Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

Предмет злочину - майно, що належить державним, комунальним організаціям, а також приватне майно. Воно може бути рухомим і, на відміну від викрадення, заволодіння і привласнення чужого майна, нерухомим - будівлі, споруди, обладнання тощо. Майно як предмет злочину повинне мати товарну, мінову вартість. При цьому воно повинне бути для особи, яка вчиняє цей злочин, чужим - тобто належати на праві влас­ності іншій особі і на це майно винний не має ні дійсного, ні передбачуваного права.

Об’єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні або пошкодженні чужо­го майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

Знищення чужого майна - це такий протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою споживчу або економічну цінність, при­ведення його до такого стану, за якого воно взагалі не може бути використане за сво­їм призначенням, причому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені: майно (речі, гроші, цінні папери, будівлі, споруди тощо) - внаслідок знищення пере­стає існувати як таке.

Пошкодження чужого майна полягає в такому протиправному впливі на предмет, внаслідок якого він частково, не в повному обсязі, втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність і при цьому істотно обмежується можливість його використання за призначенням. Пошкоджене майно може бути відновлене і знову набути тимчасово або частково втрачених корисних якостей для використання його за функціональним при­значенням лише після необхідних фінансових, трудових та інших витрат.

Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину полягають у шкоді у великих розмірах - коли вона у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує н. м. д. г. на момент вчинення злочину (див. примітку 3 до ст. 185 КК). Між знищен­ням або пошкодженням чужого майна і заподіяною шкодою у великих розмірах має бути встановлений причинний зв’язок.

Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини - прямий або непрямий умисел. Мотив та мета можуть бути різними. Але якщо винний діє з метою ослаблення держави, вчинене має кваліфікуватися за ст. 113 КК.

Суб’єкт злочину - будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку, а за ч. 2 ст. 194 КК - особа, яка досягла 14-річного віку.

 

Частина 2 ст. 194 КК передбачає відповідальність за те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або таке, що за­подіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу. Підпал - це знищення чи по­шкодження майна вогнем, коли створюється загроза життю чи здоров’ю людей або заподіяння великих матеріальних збитків, загроза знищення інших матеріальних об’єктів. Знищення майна вогнем, коли не створювалася така загроза (наприклад, знищення майна вогнем у печі), не може розглядатися як знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу і не може кваліфікуватися за ч. 2 ст. 194 КК (див. коментар до ст. 113 КК).

Ті ж дії, вчинені шляхом вибуху. Вибух - це знищення або пошкодження майна за допомогою застосування вибухових речовин чи вибухових предметів, вибухових при­строїв, що містять порох, динаміт, тротил, інші хімічні речовини і їх сполуки, що можуть вибухнути. При знищенні майна шляхом вибуху завжди створюється загроза життю, здоров’ю людей, знищення або пошкодження інших майнових об’єктів (див. коментар до ст. 113 КК).

Ті ж дії (знищення чи пошкодження майна) іншим загальнонебезпечним способом. Загальнонебезпечний спосіб - це такий спосіб знищення чи пошкодження майна, за якого створюється небезпека для життя і здоров’я людей, а також загибелі чи пошко­дження майна фізичних чи юридичних осіб (наприклад, отруєння тварин, затоплення майна тощо).

Знищення чи пошкодження майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, - коли вона в шістсот і більше разів перевищує н. м. д. г. на момент вчинен­ня злочину (див. примітку 4 до ст. 185 КК).

Загибель людей при умисному знищенні чи пошкодженні майна передбачає на­стання смерті від цього діяння хоча б однієї людини.

До інших тяжких наслідків слід відносити заподіяння тяжкого тілесного ушко­дження одному чи кільком особам або тілесного ушкодження середньої тяжкості двом чи більше особам. Якщо при знищенні чи пошкодженні чужого майна особа бажала або свідомо допускала настання смерті потерпілого або інших тяжких наслідків, вчи­нене слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК і відповідними статтями КК, що передбача­ють відповідальність за умисний злочин проти життя чи здоров’я людини (статті 115, 121, 122 КК та ін.).

Між умисним знищенням або пошкодженням чужого майна і заподіяною шкодою в особливо великих розмірах, а також коли ці дії спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, має бути встановлений причинний зв’язок.

Умисне знищення чи пошкодження чужого майна за обтяжуючих наслідків (ч. 2 ст. 194 КК), поєднане з вимаганням, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів (ст. 189 і ч. 2 ст. 194 КК).

⇐ Предыдущая27282930313233343536Следующая ⇒

Поделиться: