Порядок здійснення митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів, щодо яких встановлено обмеження, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У коментованій статті законодавець закріпляє правила, що стосується обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України.

Відповідно до ч.І коментованої статті законодавець встановлює, що у передбачених законом випадках, на окремі товари можуть запроваджуватися обмеження у разі їх переміщення через митний кордон України і їх пропуск через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції. Встановлюючи положеннями коментованої статті можливість обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України, законодавець визначає порядок пропуску таких товарів через митний кордон України: по-перше, пропуск здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції; по-друге, порядок видачі таких дозволів затверджуються Кабінетом Міністрів України; по-третє, органи державної влади, уповноважені видавати такі дозволи, визначаються Кабінетом Міністрів України.

За умови виконання перелічених вимог законодавства, суб'єкти, які здійснюють переміщення окремих товарів через митний кордон України, щодо яких встановлені обмеження, мають право на переміщення цих товарів.

Зазначені у статті товари крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про карантин рослин» до повноважень Головної державної інспекції з карантину рослин України, окрім іншого, належить:

визначення відповідно до закону порядку ввезення, вивезення та використання рослин і рослинних продуктів, у тому числі за погодженням з карантинними службами інших держав, відповідно до міжнародних договорів України; здійснення відповідно до закону контролю за додержанням законодавства про карантин рослин, у тому числі при ввезенні з-за кордону рослин і рослинних продуктів. Фітосанітарному контролю підлягають усі підкарантинні матеріали та об'єкти, у тому числі ті, що переміщуються через державний кордон України та карантинні зони. Ввезення в Україну підкарантинних матеріалів та об'єктів провадиться за наявності:

- фітосанітарного сертифіката, що видається державними органами з карантину і захисту рослин країни-експортера;

- карантинного дозволу, що видається Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

Митне оформлення вантажів проводиться лише після проведення фітосанітарного контролю. Зразок фітосанітарного сертифіката та порядок його оформлення визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України відповідно до міжнародних договорів України. Форма карантинного дозволу та порядок його оформлення визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України. Вивезення підкарантинних матеріалів за межі карантинної зони провадиться за наявності карантинного сертифіката. Форма карантинного сертифіката та порядок його оформлення визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України, фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту і порядок переробки та реалізації підкарантинних матеріалів встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики відповідно до цього Закону. Фітосанітарний контроль на державному кордоні "країни та транспорті (в тому числі на об'єктах автомобільного, залізничного, водного повітряного транспорту, митницях, на підприємствах поштового зв'язку тощо) здійснюють державні інспектори з карантину рослин з оформленням відповідних документів. Прикордонні пункти карантину рослин облаштовуються у пункті пропуску через державний кордон України.

Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» до основних завдань ветеринарної медицини треба віднести: охорону території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин; державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за якістю та безпекою продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження; переміщенням, у тому числі експортом, імпортом, об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

У ст. 17 Закону визначається, що державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті здійснюються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті, їх структурними підрозділами (пунктами). Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті є обов'язковими у разі здійснення експорту, імпорту і транзитного перевезення об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду усіма видами транспорту. Державний ветеринарно-санітарний контроль на державному кордоні та транспорті здійснюється за наявності оригіналів документів, виданих державною ветеринарною службою країни-відправника, з урахуванням її епізоотичного стану та за умови виконання ветеринарних вимог України щодо імпорту вантажів. Безпосередньо ветеринарно-санітарний контроль на державному кордоні та транспорті здійснюють державні інспектори ветеринарної медицини з оформленням відповідних документів. Митне оформлення об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що надійшли за імпортом, здійснюється після проведення їх ветеринарно-санітарної експертизи державною лабораторією ветеринарної медицини за місцем призначення вантажів.

Що стосується здійснення екологічного та радіологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон, то відповідно до ст. 16 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» законодавцем встановлюються умови ввезення продукції з-за кордону, її реалізації та використання. Підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем України. У разі відсутності зазначених даних увезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. До товарів, продукції, сировини, що імпортуються в Україну, застосовуються вимоги щодо їх безпеки для здоров'я і життя людини, а також до процедур контролю, експертиз, надання дозволів, встановлення санітарно-епідеміологічних нормативів, регламентів аналогічно тим вимогам, що застосовуються до відповідних товарів, продукції, сировини, які вироблені в Україні. Законодавець встановлює, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об'єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об'єктах, встановленні відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а в разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини. Санітарно-епідеміологічний сертифікат - це разовий документ суворої звітності, виданий органами, установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджує безпеку для здоров'я та життя людини окремих видів товарів широкого вжитку (харчових продуктів і напоїв, парфумерно-косметичних виробів, товарів дитячого асортименту, виробів побутового призначення тощо) на підставі результатів проведених санітарно-хімічних, токсикологічних, фізико-хімічних, радіологічних, мікробіологічних та інших досліджень.

Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» регулює відносини, пов'язані з вивезенням, увезенням та поверненням культурних цінностей, і спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури. Спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, увезенням і поверненням культурних цінностей є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і туризму України. Державна служба контролю виконує покладені на неї завдання у взаємодії із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей, Державною митною службою України, правоохоронними органами. Відповідно до зазначеного Закону не підлягають вивезенню з України: культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання: культурні цінності, включені до Національного архівного фонду; культурні цінності, включені до Музейного фонду України. Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами: для організації виставок: для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень; у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч.З коментованої статті Національний банк України встановлює порядок переміщення через митний кордон України валютних цінностей. Визначення валютних цінностей див. у ч.І ст. 1 МК. Регулювання порядку переміщення через митний кордон України валютних цінностей чинним законодавством України віднесено з: компетенції Національного банку України.

Згідно з ч.4 коментованої статті до компетенції Кабінету Міністрів України належить :становлення порядку здійснення митного контролю, оформлення та пропуску через літний кордон України товарів, щодо яких встановлено обмеження. Слід зазначити, що митний контроль, оформлення та пропуск через митний кордон України товарів, щодо переміщення яких установлено обмеження, здійснюється митним органом на підставі та з дозволу уповноваженого органу державної влади, що виконує відповідні контрольні функції та у випадку відсутності дозволу уповноваженого органу державної влади, їх виконує відповідні контрольні функції, або подання дозволу за формою, що не відповідає встановленому зразку, митний орган надає заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску через митний кордон України зазначених товарів.

⇐ Предыдущая75767778798081828384Следующая ⇒

Поделиться: