ЧУДЕСНЕ УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

День смерти Пресвятої Богородиці зветься в нашій Церкві Успення, бо її тіло після смерти не зотліло, але разом з душею було взяте до неба. Не маємо історичних даних, як довго Божа Мати ще перебувала на землі після Христового Вознесення, ані коли, де і як вона померла, бо про це святе Євангеліє нічого не згадує. Основу празника Успення творять священна традиція Церк­ви від апостольських часів, апокрифічні книги, постійна віра Церк­ви та однозгідна думка святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства.

Найдавніше записане передання, що говорить про смерть Пре­святої Богородиці, є у творі, який у Західній Церкві відомий як Перехід Святої Марії, а на Сході той сам твір має назву " Святого Йоана Богослова слово на Успення Святої Богородиці". Автор цього твору невідомий. Одні історики думають, що цей твір похо­дить з кінця другого або початку третього сторіччя, а инші — з кінця шостого віку.

З цього твору довідуємося про святе й чудесне Успення Пре­святої Богородиці. Ось його коротка історія:

" Три дні перед смертю явився Пречистій Діві Марії архангел Гавриїл і звістив від її Сина Ісуса Христа час її переходу до вічнос­ти. На день її смерти в чудесний спосіб зібралися в Єрусалимі апостоли, хоч були розсіяні по різних краях світу. Не було тільки апостола Томи. Божа Мати висловила бажання, що хоче бути похована в Гетсиманії коло своїх батьків і свого Обручника Йосифа. Сам Христос у супроводі ангелів і святих прийшов по душу своєї Пресвятої Матері. Апостоли при співі побожних гимнів на своїх раменах занесли її тіло до гробу і три дні від нього не відходили. Третього дня прийшов здалека апостол Тома й дуже бажав ще востаннє поглянути на Пресвяту Богородицю. Коли ж гріб відкрили, то її тіла там уже не було, а тільки похоронні ризи.

[131.jpg]

Тепер усі зрозуміли, що вона воскресла і з тілом та душею її взято на небо".

Є свідчення, що з початку VI ст. у храмі Успення в Гетсиманії був гріб Пресвятої Богородиці, тому церкву на Сіоні стали вважати місцем її Успення. Однак на сьогодні історики не знають про місце її смерти, та де є її гріб. Одні доводять, що вона померла в Єруса­лимі, инші ж твердять — в Ефесі, куди нібито її узяв з собою святий євангелист Йоан Богослов. У Ефесі ще сьогодні показують дім, де, згідно з традицією, перебувала Божа Мати.

Літургійний культ Пресвятої Богородиці починається від Ефе­ського Собору 431 року, який окреслив догму про її богомате­ринство. У творах святих Отців до четвертого століття нема нічого про Успення Богоматері. Святий Епіфаній Кипрський († 403) пише: " Хай досліджують святе Письмо та не знайдуть там свідчення ані про смерть Марії, ані про те, що вона вмерла чи не вмерла; ані про те, що вона похована чи не похована. І коли Йоан перейшов до Азії, то також ніде не говориться, чи він узяв із собою святу Діву".

Лише після IV сторіччі починають церковні письменники на основі передання писати про останні хвилини життя Пресвятої Богородиці. На Заході пише про це святий Григорій з Тур († 594), а на Сході — єрусалимський патріярх Модест († 634), від нього першого маємо проповідь про Успення, святий Андрій Критський († 712) та святий Йоан Дамаскин († 749). Два останні святі Отці залишили по три проповіді про Успення.

У кінці VII і початку VIII ст. церковні письменники починають звертати увагу не тільки на її чудесне Успення, але і на її возне­сення на небо з тілом та душею. Найбільш цікавий речовий доказ про Успення подає святий Йоан Дамаскин. У своїй другій проповіді на Успення, покликаючись на незнану для нас Історію Євтимія, каже, що Пульхерія, жінка цісаря Маркіяна (450-457), збудувала церкву на честь Пресвятої Богоматері у Влахерні, передмісті Царго­рода й хотіла там покласти тіло Пресвятої Богородиці. У зв'язку з цим вона звернулася до єрусалимського патріярха Ювіналія († 458), який тоді якраз був на Халкедонському Соборі (451). Той розповів їй передання про те, що після того, як відкрили гріб для апостола Томи, то не знайшли тіла Божої Матері. Замість тіла, патріярх прислав Пульхерії похоронну ризу Пресвятої Богородиці. Останнім автором на Сході, який зібрав усе про Успення, є візантійський церковний письменник Никифор Каліст Ксантопул († 1335). Він написав також синаксарі для Тріоді і святих на цілий рік.

Святий Йоан Дамаскин вірить у те, що Пресвяту Богородицю з тілом і душею узяли на небо. В одній із своїх проповідей на її Успення він каже: " Годилося, щоб Той, Хто зберіг її Дівицтво при своїм Різдві, зберіг і її тіло нетлінним після смерти. Годилося, щоб та, що в своїх обіймах носила Творця як Дитя, перебувала в небесних хоромах. Годилося, щоб та, що бачила свого Сина на хресті і якої серце прошив тоді меч болів, що їх вона не зазнала при Різдві, гляділа на Нього, як Він сидить з Отцем. Годилося, щоб Божа Мати посідала те, що належить до її Сина та щоб усе ство­ріння почитало її як Матір і як Слугиню Бога".

У нашій богослужбі на Успення відбивається уся традиція і віра Церкви перших століть у її чудесне Успення і внебовзяття з тілом і душею. " У молитвах невсипущу Богородицю і в заступ­ництвах незамінне уповання гріб і умертвіння не втримали. *Бо як Матір Життя до життя переставив Той, хто вселився в утробу приснодівственну".

[132.jpg]

Свята Церква святкує Успення Богоматері, бо в небі вона за нас заступається. " У різдві дівство зберегла Ти, в успенні світа не оставила Ти, Богородице. Переставилася ти до життя, бувши Ма­тір'ю Життя. І молитвами Твоїми ізбавляєш від смерти душі наші". У першій стихирі на вечірні Церква закликає: " О дивне чудо! Істочник Життя кладеться у гробі, і гріб стає драбиною до неба. Веселися Гетсиманіє, святий Богородичний доме! Закличмо вірні, маючи приклад архангела Гавриїла: Благодатна, радуйся! З Тобою Господь, подавай світові Тобою велику милість".

ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАЗНИКА

Успення належить до найдавніших Богородичних празників. Його започаткували в Єрусалимі відразу після Собору в Ефесі. Спочатку празнування пам'яті Успення під впливом Ефеського Собору наголошувало швидше на привілеї її богоматеринства і тому мало назву " Свято Марії-Богоматері".

В одній з похвальних бесід на честь преподобного Теодосія Великого († 529) говориться, що палестинські монахи щорічно з великим торжеством святкували 15 серпня " Пам'ять Богоматері", тобто пам'ять її Успення. У Сирії у V ст. цей празник мав назву " Пам'ять Блаженної".

У VI сторіччі цей празник отримує свою теперішню назву — Успення Пресвятої Богородиці. У перших століттях не всі Церкви Сходу празнували Успення в той самий час. Олександрійський патріярх Теодосій († 567) приписав святкувати Успення 6 січня, а празник її Унебовзяття 9 серпня. Етіопська Церква і сьогодні 6 січня празнує Успення тіла нашої Чистої, Святої, Славної Бого­родиці Діви Марії, а 9 серпня — Вознесення тіла нашої Діви Марії,

[133.jpg]

Богородиці на небо. Вірмени святкують Успення в неділю між 12 і 18 серпня. Инші Церкви празнували його 18 серпня.

Цісар Маврикій (582-602) поширив празник Успення по цілій візантійській державі і наказав святкувати його 15 серпня, бо в той день він отримав світлу перемогу над персами.

На Заході празник Успення під впливом Сходу з'явився дещо пізніше. Його прийняли у Римі за папи Сергія І (687-701), а з Риму той перейшов до инших країн Європи. Як на Сході, так і тут різні Церкви святкували його в різний час. Рим, ідучи за Сходом, праз­нував Успення 15 серпня, Франція — 18 січня, Іспанія після Собору в Толедо 656 року — 18 грудня. У римському місяцеслові VII ст., який приписують святому Єронімові, про 18 січня сказано: " Смерть Пречистої Діви Марії", а 14 серпня: " Унебовзяття". Однак у римському календарі з VIII століття є вже тільки один празник — Успення 15 серпня.

У Західній Церкві, починаючи від Першого Ватиканського Собору (1869-1870), щораз більше намагалися, загальну віру Церк­ви в чудесне Успення і Внебовзяття Пречистої Богородиці проголо­сити догмою святої віри. Це завдання узяв на себе папа Пій XII († 1958). Він, узагальнивши думки всіх єпископів Католицької Церкви своєю Апостольською Конституцією " Всемилостивий Бог", 1 листопада 1950 року цілому світові урочисто проголосив: " Вла­дою Господа нашого Ісуса Христа, святих апостолів Петра й Павла і нашим власним авторитетом проголошуємо, заявляємо й визнача­ємо як Богом об'явлену правду, що Непорочна Божа Мати, Прис­нодіва Марія, сповнивши біг свого земного життя, була взята з тілом і душею до небесної слави".

У нашій Церкві з празником Успення пов'язані ще два инші церковні Богородичні празники: Положення чесної ризи Пресвятої Владичиці нашої Богородиці у Влахерні — 2 липня і Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці в Халкопра­тії — 31 серпня.

Деякі старовинні типіки подають, що на празник Успення, а не на Преображення треба благословити виноград. У грецькім Ніколо-Касулянськім типіку з ХІІ-ХШ ст. читаємо: " Треба знати, що на Успення Пресвятої Богородиці 15 серпня після божественної Літургії буде благословення винограду, який споживаємо в церкві за давнім звичаєм". Те саме говорить Синайський типік 1214 року. Типік Лаври святого Атанасія на Атоні приписує благословення винограду на 15 серпня.

У нас є звичай благословити зілля на Успення. Наш типік о. Дольницького каже: " Де є звичай, то після Заамвонної молитви або по отпусті Літургії, буває благословення зілля".

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Аллярд П. Святий Василій Великий / Пер. о. П. Теодорович. — Нью-Йорк, 1968.

Антонов Η. Р. Храм Божий и церковные службы. — Санкт-Петербург, 1912.

Арсеньев Н. О Литургии и таинства Евхаристии. — Париж.

Атанасий Великий, архиепископ Александрийский. Творения иже во Свя­тых Отца нашего Атанисия Великого, архиепископа Александрийс­кого. — Ч. I-IV. — Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1902.

Бенешевич В. Н. Канонический сборник XIV титулов со второй четверти VII века до 883 г.: К древнейшей истории источников права греко-восточной церкви. — Санкт-Петербург, 1905.

Бенешевич В. Н. Сборник памятников по истории церковного права. — Петроград, 1915.

Благовісник Верховного Архієпископа візантійсько-українського (греко-русского) обряду. — Кастельгандольфо, 1965-1974.

Богословские труды. — Москва: Московская патриархия, 1974. — Сбор­ники 1-12.

Булгаков С. В. Настольная книга для священно-церковнослужителей. — Харьков, 1920.

Василій Великий. Аскетичні твори святого отця нашого Василія Великого / Пер. з грец. митрополит А. Шептицький. — Львів, 1929.

Великий А. Г. З літопису християнської України. — Кн. І-ІХ. — Рим, 1968-1977.

Вениамин, архиепископ Нижегородский и Арзамасский. Новая скрижаль или объяснение о Церкви, о Литургии и о всех службах и утварях церковных. — Санкт-Петербург, 1908.

Вербовий С. Д. Красота и значение Богослужения в Православной Хрис­товой Церкви. — Мейфильд, 1939.

Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. — Т. I-IV. — Нью-Йорк, 1955-1966.

Вселенський Собор — Ватиканський II: Діяння і постанови / Зготували А. Г. Великий, Р. Головацький, ЧСВВ. — Т. I-V. — Рим, 1966.

Гавриил, архимандрит. Руководство по Литургике или наука о Православ­ном Богослужении. — Тверь, 1886.

Голубинский Ε. История Русской Церкви. — Т. I-IV. — Москва, 1901.

Голубинский Е. История канонизации святых в Русской Церкви. — Мос­ква, 1902.

Григорий Богослов, архиепископ Константинопольский. Творения иже во Святых Отца нашего Григория Богослова, архиепископа Константи­нопольского. — Т. Ι -Ι Ι. — Санкт-Петербург.

Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. I-V. — Нью-Йорк, 1954.

Дебольский Г. С. Дни Богослужения Православной Католической Церкви. — Т. I-II. — Санкт-Петербург, 1901.

Двунадесятие праздники и Воскресение Христово. — Сан-Франциско, 1965.

Дьяченко Г. Общедоступные беседы о Богослужении Православной Церк­ви. — Ч. I-II. — Москва, 1898.

Дольницкий И. Типик Церкве руско-католической. — Львов, 1899.

Дмитревский И. Историческое, догматическое и таинственное изъяснение Божественной Литургии. — Санкт-Петербург, 1897.

Додаток до чинностей і рішень Руского провинциального собора в Гали­чині отбувшогося во Львові в р. 1891. — Львів, 1897.

Евхологіон або молитвослов або требник. — Львів, 1965.

Ефрем Сирин. Творения иже во Святых Отца нашего Ефрема Сирина. — Сергиев Посад, 1907.

Иоанн Златоустый, архиепископ Константинопольский. Творения Святого Отца нашего Иоанна Златоустого, архиепископа Константинополя. — Т. І-ХІІ. — Санкт-Петербург, 1898.

Земная жизнь Пресвятой Богородицы. — Париж, 1968.

Каноны или Книга правил Святых Апостолов, Святых Соборов Вселен­ских и поместных, и Святых Отцов. — Т. I-III. — Монтреаль, 1974.

Карсавин Л. П. Святые отцы и учители Церкви. — Париж.

Килимник С. Український рік у народних звичаях: В історичному освіт­ленні. — Т. I-V. — Вінніпеґ; Торонто, 1957-1964.

Киприан, архимандрит. Евхаристия. — Париж, 1947.

Киприан, архимандрит. Золотой век святоотеческой письменности. — Париж, 1967.

Киприанович Г. А. Жизнь Иосифа Семашки, митрополита Литовского и Виленского и воссоединение западнорусских униатов с Православной Церковью в 1839 г. — Вильна, 1897.

Кирилл, архиепископ Ерусалимский. Творения Святого Отца нашего Ки­рилла, архиепископа Ерусалимского. — Москва, 1910.

Коструба Т. Пресвята Богородиця — цариця України. — Львів, 1937.

Коялович Μ. История воссоединения западнорусских униатов старых времен. — Санкт-Петербург, 1873.

Крачковский Ю. Ф. Очерки униатской церкви // Труды Киевской духов­ной академии.

Лиско Р. Слава Пресвятої Богородиці в наших Богослужіннях // Нива.

—          Львів, 1936-1938.

Липський Б. Духовість нашого обряду. — Нью-Йорк, 1974.

Ліковський Ε. Берестейська унія (1596). — Жовква, 1916.

Лотоцький О. Українські джерела церковного права. — Варшава, 1931.

Лукьянов В. Воскресное Богослужение, особенности Воскресных Бого­служений всего года. — Джорданвил, 1970.

Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом. — Філадель­фія, 1954.

Макарий, митрополит Московский. История Русской Церкви. — Т. І-ХІІ.

—          Санкт-Петербург, 1889. Малий требник. — Рим, 1973.

Марусин М. Чини Святительських Служб в Київському Евхологіоні з

початку XVI ст. — Рим, 1966. Марусин М. Пастирсько-літургічна діяльність святого Иосафата // Богословія. — Рим, 1967. — Т. 31. Матковський С. Похвала або Культ Пресвятої Діви Богородиці Марії в

Греко-Католицькій Церкві // Нива. — Львів, 1931-1933. Микита А. Руководство в церковный типикон. — Унгвар, 1901. Минія / Уредн. npoтojepej Драгослав Степковиґ. — Т. 1-12. — Крагуjeвaц, 1909.

Мирослав, єпископ. Церковний рік: Празники подвижні і неподвижні, господарські, богородичні і святих, пости і освячені часи. — Рим, 1976.

Мирослав, єпископ. Чини Святих Тайн: Освячень і благословень. — Рим, 1976.

Миркович Л. Хеортологийа или историйски развиток и Богослужение празника православне источне Цркве. — Београд, 1961.

Михайловский В. Учение о Православном Богослужении. — Санкт-Петер­бург, 1889.

Могила П., митрополит. Евхологіон або Требник Митрополита Петра Могили, Київ, 1946. — Рим, 1988.

Морошкин М. Я. Воссоединение уний // Вестник Европы. — 1872.

Муравьев А. Н. Письма о Богослужении. — Париж, 1963.

Муравьев А. Н. Дополнение к письмам о Богослужении Восточной Като­лической Церкви. — Петербург, 1901.

Настольная книга священнослужителя. — Т. 1. — Москва, 1977.

Науки святого Василія Великого для народу / Пер. з грец. о. С. Фединяк ЧСВВ. — Глен Ков, 1954.

Никольский К. Пособие к изучению Устава Богослужения Православной

Церкви. — Санкт-Петербург, 1900. Никольский К. Руководство к изучению Богослужения Православной

Церкви. — Санкт-Петербург, 1901. Никодимов И. Н. Воспоминание о Киево-Печерской Лавре. — Мюнхен,

1906.

Октоих сиречь Осмогласник. — Киев, 1904.

Петров Н. Очерк истории Базилианского ордена в бывшей Польше // Труды Киевской духовной академии. — Киев. — 1870-1872.

Печерський патерик або праведні старої України / Пер. А. Великий, ЧСВВ. — Рим, 1973.

Плащаниця // Нива. — Львів, 1933. — Ч. 3. — С. 100-108.

Покровский А. И. Соборы древней церкви. — Сергиев Посад, 1914.

Полонська-Василенко Η. Історія України. — Т. 1. — Мюнхен, 1972.

Полонська-Василенко Н. Історичні підвалини УАПЦ — Рим, 1964.

Полный православный богословский енциклопедический словарь. — Т. I-II. — Санкт-Петербург, 1913.

Помазанский М. В мере молитвы краткие сведения о Православном Бого­служении. — Джорданвил, 1957.

Православная богословская енциклопедия / За ред. проф. А. П. Лопухина и Η. Н. Глубоковского. — Т. І-ХІІ. — Петроград, 1900-1911.

Православний вісник: Видання Екзарха всієї України, Митрополита Київ­ського і Галицького. — Київ, 1968-1978.

Пролог. — Кн. І-II. — Санкт-Петербург, 1895.

Рудаков А. Краткое учение о Богослужении Православной Церкви. —

Петербург, 1890. Семь Вселенских Соборов. — Джорданвил, 1968.

Сильченков Н. Практическое руководство при отправлении приходских треб. — Джорданвил, 1960.

Скабалланович М. Толковый типикон. — Ч. І-ІІІ. — Киев, 1910-1915.

Скабалланович М. Рождество Пресвятой Богородицы. — Киев, 1915. — (Христианские праздники).

Скабалланович М. Воздвижение Честного Креста. — Киев, 1915. — (Хрис­тианские праздники).

Смысл и значение православно-христианского ежедневного Богослуже­ния. — Джорданвил, 1970.

Соловій Μ., Великий А. Святий Йосафат Кунцевич: Його життя і доба.

—          Торонто, 1967.

Соловій Μ. М. Божественна літургія: Історія-розвиток-пояснення. — Рим, 1964.

Соловій Μ. М. Літургіка для українських католицьких шкіл. — Ч. 1-2.

—          Торонто, 1959.

Тальберг Η. Пространный месяцеслов русских святых и краткие сведения

о чудотворных иконах Божьей Матери. — Джорданвил, 1951. Типикон, сиречь Устав. — Москва, 1904.

Триодион сиречь триписнец. — Москва. АБО Триодь постная или три-

песнец еллински: Триодион. — Львов, 1906. Трух А. Життя святих. — Ч. I-IV. — Торонто, 1952. Туркало Я. Н. Нарис історії Вселенських Соборів, (325-787). — Брюссель,

1974.

Федорів Ю. Обряди Української Церкви. — Рим; Торонто, 1970. Федорів Ю. Замойський Синод 1720 р. // Богословія. — Рим. — 1971. — Т. 35.

Хойнацкий А. Т. Западнорусская церковная уния в ее Богослужениях и обрядах. — Киев, 1871.

Хойнацкий А. Т. Практическое руководство для священнослужителей при совершении Святых Таинств. — Ч. I-II — Москва, 1882.

Чинности і рішення руского провинциального собора в Галичині отбув­шогося в Львові в р. 1891. — Львов, 1896.

Чубатий Μ. Історія християнства на Руси-Україні. — Т. І-II. — Рим; Нью-Йорк, 1965.

Шептицький Α., митрополит. Письма-послання Митрополита Андрея Шеп­тицького, ЧСВВ, з часів німецької окупації. — Йорктон, 1969. Шептицький Α., митрополит. Твори Слуги Божого Митрополита Андрея

Шептицького: Пастирські листи. — Т. 1. — Торонто, 1965. The Apostolic tradition of Hippolytus / Transl. by B. S. Easton. — 1962. Benz E. The Eastern Orthodox Church: Its thought and life / Transl. from

the German by Richard and C. Winston. — Garden City, 1963. Bingham J. Origines sive antiquitates Ecclesiasticae. — Vol. 1-10. — Halae,

1724-1729.

Bogolepow A. Orthodox hymns of Christmas, Holy Week and Easter. — New York, 1965.

Bratsiotis P. Die Orthodoxe Kirche in Griechischer Sicht. — Teil 1-2. — Stutt­gart, 1970.

Braun J. Die Liturgische Gewandung in Occident und Orient. — Darmstadt, 1964.

Bulgakov S. The Orthodox Church. — Dobbs Ferry; New York, 1935. Der Byzantinische Bilderstreit / Hrsg. von H. J. Geischer. — Gutersloh, 1964.

Campenhausen H., von. Griechische Kirchenvciter. — Stuttgart, 1955. Campenhausen H., von. Lateinische Kirchenvciter. — Stuttgart, 1960. Collins T. P. The Risen Christ in the fathers of the Church. — Glen Rock, 1967.

Davies J. G. Dictionary of Liturgy and worship. — New York, 1972.

Dalanej J., Tobin J. Dictionary of catholic biography. — Garden City; New York, 1961.

Dix G. The shape of the Liturgy. — London, 1970.

Ephrä m der Syrer. Lobgesang aus der Wü ste / Ü bersetzt von E. Bech. —

Freiburg; Breisgau, 1967. Egeria. Diary of a pilgrimage / Transl. by G. E. Gingras. — New York,

1970.

Goar J. Euchologion sive rituale graecorum. — Graz, 1960.

Gordillo M., S. J. Mariologia Orientalis. — Roma, 1954.

Guillou M. J. Le. The tradition of Eastern Orthodoxy. — London, 1962.

Gunstone J. Christmas and Epiphany. — London, 1967.

Eusebius Pamphilus. The Ecclesiastical history / Transl. by C. F. Cruse. —

Grand Rapids, 1966. Handbuch der Ostkirchenkunde / Hrsg. von E. Ivanka, J. Tyciak, P. Wiertz.

— Dü sseldorf, 1971. Harasiewicz M. Annales ecclesiae ruthenae. — Leopoli, 1862. Heiler F. Die Ostkirchen. — Mü nchen; Basel, 1971.

Izzo J., O. F. M. The Antimension in the liturgical and canonical tradition of

the Byzantine and Latin Churches. — Romae, 1975. King A. Eucharistic reservation in the Western Church. — New York, 1965. Korolevskij C. L'uniatisme // Irenikon. — 1927. — № 5-6. Kraft H. Kirchenvä terlexikon. — Mü nchen, 1966.

Kucharek C. The Byzantine-slav Liturgy of St. John Chrysostom: Its origin

and evolution. — Alleluia Press, 1971. Kucharek C. The Sacramental mysteries: A Byzantine approach. — Ontario:

Alleluia Press, 1976. Likowski E. Geschichte des Allmaeligen verfalls unirten ruthenischen Kirche

im XVIII und XIX Jahrhundert. — Posen, 1885. Maximilianus, Princeps Saxoniae. Praelectiones de Liturgiis orientalibus. —

Bernae, 1904.

Meschler M., S. J. The life of our Lord Jesus Christ the Son of God: In

meditations. — Vol. I-II. — St. Louis, 1956. Mitchell L. L. The meaning of ritual. — New York; Ramsay; Toronto: Paulist

Press, 1977.

Monk, of the Eastern Church. Orthodox spirituality. — London, 1957. Mü hle E. Mit Maria durch das Jahr. — Wien, 1967. Nasrallah J. Maria dans la Sainte et Divine Liturgie Byzantine. — Paris, 1955.

New catholic encyclopedia / Executive editor D. I. Eggenberger. — Vol. I-XV. — New York; St. Louis; San Francisco: McGraw-Hill Book-Com­pany, 1967.

Nilles N., S. J. Kalendarium manuale utriusque ecclesiae orientalis et occiden­talis academiis clericorum accommodatum. — T. I-II. — Oeniponte, 1896.

Nocent Α., OSB. The Liturgical year. — Vol. I-IV. — Collegeville.

Pius XII, Pope. Apostolic constitution on the assumption of the blessed

Virgin Mary. — Rome, 1950. Pius XII, Pope. Encyclical letter on the Sacred Liturgy, (Mediator Dei). —

Rome, 1947.

Podhradsky G. Lexikon der Liturgie. — Innsbruck, 1962. Quasten J. Patrology. — Vol. I-III. — Utrecht-Antwerp, 1966. The rudder: Pedalion. — Athens, 1908.

Schmeman A. Great Lent. — New York: St. Vladimir's Seminary Press, 1974.

Schmeman A. Introduction to Liturgical Theology. — London. 1970. Schultz H. J. Die Byzantinische Liturgie: Vom Werder ihrer Symbolgestalt. — Freiburg, 1964.

Semanitzky J. L. The holy days of the Russian Orthodox Church. — 1966. Shereghy B. The Liturgical year of the byzantine-slavonic rite. — 1968. Solovey M., OSBM. Eastern Liturgical Theology. — Toronto, 1970. Sokolov D. A manual of the Orthodox churches Divine Service. — Jordan-

ville; New York, 1962. Symeonis Thessalonioensis, archiepiscopi. De Sacra Liturgia — de sacro

templo // Migne J. -P. Patrologia graeca. — T. 155. — Athзnai, 1866. Szeptycky Α., metropolita, Szeptycky C., archimandrita. Typicon. — Romae,

1964.

The Teaching of the twelve apostles. — London, 1948. Tyciak J. Das Herrenmysterium im byzantinischen Kirchenjahr. — Freiburg im Breisgau, 1961.

Tyciak J. Gegenwart des Heils in den ostlichen Liturgien. — Freiburg im Breisgau, 1968.

Vermeersch Α., S. J. Meditations and instractions on the blessed Virgin. —

Vol. I-II. — Westminster, 1954. Ware T. The Orthodox Churches. — Harmondsworth, 1964.

ПОКАЖЧИК

Ісус Христос. Дереворит з Постної Тріоді, Київ 1627 р.

 Христос-Учитель. Іван Руткович. 1697 р. Львівський музей народної архітектури та побуту. 12. Животворящий Хрест. Юліян Мокрицький. XX ст.

Богородиця Милування. Перемишльський майстер. Середина XV ст. Зі с. Стороневичі. Львівський музей народної архітектури та побуту.

Іконостас церкви св. Онуфрія у Львові.

Христос і Церква. Музей Бенакі, Атени.

Собор св. Юра у Львові.

Спас Нерукотворний. Орест Козак. Сучасна ікона. Церква арх. Ми­хаїла у Львові.

Св. мч. Борис. Перша половина XX ст. Стінопис церкви Пресвятого Серця Ісусового, Жовква (Львівщина).

Св. мч. Гліб. Перша половина XX ст. Стінопис церкви Пресвятого Серця Ісусового, Жовква (Львівщина).

Свв. мчч. Борис і Гліб. Остання чверть XVI ст. Зі с. Потелич (Львівщина). Національний музей у Львові.

Дванадцять празників літургійного року. Перша половина XX ст. Стінопис церкви Пресвятого Серця Ісусового, Жовква (Львівщина).

Митар і фарисей. Дереворит з Постної Тріоді, Київ 1627 р.

Деісіс. XVII ст. Зі с. Плав'є (Сколівський р-н, Львівська обл. ). При­ватна колекція.

Спас на престолі. 70-ті роки XVI ст. Зі с. Наконечне (Львівщина). Національний музей у Львові.

Повернення блудного сина. Дереворит з Постної Тріоді, Київ 1627 р.

Меморіяльний цвинтар вояків УД „Галичина" біля Золочева. Фото Івана Бабічука.

Литія. Фото Івана Бабічука.

Вигнання з Раю. Клеймо ікони «Св. Α рх. Михаїл та його чини». XVI ст. Шаризький музей архітектури в Бардиївських купелях (Сло­ваччина).

Страшний суд. Кінець XVI ст. Зі с. Мала Горожанка. Національний музей у Львові.

Розп'яття і страсті. XVII ст. Зі с. Іздебки. Історичний музей м. Ся-нока, Польща.

Зняття з хреста. Друга половина XVI ст. Турківщина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Поцілунок Юди. Друга половина XVI ст. Турківщина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Вечірня. Фото Івана Бабічука.

Зняття з хреста. XVIII ст. Зі с. Жогатин. Музей народного будів­ництва м. Сянока, Польща.

Страсті. Фрагмент. Міжгірський р-н, Закарпаття. Приватна колекція.

Спас Нерукотворний. XV ст. Зі с. Крампна. Музей народного будів­ництва м. Сянока, Польща.

Святі отці Нікейського Собору. Дереворит з Постної Тріоді, Київ 1627 р.

Хід з чудотворною іконою Унівської Богородиці.

Страсті Христові. Приватна колекція.

Страсті Христові. Міжгірський р-н (Закарпаття).

Св. Андрей Критський. Лада Гентош. Початок XXI ст.

Богородиця Одигітрія. Друга третина XVII ст. Львівщина. Приватна колекція.

Богородиця Одигітрія. XVII ст. Зі с. Дора (Івано-Франківщина). При­ватна колекція.

Воскресення Лазаря. Ювеналій Мокрицький. Початок XX ст. Стіно­пис церкви Успення Богородиці в Уневі.

В'їзд у Єрусалим. Кінець XVII - початок XVIII ст. Зі с. Семенівка (Пустомитівський р-н, Львівська обл. ). Львівський музей народної архітектури та побуту.

В'їзд у Єрусалим. XVI ст. Зі с. Вільшаниця (Львівщина). Національ­ний музей у Львові.

Вербна неділя в Уневі. Фото Івана Бабічука.

Покладення в гріб. Фрагмент ікони «Страсті Господні». Кінець XV ст. Національний музей у Львові.

Антимінс. Ювеналій Мокрицький. XX ст.

Тайна вечеря. Друга половина XVIII ст. Зі с. Добряни (Городоцький р-н, Львівська обл. ). Приватна колекція.

Божественна літургія. Фото Івана Бабічука.

Зішестя в Ад. Карло Звіринський. Друга половина XX ст. Ікона Ус­пенської церкви у Львові.

Ангел на порожньому гробі. Дереворит з Постної Тріоді, Київ 1627 р.

Зішестя в Ад. XVI ст. Зі с. Новиця (Польща). Національний музей у Львові.

Великодня графіка. Яків Гніздовський. XX ст.

Великдень в Шевченківському гаї (м. Львів). Фото Тараса Дідули.

Увірування Томи. Кінець XVII - початок XVIII ст. Яворівщина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Вознесення. XVI ст. Історичний музей м. Сянока, Польща.

Зіслання Св. Духа. Кінець XV ст. Зі села Потелич (Львівщина). Національний музей у Львові.

Лемківська церква. Фото Петра Дідули.

Різдво Богородиці. Друга половина XVI ст. Зі с. Наконечне (Львів­щина). Національний музей у Львові.

Різдво Богородиці. XVII ст. Радехівщина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Різдво Богородиці. Перша третина XVI ст. Калущина (Івано-Фран­ківська обл. ). Приватна колекція.

Різдво Богородиці. Кінець XVII - початок XVIII ст. Яворівщина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Воздвиження Чесного Хреста. Друга половина XVII ст. Зі с. Добра. Історичний музей м. Сянок, Польща.

Воздвиження Чесного Хреста. Кінець XVIII — початок XVIII ст. Яворівщина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Воздвиження Чесного Хреста. Перша половина XVII ст. Приватна колекція.

Покров Богородиці. XVIII ст. Історичний музей м. Сянока, Польща.

Покров Богородиці. Середина XV ст. Зі с. Річиця (Рівенщина). Рів­ненський музей.

Покров Богородиці. XVII ст. Зі с. Попеля (Дрогобицький р-н, Львів­ська обл. ). Приватна колекція.

Священномученик Теодор Ромжа. Ласло Пушкаш. Початок XXI ст.

Св. Димитрій. XVI ст. Шаризький музей архітектури в Бардиївських купелях (Словаччина).

Преподобна Йосафата Гордашевська. Володимир Свідерський. Поча­ток XXI ст

Святий Архистратиг Михаїл. Перша половина XVIII ст. Сколівщина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Св. Архангел Михаїл. XVII ст. Закарпаття. Приватна колекція.

Собор Архангела Михаїла. Бр. Боніфатій. Копія з ікони XVI ст. Старий Кропивник, Дрогобиччина (Львівська обл. ).

Св. Архангел Михаїл. Початок XVII ст. Дрогобиччина. Приватна ко­лекція.

Чудотворний хрест, перед яким молився св. Йосафат.

Св. Йосафат. Модест Сосенко. 1912 р. Приватна колекція.

Св. Йосафат. Ювеналій Мокрицький. XX ст.

Введення в храм Пресвятої Богородиці. XVI ст. Зі с. Літиля (Дрого­биччина, Львівська обл. ). Приватна колекція.

Введення в храм Пресвятої Богородиці. Перша половина XVIII ст. Міжгірський р-н (Закарпаття). Приватна колекція.

Введення в храм Пресвятої Богородиці. Перша половина XVII ст. З м. Калуш (Івано-Франківська обл). Приватна колекція.

Св. Миколай Чудотворець. XVII ст. Музей народного будівництва м. Сянока, Польща.

Св. Миколай Чудотворець. Зі с. Тюшка (Закарпаття). Приватна колекція.

Св. Миколай Чудотворець. Перша половина XVIII ст. Галичина. При­ватна колекція.

Зачаття Богородиці св. Анною. XVIII ст. Музей історії релігії, с. Нагуєвичі (Львівська обл. ).

Різдво Христове. Іван Проців. 1995 р. Церква св. Анни у Львові.

Різдво Христове. XVII ст. Калущина (Івано-Франківська обл. ). При­ватна колекція.

Поклоніння волхвів. Середина XVII ст. Самбірщина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Принесення дарів. Початок XX ст. Стінопис церкви Пресвятого Сер­ця Ісусового в Жовкві (Львівщина).

Поклін волхвів. XVII—XVIII ст. Зі с. Угерці. Історичний музей м. Сянока, Польща.

Вертеп.

Поклоніння волхвів. XVII ст. Зі с. Трудовач (Золочівський р-н, Львів­ська обл. ). Приватна колекція.

Втеча до Єгипту. Початок XVII ст. Галичина.

Поклін волхвів. Тарас Лозинський. XX ст. Ікона на склі.

Собор Богородиці. Ювеналій Мокрицький. Початок XX ст. Стінопис церкви Успення Богородиці в Уневі.

Богородиця з похвалою. Остання чверть XV ст. Зі с. Длуге. Історич­ний музей м. Сянока, Польща.

Св. Степан. Початок XXI ст. Майстерня «Розвій».

Св. Василій Великий. XVIII ст. Жидачівщина (Львівська обл. ). При­ватна колекція.

Св. Василій Великий. XV ст. Історичний музей м. Сянока, Польща.

Обрізання. Фрагмент. Середина XVI ст. Зі с. Трушевичі (Старосам­бірський р-н, Львівська обл. ).

Йоан Хреститель. XVII ст. Зі с. Одрехова. Музей народного будів­ництва м. Сянока, Польща.

Богоявлення. XVI ст. З м. Калуша. Національний музей у Києві.

Богоявлення. XVIII ст. Історичний музей м. Сянока, Польща.

Пратулинські мученики. Ізабелла Говік. Кінець XX ст. Польща.

Три святителі. XVII ст. Зі с. Лип'є. Історичний музей м. Сянока, Польща.

Каплиця трьох святителів. Катедральний костел римо-католиків у Львові.

Стрітення. XV ст. Зі с. Станиля (Дрогобицький р-н, Львівська обл. ). Національний музей у Львові.

Стрітення. Середина XVI ст. Зі с. Дальова (тепер Польща). Націо­нальний музей у Львові.

Благовіщення. XVII ст. Зі с. Літиля (Дрогобицький р-н, Львівська обл. ). Приватна колекція.

Благовіщення. Початок XVIII ст. Яворівщина (Львівська обл. ). При­ватна колекція.

Благовіщення. Перша половина XVIII ст. Галичина. Приватна колекція.

Кирило і Методій. Нікола Васілев. 1869 рік. Музей іконописців Відро­дження, Варна (Болгарія).

Церква свв. Кирила і Методія у Києві.

Українські новомученики. Роман Василик. Початок XXI ст.

Усікновення голови Йоана Хрестителя. Друга половина XVII ст. Зі с. Веремень. Історичний музей м. Сянока, Польща.

Проповідь Йоана Хрестителя. Кінець XVII ст. — початок XVIII ст. Яворівщина (Львівська обл. ). Приватна колекція

Св. Петро. Степан Юзефів. XX ст.

Св. Павло. Степан Юзефів. XX ст.

Св. Петро і Св. Павло. Святослав Владика, Володимир Турецький. Стінопис церкви св. Анни у Львові.

Апостоли Петро і Павло. Перша половина XVIII ст. Болехівщина (Івано-Франківська обл. ) Приватна колекція.

Преподобні Антоній і Теодосій Печерські. XVII ст. Зі с. Улич. Музей народного будівництва м. Сянока, Польща.

Преподобні Антоній і Теодосій Печерські. Кінець XVII ст. — початок XVIII ст.

Преподобні Антоній і Теодосій Печерські. Турківщина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Св. Ольга. Початок XX ст. Стінопис церкви Пресвятого Серця Ісусо­вого в Жовкві (Львівщина).

Св. Володимир Великий. Початок XX ст. Стінопис церкви Пресвятого Серця Ісусового в Жовкві (Львівщина).

Преображення Господнє. Друга половина XVI ст. Зі с. Яблунів (Львівщина). Національний музей у Львові.

Преображення Господнє. Кінець XIV ст. — початок XV ст. Зі с. Радуж, Побужжя. Національний музей у Львові.

Преображення Господнє. Перша третина XVII ст. Калущина (Івано-Франківська обл. ). Приватна колекція.

Преображення Господнє. XVII ст. Дрогобиччина (Львівська обл. ). Приватна колекція.

Чудотворна ікона Унівської Богородиці.

Проща до Свято-Успенської Унівської Лаври.

Успення Богородиці. Перша половина XVIII ст. Закарпаття. Приватна колекція.

Успення Богородиці. XVII ст. Зі с. Міжгіря (Івано-Франківська обл. ). Приватна колекція.

Успення Богородиці. Золочівщина (Львівська обл. ). Приватна ко­лекція.

Свято-Успенська Унівська Лавра.

Успення Богородиці. Друга половина XVII ст. Бережанщина (Тер­нопільська обл. ).

[1] Синод Єпископів УГКЦ що відбувся у Крехові-Львові 14-20 вересня 1997 року у постанові 1.4., окрім поданого переліку, до обов'язкових празників причислив і «Свято верховних апостолів Петра і Павла» (Прим. ред.).

[2] Восьма пісня канону Пасхи

[3] Ді. 2, 42, 46.

[4] Мт. 28, 1; Мр. 16, 2; Лк. 24, 1; Йо. 20, 1.

[5] Восьма пісня канону Пасхи.

[6] Од. 5, 116

[7] Гл. 5, 22-23.

[8] Рим. 1, 7; 15, 25-26, 31; 1 Кор. 1, 2; 2 Кор. 13, 13.

[9] Лев. 11, 44-45; 19, 2; 20, 7, 26; Чис. 15, 40; 1 Пт. 1, 15-16.

[10] Пор. Йо. 3, 8а

[11] Пор. Мт. 26, 31б та Зах. 13, 7б.

[12] Карпатський край, NN 31-34, 1992. — С. 13.

[13] Пор. Йо. 20, 296.

[14] Див. текст акту беатифікації в: Душпастирська візитація Святішого Отця Івана Павла II, Папи, в Україну 23—27 червня 2001 року, Typis Vaticanis [2001], с. 284.

[15] Див. текст акту беатифікації в: Душпастирська візитація Святішого Отця Івана Павла II, Папи, в Україну 23—27 червня 2001 року, Typis Vaticanis [2001], с. 284.

[16] Див. Рішення і постанови, схвалені Синодом УГКЦ, що відбувся у Крехові-Львові з 14-го по 20-те вересня 1997 р. Б. //Рішення і постанови Синодів Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 1989—1997 років, Львів 1998, с. 41.

[17] Див. текст акта беатифікації в: Душпастирська візитація Святішого Отця Івана Павла II, Папи, в Україну 23—27 червня 2001 року, Typis Vaticanis [2001], с. 282.

[18] Пор. 1 Йо. 1, 1-3

[19] Пор. 1 Кор. 15, 35-44а

[20] 3 Пор. Фил. 4, 13

[21] Цитата з автобіографії в судовій справі після арешту в 1949 році.

[22] Пор. Кол. 1, 24.

[23] Пор. Мт. 16, 18.

[24] Пор. Йо. 14, 6.

[25] Відомий вислів Тертуліяна, християнського письменника II—III ст.

[26] Пор. Мудр. 4, 9а

[27] Пор. Йо. 11, 49-50

[28] Пор. Йо. 1, 5а

[29] Пор. Мт. 5, 15

[30] Блаженна Тарсикія бажала пожертвувати Богові своє життя за навернення Росії.

[31] Ірмос четвертої пісні канону за померлих.

⇐ Предыдущая47484950515253545556

Поделиться: