Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Обґрунтування форми та структури управління ремонтним господарством підприємства
При розробці структури управління ремонтним господарством металургійного підприємства необхідно проаналізувати існуючу організацію технічного обслуговування та ремонту обладнання на базовому підприємстві і виявити недоліки. Найбільш типові недоліки організації ремонтного господарства і ремонтних робіт: низький рівень централізації і спеціалізації ремонтних робіт, відсутність або недостатня розвиток госпрозрахункових відносин на базі самостійних внутрішньогосподарських ремонтних підрозділів та ін. При розробці типової структури управління провідним чинником є система функцій. Для розробника структури управління ремонтним виробництвом рекомендується блок-схема побудови типової структури управління (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Блок-схема побудови типової структури управління ремонтним виробництвом підприємства Першим етапом при проектуванні типової структури управління ремонтним виробництвом є визначення мети функціонування системи. Мета ремонтного виробництва на підприємстві – це забезпечення ефективної, безаварійної роботи обладнання при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів. Завдання ремонтного виробництва: забезпечення працездатності основних фондів шляхом правильної організації міжремонтного обслуговування, дотримання правил експлуатації, своєчасне і якісне проведення планово-запобіжних ремонтів, забезпечення безперебійного матеріально-технічного його обслуговування; проведення модернізації основних фондів і впровадження досягнень технічного прогресу в технологію ремонтів. Одна з необхідних умов функціонування виробництва – функціональна відповідність керуючої системи керованій. Функції управління повинні забезпечувати виконання завдань, поставлених перед ремонтним виробництвом. Основними функціями управляючою підсистеми єдиного ремонтного виробництва будуть: - планування ремонтів і модернізації основних виробничих фондів, розробка планів фінансування ремонтів за рахунок ремонтного фонду, складання кошторисів витрат на поточні і капітальні ремонти, здійснення контролю за виконанням графіків ППР і якістю робіт; - планування матеріально-технічного забезпечення виробництва ремонтів основних виробничих фондів; - контроль за правильною експлуатацією основних виробничих фондів, розслідування аварій, розробка заходів по їхньому усуненню; - розробка нової технології ремонтів і більш бездоганних методів організації ремонтних робіт, впровадження досягнень технічного прогресу у галузі підвищення термінів служби вузлів і деталей; - складання заявок на придбання нових основних виробничих фондів натомість зношених. Структура управління ремонтним виробництвом має забезпечувати: єдиноначальність в управлінні, простоту і економічність апарату управління; встановлення чіткої системи підлеглості органів управління та чітке розмежування функцій; взаємозв'язок між органами управління виробництвом і усунення елементів дублювання в роботі. Удосконалення існуючих керуючих підсистем ремонтного виробництва ґрунтується на розвитку централізації і спеціалізації виробництва робіт із ремонту і технічного обслуговування. При впровадження структури управління ремонтного виробництва, яке супроводжується ліквідацією двоїстою підлеглості та виведенням ремонтного персоналу з виробничих цехів, важливе значення має взаємо відповідальність ремонтного і експлуатаційного персоналу за підтримання обладнання у нормальному працездатному стані. Досягнення цього можливо за рахунок запровадження гарантійної системи ремонту експлуатації обладнання.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-06; Просмотров: 134; Нарушение авторского права страницы