Розробка мережного графіка ремонту обладнання

 

Для розробки мережного графіка студент складає перелік робіт, необхідних для виконання ремонту обладнання, який представляє у формі табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Перелік робіт по виконанню капітального ремонту та модернізації обладнання

Код події	Назва події	Шифр роботи	Зміст роботи	Тривалість роботи	Кількість виконавців

 

Відповідно до розробленого переліку робіт із виконання ремонту обладнання, виявленої послідовності їх виконання і взаємозв'язку становлять мережний графік проведення ремонту.

Мережний графік складається з дотриманням усіх прийнятих правил його побудови. Коригування переліку робіт може здійснюватися, і після складання мережного графіка, який дозволяє більш наочно уявити зв'язки між роботами і подіями.

Роботи мережного графіка повинні отримати тимчасову оцінку по нормативним даними чи на підставі експертних оцінок. При визначенні тривалості окремих робіт при відомій їх нормативній трудомісткості розрахунок ведуть за формулою:

де  - час виконання і-ї роботи;

 - нормативна трудомісткість виконання і-ї роботи;

 - кількість виконавців і-ї роботи;

k _ві - коефіцієнт можливого перевиконання норм по і-й категорії виконавців.

У разі відсутності даних по нормативну трудомісткість виконання окремих робіт застосовується метод імовірнісних оцінок. Він складається з того, що безпосередній керівник робіт оцінює максимальну T_{max i} і мінімальну T_{min i} трудомісткість виконання цієї роботи. На основі цих оцінок розраховується очікувана Т_оч.і трудомісткість роботи за формулою:

.

Визначивши тривалість робіт мережного графіка, розраховують його параметри:

- ранній і пізній терміни здійснення подій;

- резерв часу події;

- критичний шлях мережного графіка;

- повний і вільний резерви часу робіт.

Розрахунки виконують за такими формулам.

Найбільш ранній термін здійснення події:

,

де  - найбільш ранній термін здійснення j-ї події;

- найбільш ранній термін здійснення i-ї події;

 - тривалість роботи між і-ю і j-ю подіями.

Найбільш пізній термін здійснення i-ї події:

де  - найпізніший термін здійснення i-ї події;

 - найпізніший термін здійснення j-ї події.

Резерв часу події

,

де R_і - резерв часу i-ї події.

 

Тривалість критичного шляху мережного графіка:

де  - тривалість у відповідних одиницях (див, табл. 1);

K - порядковий номер цієї роботи;

n - кількість робіт на аналізований шляху.

Повний резерв часу роботи:

.

Вільний резерв часу роботи:

.

Параметри мережного графіка рекомендується розраховувати графічним методом, при цьому параметри записуються безпосередньо на графіку. На рис. 2.2 наводиться схема відповідного запису параметрів.

 

Рис. 2.2. Схема позначень параметрів мережного графіка

 

Після розрахунку параметрів мережного графіка в разі необхідності проводиться його оптимізація. Вона здійснюється у тому разі, якщо тривалість критичного шляху перевищує директивний (нормативний) термін виконання ремонту. Оптимізація проводиться за рахунок перерозподілу виконавців, а саме виконавці перекладаються з робіт некритичного шляху на роботи критичного шляху за рахунок збільшення тривалості робіт некритичного шляху у межах повного резерву часу робіт. При проведенні оптимізації слід вказати, з яких робіт і на які переведені виконавці і на скільки змінилася тривалість робіт. Після оптимізації мережного графіка за часом необхідно побудувати оптимізований графік і розрахувати його параметри.

Після оптимізації мережного графіка за часом здійснюється його прив'язка до календарного періоду (календаризація). Сутність календаризації у тому, щоб кожна подія на графіку була прив'язана по раннім термінами його здійснення до календарного періоду згідно (рис. 2.3).

 

Години
Зміна	1				2				3				1				2
Дата

 

Рис. 2.3. Календарна прив'язка мережного графіка

 

На календарний графік наносять також графік розподілу трудових ресурсів (виконавців). З метою зменшення потреби у виконавцях здійснюється оптимізація мережного графіка по трудовим ресурсів. Оптимізація проводиться у кілька кроків шляхом перенесення раннього початку окремих робот у календарному часі, що відповідає переміщенню робіт з однієї дільниці на іншу чи збільшенню часу їх виконання в межах можливостей повного і вільного резерву часу робіт. За рахунок цього зменшується потреба у виконавцях в окремі зміни і дні і загальна потреба трудових ресурсів. Оптимізований мережний графік представляється студентом на аркуші для захисту дипломного проекту.

 

 

⇐ Предыдущая1234

Поделиться: