Забезпечення якості повітря робочої зони

Нормативні вимоги до якості повітря робочої зони наведено у таблицях Б.1, Б.2, Б.6 додатка Б (ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99).

Для забезпечення нормативних вимог використовують наступні заходи [3-5, 9, 11, 20, 26]:

- механізація та автоматизація виробничих процесів, дистанційне управління процесами;

- удосконалення обладнання та процесів;

- використання процесів та обладнання, які виключають утворення шкідливих речовин або їх попадання в робочу зону;

- захист від  теплового випромінювання;

- організація вентиляції та опалення;

- використання засобів індивідуального захисту.

При розгляді даного питання варто визначити можливі джерела виділення пилу, газів та пару, їх інтенсивність, а також намітити конкретні заходи щодо попередження забруднення повітряного середовища.

Найбільшу увагу потрібно приділити питанням організації загальнообмінної вентиляції приміщень та організації місцевої вентиляції в місцях виділення пилу, дрібної стружки, шкідливих газів і парів.

Видалення повітря роблять з верхньої зони вентиляторами на даху в одноповерхових будинках і центобіжними вентиляторами через мережу повітроводів, прокладених під стелею, у багатоповерхових будинках.

У цехах порівняно невеликої висоти (до 6 м) доцільно влаштовувати розосереджену подачу повітря у верхню зону повітроводами рівномірної подачі, плафонами, перфорованими повітроводами. У цехах великої висоти і із широкими прольотами рекомендується повітророздаючі пристрої встановлювати на висоті до 4 м від підлоги і роздавати повітря горизонтальними струменями, наприклад, через повітророзподільники.

Застосування в теплий період року адіабатичного охолодження припливного повітря в 2 – 3 рази збільшує робочу різницю температур і відповідно зменшує необхідний повітрообмін. Доцільність такого рішення необхідно економічно обґрунтовувати для реальних умов.

При створенні надійних і ефективних систем витяжної вентиляції металорізальних верстатів необхідно враховувати особливості технологічного процесу, вплив інструмента, що рухається, оброблюваної заготівлі і вузлів верстата на характер всмоктування місцевого відсмоктувача, фізичні властивості шкідливих виділень, що утворюються, простоту і зручність обслуговування вентиляційної системи.

Кількість пилу, що виділяється при шліфуванні, залежить в основному від розмірів і твердості оброблюваного виробу, діаметра й окружної швидкості кола, а також від ширини шліфування і режимів різання. Заточення і тонке шліфування виробу супроводжуються виділенням 25 – 50 г/год пилу, при грубому шліфуванні кількість пилу коливається в інтервалі 100 – 300 г/год машинного часу [7]. Кількість пилу, що виділяється при обробці тендітних матеріалів, залежить від властивостей оброблюваного матеріалу, режимів різання, кількості та розмірів крайок різального інструмента.

Пилостружкоприймачі, що застосовуються в системах місцевої витяжної вентиляції верстатів, відрізняються великою розмаїтістю конструкції. До устаткування, що “порошить, у механічних цехах відносять заточувальні, шліфувальні, обдирні верстати, що працюють без застосування МОР. Для перерахованих верстатів пилостружкоприймачі виготовляють у виді всмоктувальних воронок чи кожухів. Воронки ставлять у тих випадках, коли верстат не можна обладнати кожухом. Вхідний перетин вс моктувальних воронок робиться круглим, квадратним чи прямокутним з відношенням сторін не більш 2:1. Рекомендуються наступні перетини вхідних отворів воронок: для заточувального верстата 70х90 мм, для універсально-заточувального 90х120 мм.

Кожухи, що застосовуються для процесів обробки абразивним, ельборовим чи алмазними колами, виконують, як правило, не тільки функції захисту при руйнуванні кола, але є складовою частиною вентиляційної системи. Вони повинні забезпечувати таке формування повітряних потоків у зоні різання і навколо обертового кола, щоб забезпечити ефективне уловлювання шкідливостей, що утворяться .

На токарських і фрезерних верстатах часто застосовують відкидні екрани для огородження зони різання від стружки, що розлітається. Доцільно для операцій зв'язаних з виділенням пилу (обробка чавуна й інших тендітних матеріалів) укриття обладнати витяжною вентиляцією. У даному випадку вентиляцією віддаляється тільки пил. Стружку, що утвориться, робітник періодично через спеціальний отвір направляє до збірника.

Швидкість повітряного потоку, яка необхідна для транспортування пилу і стружки, обумовлюється швидкістю їхнього витання і залежить від форми, розмірів і маси часток. При гострінні тендітних матеріалів на верстатах середнього розміру швидкість витання чавунної стружки складає 6 – 10 м/с, при обробці графіту, текстоліту, деревного пластику 5,0 – 7,5 м/с. Для транспортування відходів швидкість повітряного потоку повинна в 2 – 3 рази перевищувати швидкість витання стружки і братися за даними табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Швидкість транспортування матеріалів

Матеріал і його характеристика	Швидкість на ділянках, м/с
	вертикальних	горизонтальних
Змішаний абразивний і металевий пил	15	19
Змішана стружка і пил тендітних пластичних матеріалів	18	22
Стружка дрібна алюмінієва, чавунна, тендітних бронзи і латуні (маса елемента стружки до 200 мг)	22	26
Те ж (маса елемента стружки від 200 до 800 мг)	26	32

 

При механічній обробці тендітних матеріалів для видалення стружки і пилу найбільш раціональним є пристрій пневмотранспорту.

Пневматична система безупинного видалення пилу і стружки від різальних інструментів складається з наступних основних елементів: спеціальних пилостружкоприймачів, транспортної мережі, стружковідділювача, пиловідділювача і побудника тяги повітря.

Рекомендуються наступні типи вентиляторів: при загальній втраті тиску у вентиляційній системі до 11760 Па - вентилятори високого тиску типу Ц8-18 і Ц8-11; при втраті тиску до 3920 Па — вентилятори типу Ц7-40; до 2450 Па — різні типи відцентрових вентиляторів загальпромислового призначення. Аеродинамічні характеристики вентиляторів, що найбільш часто застосовуються для систем місцевої витяжної вентиляції металорізальних верстатів, приведені в [26].

Для очищення повітря, що видаляється з зони різання верстатів, від середньодисперсного (розмір часток до 10 мкм) і крупнодисперсного (розмір часток більш 50 мкм) пилу, а також стружки широке застосування знайшли циклони. Відділення пилу в циклонах засновано на принципі центробіжної сепарації. Ефективність очищення повітря збільшується (до 90 % і більше) при зменшенні діаметру циклона, тому часто замість одного циклону великого діаметра ставлять паралельно декілька циклонів меншого діаметра.

При великій початковій запиленності повітря для одержання необхідного ступеня очищення застосовують багатоступневу систему уловлювання. У цьому випадку циклон використовують для першої ступіні очищення (грубої і середньої), а друга ступінь очищення (тонка) передбачається в основному для уловлювання пилу з розмірами часток менш 10 мкм.

Тонке очищення повітря, що видаляється з зони різання верстатів, здійснюється у результаті пропущення його через рукавні фільтри індивідуальних агрегатів, що відсмоктують.

Для систем місцевої витяжної вентиляції металорізального устаткування застосовують повітроводи, виготовлені з тонколистової сталі, що мають розміри відповідно до вимог СНіП 11-33-75, гумовотканинні рукави і шланги для промислових пилососів. Внутрішні діаметри повітроводів круглого перетину вибирають з наступного ряду: 100; 125; 140; 160; 180, 200; 225; 250; 280; 325; 355; 400 мм. У випадку застосування у вентиляційній системі гумовотканинних рукавів їхнє кріплення до елементів устаткування здійснюється звичайно за допомогою хомутів, довжина рукавів, як правило, не перевищує 0,5—2,0 м.

У складальних цехах необхідно передбачати місцеву вентиляцію при проведенні фарбувальних робіт.

Вентиляція виробничих приміщень (цехів) механоскладальних цехів докладно розглянуто в літературі [4, 5, 6, 7, 25, 26]. Методика розрахунку вентиляції цеху наведено у розділу 5.1 приклади 1, 2. Методика розрахунку місцевої вентиляції наведено у розділу 5.1 приклади 3-9.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: