Стаття 347. Порушення встановленого порядку знищення (руйнування) товарів

Порушення встановленого законодавством порядку знищення (руйнування) товарів, що перебувають під митним контролем, тобто порушення встановлених цим Кодексом та іншими законами України умов, заборон та обмежень щодо знищення (руйнування) таких товарів, -

Тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єкт правопорушення- встановлений порядок знищення (руйнування) товарів, що перебувають під митним контролем.

Об'єктивна сторона- невиконання або порушення умов, заборон та обмежень, встановлених МК та іншими законами України щодо знищення (руйнування) товарів, що перебувають під митним контролем.

Пунктом 12 ст. 185 МК передбачений та запроваджується митний режим знищення або руйнування.

Режиму знищення або руйнування товарів у кодексі присвячена глава 40, що складається з трьох статей, які регулюють застосування даного режиму.

Згідно зі статтею 243 МК, яка надає поняття режиму знищення або руйнування, це митний режим відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті, знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їх компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Тобто інші органи, відповідно до своєї компетенції, мають право встановити обмеження щодо умов знищення або руйнування товарів, або заборонити такі дії.

Товари повинні перебувати під митним контролем.

Суб'єкт- загальний, а також посадові особи митних органів.

Суб'єктивна сторона- вина у формі як умислу, так і необережності. Правопорушник може діяти як свідомо, так і несвідомо.

Санкції за вчинення даного правопорушення: накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 348. Порушення зобов'язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів

Невивезення за митний кордон України товарів, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, або неввезення на митну територію України товарів, які були тимчасово вивезені за митний кордон України під зобов'язання про зворотне ввезення, у строк, зазначений у зобов'язанні про зворотне вивезення (зворотне ввезення) таких товарів,

- тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких товарів.

Об'єкт правопорушення - встановлений порядок пропуску товарів з метою тимчасового вивезення або ввезення у певний строк.

Порядок пропуску товарів з метою тимчасового вивезення або ввезення встановлюється статтею 204 МК.

Пунктом 6 ст. 185 МК передбачений та запроваджується митний режим тимчасового ввезення (вивезення).

Режиму тимчасового ввезення (вивезення) у цьому кодексі присвячена глава 34, що складається з 8 статей, які регулюють застосування даного режиму.

Об'єктивна сторона- полягає у порушенні строку зобов'язання про зворотне вивезення або ввезення, тобто:

1) невивезення за митний кордон України товарів, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення у строк, зазначений у зобов'язанні про зворотне вивезення таких товарів;

2) неввезення на митну територію України товарів, які були тимчасово вивезені за митний кордон України під зобов'язання про зворотне ввезення у строк, зазначений у зобов'язанні про зворотне ввезення таких товарів.

Суб'єкт- громадяни і посадові особи, що брали такі зобов'язання на себе.

Суб'єктивна сторона- вина у формі як умислу, так і необережності.

Санкції за вчинення даного правопорушення: накладення штрафу у розмірі від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскація таких товарів.

Згідно з положеннями статті 321 МК, за порушення зобов'язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів внаслідок аварії або дії непереборної сили, відповідальність за коментованою статтею не настає при дотриманні ряду умов.

Ще однією умовою звільнення від відповідальності за підстав, передбачених у статті 321 МК і що витікають зі змісту статей МК, є повідомлення про випадок аварії чи дії непереборної сили в найближчий митний орган України.

У разі, якщо зазначене правопорушення було вчинено внаслідок аварії або дії непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, відповідальність, передбачену Митним кодексом, таке правопорушення не тягне за умови, що особою були вжиті також інші заходи, передбачені ст. 159 МК України.

⇐ Предыдущая246247248249250251252253254255Следующая ⇒

Поделиться: