Економічна оцінка роботи підприємства.

Досвід експлуатації легкових автомобілів показує, що основною причиною заїздів власників на СТО є потреба в заміні або ремонті відмовили деталей, вузлів, агрегатів. Для проведення такого ремонту СТО забезпечуються запасними частинами, мастильними, охолоджуючими та іншими матеріалами. Підтримка транспортних засобів, що належать громадянам, у технічно справному стані - головна мета діяльності СТО. Вона передбачає комплексний характер послуг, що включає і процеси, пов'язані з продажем автомобілів, запасних частин і приладдя. Система підприємств по ТО і ремонту автомобілів, що належать громадянам, розвивається на стику декількох галузей народного господарства, насамперед промисловості, служби побуту та торгівлі.

Виробничо-технічна база СТО, особливості технологічних процесів, професійний склад кадрів дозволяють віднести автотехобслуговування до групи промислових підприємств. У той же час виробнича діяльність СТО залежить від рівня попиту населення і сезонності. Тому за формою організації праці СТО тяжіють до сфери побутового обслуговування, заснованого на промисловому виробництві.

СТО мають справу з об'єктами підвищеної небезпеки. Це висуває особливі вимоги до якості роботи. Нарешті, включення в сферу діяльності СТО торгівлі запасними частинами, матеріалами, новими і комісійними автомобілями, ремонтними деталями, агрегатами і приладдям дозволяє віднести автотехобслуговування до одного з складно керованих і відповідальних типів виробництва.

Для координації зусиль щодо вдосконалення Управління виробництвом СТО, спрямованих на поліпшення ТО і ремонту легкових автомобілів в областях, краях, автономних республіках на території Української РСР та інших союзних республік, станції загального призначення зібрані в виробничі об'єднання «Автотехобслуговування» республіканського підпорядкування. Основним об'ємним показником, за яким оцінюється діяльність підприємств техобслуговування, є обсяг реалізації побутових послуг по ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, що належать громадянам.

Удосконалення виробничої діяльності підприємств передбачає поліпшення організації ТО і ремонту, нормативно-технічне забезпечення, створення гнучкої системи управління, забезпечення СТО запасними частинами і матеріалами, підвищення якості виконуваних робіт, підвищення кваліфікації персоналу СТО та вироблення ефективних заходів, дозволяють підвищити зацікавленість персоналу в якісному і продуктивному виконанні роботи.

Організація діяльності СТО охоплює широке коло планово-економічних і організаційно-технічних робіт. В їх число входять розробка науково обґрунтованих перспективних, поточних і оперативних планів роботи СТО, вибір оптимальних шляхів їх реалізації та організація систематичного контролю за їх виконанням. Важливою умовою виконання цих робіт є регулярний аналіз роботи СТО з метою своєчасного виявлення наявних резервів, передового виробничого досвіду і розробки заходів по приведенню в дію цих резервів.

Організація діяльності СТО охоплює широке коло планово-економічних і організаційно-технічних робіт. В їх число входять розробка науково обґрунтованих перспективних, поточних і оперативних планів роботи СТО, вибір оптимальних шляхів їх реалізації та організація систематичного контролю за їх виконанням. Важливою умовою виконання цих робіт є регулярний аналіз роботи СТО з метою своєчасного виявлення наявних резервів, передового виробничого досвіду і розробки заходів по приведенню в дію цих резервів.

Постановка завдання з обслуговування та ремонту автомобілів, що належать громадянам, формулюється з точки зору замовника і практично вирішується як завдання масового обслуговування, де розглядають питання утворення та функціонування черг. Останні виникають через те, що потік вимог (або замовників) на обслуговування некерований і випадковий. Якщо кількість робочих постів на СТО або в області досить велике, то чергу утворюється рідко, проте неминучі тривалі простої устаткування і робочих на СТО. З іншого боку, при малій кількості робочих постів на СТО створюється значна чергу і будуть у замовників втрати через очікування в черзі, а у СТО втрати (упущені можливості) через відмову замовника довго чекати і, як наслідок, виконання робіт по ТО або ремонту самостійно. Тому рішення задачі зводиться до мінімізації втрат від очікування через несвоєчасне обслуговування і від простоїв обладнання.

Станція являє систему з очікуванням, коли чергова заявка на ТО і ремонт, через зайнятість усіх робочих постів, ставиться в чергу до тих пір, поки один з посад не звільниться. Хоча на станції не вистачає виробничих площ і робочих постів, проте при дотриманні черговості автомобіль буде обслужений. Але замовник перебувати в черзі може обмежений час, після чого, не Дочекавшись обслуговування, залишає СТО.

⇐ Предыдущая1234

Поделиться: