Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, -

Примітка. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Об’єкт злочину - суспільні відносини у сфері підприємницької діяльності. Під­приємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господар­ська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК).

Об’єктивна сторона даного злочину виражається: а) у створенні суб’єктів під­приємницької діяльності (юридичних осіб); б) у придбанні таких суб’єктів. Для об’єктивної сторони злочину достатньо створення або придбання хоча б одного суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) у будь-якій організаційно- правовій формі.

Фіктивність підприємництва визначається тим, що суб’єкт підприємницької діяльнос­ті (юридична особа) створюється або придбавається особою для прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, що не відповідає:

а) меті підприємництва, зазначеній у ст. 42 ГК, - досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку; б) тій меті, яку особа офіційно декларує при вчинен­ні цих дій. Надалі та законна підприємницька діяльність, яка фіксується в установчих документах юридичної особи, може взагалі не здійснюватися або може імітуватися її наявність, або вона може вчинюватися лише як прикриття незаконної діяльності. Однак якщо особа в момент створення чи придбання суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) мала за основну мету досягнення економічних і соціальних результа­тів та одержання прибутку, то це вказує на відсутність фіктивного підприємництва, не­зважаючи на те, що така особа може припускати можливість використання юридичної особи для прикриття незаконної діяльності або здійснення забороненої діяльності.

Створення суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) передбачає вчинення певної сукупності дій: прийняття юридично значимого рішення, розроблен­ня установчих документів тощо, а також підготовку та здійснення державної реєстрації нового суб’єкта підприємництва. Дії винного виглядають зовні цілком законно: подаються документи на державну реєстра­цію, із дотриманням необхідної процедури приймається рішення про реєстрацію.

У статті 205 КК ідеться про дійсне створення суб’єкта підприємництва (юридич­ної особи). Тому його необхідно відрізняти від «створення» такого суб’єкта шляхом підроблення установчих документів і документів про державну реєстрацію, коли у підроблених документах фіксується недостовірна інформація про державну реєстра­цію юридичної особи, яка фактично не здійснювалась. Такі дії кваліфікуються за статтями 358 чи 366 КК як підроблення офіційних документів.

Під придбанням суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) слід розуміти отримання від іншої особи чи осіб відповідних прав на вже зареєстрованого суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), які надають управлінські повноваження, необхідні особі для підпорядкування діяльності цього суб’єкта до­сягненню зазначеної у ст. 205 КК мети. Таке придбання може вчинюватися шляхом купівлі майна підприємства, контрольного пакета акцій або іншим способом, обумов­леним організаційно-правовою формою суб’єкта підприємництва.

Не є таким придбанням суб’єкта підприємництва отримання за плату або на інших умовах у тимчасове користування установчих документів суб’єкта підприємництва, його печаток або штампів для здійснення від імені такого суб’єкта підприємницької діяльності. Створення або придбання «фіктивної організації», що не є суб’єктом під­приємництва (релігійної, громадської тощо), не тягне відповідальності за ст. 205 КК.

Злочин вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб’єкта підпри­ємництва (юридичної особи) або набуття права власності на нього. датою державної реєстра­ції юридичної особи є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про про­ведення такої реєстрації.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, поєднаним із спеціальною метою, - прикриття незаконної діяльності або здійснення видів ді­яльності, щодо яких є заборона.

Під незаконною діяльністю слід розуміти такі види діяльності, які особа не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням (відповідно до п. 17 зазначеної ППВСУ від 25 квітня 2003 р. № 3). Діяльність, щодо якої є заборона, - це діяльність певного виду, що спеціально заборонена законом з урахуванням її особливостей (див. також п. 8 ППВСУ від 25 квітня 2003 р. № 3).

Суб’єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку. Таким суб’єктом може бути громадянин України, особа без громадянства або іноземець, як службова особа, так і неслужбова, яка сама або спільно з іншими особами створила (заснувала, заре­єструвала) або придбала суб’єкта підприємницької діяльності (юридичну особу) із зазначеною у ст. 205 КК метою.

⇐ Предыдущая29303132333435363738Следующая ⇒

Поделиться: