Яка потреба в інтелектуалізації комп’ютерних технологій?

Яка потреба в інтелектуалізації комп’ютерних технологій?

Потреба в інтелектуалізації комп’ютерних технологій дуже велика тому,що зараз суспільство знаходиться на такому рівні розвитку, при якому дедалі частіше використовується складна робототехніка, системи керування якою вимагають прийняття автономних рішень і рішень у нестандартних та не передбачуваних ситуаціях, а також при слабоформалізованих умовах.

Назвіть кілька відомих інтелектуальних задач. Опишіть їхні спільні риси та відмінності.

a) задача ідентифікації: полягає в тому, що об’єкт, який спостерігається людиною, потрібно вирізнити з-поміж інших (наприклад, побачивши іншу людину, впізнати у ній свою дружну);

b) проблема розпізнавання в класичній постановці: визначити належність об’єкту, що спостерігається, до одного із заздалегідь відомих класів об’єктів (наприклад, вирізнити легковий автомобіль від вантажного);

c) Інша інтелектуальна задача – моделювання мислення, зокрема формулювання наслідків з фактів, які безпосередньо спостерігаються або вважаються відомими. Можна виокремити два типи процесів мислення:

- підсвідоме інтуїтивне мислення, механізм, якого на сучасному етапі вивчений недостатньо і яке дуже важко формалізувати та автоматизувати;

- дедуктивні логічні побудови за формалізованими законами логіки.

У чому полягає основна проблема при автоматизації логічних побудов?

Головною проблемою з яких є „прокляття розмірності” (Р. Беллман). Для опису і вводу в сучасну інтелектуальну систему всієї інформації про зовнішній світ потрібно понад тисячу років.

Тому реальні програми, що здійснюють логічне виведення (експертні системи), мають обмежене застосування, лімітований набір фактів і правил з певної більш-менш окресленої предметної галузі, і можуть використовуватись лише у цій галузі. Спільною рисою згаданих вище проблем є їх погана формалізованість, відсутність або неможливість застосування чітких алгоритмів розв’язку. Вирішення таких задач і є основним предметом в теорії штучного інтелекту.

Спробуйте дати визначення штучного інтелекту.

Штучний інтелект – це дисципліна, яка вивчає можливість створення програм для вирішення задач, які при розв’язанні їх людиною потребують певних інтелектуальних зусиль

Опишіть процедуру тесту Тюрінга.

якщо експерт спілкуючись (за допомогою пристрою віддаленого зв’язку) з кимсь (або чимось), що може бути як людиною, так і машиною, дає певні тест-запитання і не може однозначно визначити з ким має справу – з людиною чи комп’ютером. То такий комп’ютер може вважатись інтелектуальним. Така перевірка дістала назву тесту Тюрінга.

Охарактеризуйте поняття фатичного діалогу.

Фатичним називається діалог без розуміння співрозмовника, на основі формального перефразування почутого. У випадку певного рівня співпадіння програма може видавати наперед заготовлені шаблони відповідей.

Яким чином можна запрограмувати фатичний діалог?

В основі псевдоінтелектуальних програм, які здатні підтримувати фактичний діалог з людиною або іншими аналогічними програмами, можуть лежати дуже прості алгоритми зіставлення зі зразками. В основі методу, необхідного для реалізації такого діалогу, може лежати механічне порівняння речень, що зберігаються програмою. Якщо речення збіглося повністю з одним із зразків, програма видає одну із заготовлених відповідей-шаблонів заздалегідь підготовлених для цього зразку.

Сформулюйте визначення підсистеми. Наведіть приклади.

Підсистеми – блоки, які у свою чергу створюються зі складних елементів (комплексів задач), що складаються простіших елементів.

До якого типу належать:

- математичний маятник( За ступенем визначеності функціонування - детерміновані, за ступенем складності системи – прості);

- комп’ютер( За ступенем визначеності функціонування - детерміновані, за ступенем складності системи – прості);

- фірма(За ступенем визначеності функціонування - імовірнісні, за ступенем складності системи – складні);

- людина(За ступенем визначеності функціонування - імовірнісні, за ступенем складності системи – дуже складні);

- будь-яка інтелектуальна система( За ступенем визначеності функціонування - імовірнісні, за ступенем складності системи – складні).

Наведіть приклади.

Концептуальна одиниця може бути достатньо складною. Тому концептуальну одиницю, що є фактом, часто зручно розглядати як кон'юнкцію елементарніших тверджень, а саме — бінарних фактів, кожний з яких описується бінарним предикатом, тобто предикатом, який залежить від двох змінних. Якщо формалізувати правила об'єднання бінарних предикатів у складніші одиниці, на основі бінарних предикатів можуть бути сконструйовані як завгодно складні твердження та системи знань. Розглянемо приклад.

Маємо твердження "Студент Іванов отримав п'ятірку на іспиті зі штучного інтелекту".

Якщо переписати цю фразу у вигляді кон'юнкції бінарних фактів, запис може мати вигляд:

Є (Іванов, Студент)

Є (Ісп_Шт_Інт, Іспит)

Ісп Шт Інт (Іванов, 5)

Предикат Ісп_Шт_Інт був введений для задання зв'язку між різними інформаційними одиницями.