі; в – вирівнювання по вертикалі; г – вирівнювання на заданих рівних інтервалах .
Результати розміщення всіх ЕРЕ на шарі Top представлені на рис. 3.2. Рис. 3.2. Результат розміщення ЕРЕ Після завершення розміщення ЕРЕ корисно виконати мінімізацію довжин з'єднань на платі шляхом перестановки логічно еквівалентних секцій ЕРЕ і їхніх виводів по команді Utils>Optimize Nets. У меню команди вибирають метод оптимізації: Auto – автоматична оптимізація; Manual Gate Swap – перестановка еквівалентних секцій ЕРЕ вручну; Manual Pin Swap перестановка еквівалентних виводів вручну;
При виборі автоматичної оптимізації включаються наступні опції: Gate Swap – перестановка секцій; Pin Swap – перестановка виводів; Entire Design – оптимізація всього проекту; Selected Objects - оптимізація обраних об'єктів. На відміну від колишніх версій P-CAD переставляються не тільки логічно еквівалентні секції в межах корпуса ЕРЕ, але й однакові інтегральні схеми й дискретні ЕРЕ (резистори, конденсатори), що мають однаковий корпус і однакове значення параметра Value. Заборонити перестановку окремих ЕРЕ можна за допомогою атрибута No Swap. Результати оптимізації відбиваються у звіті, що автоматично видається на екран дисплея (рис. 3.3). Рис. 3.3. Звіт виконання команди Optimize Nets.
Загальні положення Трасування друкованих провідників може виконуватися по раніше заданих правилах у наступних режимах: автоматичному, інтерактивному й ручному. Автоматичне й інтерактивне трасування виконуються із програмою Shape Route, а ручна - за допомогою графічного редактора PCB або програмою Shape Route. Настроювання параметрів у стратегії трасування виконуються в графічному редакторі PCB і в програмі Shape Route. Настроювання параметрів стратегії трасування в графічному редакторі PCB виконуються за допомогою команд: Options>Configure (опції Units- мм, Enabl Online DRC); Options>Grid (крок сітки); Options>Design Rules (установити зазори). Options>Current line (ширина провідників); За допомогою команди Options > Configure: а) система одиниць (Units) – мм; б) напрямок ліній (Orthogonal Modes) 90/90 Line – Line; в) у діалоговому вікні на закладці Route включити опцію T – Route by Default; г) командою Options > Grid (крок сітки трасування – 1,27 мм; 0,635; 2,54); д) командою Options > Current line (ширина провідників 0,3 мм; 0,5 мм; 0,7 мм); е) по команді Options > Design Rules на закладці Layers установити припустимі зазори (див. розд.3.5, п.2); ж) командою Options > Configure > Enable Online DRC (або піктограмою DRC) набудовують систему на оперативну перевірку дотримання зазорів і вимог до ширини провідників при ручному й інтерактивному трасуванні.
Увага. Настроювання параметрів завжди необхідно виконувати у файлі розміщення, тобто коли в редакторі PCB відображається результат розміщення (рис. 3.2). Перед виконанням трасування провідників можна задати бар'єри трасування. У програмі Shape Route можуть бути задані наступні параметри: - ширина траси конкретного ланцюга; - вибір шарів трасування для конкретного ланцюга; - черговість автотрасування ланцюгів; - режим мінімізації довжини конкретного ланцюга; - орієнтація друкованих провідників на шарах друкованої плати; - система одиниць виміру; - дозвіл або заборона для введення перехідних отворів; - установка ширини каналу трасування (шляхом зменшення ширини каналу здійснюємо перехід від сіткового варіанта трасування до безсіткового); - заборона або дозвіл розміщення перехідних отворів під планарними виводами; - автоматична установка контрольних крапок. Бар'єри трасування Для встановлення бар'єрів трасування необхідно виконати настроювання редактора PCB, командою Options > Current Keepout установити бар'єр: лінія (Line) або полігон (Polygon), розташованих на поточному (Current) шарі або на всіх доступних шарах (All). Потім командою Place > Keepout задати бар'єр потрібної конфігурації. Оперативна перевірка правил трасування У процесі ручного й інтерактивного трасування може виконуватися оперативна перевірка дотримання технологічних норм із негайним виводом маркерів у місцях розташування помилок. Для цього необхідно нажати клавішу DRC. Але попередньо необхідно включити опцію Enable Online DRC на закладці Online DRC команди Options > Configure. Тут же встановлюється перелік виконуваних перевірок.
Автоматичне трасування
Автоматичне трасування виконується після виконання команди Tools>Start Autorouter програми Shape Route . У процесі трасування в рядку станів відображується хід трасування. Назва поточного проходу трасування, число розведених ланцюгів і кількість введених перехідних отворів, наявність конфліктів і т.д. Перед початком трасування система виконує аналіз друкованої плати й вибирає зручну стратегію трасування. У випадку появи повідомлення One or more connection cannot be routed (одне або більше з'єднань не може бути проведено) проаналізуйте текстовий файл *.LOG, внесіть потрібні виправлення й почніть трасування заново. Рис. 3.6. Результат автоматичного трасування на екрані На початкових етапах трасування програма Shape Router прокладає траси з порушенням технологічних зазорів і навіть із перетинанням(!) трас на одному шарі. Такі конфлікти вказуються на екрані кружечками жовтого кольору. На наступних проходах конфлікти усуваються, а якщо це не вдається зробити програмі трасування, те результати трасування разом з конфліктами, що залишилися, передаються в редактор РСВ Editor і редагуються самим користувачем. Автотрасування можна зупинити по команді Tools>Pause Autorouter, відновити по команді Tools>Restart Autorouter і припинити по команді Tools>Stop Autorouter. При автотрасуванні можливе завдання ще декількох її локальних режимів (для цього необхідно зупинити процес автоматичного трасування): · Autoroute Connection (автоматичне трасування окремих фрагментів електричного кола) - автоматичне трасування виробляється при послідовному виборі того або іншого контакту електричного кола; · Autoroute Net (автоматичне трасування всього електричного кола) - вибираються будь-який контакт потрібного електричного кола, а потім весь ланцюг розводиться в автоматичному режимі; · Autoroute Component (автоматичне розведення всіх зв'язків компонента) — автоматичне розведення виробляється після вказівки на будь-який контакт обраного компонента; · Autoroute Area — автоматичне трасування області, обраної користувачем.Для повернення в редактор PCB (мал. 3.7) з метою перегляду й редагування результатів трасування виконується команда Save and Return. · Рис. 3.7.Результат автоматичного трасування, переданий у редактор PCB Інтерактивне трасування Інтерактивне трасування виконується за допомогою набору команд меню Tools. · Autorowte Connection (автоматичне трасування одного з'єднання) — користувач послідовно, ланцюг за ланцюгом, указує порядок трасування з'єднань. · Autoroute Net (автоматичне трасування одного ланцюга) — після вибору потрібного ланцюга буде зроблене її трасування з дотриманням всіх обумовлених раніше обмежень на трасування зазначеного ланцюга. · Autoroute Component (автоматичне трасування всіх зв'язків компонента) — вибір компонента виконується вказівкою курсором на один з його виводів. Потім автоматично проводяться всі ланцюги обраного компонента. · Autoroute Area (автоматичне трасування в обраній області) — необхідно окреслити область друкованої плати, після чого всі з'єднання, що починаються або закінчуються в цій області, будуть проведені автоматично. Для з'єднання контактів треба клацнути по контакту (або по електричному зв'язку, прокладеному раніше), до якого підходить потрібний зв'язок. Від контакту до контакту буде прокладена траса з можливими переходами із шару в шар. При інтерактивному трасуванні виконуються задані атрибути ланцюгів: · WIDTH - ширина траси; · VIASTYLE — стиль перехідного отвору; · CLEARANCE - величина будь-якого зазору; · PADTOPADCLEARANCE — зазор між контактами ЕРЕ; · PADTOLINECLEARANCE - зазор між контактом і лінією траси; · LINETOLINECLEARANCE - зазор між лініями трас; · VIATOPADCLEARANCE - зазор між контактною площадкою й перехідним отвором; · VIATOLINECLEARANCE — зазор між контактною площадкою й лінією траси; · VIATOVIACLEARANCE - зазор між контактними площадками. Якщо результати трасування не задовольняють користувача, то можна виконати наступні команди: · Unroute All Nets - видалення всіх прокладених ланцюгів. · Unroute Conflicts — видалення всіх ланцюгів, що мають позначені на друкованій платі, конфліктні крапки. · Unroute Net — видалення всієї траси одного ланцюга. · Unroute Connections - видалення траси, що з'єднує дві контактні площадки. · Unroute Segment — видалення сегмента ланцюга. При інтерактивному трасуванні рекомендується перед остаточним проведенням ланцюга використовувати команду Tools>Sketch Route. При вказівці на ланцюг світиться весь електричний ланцюг. Далі вказується один з контактів ланцюга й, не відпускаючи ліву клавішу миші, відображається нерівною лінією передбачувана траса. Після відпускання клавіші миші ця траса проводиться остаточно з дотриманням всіх установлених правил трасування.
Ручне трасування Ручне трасування нових з'єднань або редагування існуючих трас виробляється після виконання команди Tools>Manual route. Перед початком роботи на друкованій платі повинні бути розміщені ЕРЕ й визначені з'єднання між контактами ЕРЕ по команді Place>Connection або завантажена отримана раніше інформація про з'єднання командою Utils>Load Netlist. Необхідно перевірити також наявність всіх шарів для трасування (у противному випадку необхідно виконати команду Options>Layers і настроїти шари трасування). Трасування виробляється тільки в сигнальних шарах. При спробі використати для трасування несигнальні шари з'являється повідомлення про помилку. Траса на друкованій платі фіксується клацаннями лівої кнопки миші в місцях початку траси, її зломів і кінця траси. У випадку порушення припустимих зазорів між об'єктами на друкованій платі помилка позначається маркерами (кружками) жовтого кольору. Перехід траси з одного шару на іншій з автоматичною вставкою перехідного отвору здійснюється натисканням на клавішу номера сигнального шару. Клавіша L дозволяє перемикати сигнальні шари. Для видалення останнього сегмента траси в контекстному меню натискається рядок Undo. Якщо потрібно перервати трасування в тім місці, де перебуває курсор (при натиснутої лівої клавіші миші), можна скористатися клавішею / (прямій слеш). Ця клавіша або перериває прокладку траси, або показує найкоротший шлях від перерваного місця до контакту. Цей найкоротший шлях називається оптимізацією частково виконаного трасування, і цей режим включається прапорцем Optimize Partial Route команди Options>Configure. У процесі виконання ручного трасування після натискання на праву кнопку миші з'являється контекстне меню, що дозволяє виконати наступні операції: · Exit - завершення прокладки траси (траса залишається нерозведеною); · Finish — автоматичне завершення траси програмою; · Lock - припинення прокладки траси (траса залишається нерозведеною). 3.4. Технічні й програмні засоби, використовувані в роботі Для виконання роботи необхідно розташовувати ПЕОМ IBM PC із процесором не нижче Pentium 2, операційним середовищем Windows XP і пакетом KTP_EA.
Порядок виконання роботи Для виконання розміщення ЕРЕ й трасування друкованих плат з'єднань у якості вихідних даних повинен бути використаний вихідний файл (*.РСВ) лабораторної роботи 2 (Графічне уведення схеми електричної принципової).
Розміщення ЕРЕ 1. Виконати розміщення ЕРЕ вихідного завдання відповідно до пункту 3.3.1. і обліком наступних вимог: а) крок сітки розміщення повинен бути дорівнює 2,540 мм; б) рознімання встановити внизу друкованої плати (БДП) і зафіксувати його розташування; в) конденсатори, що розв'язують, установити поруч із інтегральними схемами (ІС); г) всі інтегральні схеми встановити в одній орієнтації (більша сторона ІС паралельна більшій стороні БДП); д) ЕРЕ R1 – тепловидєляемий елемент, потік повітря від вентилятора спрямований уздовж БДП від рознімання; е) з метою оптимізації якості розміщення ЕРЕ потрібно прагнути до того, щоб лінії зв'язків між ЕРЕ наближалися до ортогонального; ж) запам'ятати в папці користувача результат розміщення ЕРЕ. 2. Виконати вирівнювання ЕРЕ відповідно до пункту 3.3.1. по всіх варіантах. Вирівнювання до вузлів сітки спочатку виконати до сітки із кроком 0,635 мм, а потім - до сітки із кроком 2,540 мм 3. Виконати перенос на протилежну сторону БДП всіх ЕРЕ й установити закономірність зміни координат виводів для різного типу ЕРЕ. 4. Перенести всі ЕРЕ на шар Top (верхній шар БДП). 5. По команді View> Density програми Shape Route одержати кольорову графічну карту щільності трасування. Якщо на друкованій платі плями червоного кольору займають більше 10-20% площі плати, то для успішного трасування рекомендується перерозмістити ЕРЕ.
Трасування друкованих з'єднань 1. Відкрити графічний редактор PCB і відобразити на екрані файл розміщення (*.PCB). 2. Виконати настроювання графічного редактора PCB на виконання трасування відповідно до пункту 3.3.2. Для шару Top задати припустимий зазор між всіма елементами топології – 0,25 мм, а на шарі Bottom - 0,32 мм і зберегти результати настроювання у файлі розміщення (*.PCB). 3. Виконати ручне трасування 8 – 10 ланцюгів (ширина провідника 0,3 мм) на двох шарах друкованої плати (Top і Bottom) програмою Shape Route . 4. Виконати інтерактивне трасування 8 – 10 ланцюгів (ширина провідника 0,7 мм) відповідно до пункту 3 додатка 1 на двох шарах друкованої плати (Top і Bottom) програмою Shape Route . 5. Запам'ятати отриманий результат ручного й інтерактивного трасування у файлі з ім'ям *_Pi.PCB. 6. Виконати п.3 і перейти до виконання автоматичного трасування. 7. Задати ширину провідників відповідно до табл.3.1. Завдання ширини провідника для конкретного ланцюга здійснюється через атрибут, застережений у вікні Net Attributes. Установити для цих ланцюгів найвищий пріоритет. 8. Заборонити трасування провідників на всіх шарах в області, розташованої нижче роз’єднання, шляхом установки бар'єрів (пункт 3.3.2.) і виконати трасування, запам'ятати результати у файлі *_AT.PCB. 9. Підготувати дані до звіту: а) малюнок розміщення ЕРЕ; б) малюнок ручного й інтерактивного трасування (файл *_PI.PCB); в) малюнок автоматичного трасування програмою Shape Route (файл *_AT.PCB).
Таблиця 3.1. Ширина друкованих провідників
Зміст звіту Звіт виконується на аркушах формату А4 у редакторі Word. Результати розміщення й трасування в Word можна передати через зовнішній буфер. 1. Ціль роботи, перелік вихідних і вихідних даних. 2. Основні етапи виконання розміщення ЕРЕ, ручного, інтерактивного й автоматичного трасування друкованих з'єднань. 3. Основні параметри настроювання редактори PCB і програма Shape Route. 4. Малюнки розміщення (*.PCB), ручного й інтерактивного трасування (*_Pi.PCB) і автоматичного трасування (*_АТ.PCB). 5. Файли вхідних і вихідних даних на дискеті користувача.
Питання для самоперевірки 1.Ціль роботи, вхідні й вихідні дані. 2.Операції виділення, переміщення, повороту й переносу на протилежну сторону плати ЕРЕ. 3.Вирівнювання ЕРЕ. 4.Настроювання графічного редактора PCB на виконання розміщення ЕРЕ. 5.Настроювання графічного редактора PCB на виконання трасування. 6.Ручне трасування. 7.Інтерактивне трасування. 8.Бар'єри трасування. 9.Області металізації. 10.Запуск програми Shape Route. 11.Настроювання програми Shape Route на трасування ланцюгів провідниками різної ширини. 12.Сітки трасування, безсіточне трасування.
Лабораторна робота №4 ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТУВАННЯ Й РОЗРОБКА КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БДП Мета роботи Метою роботи є освоєння методик виконання наступних проектних процедур: - перевірка результатів проектування топології друкованих плат на безперервність (на відповідність топології електричній схемі) і на дотримання норм проектування; - розробка конструкторської документації на БДП; - настроювання інтерфейсу пакетів KTP_EA і OSAPR. Для проведення роботи навчальним планом передбачено 4 години.
Сутність роботи
Порядок виконання роботи 1. Для перевірки друкованої плати програмою DRC у якості вихідних даних варто використовувати файл *_АТ.PCB (результат автоматичного трасування) і файл xxxx_PI.PCB (результат ручного й інтерактивного трасування), отриманих у результаті виконання лабораторної роботи 3. 2. Настроїти програму DRC на виконання всіх перевірок (п.4.3.1) крім Netlist Compare і виконати контроль друкованої плати, описаної у файлі xxxx_PI.PCB. Усунути виявлені помилки. 3. Виконати перевірку Netlist Compare для порівняння списку з'єднань друкованої плати, описаної у файлі xxxx_PI.PCB, з електричною схемою або іншою друкованою платою, описаної у файлі *.PCB. 4. Відкрити новий шар Drill_Symb (несигнальний). 5. Створити таблицю свердлінь і структуру шарів друкованої плати. Розмістити їх на шарі Drill_Sym відповідно до п.4.3.2. Запам'ятати проект друкованої плати під ім'ям xxxx _DOC.PCB. 6. Створити файл плати у форматі DXF відповідно до п. 4.3.2. 7. Виконати трансляцію файлу *.DXF у формат *.DWG системи Auto CAD. 8. Підготувати в системі Auto CAD фрагменти креслень БДП: а) пошарових креслень топології для верхньої(включити шари Kontur,Top) і нижньої сторін БДП (включити шари Kontur, Bottom); б) складального креслення (включити шари Kontur, Top-Silk,Top-Paste); в) креслення електричної схеми (Э3).Файл *.SCH перетворити у файл *.DXF і завантажити останній у систему AutoCAD. 9. Підготувати дані до звіту
Зміст звіту 1. Ціль роботи, перелік вихідних і вихідних даних. 2. Основні параметри перевірки плати програмою DRC. 3. Основні етапи підготовки результатів проектування плат на плотер або принтер. 4. Документи на блок елементів: креслення верхньої з таблицею отворів і нижньої сторони друкованої плати, складальне креслення, креслення Э3. 5. Файли вхідних і вихідних даних на дискеті користувача.
Питання для самоперевірки 1. Ціль роботи, вхідні й вихідні дані. 2. Основні параметри перевірки плати програмою DRC. 3. Відображення результатів перевірки друкованої плати. 4. Відкриття шару Drill_Sym. 5. Створення таблиці символів отворів і розміщення її на шарі Drill_Sym. 6. Роздруківка графічних документів на БДП.
Лабораторна робота №5 РОЗРОБКА ІНТЕГРОВАНОЇ БІБЛІОТЕКИ ЕРЕ Мета роботи
Метою роботи є освоєння методики розробки інтегрованої бібліотеки ЕРЕ в пакеті KTP_EA, що виконується в три етапи: - опис графіки символів ЕРЕ, застосовуваних на електричних схемах; - опис графіків корпусів ЕРЕ і їхніх посадкових місць на друкованій платі; - опис таблиці компонування символів ЕРЕ в корпуси ЕРЕ, тобто закріплення виводів корпусів ЕРЕ за виводами символів. Для проведення роботи навчальним планом передбачено 6 годин.
Сутність роботи
Порядок виконання роботи 1. У папці користувача виконати запис бібліотечного файлу відповідно до п. 5.3.1. 2. У редакторі Symbol Editor, відповідно до п. 5.3.2., створити за допомогою програми Майстер (Symbol Wizard) графічні описи символу (УГП) з параметрами для заданого варіанта виконання, застереженими в табл. 5.1. 3. Зберегти, відповідно до п. 5.3.2., створений символ у папці користувача в бібліотечному файлі *.lib і окремим файлом *.sym. Таблиця 5.1 Параметри символів ЕРЕ
Примітка до табл. 5.1. 1. Відстань між сусідніми виводами — 5 мм для всіх варіантів виконання; 2. Ширина символу - 20 мм для всіх варіантів виконання. 3. У редакторі Pattern Editor, відповідно до п. 5.3.3., створити за допомогою програми Майстер (Pattern Wizard) графікові корпуса ЕРЕ і його посадкового місця з параметрами для заданого варіанта виконання, застереженими в табл. 5.2. 4. Зберегти відповідно до п. 5.3.3. створений корпус і його посадкове місце в папці користувача в бібліотечному файлі *.lib і окремим файлом *.pat. Таблиця 5.2 Параметри корпусів ЕРЕ
5. Для формування таблиці компонування символів у корпус необхідно в редакторі Library Executive установити останню редакцію бібліотечного файлу (*.lib) командою Library>Setup, а командою Component>New відкрити діалогове вікно Component Information (рис. 5.7). При заповненні таблиці (рис. 5.10) і завданні параметрів у діалоговому вікні Component Informations (рис. 5.7) урахувати наступні фактори: a) Розподіл виводів корпуса за символами довільне, тільки необхідно враховувати ту обставину, що за ланцюгами «землі» і «живлення» закріплюються крайні виводи корпуса. b) Всі символи, компоновані в корпус, однорідні, тобто еквівалентні. c) Всі вхідні виводи символів еквівалентні. d) Всі вивідні виводи символів нееквівалентні. 6. Зберегти створений компонент у файлі *.lib командою Component>Save As. 7. У графічних редакторах Schematic (рис. 5.11) і РСВ (рис. 5.12) розмістити довільно створений компонент і пред'явити викладачеві. 8. Підготувати дані до звіту.
Рис. 5.11.Вікно вибору ЕРЕ в редакторі Shematic
Рис. 5.12. Вікно вибору ЕРЕ в редакторі PCB
Зміст звіту
1. Ціль роботи, вхідні й вихідні дані. 2. Основні етапи створення інтегрованої бібліотеки ЕРЕ. 3. Параметри настроювання редактора Symbol Wizard, Pattern Wizard для заданого варіанта виконання. 4. Таблиця компонування символів ЕРЕ в корпус для заданого варіанта виконання. 5. Відображення створеного компонента в редакторах Schematic і РСВ.
Питання для самоперевірки. 1. Ціль роботи, вхідні й вихідні дані. 2. Порядок виконання процедур при побудові графіка символу ЕРЕ в редакторі Symbol Editor. 3. Порядок виконання процедур при побудові графіка корпусів ЕРЕ в редакторі Pattern Editor. 4. Формування таблиці компонування символів у корпус ЕРЕ в редакторі Library executive. 5. Побудова текстового приклада в редакторах Schematic і РСВ. Література 1. Стешенко В.Б. P-CAD. Технология проектирования печатных плат. - Спб: БХВ - Петербург, 2003.-720с. 2. Уваров А.С. P-CAD. Проектування и конструирование електронних устройств. - М.: «Гаряча лінія. - Телеком», 2004.-760с. 3. Герасименко Е.П., Рязанцев О.І., Хіль М.І. Автоматизоване проектування друкованих плат за допомогою систем ACCEL EDA 15 ( P - CAD 2000)/ P - CAD 2003. Навчальний посібник. – Луганськ. Вид-во СНУ ім. В. Даля. 2007.- 176с., іл..67., бібліогр. 14 наймен.
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання лабораторних робіт з дисципліни ''КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ" Частина 2 Конструкторсько-технологічне проектування ЕА Для студентів всіх форм навчання за напрямами 0910 «Електронні апарати», 6.050902 “Радіоелектронні апарати”
Сєвєродонецьк, 2009 УДК 621.43.01
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “'Комп'ютерні технології проектування електронної апаратури" Частина 2. Конструкторсько-технологічне проектування ЕА. Для студентів всіх форм навчання за напрямами 0910 «Електронні апарати», 6.050902 “Радіоелектронні апарати” / Укл.: Є.П. Герасименко. - Сєвєродонецьк.- 2009. - 67с.
Містить методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни ''Комп'ютерні технології проектування електронної апаратури”. Послідовність виконання проектних процедур охоплює весь цикл проектування друкованих плат від введення опису електричної схеми до випуску конструкторської й технологічної документації. Методичні вказівки можуть бути використані при проведенні лабораторних робіт і виконанні курсових і дипломних проектів.
Укладач: Є.П. Герасименко, доц., к.т.н.
Відповідальний Хиль М.І., за випуск: зав. каф., доц., к.т.н.
Рецензент: Д.О. Недзельский, доц., к.т.н.
Затверджено методичною комісією факультету КІ Протокол №4 від 4.12.2009р
Голова комісії: М.І. Хіль, доц., к.т.н.
ЗМІСТ Лабораторна робота №1..................................................................................... 4 СТВОРЕННЯ БАЗИ ДАНИХ ТОПОЛОГІЇ ПО ТЕКСТОВОМУ ПЕРЕЛІКУ ЛАНЦЮГІВ 4 Лабораторна робота №2.................................................................................. 16 ГРАФІЧНЕ ВВЕДЕННЯ СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРИНЦИПІАЛЬНОЇ 16 Лабораторна робота №3.................................................................................. 25 РОЗРОБКА ТОПОЛОГІЇ БДП.......................................................................... 25 Лабораторна робота №4.................................................................................. 45 ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТУВАННЯ Й РОЗРОБКА КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БДП 45 Лабораторна робота №5.................................................................................. 52 РОЗРОБКА ІНТЕГРОВАНОЇ БІБЛІОТЕКИ ЕРЕ........................................ 52
Лабораторна робота №1. СТВОРЕННЯ БАЗИ ДАНИХ ТОПОЛОГІЇ ПО ТЕКСТОВОМУ ПЕРЕЛІКУ ЛАНЦЮГІВ Мета роботи Метою роботи є освоєння методик виконання з використанням пакета KTP_EA двох проектних процедур: - текстового (літерального) введення опису схеми електричної принципіальної (ЕЗ); - створення (коректування) бібліотеки конструкцій друкованих плат. Для проведення роботи навчальним планом передбачено 8 годин.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 146; Нарушение авторского права страницы