Основні висновки дослідження

Проблема так званих «дистантних» сімей і дітей, що виростають без батьків, можливо, і не має прямого впливу на ситуацію в Україні сьогодні, проте буде мати серйозні наслідки вже через декілька років, – коли більшість дітей трудових мігрантів виростуть та будуть шукати свого шляху у житті, будуватимуть власні сім’ї.

Тривала розлука з батьками впливає на виховання, психологічний стан і розвиток дітей, формування світогляду, життєвих цінностей, розуміння соціальних ролей у сім’ї, мотиваційну сферу, успішність у навчанні та розвиток індивідуальних творчих якостей. Часто депресії, тривога, самотність, відчуття провини, або ж навпаки ─ агресія та злість на батьків, ─ є насущними життєвими проблемами дітей трудових мігрантів.

Також додаються такі ж труднощі, як і у їхніх однолітків: труднощі у процесі особистої соціалізації, труднощі у школі, встановлення відносин із протилежною статтю та інше. І через відсутність батьків, які могли б допомогти у подоланні цих труднощів, дітям трудових мігрантів значно складніше впоратись із проблемами дитячо-підліткового віку самотужки.

 

Дослідження проводилось Міжнародним жіночим правозахисним центром „Ла Страда–Україна” у співпраці з Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка в липні-жовтні 2006 р.

Географічне покриття: дослідження проводилось у 4 областях України – Вінницькій, Луганській, Львівській, Херсонській та м. Київ.

Категорії респондентів:

• діти трудових мігрантів (103 особи);

• особи, які опікуються дітьми трудових мігрантів за відсутності батьків (соціальне оточення, 100 осіб);

• експерти, серед яких працівники служб у справах неповнолітніх, управлінь у справах сім’ї, молоді та спорту, педагоги, соціальні педагоги та шкільні практичні психологи (29 осіб).

Основні висновки дослідження

Облік сімей трудових мігрантів у вивчених регіонах не ведеться. Експерти мають досвід роботи із такими дітьми, але систематична та централізована робота, спрямована на допомогу дітям заробітчан, не здійснюється.

Рівень поінформованості органів місцевої влади про проблему є надзвичайно низьким. Причиною цього, в першу, чергу є брак спеціалістів для ведення такої роботи, відсутність фінансового забезпечення роботи та небажання трудових мігрантів афішувати свій виїзд.

Як правило, діти залишаються під опікою родичів: одного із батьків (якщо за кордоном працює лише один) – мами (44%) або тата (26%), бабусі (35%), сестри (14%), брата (12%).

Мета виїзду батьків за кордон

Основними причиними виїзду трудових мігрантів є бажання заробити грошей

(28%) та відсутність роботи в регіоні (19%). Лише невелика частка виїжджає з метою

переїзду всієї сім’єю до іншої країни на постійне місце проживання (7%). Жінки іноді виїжджають з матримоніальними намірами (8%).

Батьки їдуть працювати за кордон з метою заробити грошей на: навчання дітей (86%), будівництво або придбання житла для себе та дітей (72 %), для забезпечення повсякденних потреб дітей та близьких (69%), виплату боргів (59%).

 

Країни працевлаштування трудових мігрантів

Серед країн, в яких працюють батьки опитаних дітей, виділяються Італія (37%) та Греція (27%). Діти також зазначали, що батьки працюють в Росії (15%), Іспанії (9%), Польщі (8%) та Португалії (5%).

 

Зміни в поведінці дітей після від’їзду батьків

Експертами здебільшого виділялися негативні зміни в поведінці дитини: пропуски занять без поважних причин, зниження успішності у навчанні, агресивна та неспокійна поведінка, вживання алкоголю та наркотиків, тютюнопаління.

Відбуваються зміни в системі цінностей дітей, батьки яких перебувають на заробітках. Школа стає питанням престижу, а не здобуття освіти.

Серед позитивних змін у поведінці деяких дітей можна відмітити формування самостійності та відповідальності, зростання поваги до батьків.

 

Рекомендована література

Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми трудових мігрантів: Навч.-метод. посібник. / За редакцією Левченко К.Б., Трубавіної І.М., Цушка І.І. – К.: ФОП " Чальцев", 2008. – 124 с.

 

Пігіда Віра, м. Луганськ

 

Література

1. Левцун О. Зовнішня трудова міграція в Україні як демографічна проблема / О. Левцун [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // dialogs.org.ua/project_ua_full.php? m_id=4040.

2. Проблеми дітей трудових мігрантів: аналіз ситуації [за заг. ред. К. Левченко]. – К., 2006. – 63 с.

3.Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми трудових мігрантів: навч.-метод. посіб. / [Андрєєнкова В. Л., Дорошок Т. О., Євсюкова М. В. та ін.]; за заг. ред. Левченко К. Б. – К.: ФОП " Купріянова", 2007. – 240 c.

 

 

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 4 (215), 2011 – С.166-171

Пігіда В. М.

Література

1. Шульга Т. И. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска / Т. И. Шульга, Л. Я. Олиференко, И. Ф. Дементьева. – М.: Academia, 2004. – 256 с. 2. Кірик Т. Заробітчанські діти / Т. Кірик // Подільські вісті. – 2005. – № 21. – С. 2. 3. Проблеми дітей трудових мігрантів: аналіз ситуації / Ю. М. Галустян, І. А. Шваб, Т. О. Дорошок та ін. / Міжнародний жіночий правозахисний центр „Ла Страда – Україна”; Український ін-т соціальних досліджень ім. Олександра Яременка; Кіровоградський юридичний ін-т Харківського національного ун-ту внутрішніх справ / за заг. ред. К. Б. Левченко. – К., 2006. – 64 с.

4. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми трудових мігрантів: навч.-метод. посіб. / В. Л. Андрєєнкова, Т. Г. Веретено, Т. О. Дорошок та ін. / Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи; Міжнародний жіночий правозахисний центр „Ла Страда – Україна” / за заг. ред. К. Б. Левченко. – Х.: Чальцев, 2008. – 384 c.

5. Ожегов С. И. Словарь русского языка: Ок. 57 000 слов / С. И. Ожегов; под ред. чл.-кор. АН СССР Н. Ю. Шведовой. – М.: Рус. яз., 1988. – 750 с.

6. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / В. И. Даль. – М.: Цитадель, 1982. – Т. 3. – 784 с.

7. Газман О. С. Неклассическое воспитание: От авторской педагогики к педагогике свободы / О. С. Газман; ред.-сост. А. Н. Тубельский, А. О. Зверев. – М.: Изд-во МГУ, 2002. – 127 с. 8. Анохина Т. В. Педагогическая поддержка как реальность современного образования / Т. В. Анохина // Клас. руководитель. – 2000. – №3. – С. 63-81.

9. Михайлова Н. Н. Педагогика поддержки: учебно-метод. пособие / Н. Н. Михайлова, С. М. Юсфин. – М.: МИРОС, 2001. – 208 с.

10. Антонова Л. Психология и педагогіка поддержки / Л. Антонова // Прикладная психология и психоанализ. – 2005. – № 1.– С. 17 – 35.

11. Словарь по социальной педагогике: учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений / авт.-сост. Л. В. Мардахаев. – М.: Изд. центр „Академия”, 2002. – 368 с.

12. Олиференко Л. Я. Социально-педагогическая поддержка детства. Муниципальная система / Л. Я. Олиференко. – М.: Нар. образование, 2002. – 112 с.

13. Расчетина С. А. Социодидактика: История и теория социальной педагогики: монография / С. А. Расчетина, О. М. Зайченко. – Вел. Новгород: НовГУ, 2003. – 343 c.

14. Одногулова И. Л. Социально-педагогическая поддержка студентов-сирот в условиях профессиональной подготовки в вузе: дис.... канд. пед. наук: 13.00.01 / Одногулова Ирина Леонидовна. – Ставрополь, 2005. – 179 c.

15. Конвенція ООН про права дитини 1989 року // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990. – № 1. – С. 205.

16. Закон України „Про охорону дитинства” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 30. – С. 142.

17. Закон України „Про освіту” // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). – 1991. – № 34. – С. 451.

18. Закон України „Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 42. – С. 213.

19. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2002. – № 21-22. – С. 135.

20. Наказ Мiнiстерства освiти i науки України Про проведення соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми трудових мігрантів від 28.12.2006 № 865.

Карітас (від лат. " caritas" – милосердя, самовіддана безкорисна любов) – це міжнародна мережа благодійних організацій, що є конфедерацією 165 національних організацій.. Усі соціальні центри для дітей трудових мігрантів щодня надають такі послуги:

Психологічне консультування – індивідуальна допомога та групова робота.

Педагогічна корекція та допомога у навчанні.

Просвітницькі та виховні заняття, що спрямовані на підвищення соціальної безпеки дітей трудових мігрантів.

Соціальна підтримка у вирішенні особистих проблем та труднощів.

Групові тренінги та ігри, спрямовані на психологічну стабілізацію та емоційний розвиток.

Арт-терапія, театральний гурток, музичний або художній гурток, хор, заняття з бісером, декупаж, виготовлення декоративних вітальних листівок та інші творчі активності.

Відвідування парків, театрів, кіно, організація виставок, концертів, святкування днів народжень дітей.

Туристичні подорожі, літні табори, походи, екскурсії спортивні ігри, змагання.

Працівники Карітасу України надають допомогу також членам сімей дітей трудових мігрантів, – включаючи консультування, соціальну допомогу, психологічну підтримку, встановлення ефективних партнерських відносин із батьками, родичами або опікунами дітей.

Також соціальні центри для дітей трудових мігрантів організовують тренінги для опікунів та батьків, ініціюють спілкування між ними.

Проблема так званих «дистантних» сімей і дітей, що виростають без батьків, можливо, і не має прямого впливу на ситуацію в Україні сьогодні, проте буде мати серйозні наслідки вже через декілька років, – коли більшість дітей трудових мігрантів виростуть та будуть шукати свого шляху у житті, будуватимуть власні сім’ї.

Тривала розлука з батьками впливає на виховання, психологічний стан і розвиток дітей, формування світогляду, життєвих цінностей, розуміння соціальних ролей у сім’ї, мотиваційну сферу, успішність у навчанні та розвиток індивідуальних творчих якостей. Часто депресії, тривога, самотність, відчуття провини, або ж навпаки ─ агресія та злість на батьків, ─ є насущними життєвими проблемами дітей трудових мігрантів.

Також додаються такі ж труднощі, як і у їхніх однолітків: труднощі у процесі особистої соціалізації, труднощі у школі, встановлення відносин із протилежною статтю та інше. І через відсутність батьків, які могли б допомогти у подоланні цих труднощів, дітям трудових мігрантів значно складніше впоратись із проблемами дитячо-підліткового віку самотужки.

 

Дослідження проводилось Міжнародним жіночим правозахисним центром „Ла Страда–Україна” у співпраці з Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка в липні-жовтні 2006 р.

Географічне покриття: дослідження проводилось у 4 областях України – Вінницькій, Луганській, Львівській, Херсонській та м. Київ.

Категорії респондентів:

• діти трудових мігрантів (103 особи);

• особи, які опікуються дітьми трудових мігрантів за відсутності батьків (соціальне оточення, 100 осіб);

• експерти, серед яких працівники служб у справах неповнолітніх, управлінь у справах сім’ї, молоді та спорту, педагоги, соціальні педагоги та шкільні практичні психологи (29 осіб).

Основні висновки дослідження

Облік сімей трудових мігрантів у вивчених регіонах не ведеться. Експерти мають досвід роботи із такими дітьми, але систематична та централізована робота, спрямована на допомогу дітям заробітчан, не здійснюється.

Рівень поінформованості органів місцевої влади про проблему є надзвичайно низьким. Причиною цього, в першу, чергу є брак спеціалістів для ведення такої роботи, відсутність фінансового забезпечення роботи та небажання трудових мігрантів афішувати свій виїзд.

Як правило, діти залишаються під опікою родичів: одного із батьків (якщо за кордоном працює лише один) – мами (44%) або тата (26%), бабусі (35%), сестри (14%), брата (12%).

123Следующая ⇒

Поделиться: