Білому духовенству дозволялося одружуватися та заводити родини; чорному – ні. ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
Рефор-мація	У ХVI ст. у межах католицької церкви починається реформація – рух за перебудову католицької церкви.   Виникає третій напрямок християнства – протестантизм, який не має свого єдиного центра, а представлений різноманітними течіями та сектами (лютеранство, кальвінізм, англіканство та ін.) Протестанти вимагали · перекладати Біблію на рідну, зрозумілу для народу мову; ·  відстоювали думку, що між людиною та Богом не потрібен такий посередник, як церква; ·  виступали за контроль над священнослужителями прихожанами. Для боротьби проти протестантів у межах католицької церкви виникає контрреформація – комплекс заходів спрямованих на боротьбу проти реформації. Під час контрреформації у 1540 р. був заснований Ігнатієм Лойолой Орден Єзуїтів, який мав великий вплив у Європі й активно боровся проти протестантизму та православ’я за розширення влади католицької церкви.

Русичі (українці, білоруси ) були охрещені за православним обрядом. Центром церковного українського життя з X ст. був Київ, як колиска християнства у Східній Європі. З Києва християнство щирилося на всі сусідні землі та на північ, де пізніше постало Московське князівство. Глава Київської Митрополії носив титул «Митрополит Київський і всієї Русі». Після руйнування Києва спочатку Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським (у 1169 р.) та монголами (у 1240 р.), центр церковно-релігійного життя Русі поступово переноситься до Москви.

У 1458 р. відбувається відокремлення Київської митрополії від Московської. Після завоювання турками-мусульманами Візантії (у 1453 р.) і перетворення м. Константинополь на м. Стамбул, Московська митрополія перетворюється на Московський патріархат (1589 р.) Московське князівство було єдиною незалежною православною країною. Проте Київська митрополія залишалась складовою частиною Константинопольського патріархату.

 

Становище православної церкви д/п XVI – п/п XVII c т.

Церковно-релігійне життя

Із приходом польської шляхти відбуваються значні національні й релігійні зміни. Частина українських дворян денаціоналізується й у результаті політики католицького духівництва переходить у католицтво.

Для захисту православ’я утворюються братства. 

Братство – громадські релігійні об’єднання православних українців ( міщан, духовенства, шляхти, козаків)

Мета – захист національно-релігійних прав українців, протистояння покатоличенню та полонізації

Братства засновували православні школи, друкарні… Братства отримували « ставропігії» – (під керування єрусалимському патріарху и право на духовну цензуру ), «протестації» - право на православ’я

 

Найвідоміші братства:

· Львівське – Благовіщенське 1542 р.

· Миколаївське 1544 р. ,

· Успенське ставропігійне братство    1586 р.

Найстаршими надійними документами про юридично оформлені православні братства в Україні є статут 1542 року братства Благовіщенської парафії на Галицькому передмісті Львова і статут 1544 року братства парафії Миколая на львівському Підзамчі.

Прийняття у січні 1586 р. статуту об'єднання парафіян церкви Успення на Руській вулиці поклало початок братству як ОРГАНІЗАЦІЇ.

 

Найвідоміші братства:

1. Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.)

2. Київське Богоявленське братство (1615 р.)

3. Луцьке Хресто-Воздвиженське братство (1617 р.)

Братства отримували матеріальну та військову допомогу від козаків.

П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім козацьким військом увійшов до Київського братства (1620 р.)

БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ

Р.

рішення Київської митрополії Руської православної церкви на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею (Римом) у 1596 за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності.

· Прихильниками унії були Іпатій Потій, К. Терлецький, М. Рогоза, П. Скарга.

· Противниками унії були Г. Балабан, М. Копистенський, В.-К. Острозький.

 

Унію прийняли 6 із 8 єпархій Київської метрополії.

· Першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза (1596 – 1599),

· а по його смерті – Іпатій Потій (1599 – 1613),

· далі - Йосип Рутський (1613 – 1637).

Наслідки унії:

1. Не відбулося фактичного зрівняння в правах католиків та греко-католиків.

2. Переважна частина українців (особливо селяни та козаки) не визнали унію й почали рух за відновлення православ’я. Тобто унія призвела до розколу українського суспільства.

Етапи боротьби за визнання православної церкви:

· судові процеси, тимчасове об’єднання та спільні дії православної та протестантської шляхти

· Переїзд І. Борецького до Києва (Київське братство)

· 1620 – єрусалимській патріарх Феофан I в Києві. Іов Борецький – митрополит Київській, відновлення православних єпископатів

· 1620р – запорозькі козаки на чолі П. Сагайдачного вступили в Київське братство

 

· 1632 р. Польський король під тиском козацьких повстань, а також потребуючи козацької сили для походу на Москву, видав «Статті для заспокоєння руського народу», у яких зазначалося про відновлення православ’я.

ü Формально визнавалася рівноправною

ü Вищих церковних посадовців призначав король за гроші

ü Державні та світські особи втручалися в церковні справи

· 1633р – Сейм прийняв «Статті для заспокоєння руського народу», офіційно визнавав УПЦ

 

⇐ Предыдущая123

Поделиться: