Методичні рекомендації до практичного заняття. M^D_Т= P×Q/v                                        (3.20). M^D_Т= P×Q/v                                        (3.20)

 

Мета теми — допомогти студентам вивчити механізм функціонування грошового ринку, вплив на нього банківської системи та монетарної політики, а також основи побудови моделі IS—LM.

Основними параметрами грошового ринку є грошова пропозиція і грошовий попит. Вони являють собою реальну грошову масу і обчислюються на основі ділення номінальної грошової маси (М) на ціни за формулами: пропозиція — М^s=(M/P)^s, попит — M^d = (M/P)^d. Крім того, важливим параметром грошового ринку є ціна грошей, тобто відсоткова ставка.

Грошова пропозиція складається з різних форм грошових активів. Залежно від рівня ліквідності всі вони об'єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати:

МО = готівкові гроші (гроші поза банками);

М1= МО + поточні депозити + кошти на розрахункових рахунках;

М2 = Ml + строкові депозити;

МЗ = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватися Національним банком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі грошової пропозиції її крива набирає вигляду вертикальної лінії.

Грошовий попит — це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.

Попит на гроші для угод показує, скільки грошей економічний агент бажає мати на руках для того, щоб здійснювати повсякденні трансакції (угоди).

Найпростіша формула трансакційного попиту на гроші має вигляд:

M^D_Т= P×Q/v                                        (3.20)

де M^D – кількість грошей, що перебувають в обігу; P - абсолютний рівень цін; Q – реальний обсяг виробництва; v – швидкість обігу грошей.

Попит на гроші для угод дорівнює:

 

M^D_Т = ВВПр/v                                    (3.21)

де ВВПр — реальний валовий внутрішній продукт.

Попит на гроші як активи (M^D_А) випливає з їхньої функції як засобу заощадження. В цьому випадку гроші розглядаються як засіб збереження вартості.

Попит на гроші для угод і попит на гроші як активи визначає загальний попит на гроші. Отже, сукупний попит на гроші – це реальна грошова маса, яка необхідна економічним суб’єктам для оплати угод та в якості активів, виходячи з попереднього аналізую функцію грошового попиту можна записати таким чином:

 

M^D = L(Y,i) = kY – hi                                   (3.22)

де, k та h – коефіцієнти еластичності грошового попиту відповідно за доходом та відсотковою ставкою.

Зростання цін на облігації викликає зниження відсоткової ставки, що випливає з її формули:

 

n = (відсотковий дохід / ціна облігації) × 100,           (3.23)

де відсотковий дохід є фіксованою величиною. Тому в разі зростання цін на облігації відсоткова ставка падає.

За законом всі комбанки повинні мати обов’язкові резерви. Загальна норма банківських резервів визначається відносно депозитних грошей (D) за формулою:

 

rr = R/D                                     (3.24)

Кредитні гроші (МС), які обчислюються як різниця між депозитними грошима і банківськими резервами за формулою:

 

МС = D – R                                         (3.25)

Здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором (m_d). Який знаходиться в оберненій залежності від норми резервування:

 

m_d = 1/rr                                    (3.26)

Якщо резервна норма встановлена, то спираючись на початковий приріст депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції:

 

∆M^S= ∆D × m_d                                    (3.27)

Наведена модель грошової пропозиції відповідає спрощеним умовам її формування, тому що в ній грошова пропозиція зводиться лише до депозитних грошей, а вилучення з грошового обігу зводяться лише до банківських резервів.

У дійсності до складу грошової пропозиції входять як депозитні, так і готівкові гроші, тобто:

 

M^S = MB +D                                       (3.28)

де MB— готівкові гроші.

За цих умов, певна частка грошей, що їх залучають комерційні банки, вилучаються в формі готівки. З урахування цього зміна грошової пропозиції визначається за формулою:

Щоб визначити модель грошової пропозиції з урахуванням усіх обставин, визначимо два додаткових показники, що впливають на її величину.

Коефіцієнт готівки (cr) — це відношення готівкових грошей до депозитних грошей:

 

cr = MB/D                                  (3.29)

звідси MB = cr × D .

Грошова база (H) — це сума готівкових грошей та банківських резервів (гроші високої ефективності):

H = MB + R                                        (3.30)

З урахуванням цього зміна грошової пропозиції визначається за формулою:

∆M^S= ∆Н × m_m                              (3.31)

де m_m – грошовий мультиплікатор, який визначається таким чином:

m_m = (1+cr)/(rr+cr)                                       (3.32)

Грошовий мультиплікатор показує на скільки грошових одиниць змінюється грошова пропозиція за зміни грошової бази на одну грошову одиницю. Легко помітити, що коли вилучення грошей у формі готівки відсутні, тобто cr = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному.

Досі розглядалися умови рівноваги окремо на товарному та грошовому ринках. Насправді економічна рівновага — це рівновага на обох ринках одночасно. Аналітичним засобом поєднання двох ринків на умовах рівноваги є модель IS—LM. Двома її складовими є крива IS (інвестиції — заощадження) та крива LM (ліквідність — гроші).

Припустимо, що відсоткова ставка зросла від г₁, до г₂. Згідно з інвестиційною функцією (І=І-Ь×r), інвестиції скоротяться від І₁ до І₂ (графік інвестиційного попиту). Це викличе зменшення сукупних видатків з Е₁ до Е₂ і доходу від Y₁ до Y₂ («кейнсіанський хрест»). Крива IS підсумовує зазначені зміни. Вона набирає вигляду від’ємної похилої лінії і свідчить про обернену залежність між відсотковою ставкою і доходом.

Виведемо алгебраїчну модель кривої IS, спираючись на такі рівняння:

 

  Y=E; Y=C+I+G; C= +c(Y-T); I= -b×r; G=      (3.33)

Об'єднаймо ці рівняння в одне, в якому замість c(Y-T) підставимо c(l-t) Y:

Y= + + +c(l-t)×Y-b×r                           (3.34)

Перенесемо Y із правої частини рівняння в ліву:

                   Y-c(l-t)×Y= + + -b×r                       (3.35)

Розв'язавши рівняння відносно Y, отримаємо:

.                        (3.36)

Для спрощення рівняння суму автономних видатків + +  позначимо як АЕ і врахуємо, що вираз 1/1-с(1-t) є мультиплікатором видатків (m_e). Звідси випливає функція кривої IS:

Y=m_e(AE-b×r)                                     (3.37)

Виведемо алгебраїчну модель кривої LM на основі рівняння рівноваги на грошовому ринку. Пригадаймо, що функція грошового попиту визначається за формулою:

М^d = k • Y - h • r.                                                   (3.38)

Тоді рівновага на грошовому ринку матиме такий вигляд:

М^s = k • Y - h • r. Розв'язавши це рівняння відносно r, дістанемо функцію кривої LM:

                                     (3.39)

Економічна рівновага в моделі IS—LM — це точка, в якій перетинаються обидві криві. Ця точка визначає відсоткову ставку (r_о) і дохід (Y_о), які відповідають умовам рівноваги як на товарному, так і на грошовому ринках. У точці рівноваги фактичні видатки дорівнюють запланованим, а грошовий попит — грошовій пропозиції.

Модель IS—LM використовують для пояснення впливу фіскальної і монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді з припущенням, що ціни є стабільними. При цьому треба брати до уваги, що в даній моделі до екзогенних змінних належать державні закупівлі, чисті податки і грошова пропозиція, а до ендогенних — дохід і відсоткова ставка. Це визначає характер впливу фіскальної та монетарної політики на криві IS і LM.

У разі застосування стимулювальної фіскальної політики відбувається збільшення доходу і зростання відсоткової ставки, що з урахуванням ефекту витіснення переміщує криву IS вгору. Із застосуванням стимулювальної монетарної політики відбувається зниження відсоткової ставки і збільшення доходу, що переміщує криву LM вниз. Модель IS—LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку. Оскільки об'єктами їх впливу є однакові ендогенні змінні (Y, r), то завдяки цьому модель IS—LM дає можливість узгоджувати між собою дію окремих складових макроекономічної політики.

Практичні завдання

Завдання 1

Початковий приріст депозитів комерційного банку №1 становить 100 грн., а його банківські резерви збільшилися на 20 грн., cr = 0. Чому дорівнює приріст грошової пропозиції?

Завдання 2

Готівкові гроші = 350 грн., строкові депозити = 250 грн., поточні рахунки = 200 грн., розрахункові рахунки = 300 грн., кошти клієнтів за трастовими операціями банків = 150 грн. Чому дорівнює агрегат М2?

 

Завдання 3

У базовому періоді Y = 1200 грн., а грошовий попит = 200 грн. В аналізованому періоді дохід збільшився на 5%, а швидкість обертання грошей не змінилася. Чому дорівнює попит на гроші в аналізованому періоді?

 

Завдання 4

Резервна норма = 0,15; коефіцієнт готівки = 0,25. На яку величину Нацбанк повинен збільшити грошову базу, щоб грошова пропозиція зросла на 312,5 грн.?

 

Завдання 5

Депозитні гроші комерційного банку №1 збільшилися на 100 грн., rr = 0,2; cr = 0,25. На яку суму може надати кредит банк № 2.

Завдання 6

Попит і пропозиція на грошовому ринку дорівнюють відповідно 226 і 200 грн.; rr = 0,2; cr = 0,3; На яку величину потрібно початково збільшити грошову базу, щоб урівноважити грошовий ринок без зміни відсоткової ставки?

Завдання 7

Дано: С=0,5У+50; І=400-50і. Визначити рівняння лінії ІS.

 

Завдання 8

Коли ставка відсотку становить 2, виник стан ліквідної пастки. При цьому рівняння лінії ІS має вид У=500-50і. Визначте функцію сукупного попиту.

 

Завдання 9

Пропозиція грошей здійснюється за формулою М=150+5і швидкість їх обігу дорівнює 25 обертам за період на протязі якого створюється реальний дохід в розмірі 2900 од. Реальний попит на гроші як майно характеризується формулою 48-2і. Визначте рівноважну ставку процента.

Завдання 10

Загальні резерви комерційного банку становлять 220 млн. гри. Депозитні внески дорівнюють 950 млн. грн. Обов'язкова норма резервування дорівнює 20%. Як зміниться пропозиція грошей, якщо банк використає надлишкові резерви для кредитування?

Контрольні завдання

 

1. Які чинники і чому формують грошовий ринок?

2. В чому полягає різниця в підходах до грошової політики: кейнсіанського та монетаристського?

3. Поясніть різницю між депозитним та грошовим мультиплікаторами.

4. Дайте визначення грошової маси.

5. Що таке ліквідність фінансових активів?

6. Від яких факторів залежить попит на гроші як активи?

7. Від яких факторів залежить попит на гроші для угод?

8. Назвіть методи грошово-кредитної політики і розкрийте суть кожного з них.

9. Як збільшення пропозиції грошей впливає на інвестиції й обсяг національного виробництва?

10. Поясніть механізм створення нових грошей банківською системою.

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: