Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Засоби, що діють у ділянці закінчень холінергічних нервів



Засоби, що діють у ділянці закінчень адренергічних нервів

            5.3. Лікарські засоби,що впливають на центральну нервову систему

            5.4. Психотропні засоби

Засоби, що впливають на аферентну інервацію

 

Класифікація речовин, що діють у ділянці аферентних нервів.

Місцевоанестезуючі засоби. Загальна характеристика. Види місцевої анестезії

Порівняльна характеристика препаратів. Застосування при різних видах анестезії

В'яжучі засоби

Обволікальні засоби

Адсорбувальні засоби

Подразливі засоби

1. Аферентними, або чутливими, називають нервові волокна, які проводять збудження від органів і тканин до ЦНС.

 

Класифікація препаратів, що діють у ділянці аферентних нервів

1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення:

Місцевоанестезувальні засоби: новокаїн (прокаїн), тримекаїн, анестезин (бензокаїн), дикаїн (тетракаїну гідрохлорид), лідокаїн (ксикаїн, ксилокаїн), артикаїн (ультракаїн), бумекаїну гідрохлорид (піромекаїн), бупівакаїну гідрохлорид (маркаїн).

 

2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зовнішніх подразнень:

2.1. В'яжучі: неорганічного походження - вісмуту нітрат основний та солі важких металів (міді сульфат, цинку сульфат, срібла нітрат - у низьких концентраціях); органічного походження (танін, лист шавлії, кора дуба, квітки ромашки).

2.2. Обволікальні: слиз із крохмалю, насіння льону, вівса, відвар з кореня алтеї.

2.3. Адсорбувальні: вугілля активоване, ентеросгель, мікотон.

 

3. Речовини, що подразнюють чутливі нервові закінчення: розчин аміаку, гірчичники, ментол.

2. Місцевоанестезуючі - це засоби, які зумовлюють місцеву втрату чутливості - анестезію (від грец. aethesis - відчуття, біль; an - заперечення). Під їхнім впливом на місці застосування тимчасово втрачається больова, температурна та тактильна чутливість. Механізм дії препаратів цієї групи ще до кінця не з'ясовано. Вважається, що вони діють на мембрани нервових волокон, блокуючи натрієві канали і, таким чином, блокують проведення імпульсів.

Місцевоанестезуючі засоби повинні мати такі властивості:

• високу вибіркову дію;

• короткий латентний період;

• високу ефективність при різних видах місцевої анестезії;

• певну тривалість дії;

• бажано, щоб вони звужували судини (така дія зменшує

всмоктування анестетика та його токсичні ефекти).

 Використовують місцевоанестезуючі засоби для різних видів анестезії:

поверхневої, або термінальної (анестетик наносять на поверхню слизової оболонки, рани, виразки);

інфільтраційної (розчином анестезуючої речовини послідовно «проймають» шкіру і більш глибокі тканини. Для цього використовують 400-800 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну або лідокаїну);

провідникової (анестетик вводять за ходом нерва, використовуючи 1-2% розчин новокаїну або лідокаїну);

спинномозкової (0,7-0,8 мл розчину анестетика вводять у простір над твердою оболоною спинного мозку. Використовують 5% розчин новокаїну або лідокаїну.

3. Порівняльна характеристика місцевоанестезуючих засобів. Першим анестезуючим засобом, який застосовували в медичній практиці, був кокаїн - алкалоїд рослини Erythroxybon coca. Препарат має високу знеболювальну активність, але застосування його заборонено через високу токсичність та здатність зумовлювати медикаментозну залежність.

Дикаїн (тетракаїну гідрохлорид) - за активністю майже в 10 разів перевершує кокаїн, але в 2-5 разів токсичніший. Використовують в офтальмологічній (0,25-1% розчин) і у ЛОР-практиці( 1-3% розчин) для поверхневої анестезії. Дітям до 10 років анестезію дикаїном не проводять. Дози дикаїну не можна перевищувати. У літературі описано випадки, пов'язані з передозуванням та неправильним застосуванням дикаїну.

Анестезин (бензокаїн) погано розчиняється у воді (легко - в спирті, олії), тому його призначають для зовнішнього застосування у формі присипки, пасти, мазі, а також всередину (при болю в шлунку) та у формі супозиторіїв вводять у пряму кишку.

Новокаїн (прокаїну гідрохлорид)- місцевоанестезуючий засіб, що діє на протязі 0,5-1 години; має широкий спектр терапевтичної дії та відносно незначну токсичність. Застосовують для, інфільтраційної(0,25-0,5% розчин), провідникової(1-2% розчин) та спинномозкової анестезії. Розчин новокаїну призначають всередину (при гіпертонічній хворобі, пізніх токсикозах вагітних, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки) та ректально (при спазмах кишок). Розчин новокаїну використовують для розведення бензилпеніциліну натрієвої та калієвої солі з метою подовження тривалості дії.

Побічні ефекти: алергійні реакції (дерматит, набряк Квінке і навіть анафілактичний шок); загальна слабкість, артеріальна гіпотензія, знепритомлення.

Лідокаїн (ксикаїн, ксилокаїн)-місцевоанестезуючий засіб , що викликає знеболення на протязі 2-4 годин; діє швидше, сильніше і триваліше, ніж новокаїн. У низьких (0,5%) концентраціях за токсичністю не відрізняється від новокаїну, але з підвищенням концентрації (1 і 2%) токсичність збільшується. Застосовують для всіх видів місцевої анестезії. Резорбтивну дію лідокаїну використовують при гострій фазі інфаркту міокарда, для профілактики фібриляції шлуночків (протиаритмічна дія).

Тримекаїн зумовлює більш сильну і тривалу анестезію, ніж новокаїн. Малотоксичний. При проведенні анестезії істотно не впливає на функцію серцево-судинної системи, дихання.

Показання до застосування: для інфільтраційної та провідникової анастезії.

Побічні ефекти: такі самі, як у новокаїну; при передозуванні може спричинити клонічні судоми.

Протипоказання: захворювання печінки та нирок.

Бупівакаїну гідрохлорид (маркаїн) - найбільш сильний та тривалодіючий місцевий анестетик, не впливає на протимікробну дію сульфаніламідів. Використовують для інфільтраційної, епідуральної та сакральної (каудальної) анестезії.

Побічні ефекти: при передозуванні можливі судоми, порушення серцевої діяльності (зупинка серця).

Ультракаїн (артикаїну гідрохлорид) виявляє швидку та відносно тривалу місцевоанестезувальну дію. Малотоксичний.

Показання до застосування: для провідникової, інфільтраційної, субарахноїдальної (спинномозкової) та люмбальної анестезії. В стоматологічній практиці застосовіють комбіновані препарати з адреналіну гідрохлоридом (ультракаїн Д-С, ультракаїн Д-С форте).


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-20; Просмотров: 328; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.011 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь