Амортизація основних засобів (податкова концепція та за бухгалтерськими стандартами обліку (методи нарахування амортизації)).

Амортизація – процес зносу і поступового перенесення вартості основних засобів на виготовлений за їхньою участю продукт.

У Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” у статті 8 : „амортизація” основних засобів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань”.

Згідно з П(С)БО 7 амортизація – це систематичний розподіл амортизаційної вартості необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Всі об’єкти основних засобів підлягають фізичному і моральному зносу. Амортизація є економічним зносом, який виражений у грошовій формі.

Амортизаційні кошти надходять підприємству у складі виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і накопичується підприємствами поступово і використовуються для вкладень у основні засоби не відразу, а в міру накопичення.

Згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” порядок нарахування амортизації диференційовано за групами основних засобів в розрахунку на податковий квартал: група 1 – 2%, група 2 – 10%, група 3 – 6%, група 4 – 15%. група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

група 2 – автомобільний транспорт, обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 – електронно-обчислювальні машини, програмне забезпечення, інші інформаційні системи,

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують цих норм.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого.

Метод амортизації об’єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Суму нарахованої амортизації усі підприємства відображають збільшенням суми витрат і зносу необоротних активів.

Обіговий капітал:сутність, склад, структура, стратегічні цілі управління.

Оборотные средства — это совокупность денежных средств, авансированных для создания и использования оборотных производственных фондов и фондов обращения, которые обеспечивают непрерывность процесса производства и продажи продукции

Оборотные средства предприятия, являясь одной из основных финансовых категорий, оказывающих существенное влияние на сферу производства и сферу обращения, выполняют такие основные функции, как производственную и платежно-расчетную.

Под структурой оборотных средств понимается соотношение между элементами в общей сумме оборотных средств. На нее оказывают влияние особенности организации конкретного производства, материально-технического обеспечения, принятый порядок расчетов за товарно-материальные ценности. Изучение структуры является основой прогнозирования перспективных изменений в составе оборотных средств.

Элементами оборотных средств являются: сырье, основные материалы и покупные полуфабрикаты; вспомогательные материалы; топливо и горючее; тара и тарные материалы; запчасти для ремонта; инструменты, хозинвентарь и другие быстроизнашивающиеся предметы; незавершенное производство и полуфабрикаты собственного производства; расходы будущих периодов; готовая продукция; товары отгруженные; денежные средства; дебиторы; прочие.

Цели:

1. Оптимизац. объема;

2. Обесп. ликвидности;

3. Увелич. оборачиваемости;

4. Обесп. инфляц. защиты ср-в;

5. Сниж. ст-сти формирования.

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: