ПЕРЕЛІК ДІЯЧІВ І ТВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОЗНАЙОМЛЕННЯ

Життя та творчість художників

В. В. Кандинський (1865–1944)

К. С. Малевич (1878–1935)

Д. Г. Левицький (1735–1822)

В. Л. Боровиковський (1757–1825)

О. Г. Венеціанов (1780–1847)

К. П. Брюллов (1799–1852)

І. К. Айвазовський (1817–1900)

А. І. Куїнджі (1841–1910)

І. Ю. Рєпін (1844–1930)

М. О. Врубель (1856–1910)

П. П. Кончаловський (1876–1956)

І. Е. Грабар (1871–1960)

Т. Г. Шевченко (1814–1861)

М. К. Пимоненко (1862–1912)

К. К. Костанді (1852–1921)

О. О. Мурашко (1875–1919)

С. І. Васильківський (1854–1917)

М. С. Самокиш (1860–1944)

К. Я. Крижицький (1858–1911)

М. Л. Бойчук (1882–1937)

М. М. Божій (1911–1990)

Т. Н. Яблонська (1917–2005)

 

Життя та творчість композиторів

П. І. Майборода (1918–1989)

С. С. Прокоф’єв (1891–1953)

С. С. Гулак-Артемовський (1813–1973)

М. С. Березовський (1745–1777)

Д. С. Бортнянський (1751–1825)

А. Л. Ведель (1767–1806)

М. В. Лисенко (1842–1912)

М. Д. Леонтович (1877–1921)

 

Індивідуальні завдання

Вiдвiдавши музей та ознайомившись з його експозицією, студенти повинні отримати навички та навчитися

- розрізняти художні методи та системи;

- розрізняти види та жанри образотворчого мистецтва;

- розуміти художню мову образотворчого мистецтва;

- самостійно аналізувати твори образотворчого мистецтва;

- аналізувати загальні тенденції й особливості розвитку українського образотворчого мистецтва;

- усвідомити місце та значення художньої культури у формуванні загальної культури особистості.

Як закріплення індивідуальних навичок аналізу, можна написати стисле есе до 5 сторінок.

Методи навчання

Словесні: лекції з застосуванням методів активізації, в тому числі проблемні лекції; на практичних заняттях: усне опитування, виконання вправ з ілюстративним матеріалом, виступи студентів з доповідями та реферативними повідомленнями.

Наглядні: під час формування візуального сприяння теоретичного матеріалу.

Практичні: під час формування вмінь і навичок використання окремих методів художнього аналізу.

Методи оцінювання: поточне тестування, підсумкові письмові індивідуальні завдання за змістовним модулем, підсумковий іспит.

 

Методи контролю

Модульний контроль

Формою підсумкової перевірки знань студентів із зазначеного курсу є іспит. Протягом навчального семестру, за підсумками передбаченого у курсі модульного контролю, студенти можуть отримати максимальну кількість балів 50, а під час іспиту покращити сукупну кількість ще максимум на 50, що разом буде становити 100 балів.

У структурі одного кредиту (72 год) з курсу обумовлено один змістовний модуль, тому пропонується додатковий матеріал для самостійного вивчення задля ефективнішого засвоєння теоретичного матеріалу.

Зразок типових завдань модульного контролю

1. Загальноруський кодекс юридичних норм часів Я. Мудрого (перші писані закони).

а) Литовський статут;

б) Магдебурзьке право;

в) Руська правда;

г) Повість минулих літ.

2. У кінці XIV століття більшість українських земель увійшли до складу

а) Литви;

б) Польщі;

в) Московії;

г) Угорщини.

3. Громадські об’єднання православних українців – міщан, духовенства, шляхти, козаків, які займалися господарською благодійною та релігійно-просвітньою діяльністю, називали

а) цехами;

б) колегіями;

в) братствами.

Іспит

Питання до іспиту

1. Предмет і завдання курсу «Історія української культури».

2. Світова культура як синтез національних, регіональних, локальних культур.

3. Історична перiодизацiя та типологія української культури.

4. Дослов’янська культурна традиція на теренах України: загальна характеристика.

5. Трипільська культура.

6. Археологічні культури на території України I тис. до н. е. – VI ст. н. е.

7. Культури кочовиків на території України: кiмерiйцi, скіфи, сармати.

8. Слов’янська проблема у науковій україністиці. Культура східних слов’ян, загальна характеристика.

9. Вплив вiзантiйської культури на формування культури слов’янських народів і Київської Русі.

10. Культура Київської Русі: загальна характеристика.

11. Культура Київської Русі як синтез язичницької та християнської культур.

12. Художня культура Київської Русі, її місце у скарбниці художньої культури людства.

13. Значення культури Київської Русі для становлення української культури.

14. Архітектура, живопис, музика та декоративно-ужиткове мистецтво Галицько-Волинського князівства.

15. Соціально-політичні обставини становлення української національної свідомості та культури ХІV–ХVІІ ст.

16. Діяльність і значення братств для розвитку української культури ХVІ–ХVІІ ст.

17. Внесок у культуру ренесансної Європи вихідців з України.

18. Гуманiстичнi та реформацiйнi ідеї в культурі України XVI – першої половини XVII ст. (на прикладі Острозького культурного осередку).

19. Місце та значення літературно-філософської полеміки в українській культурі ХVІІ ст.

20. Берестейська церковна унія як чинник формування самосвідомості українського народу. Полемічна література.

21. Формування козацтва як провідної верстви українського народу.

22. Просвітництво на терені української культури другої половини XVII – XVIII ст.: iдеологiя, дiячi, осередки.

23. Вплив київського культурного центру на слов’янсько-православний світ, його роль у розповсюдженні просвітницьких ідей.

24. Просвітницька діяльність Петра Могили.

25. Самобутність культури українського бароко.

26. Розвиток української культури в умовах Гетьманщини.

27. Місце та значення постаті та творчості Григорія Сковороди в українській культурі.

28. Поняття національно-культурного відродження в Україні кінця XVIII – початку ХХ ст., його внутрішня періодизація та особливості.

29. Формування історичної пам’яті українського народу на основі історичних пам’яток кінця XVIII – початку XIX ст. (козацькі літописи).

30. Дворянський етап українського національно-культурного відродження кінця XVIII – першої третини ХIХ ст.: дiячi та здобутки.

31. Українофільство як духовно-культурне явище ХІХ ст., його зв’язок з романтизмом та панславізмом.

32. Українська національна ідея, її фундатори та розробка у другій чверті ХIХ ст.

33. Значення творчості та дiяльностi Т. Г. Шевченка для розвитку української культури.

34. Освітянський процес в Україні ХІХ ст. та значення університетських центрів для формування національної інтелігенції.

35. Українська культура в Галичині XIX ст.: діячі, осередки, значення.

36. Живопис, музика, театр, архітектура.

37. Розвиток освіти та науки в Україні XIX – на початку XX ст.

38. Українська література другої половини XIX ст. як відбиток народницького етапу національно-культурного відродження.

39. Український театр XIX – початку XX ст.

40. Музична культура в Україні XIX – початку ХХ ст.

41. Українські митці образотворчого мистецтва, їх внесок у культуру Росії й Європи.

42. Символізм як явище духовної культури останньої третини ХIХ – початку ХХ ст., його національні особливості на прикладі української літератури.

43. Українське національне відродження кінця XIX – початку ХХ ст.: діячі, здобутки.

44. Постмодернізм та егалітаризм як характеристики духовної культури другої половини ХХ ст.

45. Пореволюційна українська культура та політика українiзацiї 20–30-х років: ідеї, дiячi, наслідки.

46. Радянська культура 20–30-х років: тоталітаризм i культура. Трагедія українського народу та культури 20–30-х років ХХ ст.

47. Художні та творчі спілки і колективи 20–30-х років в Україні.

48. Розвиток культури в Західноукраїнських землях 20–30-х років.

49. Українська культура під час війни та у повоєнне десятиріччя.

50. Культура в авторитарній державі: 60–80-тi роки в СРСР. Здобутки та проблеми ідеологічної цензури.

51. Місце та значення дiяльностi шiстдесятникiв у розвитку української культури.

52. Українська культура в межах радянської багатонаціональної культури: проблеми й досягнення.

53. Українське кіномистецтво ХХ ст., його місце у світовому кінематографі.

54. Дегуманiзацiя культури техногенної цивiлiзацiї другої половини ХХ ст. – початку XXI ст., її прояви в сучасній українській культурі.

55. Умови й особливості розвитку української культури в незалежній державі.

56. Роль української національно-культурної діаспори у відродженні духовної культури кінця ХХ – початку XXI ст.

57. Проблема масової культури у ХХ ст. Соцiокультурнi передумови виникнення тоталітаризму та фашизму в ХХ ст.

58. Молодіжна контркультура 60-х років ХХ ст. як типове явище. Проблема молодіжної культури в сучасній Україні.

59. Глобальні проблеми цивiлiзацiї та культури другої половини ХХ ст. Принципи та засади політики мультикультуралізму в сучасному світі.

60. Політика міжнародних органiзацiй у справах культури. Сучасна українська культурна політика, її здобутки та проблеми.

Зразок білета для іспиту

Донецький національний університет Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Напрям підготовки: 0504 «Економіка підприємництва», 0502 «Економічна кібернетика», 0509 «Облік та аудит», 0508 «Фінанси та кредит» Спеціальність__________________________                   Семестр ІI (назва) Навчальна дисципліна «Історія української культури»   ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1   1. Вплив вiзантiйської культури на формування культури слов’янських народів та Київської Русі. 2. Роль української національно-культурної діаспори у відродженні духовної культури кінця ХХ – початку XXI ст.   Затверджено на засіданні кафедри філософії. Протокол № 1 від «28» серпня 2012 року Завідувач кафедри        ___________________ Андрєєва Т. О. Екзаменатор                   ___________________ Целік Т. В.

 

 

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: