ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗЦІЇ

                                                      Марш

- великі витрати моторесурсів;

- витрата ресурсу бойової техніки;

- велике навантаження на особовий склад, складність забезпечення.

                                     Перевезення: залізницею

- низька готовність підрозділів до виконання отриманих завдань;

- важко здійснити маневр.

Марш підрозділів та частин.

Марш завжди поєднується з боєм чи розміщенням військ на місці, упереджує якусь з цих дій, здійснюється у ході або по їх закінченню. Коли марш упереджує бій чи розміщення військ на місці, то після нього війська можуть розгортатися для наступу, зустрічного бою, ведення оборони чи зосереджуватися у вказаному районі. Успіх цих дій багато у чому залежить від своєчасності і чіткості проведення маршу.

Маршеві можливості.

Під маршовими можливостями підрозділів прийнято розуміти здібність їх пересуватися своїм ходом із одного району в другий у встановлені строки з збереженням боєздатності.     

Показниками маршових можливостей є:

- середня швидкість руху колон;

- величина добового переходу.

А при проведені тактичних розрахунків маршеві можливості можуть також характеризуватися:

- загальною величиною переходу;

- тривалістю маршу.

Головними факторами які впливають на маршеві можливості є:

- бойові та експлуатаційні якості бронетанкової і автомобільної

техніки;

- ступень впливу противника;

- рівень підготовки механіків-водіїв та водіїв;

- склад колон (гусенична, колісна або змішана);

- стан маршрутів руху;

- погода, час доби;

- організація всебічного забезпечення.

Середня швидкість руху є важливим показником при здійсненні розрахунків на марш. Вона визначається як співвідношення відстані добового переходу до загального часу на рух (без урахування часу на привали) і залежить від завдань, маршової виучки підрозділів, технічного стану техніки, кількості та стану маршрутів, погоди, пори року і доби.

Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон - 20-25км/г, автомобільних колон -25-30км/г.

У горах, лісисто - болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня може зменшуватися до 15-20км/г.

Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може. бути 4-5км/г, на лижах 5-7км/г.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

Величина добового переходу визначається середніми швидкостями пересування та часом, витраченим безпосередньо на рух на протязі доби. На основі накопиченого досвіду у військах встановлено, що механік-водій (водій) може керувати машиною у ході маршу на протязі 10-12 годин на добу. Час доби, що залишився (12-14 годин) розподіляється таким чином:

5-6 годин - відпочинок (сон).

6-8 годин - привали, обслуговування та дозаправляння техніки у районі відпочинку втягування: та витягування колон.

При такому розподілу часу механік-водій (водій) зберігає свої фізичні сили для продовження роботи з тією ж завантаженістю на наступну добу.

З урахуванням можливих швидкостей та часу на рух величина добового переходу для змішаних колон може становити - до 250 км., для автомобільних - до 300 км.

В горах, лісі та інших несприятливих умовах вона може становити 200 км., а іноді і менше у пішому порядку - до 50 км.

Загальна величина переходу - це відстань від вихідного пункту (рубежу) до найбільш віддаленої точки у кінцевому районі.

Тривалість маршу - час витрачений на рух, привали, відпочинок, розгортання у кінцевому районі.

Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу призначаються:

- вихідний пункт (рубіж), час його проходження;

- маршрут руху (рубежі);

- пункти регулювання і час їх проходження;

- місця і час привалів;

- місце і час денного (нічного) або добового відпочинку.

Вихідний пункт (рубіж) призначається для своєчасного початку маршу, забезпечення можливості швидко зайняти своє місце у похідному порядку, запобігання затримки і змішування підрозділів. Час проходження вихідного пункту головою колони і вважається початком маршу.

 Виходячи з цього формування колон, їх витягування до вихідного пункту

(рубежу) проводиться з таким розрахунком, щоб пройти його в точно встановлений час.

Віддалення вихідного пункту повинно забезпечувати витягування і набір встановленої швидкості руху колоною на марші, і в залежності від глибини колони та умов місцевості може бути на віддаленні 5-10 км. від межі розташування (району).

Пункти (рубежі) регулювання призначаються для забезпечення планомірного і організованого здійснення маршу підрозділами і надають можливість регулювати

швидкість руху колон і таким чином добиватися: своєчасного прибуття їх в призначений район (на вказаний рубіж).

Пункти (рубежі) регулювання призначаються через 3-4 години руху. Рубежі регулювання підрозділів проходять у точно встановлений час.

Привали, денний (нічний) та добовий відпочинок призначається для перевірки стану озброєння та відпочинку особового складу.

  Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу для прийому їжі.

 Денний (нічний) відпочинок - у кінці кожною добового переходу

  Добовий відпочинок - через 3-5 добових переходів.

  Пересування військ своїм ходом на відстань більше одного добового переходу є маршем на велику відстань.

Похідний порядок.

Підрозділи здійснюють марш у похідних порядках.

Похідний порядок - це шикування підрозділів для пересування у колонах.       

Він будується таким чином, щоб забезпечувались висока швидкість руху, стрімке розгортання підрозділів і організований вступ їх у бій, збереження сил особового складу та техніки, зручність управління.

Крім цього похідний порядок підрозділу будується:

- в передбаченні вступу в бій – виходячи із задуму майбутнього бою та умов обстановки;

- поза загрозою зіткнення з противником - з урахуванням зручності руху,

захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника та

маскування від його технічних засобів розвідки.

Похідний порядок військ складається з колон, кількість яких залежить від масштабів військового формування і кількості маршрутів.

Батальйон (рота) здійснює марш однією колоною.

Дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону можуть бути 25-50м., в складних умовах дистанції між машинами збільшується , а під час руху на відкритій місцевості при загрозі застосування противником високоточної зброї може бути 100 – 150 м.

Батальйон на марші може виділятися в передовий загін, авангард або бути у складі головних сил бригади (полку), рота - в головну, бокову, тильну похідні застави або бути у складі колони батальйону.

Похідний порядок батальйону (роти) звичайно складається із колони головних сил і похідної охорони.

Варіант побудови похідного порядку підсиленої механізованої роти, яка діє самостійно:

- похідна охорона: головний дозор (взвод) на віддаленні 3 – 5 км або дозорне відділення на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

- головні сили:  КСП роти; танковий взвод; зенітний підрозділ; механізовані підрозділи.

Може також висилатися тильне дозорне відділення.

1 мр з тв та зрвід у ГПЗ

1МВ

1 мб з тв і сабатр у авангарді

ТПЗ

РД

Підготовка маршу.

Підготовка маршу включає комплекс заходів, які проводяться командиром до початку маршу.

До числа найважливіших відносяться: організація маршу, підготовка військ, проведення виховної роботи, підготовка маршрутів руху, підготовка техніки контроль готовності підрозділів до маршу.

Організація маршу включає: прийняття рішення, постановку задач, організацію взаємодії, всебічного забезпечення, комендантської служби і управління, планування маршу.

Організація маршу здійснюється по карті.

Здійснення маршу.

Підрозділ проходить вихідний пункт головою колони у встановлений час, рухається тільки по правій стороні дороги, додержуючись установленої швидкості руху.

Вночі підрозділи рухаються з використанням приладів нічного бачення.

Обгін при необхідності може здійснюватися тільки з дозволу старшого командира. Машини, що відстають, своє місце у колоні займають на привалах.

На привалах шикування колон не порушується, машини зупиняються на правій стороні дороги не ближче 10 м одна від одної. Дистанція між батальйонами зберігається. Особовий склад виходить з машин тільки з дозволу командира праворуч від дороги. Зенітний підрозділ займає позицію. Екіпаж машин проводить контрольний огляд або, при необхідності, технічне обслуговування.

Зв'язок на марші здійснюється рухомими засобами, або встановленими сигналами. Радіозасоби працюють тільки на прийом.

Це головні вимоги, які повинні виконувати підрозділи та особовий склад під час здійснення маршу.

Таким чином, підводячи підсумок другого питання, треба зробити висновок, що пересування військ своїм ходом має дуже велике значення при веденні бойових дій, здійсненні маневру, вступу в бій, виходу із нього та інше.

Цей спосіб забезпечує високу швидкість пересування військ незалежно від пори року і фізичного стану особового складу до початку перевезення, крім того, швидкість перевезення практично не залежить від метеорологічних умов.

Але за усіх переваг, які дає перевезення військ залізницею, цей спосіб буде застосовуватися не так часто, як марш.

Це обумовлюється уразливістю залізниці від сучасних засобів ураження, складністю підготовки і забезпечення безпеки пересування військ.

Місцезнаходження станцій, мостів і інших споруд на залізниці неможливо заховати від противника. Маючи великий арсенал дальнобійних засобів ураження, він здатний раптовим застосуванням авіації, ядерної, хімічної і високоточної зброї нанести значні втрати військам, зруйнувати залізничні споруди і перервати перевезення військ. Також слід враховувати і той факт, що під час перевезення значно знижується бойова готовність підрозділів і частин, ускладнюється управління військами і одночасний вступ їх у бій.

Перевезення військ залізницею здійснюється у відповідності з вимогами Бойового статуту Сухопутних військ, діючих нормативних документів, узгоджених з керівництвом залізницею.

Перевезення військ повинно виконуватися, як правило, з максимально можливими швидкостями у встановлені строки.

Військові частини, установи, організації для перевезення організуються у військові ешелони.

Військовим ешелоном називається організована для перевезення у одному поїзді військова частина, один або декілька підрозділів, військова команда великої чисельності (команда, для перевезення якої необхідно один або більше пасажирських чи людських вагонів).

Озброєння і військова техніка, які слідують під охороною варти, в окремих випадках можуть перевозитися військовими ешелонами.

Військовий ешелон повинен за усіх умов знаходитися у постійній готовності виконати бойове завдання.

Назва підрозділу

Кількість о/с

Озброєння та техніка

••