Глава 2. Структура та організація діяльності митної служби України

Стаття 11. Здійснення митної справи

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:

Виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

Захист економічних інтересів України;

Забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

Сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

Застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

Контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

Здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

Створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

Розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

Ведення митної статистики;

Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

Здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.

Обов'язок митних органів України безпосередньо здійснювати митну справу випливає з закріпленого в п.2 ст.4 ІМК принципу митного регулювання, відповідно до якого здійснення митної справи є виключною компетенцією митних органів України. Згідно з п. 17 ст. 1 МК митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Здійснення митної справи є засобом реалізації (досягнення) мети, визначеної для Держмитслужби України в цілому як для центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом: реалізація, тобто втілення в життя, митної політики держави - системи принципів та напрямків діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та економічної безпеки (ст. 2 МК). Поняття "засоби реалізації митної політики" є ширшим ніж поняття "завдання щодо здійснення митної справи", бо включає, окрім митних операцій, організації та боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил, міжнародного співробітництва, тощо, й інші заходи: роботу з кадрами, пропаганду митної політики в засобах масової інформації, відомчу правотворчу діяльність, контроль за дотриманням законодавства брокерами й митними перевізниками, власниками складів тимчасового зберігання та інші.

Для здійснення митної справи митні органи мають відповідну структуру (управління, відділи, відділення, служби, сектори тощо), кадрове, матеріально-технічне забезпечення, бюджетне фінансування (ч. 2 ст. 24 МК).

Безпосередність здійснення митної справи означає, з одного боку, неприпустимість передачі своїх повноважень у даній галузі іншим юридичним чи фізичним особам, а з іншого боку, неприпустимість втручання у митну діяльність інших органів державної влади, окрім випадків, передбачених Конституцією України, законами України.

Комплекс завдань, поставлених перед митними органами України зумовлений цілями та конкретним змістом митної політики, її принципами, а також напрямами державної діяльності в сфері зовнішньої та внутрішньої політики.

Митні органи виконують поставлені перед ними завдання, виступаючи необхідним й обов'язковим елементом інституційного механізму формування та реалізації митної політики держави. Таким чином, митні органи не є єдиним суб'єктом митної діяльності, виступаючи, разом із тим, невід'ємною частиною центральної виконавчої влади, на яку покладена реалізація митної політики.

До складу органів державної влади та управління, що беруть учать у реалізації митної політики, окрім Держмитслужби, входять Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Державна служба експортного контролю, Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей, Митно-тарифна рада України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, тощо. Проте, лише Держмитслужба України спеціально утворена з метою втілювати в життя митну політику як складову державної політики, застосовуючи у тому числі передбачені законодавством заходи тарифного та нетарифного регулювання. Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи. Завдання виконувати й контролювати виконання митного законодавства іншими юридичними та фізичними особами пов'язане з двоїстою природою митної служби. З одного боку, Держмитслужба входить до системи центральних органів виконавчої влади, її діяльність має підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер, адже здійснюється на підставі та на виконання закону; з іншого - Держмитслужба є органом державного надвідомчого контролю.

Контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи є митним контролем у широкому розумінні цього поняття й включає всю сукупність контрольних заходів Держмитслужби, спрямованих на забезпечення законності у сфері переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон.

Захист економічних інтересів держави є пріоритетним напрямком у роботі тих державних органів, які є суб'єктами забезпечення економічної безпеки, що є складовою цілісної системи національної безпеки України. Серед них Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України, Державна податкова адміністрація України, Міністерство транспорту та зв'язку України, Міністерство закордонних справ України, інші міністерства та відомства.

З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених Законом України "Про Єдиний митний тариф", у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватись особливі види мита: спеціальне мито, антидемпінгове мито, компенсаційне мито. Митні органи уповноважені контролювати дотримання суб'єктами переміщення законодавства, що регулює застосування заходів щодо захисту економічних інтересів України.

Шляхом забезпечення виконання міжнародних договорів з питань митної справи України бере участь у міжнародному митному співробітництві (ст. 34 МК), яке ґрунтується на принципі дотримання загальновизнаних у світових митних відносинах норм і стандартів щодо класифікації й кодування товарів, встановлення митних режимів, формування даних митної статистики тощо.

Укладеними вважаються, в установленому порядку відповідно до ст. 11 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р., міжнародні договори, згода держави на обов'язковість яких виражена шляхом підписанням договору, обміном документами, затвердженням, приєднанням до нього або будь-яким іншим способом, про який домовились.

Захист права інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних і фізичних осіб, відбувається шляхом здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності (див. Глава 45 МК).

Функція сприяння полягає у здійсненні митними органами заходів, які надають власникам товарів, що зареєстровані як об'єкти права інтелектуальної власності, фактичну можливість запобігти порушенню своїх прав ще на стадії переміщення через митний кордон. Такими заходами є: призупинення митного оформлення строком до ЗО діб товарів, щодо яких є обґрунтована підозра, що вони є контрафактними (підробленими) (ч.2 ст. 257 МК); взяття таких товарів під митний контроль; інформування правовласника про призупинення митного оформлення; надання можливості брати проби й зразки товару з метою проведення експертного дослідження товару; у разі встановлення факту контрафактності - порушувати справи про порушення митних правил за ст. 345 Митного кодексу України (ч. 5 ст. 257 МК).

Заходи тарифного (економічного) та нетарифного (адміністративного) регулювання складають дві основні групи заходів реалізації митної політики держави. Застосовуються ці заходи, по-перше, на підставі закону, а не підзаконного акта, по-друге, лише при переміщенні товарів через митний кордон України. Отже, п. 5 ст. 11 МК визначає правову підставу застосування заходів тарифного чи нетарифного митного регулювання, а також окреслює предметну компетенцію митних органів України.

Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон держави, разом із нарахуванням та стягненням податків та зборів є основними митними операціями, виконання яких покладено на митні органи України. Вдосконалення форм і методів митного контролю та митного оформлення полягає у запровадженні таких прийомів і засобів, які, з одного боку дозволяють прискорити товарообіг та пасажиропотік, відповідають визнаним у світовій практиці митним стандартам і правилам, а з іншого - забезпечують точне й неухильне виконання митними органами своїх завдань, не завдають шкоди законним правам і інтересам суб'єктів переміщення (наприклад, уведення у практику митної діяльності аналізу ризику вчинення митного правопорушення, електронне декларування тощо).

У ст. 4. Закону України "Про захист прав споживачів" визначається, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством тощо. Захист митними органами прав споживачів передбачає, у першу чергу, завершення митного оформлення лише після закінчення державного санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та інших видів контролю, перевірки дотримання суб'єктами переміщення вимог до якості товарів і послуг, передбачених міжнародною та державною системами якості товарів і послуг.

Здійснюючи заходи щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку, митні органи взаємодіють і з іншими державними органами виконавчої влади - Міністерством економіки України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Антимонопольним комітетом України.

Прискорення товарообігу та пасажиропотоку - завдання більшості митних установ та адміністрацій країн світу, пов'язане із процесом світового розподілу праці, а також розвитком туризму, утворенням спільних ринків робочої сили, іншими інтеграційними процесами.

Виконання правоохоронної функції митних органів передбачає організацію та здійснення ефективної боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил як силами власних підрозділів (відділень у регіональних митницях та служб у митницях), так і у взаємодії з іншими правоохоронними органами, наприклад, для здійснення контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, чи переміщення під негласним контролем (ст.ст. 317, 318 МКУ), а також для проведення спеціальних операцій на державному кордоні для запобігання вчиненню митних правопорушень.

Митні органи сприяють розвиткові міжнародного співробітництва в митній справі через участь у міжнародних митних та торгових організаціях, встановлення договірних відносин із суміжними державами, організацію спільного митного контролю за єдиною технологічною схемою та в інших формах.

Ведення митної статистики передбачає об'єктивний та достовірний облік даних про переміщувані товари, предмети, транспортні засоби, інші операції із статистичною інформацією з питань митної справи (ст. 303 МК). Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яка забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними державної статистики інших держав (наприклад, Єдина методологія митної статистики зовнішньої торгівлі держав-участниць Співдружності Незалежних Держав від 09.12.1994 р.).

Порядок ведення УКТ ЗЕД визначає Кабінет Міністрів України (ст. 312 МК) й передбачає заходи щодо відстеження змін та доповнень до класифікації товарів, деталізацію її на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру, розроблення пояснень та рекомендацій щодо застосування УКТ ЗЕД, прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД та виконання інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Згідно із вимогою ч. 1 ст. 315 МК верифікація сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України може відбуватися в таких двох формах: перевірка сертифіката на автентичність (справжність) шляхом проведення експертизи, перевірки правильності заповнення граф, наявності відбитку печатки й підпису уповноваженої особи, а також місця та дати видачі; перевірка правильності визначення країни походження товару, зазначеного в сертифікаті походження, на відповідність установленим правилам.

Відповідно до цих та багатьох інших завдань, покладених на митні органи, вони виконують складні та різноманітні функції, а саме: регулятивну, фіскальну, правоохоронну. Перелік завдань, визначених у коментованій статті, не є вичерпним. На митні органи покладено виконання й інших завдань, що випливають з їх адміністративно-правового статусу органів державної влади у сфері митної справи.

Керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України в процесі виконання ними завдань щодо реалізації митної політики держави здійснюють органи державної влади, Президент України в межах повноважень, визначених Конституцією й законами України. Законодавче забезпечення митної справи здійснює вищий законодавчий орган держави. Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність Держмитслужби України (шляхом прийняття відповідного Закону України), загальні засади митної справи. На основі й на виконання Конституції й законів України Президент України видає укази та розпорядження. Згідно зі ст. 106 Конституції України Президент України представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України, у тому числі й з питань митної справи. Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України (ст.116 Конституції України).

Контроль за діяльністю митних органів України в процесі здійснення митної справи здійснюють уповноважені на те органи державної влади: Служба безпеки України (Закон України "Про службу безпеки України" від 25 березня 1992 р.), Рахункова палата України (Закон України "Про Рахункову палату" від 11 липня 1996 р.), Державна контрольно-ревізійна служба України (Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р.).

⇐ Предыдущая16171819202122232425Следующая ⇒

Поделиться: