Прогнози щодо територіальних відмінностей

Як припускає Національний інститут статистики й економічних досліджень, при збереженні нинішніх тенденцій:

· населення продовжить концентруватися в південних і західних районах континентальної Франції;

· населення деяких північно-східних регіонів знизиться;

· у половині регіонів число смертей перевершить кількість народжень;

· ця ситуація посилить вплив міграцій на розвиток демографічної ситуації;

· зі старінням представників покоління "бебі-бум" скрізь збільшиться середній вік населення;

· регіон Іль-де Франс виявиться найменш порушених цим старінням;

· регіонами з найменшим природним приростом будуть ті, де найсильніше зменшиться населення у віці до 20 і від 20 до 59 років.

Міське й сільське населення

Містом вважається населений пункт, де проживає не менше 1000 чол.:

· сільське населення - 23 %;

· міське населення - 77 %.

Чисельність населення найбільших міст: Міста з населенням від 1 до 3 мільйонів людей: Париж - 2,2 млн.(2009 р.) Марсель - 1,6 млн. (2007 р.) Ліон - 1,4 млн. (2007 р.) Лілль - 1,3 млн. (2007 р.) Тулуза - 1,1 млн.(2007 р.)

Щільність сільського населення: високий рівень щільності сільського населення (понад 97 осіб на 1 км2) характерний для родючих районів Північної Франції, морського узбережжя Бретані, рівнин Ельзасу і долин річок Рона і Сона.

 

Економічно активне населення

· Загальна чисельність економічно активного населення (ЕАН) - 27,76 млн чол. (2007 р.).

· Співвідношення ЕАН і неробочих віку - 0,77.

· Статевовікова структура ЕАН:

· чоловіків - 14 824 тис. (53,5 %);

· жінок - 12 814 тис. (46,5 %).

· Структура економічно активного населення за віком: у найбільш працездатних віках (20-60 років) знаходяться лише 45,8 % економічно активного населення, до того ж 40,6 % даної групи - особи від 40 років і старше.

· Структура економічно активного населення за галузями господарства: сільське господарство - 4,1 %, промисловість: 24,4 %, сфера послуг - 71,5 %.

Французи, які живуть за межами Франції[ред. • ред. код]

За даними Міністерства закордонних справ Франції, кількість французів, записаних у Світовій регістр французів, які живуть за межами Франції, становив на 31 грудня 2007 р. 1 326 087 чол., що менше на 3,5 % по відношенню до цифри на 31 грудня 2006. У США проживає 111 875 французів.

Релігійний склад

Співвідношення послідовників релігійних груп:

· католики - 83%-88%,

· мусульмани - 6%-8%,

· протестанти - 2%,

· юдеї - 1%.

За даними Financial Times у Франції 32% опитаних назвали себе атеїстами і ще 32% - агностиками.

Господарство

Після другої світової війни в економіці Франції сталися великі зміни значною мірою завдяки цілеспрямованій державній політиці. У 60—70-х роках за темпами економічного розвитку Францію випереджала тільки Японія.

Господарство було модернізоване на новій технічній основі, його структура стала сучасною, а конкурентоспроможність високою. У Західній Європі промисловість Франції поступається лише німецькій.Франція є піонером у розвитку швидкісних транспортних систем. В економіці Франції держава відіграє більшу роль, ніж в інших розвинених країнах (можливо за винятком Італії).

Під її контролем перебувають банки і страхові компанії, енергетика (вугільна, газова і електроенергетична галузі), залізничний транспорт, великі підприємства, наукові дослідження в атомній та аерокосмічній промисловості. Держава визначає пріорітетні напрямки і планує їх розвиток. Для країни характерна висока концентрація виробництва. Дрібні та середні підприємства зберігають найбільш значні позиції в металообробної промисловості та в галузях загального машинобудування, верстатобудуванні, текстильної та швейної промисловості.

У Франції розвинені всі галузі господарства. Частка зайнятих у сільському господарстві і рибальстві становить 6 % і вони створюють 4 % ВНП, у промисловості та будівництві, відповідно, 28 % і 28 %, у нематеріальних галузях — 66 % і 68 %.

 

Культура і побут

Религ ії:

Франция — светское государство со свободой мысли и вероисповедания. Эти принципы были заложены еще Декларацией прав человека и гражданина, принятой в1789 году во время Великой французской революции. Свой вклад внёс и закон о разделении церквей и государства от 1905 года.

По данным опроса, проведённого в 2007 году, 51 % французов относят себя к католикам, 31 % к атеистам, 4 % — последователи ислама, 3 % — протестанты и 1 % —иудеи.

^{Освіта:}

Французская система образования делится на несколько этапов:

· Начальное образование

· Среднее образование (колледжи и лицеи)

· Высшее образование (университеты)

Начальное и среднее образование преимущественно публичны, чего нельзя сказать о высшем, где имеются и общественные и частные элементы. По окончании среднего образования учащиеся сдают экзамен, от результатов которого зависит их дальнейшее обучение. В 2009 году процент прошедших составил 74,6 %.

В 2007 году государственные расходы на образование составили 5,39 % ВВП

Мода:

Париж — ведущий центр моды и дизайна. Наравне с Миланом, Лондоном и Нью-Йорком Париж — центр важных модных показов. Многие крупные дома моды имеют штаб-квартиры во Франции (например, Chanel).

«Мода» начала ассоциироваться с Францией еще во времена Людовика XIV, когда под правительственным контролем эта индустрия начала усиленно развиваться. Французский Королевский двор стал законодателем моды в Европе.

Мистецтво:

Первые изображения относятся еще к доисторическому периоду. Рисункам в пещере Ласко, например, уже более 10 000 лет.

Живопись в 17 веке во Франции представлена классиками Никола Пуссеном и Клодом Лорреном. В 18 веке на основе барокко возник стиль рококо. В нём писалиАнтуан Ватто, Франсуа Буше и Жан Оноре Фрагонар. В конце века сформировался неоклассицизм, основоположником которого стал Жак Луи Давид. Теодор Жерико иЭжен Делакруа — наиболее видные деятели направления романтизма. Реализм представлен творчеством живописцев Гюстава Курбе и Оноре Домье.

Франция — родина импрессионизма. На началах этого направления стояли видные деятели искусства 19-20 веков — Клод Моне, Эдгар Дега, Пьер Огюст Ренуар. Творчеством Жоржа Брака и переехавшего во Францию Пабло Пикассо было положено начало кубизму, одному из течений авангарда. Крупнейшим художникомфовизма стал Анри Матисс. Марсель Дюшан стоял у истоков дадаизма и сюрреализма.

Музеи

Лувр — один из известнейших музеев мира, расположен в Париже. Основан в 1793 году. В нём хранятся знаменитые произведения французских и других мастеров: картины Мона Лиза Леонардо да Винчи и Свобода, ведущая народ Эжена Делакруа, скульптура Венеры Милосской, Свод законов Хаммурапи. Это один из самых посещаемых музеев мира. За один только 2009 год его посетили свыше 8,5 миллионов человек.

Архитектура

Самые древние памятники архитектуры во Франции относят ещё к галло-римскому периоду. Основные этапы развития:

· Романский стиль

· Готический стиль

· Ренессанс

· Послереволюционный стиль

· Барокко

· Рококо

· Модернизм

Комиксы

Франция, наряду с Бельгией, — важнейший центр издания франкоязычных комиксов (bande-dessinee, BD). Здесь работали такие знаменитые художники и сценаристы, как Альбер Удерзо и Рене Госинни (создатели Астерикса), Жан «Мёбиус» Жиро, Оливье Ледруа. Многие из создателей BD не фразцузского происхождения, но добились известности именно во Франции, например, аргентинец Алехандро Ходоровски, серб Энки Билал^.

 

Традиції народу

Французи люблять традиції, у французьких традиціях беруть початок етикет, мода, стиль життя, стосунки з родиною, колегами і друзями. Якщо вимоги і приписи ( «не курити», не «паркуватися») француз з обуренням відкидає, то дотримання безлічі писаних і неписаних правил практично обов'язково.

 

Все в житті француза має бути комільфо (тобто робитися, як годиться). Навіть під час літніх відпусток, в кемпінгу або наметовому містечку француз витратить пару годин на ранковий туалет, як ніби збирається на світський раут, а не прогулянку з рюкзаком по околицях. Француженки навіть на багатті приготують обід з трьох страв, подадуть його на білій скатертині при повній сервіровці, поставлять вино охолоджуватися в відерце з льодом, не забудуть про обов'язкові інгредієнти трапези - сири і соус.

 

Традиційна кухня Франції

Сім'я у французів займає визначальне місце в житті. Родичі вважають за краще селитися по сусідству, і регулярно збиратися на недільні сімейні обіди. Заборона на участь у сімейному обіді - межує з невиправданою жорстокістю. Традиційні для французьких сімей загальні поради проводяться за участю всіх поколінь.

 

Ідея заводити домашніх тварин, просто так, для задоволення, не прижилася в свідомості французів. Тварина має виконувати корисні функції або послужити надалі їжею. Навіть в містах французи заводять в основному вівчарок (корисна для охорони житла) або пуделів (престижно, а значить, все одно корисно).

У Франції не прийнято зачісуватися в громадських місцях або поправляти макіяж; француз не вийде з дому без піджака, яка б спека не стояла ну вулиці.

 

Рукостисканнями під час зустрічі слід обмінюватися з усіма присутніми. При цьому необхідно пам'ятати, з ким ти вже вітався, повторне знизування рук - грубе порушення правил етикету. У французів прийнято вітатися, коли заходиш в кафе або магазин, і прощатися, коли звідти виходиш.

 

Особливими неписаними правилами регламентується вживання звернень «ти» (toi) і «ви» (vous). Кажуть, що в деяких французьких сім'ях подружжя не «тикають» один одному протягом всього життя.

 

 

Туризм у Франції

Туризм у Франції — важливий аспект економіки країни з 1990-х років.

Франція стоїть першою в списку найбільш туристичних місць у світі. Лише невелика частина туристів перебуває на французькій території проїздом (наприклад, відпускники і курортники з Північної Європи, що прямують до Іспанії), велика частина приїжджає на канікули саме до Франції. До них треба додати ту частину французького населення, яка вважає за краще проводити свою відпустку у Франції.

Туристична привабливість Франції пояснюється великим числом пам'яток на будь-який смак, різноманітністю пейзажів, довгими лініями океанічного й морського узбережжя, багатством історичного і художнього надбання, помірним кліматом і легкістю транспортного доступу, а також належним обслуговуванням туристів (готельна справа, парки з атракціонами) і транспортними інфраструктурами. Має значення і престиж французької культури, кухні й способу життя. Кожен французький департамент є туристичним — з безліччю власних пам'яток.

В основних туристичних структурах (готелі, кафе-ресторани, кемпінги, бюро подорожей, гірські підйомники, термальні курорти) задіяно 700 000 службовців.

Проте дохід від міжнародного туризму значно вищий в США (81,7 мільярда доларів), ніж у Франції (42,3 мільярда доларів), що пояснюється коротшим перебуванням туристів у Франції: ті хто приїжджають до Європи прагнуть відвідати і сусідні, не менш привабливі країни. До того ж французький турист більше сімейний, ніж діловий, що також пояснює менші витрати туристів у Франції.

2000 року Францію відвідало близько 75,5 мільйона туристів — абсолютний рекорд. Зовнішній баланс французького туризму позитивний: 2000 року дохід від туризму становив 32,78 мільярда євро, тоді як французькі туристи, що подорожували за кордон, витратили тільки 17,53 мільярда євро.

Франція входить до групи країн Шенгенської зони, що значно впливає на потік туристів з Європи. У 2016 році планується надання Україні безвізового режиму з «Шенгеном», що в найближчому майбутньому може вплинути на збільшення кількості українських туристів удвічі.

 

 

РОЗДІЛ II. ПОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ФРАНЦІЇ

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: