Погляд часу (Черкаси), 24.01.2019

Так багато хочеться сказати, так багато болю на душі... Бо хіба можна бути спокійний до тих цін, які нині доводиться платити за газ, за електроенергію?

Добре, я згідна, у керівництва держави свої непрості стосунки з МВФ, бо постійно доводиться жебрати у нього мільйони і мільярди то на підтримку економіки, то на оплату боргів своїх «папєрєдніков», а за це вимагають підвищення ціни на газ. Хоча я не дуже розумію, який стосунок має ціна на газ до кредитів МВФ. Ну хай так, це все, як мовиться, не для середніх умів. Нам кажуть: ідемо в Європу, і ціни мають бути європейськими. А зарплати, а пенсії?

Хоча про що це я запитую? Уряд же дбає про нас, і ми не маємо відчувати підвищення цін, бо субсидії все компенсують. А хто-небудь вникав у схеми цього субсидіювання? На ту саму опалювальну площу, яка ніскільки не змінилася ні з минулого, ні з позаминулих років, норми витрати газу зменшили, а відповідно і суттєво зменшилася субсидія. І при таких нормах «захисту» вже не доводиться говорити про тепло у домівках, а хоч би не замерзнути. Як вижити одиноким пенсіонерам, хворим людям, які мають хронічні хвороби і для яких тепло життєво необхідне, як, зрештою, і для всіх людей?

Чому у країні така величезна кількість людей із серцево-судинними захворюваннями? Та тому, що ніяке серце не може витримати цієї всієї несправедливості. Отже, владі це вигідно: чим більше малозахищених скоріше вимре, тоді й субсидіювати буде нікого. Адже олігархам нічого не загрожує, вони хіба можуть симулювати та імітувати гіпертонічні хвороби, коли їх ловлять на крадіжках державних коштів і тягнуть до суду. Або, як пишуть про очільника «Нафтогазу» Андрія Коболєва, що має офіційну зарплату майже 2 млн грн на місяць і який виписав собі та своїм заступникам премії аж на 46 млн доларів. І це правда? То для чого домовлятися із МВФ про кредит, коли «Нафтогаз» має такі астрономічні кошти? Чи що, «Нафтогаз» це держава у державі та ситуація із цінами на газ її ніяк не стосується? Чи, може, вся ця катавасія із цінами потрібна для того, щоб політики-популісти у своїх передвиборчих перегонах мали про що кричати? Один волає, що знизить ціну на газ удвічі, інший утричі, а ще інший обіцяє взагалі щось несусвітне. Тим часом чи не всі вони мають реальну законодавчу владу. Тож хай не репетують і не рвуться у президенти, а ухвалюють закони, спрямовані не проти людей, а для людей.

Чому досі немає закону про вибори, відповідно до якого ми голосували б не за партії, а за конкретних людей, бо в партійних списках знову куплять собі місця і пролізуть у Верховну Раду ті ж самі добкіни, новінські, вілкули, бойки, рабиновичі та іже з ними. Чому слуги народу ніяк не можуть зняти таку дорогу їм депутатську недоторканність? Бо ж бачимо, скільки крадіїв, зрадників, брехунів сидить нині у Верховній Раді і ніхто не може притягнути їх до відповідальності. З кого ж вдалося зняти цю недоторканність, то окремі з них уже ген за межами нашої держави, у світах.

Ті ж, що не втікають, щоденно когось критикують, щось обіцяють, лізуть нам в очі з рекламних щитів, сторінок газет, з екранів телевізорів, промовляючи, як у тій пісні, колись такій популярній: «Вибєрі меня, вибєрі меня». Вибери, ти ж, мій ні, не народ, мій електорат, і маєш забути, не пам'ятати, що я вже була на вершині влади і що я творила на ній, що саме за мого прем'єрства ціни на газ злетіли вгору. Саме тоді я дуже мило спілкувалась із Путіним, але ти, електорате, не маєш про це пам'ятати. Не пам'ятай і про те, що саме я зі своєю партією була проти вступу України в НАТО, а тепер так завзято про це говорю та гостро критикую нинішніх прем'єра і Президента. Дуже хочеться запитати: звідки у тієї пані такі величезні кошти на всі ці телеефіри, причому щоденні і неодноразові, тоді, коли інші потенційні кандидати ще навіть не заявили про себе. Можна запитати колишню прем'єрку і про давні справи із Павлом Лазаренком та ще багато про що. І не потрібно тепер говорити, що Президент не такий і робить щось не те.

Чому чи не всі кандидати у президенти говорять тільки про те, що людям найбільше болить: високі ціни, малі пенсії та зарплати, і не оприлюднюють своїх планів, як збираються зупинити війну, зміцнити армію, добиватися членства у Євросоюзі, утвердити у країні єдину автокефальну церкву, закорінити в усіх сферах життя державну мову?

На жаль, претенденти на президентське крісло чомусь не бачать важливості помісної церкви в Україні. Так, пан Ляшко, твердить, що цим мають займатися самі духовні особи, а не Президент, бо його мають турбувати стратегічні державні питання. Якщо духовне життя і духовна незалежність не державна і не стратегічна справа, то чому проросійські сили, як заявив Патріарх Філарет, «роблять все, на що здатні, щоби перешкодити успіху, задіявши різні засоби гроші, дипломатію, спецслужби, залежні від них ЗМІ, вживаючи напівбрехню і відверту неправду»?

Чому майбутня кандидатка у президенти Юлія Тимошенко не долучається до відстоювання автокефалії, навіть не згадує про неї, бо, напевно, боїться втратити підтримку Москви, де так мріють бачити її на головній посаді в Україні і знову домовлятися про здачу її інтересів. Мені здається, що при таких передвиборчих позиціях її не може підтримувати більшість українців і ці високі рейтинги вона купує. Про кандидатів від «Опоблоку» узагалі не хочу ні чути, ні говорити, бо вони обіцяють «сите безхмарне життя, щоб Україна й не думала про вступ у НАТО і стала безсилою проти «старшого брата». «Світиться» на екранах і пан Тарута зі своєю «Основою», з якою країна нібито запрацює, але цей «основник» «став очільником держадміністрації у Донецьку тоді, як і Коломойський у Дніпрі. Команда Коломойського захистила свою область, а Донеччина при «губернаторі» Таруті «перетекла» під контроль бойовиків і Україна втратила життя тисяч найкращих. Тепер Тарута запевняє, що «країна запрацює». Хочеться запитати: «Так, як Донеччина у часи його керівництва? »

Ну, а кандидатуру В. Зеленського потрібно, напевно, сприймати, справді, як коміка. Він іще ніде навіть не підтвердив своїх намірів іти на вибори, а йому вже малюють друге місце після пані Юлії. Це що, аби показати, «якщо не Юлю, то будете мати коміка». Тільки це вже несерйозно і не смішно, бо Володя навіть не розуміє, яке значення має українська мова. Для нього це звучить, як «какая разница», і тому всі його проекти на телебаченні росій ськомовні. Одна справа бути президентом у телефільмі «Слуга народу», а зовсім інша у житті, адже життя це не кіно. Йому потрібно пам'ятати слова Івана Огієнка, українського вченого, що «хребет нації її мова». Найголовніший і найміцніший цемент, що об'єднує етнографічний народ і перетворює його у свідому націю, то соборна літературна мова, яку береже і творить не тільки закон, а й ціле живе життя: церква, преса, школа, уряди, театр, кіно, радіо і т. д. Отож, замість того, щоб іти в президенти, краще створити хороший україномовний продукт, нехай і комічний, але цікавий, патріотичний, який не принижує рідну мову, а звеличує її, спонукає інших говорити нею.

Справді, серед засилля реклами, статей, усіляких бордів немає місця для громадсько-політичних організацій, їх позиції і роз'яснень, агітації, за кого голосувати, як вибрати нормального президента.

Я нікого не агітую, нікому не нав'язую своїх думок, тільки хочу, щоб люди були більш далекоглядними і не мали дуже короткої пам'яті щодо тих, хто вже тепер при владі нічого не робить, тільки галасує і критикує тих, хто щось реально робить для держави, для народу. Популісти, маючи велетенські статки, рвуться до найвищої влади, але ще Леся Українка писала: «Міцна партія мусить мати вплив і без грошей, а інакше її вплив нічого не варт, хоч би й як багато коштував. Коли ж гроші потрібні «для впливу», то їх шкода на се, бо се значить оплачувати деморалізацію».

Слава Україні! Героям слава!

Надія Захарська

 

 

Телебачення

 

На щорічному " українського сніданку" у Давосі зустрілися Петро Порошенко, Юлія Тимошенко і Анатолій Гриценко

1+1, 24.01.2019

http: //tv.ecosap.media/mp4.php? id=11_20190124_1930_009.mp4

[ТСН]: 281с.

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Битва кандидатів. На щорічному" українського сніданку" у Давосі зустрілися Петро Порошенко, Юлія Тимошенко і Анатолій Гриценко. Організатору заходу - бізнесмену Віктору Пінчуку довелося попітніти, щоб зібрати їх разом. За обміном люб'язностями спостерігали численні закордонні гості. Ольга Кошеленко з Давоса.

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Правило хорошого тону - не говорити про політику за столом, - не діє, коли ідеться про " український сніданок" у Давосі, на якому зустрілися одразу троє кандидатів у президенти. Тут не до хороших манер, головне - вчасно прибрати зі столу гострі предмети. Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко займають місця за VIP-столиком разом з екс-держсекретарем Сполучених Штатів Джоном Керрі та міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд. Стільця для Петра Порошенка не лишають.

Джон КЕРРІ, екс-держсекретар Сполучених Штатів Америки: Дуже радий, що кандидати тут, у вас уже інша країна, світ спостерігає за вами і ви демонструєте різноманіття думок, щоб змагатися один з одним і це те, про що, зокрема, була і революція.

КОРЕСПОНДЕНТ: Гостям виносять омлети з беконом, під дзвін приборів кандидатів запрошують на сцену.

Анатолій ГРИЦЕНКО, кандидат у президенти України: Ви знаєте, є українське прислів'я: " Риба не є з голови, тому чистити її з хвоста - абсолютно без толку" - і тому стандарт нової моралі, етики, відповідальності має бути заданий згори.

Юлія ТИМОШЕНКО, кандидат у президенти України: Коли прийшла проросійська корумпована система на чолі з Януковичем, то мене кинули у в'язницю, а сьогоднішнього лідера посадили на посаду міністра економіки.

КОРЕСПОНДЕНТ: Чинний президент з'являється, коли конкуренти вибалакались і повернулися за стіл. Петро Порошенко прямує одразу на трибуну, Тимошенко береться за йогурт, Гриценко - занурюється в телефон. Популізм, каже Порошенко, одна з найбільших загроз, не називаючи на ім'я, розбирає передвиборну обіцянку Тимошенко - знизити ціну на газ.

Петро ПОРОШЕНКО, президент України: Для тих, хто хоче зрозуміти, що означає декларувати фіксовані ціни нижче ринкових на певні товари для людей - це те саме, щоЧавес і Мадуро роблять в Каракасі і Венесуелі. Який поточний рівень життя цих людей, легко можна побачити на телебаченні, особливо цієї ночі, коли мільйони венесуельців вийшли сказати «ні» Мадуро, сказати «ні» популізму, сказати «ні» безвідповідальним політикам.

КОРЕСПОНДЕНТ: Спускаючись зі сцени, Порошенко вітається з Гриценком, але той не відповідає і йде. Із Тимошенко - взаємне ігнорування.

Юлія ТИМОШЕНКО: Я думаю, що йому варто порівняти себе з Мадуро, бо він, коли йшов на президентські вибори, обіцяв по тисячі гривень нашим солдатам заробітної плати, якщо вони підуть на контракт, за дві години закінчити АТО.

КОРЕСПОНДЕНТ: Іноземні гості спостерігають. Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, його відеозвернення продемонстрували на з'їзді під час висунення Тимошенко у президенти, просить уточнити - він не підтримував жодного кандидата.

Андерс Фон РАСМУССЕН, колишній генеральний секретар НАТО: Звичайно, я залишаюся нейтральним у президентській кампанії в Україні, але я записав відео, в якому наголошую на важливості продовження реформ, якщо ви хочете наблизитися до Європейського Союзу та НАТО. І це мій головний месседж, який я зробив щодо її кампанії.

КОРЕСПОНДЕНТ: Схожу заяву напередодні зробив письменник Пауло Куельо. Його інтерв'ю десятирічної давності теж використали на з'їзді Тимошенко. Літератор наголошує - він далекий від української політики.

Юлія ТИМОШЕНКО: На жаль, не коректно журналісти прокоментували і чомусь сказали, що це була агітація. Ніякої агітації не було, це був біографічний фільм за останні 15 років мого життя і тому там були використані документальні кадри, які, на мій погляд, абсолютно коректні.

КОРЕСПОНДЕНТ: Подейкують, на сніданок до Далоса запрошували ще одного кандидата - актора Володимира Зеленського, але він відмовився, пославшись на зайнятість. Із Давоса Швейцарії Ольга Кошеленко, Максим Шинкаренко, ТСН, 1+1.

ВЕДУЧА: Ну і чим таким був зайнятий Зеленський? Він сьогодні показав сам. Артист на сторінці в соцмережі розмістив 30-секундне відео, де він разом із командою взяв до рук лопату і розчищав від снігу проїзд біля свого штабу в центрі Києва. Мовляв, поки кандидати в президенти снідають у засніженому Давосі, в Україні теж є, що робити. Зеленський назвав це #лопатачелендж і закликав людей самотужки почистити країну від снігу, поки політики за кордоном.

Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, кандидат у президенти України: Справимся без них, почистим страну. Начнем со снега. Будь ласка, приєднуйтесь до нашого челенджа #лопатачелендж. Виходьте на вулиці. Почистим страну, ребят.

 

 Рейтинги президентських перегонів

[+2] ТК 24, 24.01.2019

http: //tv.ecosap.media/mp4.php? id=tk24_20190124_1800_007.mp4

[Новини]: 224с.

Тетяна КРУГОВА, ведуча: Не будемо гадати, ми знаємо лише єдине, що чим ближче до виборів, тим більше різноманітних рейтингів ми отримуємо і бачимо їх. Яким довіряти і чому цифри так скачуть, розкаже наша Оксана Тропотяга. Дивимось її сюжет, а потім обговорюємо у студії.

Оксана ТРОПОТЯГА, кореспондентка: І з'явились свіжі дані соцопитувань. Компанія Universal Group повідомляє, що з нового року електоральні настрої різко змінились і у лідери вирвався Святослав Вакарчук. У президентському кріслі його бачать чверть українців. Наздоганяє його Ілля Кива. За нього свій голос готові віддати 19 відсотків. І закриває трійку лідерів Іво Бобул. Його підтримують 15 відсотків українців.

Сподіваюсь у цю маячню ви не повірили, хоча насправді дуже легко маніпулювати інформацією, коли вона з'являється у авторитетному для вас виданні. Цим користуються і українські політики та олігархи, нав'язуючи своїх кандидатів будь-яким шляхом та ціною.

Олександр СОЛОНТАЙ, експерт з політики: Коли ми говоримо про соціологічні фальшиві опитування або коли ми говорим про поширення фальшивих соціологічних даних на всеукраїнському рівні, на жаль ми говоримо про десятки тисяч доларів.

КОРЕСПОНДЕНТКА: Але це не означає, що соціологія суцільне зло. Експерти виділяють на цьому ринку групу " Рейтинг", Київський міжнародний інститут соціології Центр Розумкова, фонд Демократичні ініціативи, GFK Ukraine та ще кілька компаній, яким можна довіряти.

Ірина БЕКЕШКІНА, директор фонду Демократичні ініціативи: Соціологічні фірми, які працюють більше 20 років, а деякі вже ровесники нашої незалежності, вони не будуть ризикувати тим, щоб один раз щось ухопити і назавжди втратити репутацію.

КОРЕСПОНДЕНТКА: Та якщо бути уважним можна помітити, як з'являються нові фірми, або ж у рейтингах ЗМІ наближених до кандидатів, саме вони вириваються вперед. Зокрема порівнюючи такідані, наприклад, з даними авторитетної соціологічної групи Рейтинг бачимо, як з першої трійки радикал Олег Ляшко витісняє Зеленського, а екс-регіонал Бойко взагалі зникає з топ-5, аби у рейтингу від інших соціологів увірватись таки в трійку і посунути Порошенка на п'яту сходинку. До речі, авторів останнього рейтингу Агенцію суспільно-політичних досліджень і комунікативних стратегій вже охрестили продавцями рейтингів та внесли до бази псевдосоціологів за сумнівне минуле. 12 років тому їх зловили на гарячому.

Олександр СОЛОНТАЙ: Опитування для того, щоби нав'язати думку про те, що певний кандидат є фаворитом, а також для того, щоби сфальсифікувати результати. Спочатку соціологічними опитуваннями довго нав'язується про те, що він фаворит, фаворит, фаворит, а в нього ніякої підтримки немає. А потім за нього купляється, фальшується.

Ірина БЕКЕШКІНА: Якщо це взагалі ні звідкісь хтось звідкісь вигукнув, то цьому довіряти абсолютно не можна. І коли ми чуємо про фірми однодневки. Немає ніяких однодневок, є просто якась назва, яку придумують або людина, яка виходить з якими рейтингами.

КОРЕСПОНДЕНТКА: Також слід не забувати про замовників. Про це добре нагадує історія парламентських перегонів 2012 року.

Євген КОПАТЬКО, екс-директор компанії Research and Branding Group: 20, 2 процентов это Партия регионов, 18, 6 объединенная оппозиция, 9, 9 " Удар", 8, 3 коммунисты.

КОРЕСПОНДЕНТКА: А вже після Революції Гідності, коли до рук журналістів потрапила амбарна книга Партії регіонів виявилось, аби ця інформація заполонила всі ЗМІ, колишні регіонали виклали з кишені 222 тисячі доларів. Нині у соціолога Копатько, який отримував чорний кеш, російське громадянство та прописка у ЗМІ окупантів, де він і далі обговорює настрої населення, як на окупованій, так і на українській території.

Оксана Тропотяга, Віталій Полот, Сергій Трачевський, " 24" канал.

Аналогичные материалы:

1. «Продажні президентські рейтинги» ТК 24 24.01.2019

2. «Продажні президентські рейтинги» ТК 24 24.01.2019

 

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: