Механізм торгівлі валютними ф’ючерсами

Торги валютними ф’ючерсами ведуться на біржі в торговому колі під керівництвом розпорядника торгів. Ним може бути посадова особа біржі, спеціально призначена для організації проведення та керівництва рухом торгів. В його обов’язки входить про­ведення торгів, накладання штрафів на брокерів, фіксація угод та інші обов’язки згідно з його посадовою інструкцією. У розпо­рядника торгів можуть бути помічники, які за відсутності остан­нього виконують його обов’язки.

Для реєстрації угод призначається реєстратор — посадова особа банку або особа, яка має довіреність банку. У реєстратора угод також можуть бути помічники, які за відсутності останнього виконують його обов’язки.

До торгів допускаються брокери, які зареєстровані на біржі і сплатили визначений членський внесок за поточний місяць.

Торги проводяться по одній позиції.

Тривалість торгів за однією позицією може бути, наприклад, такою:

· торги по ф’ючерсних позиціях проводяться на початку за індексом готівкового долара, потім — за індексом безготівкового в порядку дат постачання;

· між окремими позиціями оголошується п’ятихвилинна перерва для здачі торгової квитанції;

· за одну хвилину до закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: «Остання хвилина», а по закінченні часу — «Торги по позиціях закінчені»;

· торги по позиціях закінчуються, якщо протягом перших 2-х або 3-х хвилин після останньої угоди не буде укладено жодної угоди;

· за одну хвилину до можливого закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: «Хвилина». Якщо протягом хвилини укладається угода, то торги продовжуються.

За порушення регламенту торгів біржа несе матеріальну відповідальність.

Одночасно торгується один вид контрактів з одним строком поставки.

Початок, закінчення, призупинення торгів і перехід до іншого виду ф’ючерсного контракту та іншого строку поставки виникають по команді розпорядника торгів. Він повинен оголосити про наближення закінчення торгів.

Процес купівлі-продажу:

У середині торгового кола знаходяться розпорядник торгів, оператор табло, годинник і табло.

За колом розміщуються брокери.

Кожен брокер має право вигукнути пропозицію із зазначенням виду та ціни угоди. Наприклад, «Куплю по 3,52». Пропозиції, що виходять за денний ліміт ціни, завертаються розпорядником торгів. Пропозиція не має обов’язкової сили з часом, тобто вона відміняється іншою пропозицією.

Якщо пропозиція знайшла інтерес, то лунає вигук «Тут».

Тоді розпорядник торгів зупиняє торги, уточнює у контрагента угоди кількість контрактів та оголошує про фіксацію умов угоди із зазначенням часу.

На табло відображаються ціна пропозиції купівлі, продажу, ціна останньої угоди і кількість контрактів останньої угоди.

У разі виникнення конфліктної ситуації, коли кілька учасників вигукнули «Тут» на одну пропозицію, суперечка вирішується розпорядником торгів.

Час торгів обмежений встановленим регламентом.

На біржі допускається узгодження умов і фіксації угоди поза торговельним часом, яке не впливає на котирування.

Останнім днем торгів по ф’ючерсному контракту є останній торговий день біржі перед днем поставки.

Після узгодження умов угоди кожен її учасник заповнює торгові квитанції (торговельні картки), вписуючи в них вид контракту, строк поставки, кількість контрактів, ціну угоди, свій реєстраційний номер і номер контрагента, час фіксації угоди, який оголошує розпорядник торгів, номер клієнта, на ім’я якого виконується угода, та ставить підпис. Одночасно угода фіксується в протоколі торгів оператором табло.

По завершенні торгів зафіксовані угоди реєструються реєстратором угод за торговими квитанціями.

По закінченні реєстрації оформлюється список зареєстрованих угод.

Реєстратор протягом 15—20 хвилин приймає претензії по незареєстрованих угодах і розглядає питання про їх реєстрацію.

Угода не реєструється у разі, якщо:

· до реєстратора не зверталися обидва учасники угоди або не знайдено примірник торгової квитанції;

· на субрахунку вільних коштів клієнта або балансовому рахунку розрахункової фірми відсутні необхідні кошти;

· брокер перевищив повноваження, які обмежені норматив­ними документами.

За завершення угоди, яка не підлягає реєстрації, розрахункова фірма несе матеріальну відповідальність.

За неправильне заповнення торгових квитанцій та помилки у видачі торгових квитанцій біржа бере штраф з винних брокерів. Штраф накладається на підставі постанови розпорядника торгів. Розмір його на кожній біржі встановлюється відповідно до діючого тарифу.

Претензії по зафіксованих, але не зареєстрованих угодах, розмір претензій та санкції до винних розглядає Рада або орган, уповноважений нею, до початку наступних торгів.

Брокер, який не оплатив штраф, до торгів не допускається.

Реєстратор надає всім бажаючим протокол зареєстрованих угод із зазначенням типу ф’ючерсного контракту, часу фіксації угоди, ціни та обсягу.

За фіксацію угод біржею та уповноваженою особою збираються комісійні.

За незареєстровані з вини біржі угоди біржа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за рішенням реєстратора угод.

За незареєстровані з вини реєстратора угод угоди уповноважена особа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за згодою сторін або за рішенням Ради ринку чи особи, уповноваженої Радою.

Примітка: На УМВБ проходили торги ф’ючерсними контрактами з різними строками виконання на курс гривні стосовно долара США, німецької марки і російського рубля. Торгівля контрактами здійснювалась без постачання базового активу.

Розрахунковим центром і гарантом виконання угод, які укладалися в секції строкового ринку УМВБ, є банк «Кліринговий Дім». Саме він відкривав маржеві рахунки учасників торгів, робив перерахунок позицій наприкінці кожного торгового дня та перераховував суму виграшу з рахунку сторони, яка програла, на рахунок сторони, яка виграла. Але «Кліринговий Дім» застосував «грубу» систему маржу­вання за повними ставками початкової маржі, а не за спредовими, як це робиться на світових фінансових ринках.

Опціонні угоди

Опціонні угоди — двостороння угода про передачу прав (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити чи продати визначений актив за фіксованим курсом в узгоджену дату або термін.

Види опціонних угод

· Опціонні угоди з товарами

· Опціонні угоди з цінними паперами

· Валютні опціони

Валютний опціон — двостороння угода про передачу прав (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити чи продати визначену суму іноземної валюти за фіксованим курсом в узгоджену дату або термін.

Примітка: Валютні опціони — це не одне й те саме, що форвардні валютні опціонні контракти, хоча схожість у назві може вносити певну плутанину. Дослівно термін «опціон» перекладається як «вибір». Опціон дає право, а не обов’язок, на придбання або продаж обумовленої кількості іноземної валюти за вказаним в угоді курсом протягом визначеного строку. Він дає можливість одній зі сторін угоди виконати угоду або відмовитися від її виконання. А форвардний опціонний контракт укладається на придбання або продаж певної кількості іноземної валюти за визначеним наперед курсом у майбутньому. Він неодмінно має бути виконаний, оскільки це обов’язковий контракт.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» дається визначення валютного опціона як документа, який засвідчує «...право придбати (продати) ...кошти на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту». Також визначено, що продавець опціона «...несе безумовне і безвідкличне зобов’язання щодо продажу ...коштів на умовах укладеного опціона...». Покупцеві ж надано право на відмову від виконання опціона у будь-який момент.

Типи валютних опціонів:

· колл (call option) — право купувати певну суму валюти за фіксованим курсом (strike price) у встановлену дату виконання;

· пут (put option) — право продавати певну суму валюти за фіксованим курсом (strike price) у встановлену дату виконання;

· пут-колл (put-call), «стелаж» — право продавати чи купувати певну суму валюти за фіксованим курсом у встановлену дату (але не купувати і продавати одночасно).

Примітка: Якщо дві сторони уклали опціонний контракт, то певною мірою в привілейованому становищі перебуває все ж таки покупець опціона. Продавець не має права вибору щодо виконання опціона. Якщо покупець опціона колл вирішує виконати його, то продавець повинен продати валюту. Аналогічно, якщо покупець опціона пут вирішує виконати його, продавець повинен придбати цю валюту. Таким чином, рішення з приводу виконання або невиконання опціона залишається за покупцем, який виконує опціон, якщо це йому вигідно, або не виконує, якщо невигідно. За цю перевагу покупець сплачує продавцеві премію, яка залежить від тривалості опціона, різниці курсів при укладенні угоди та обумовлених у даній операції. Премію можна розглядати як страхову, що забезпечує покупцю опціона захист від несприятливих змін курсу, а продавцю — компенсацію за втрати від таких коливань. Адже якщо для покупця валюти сприятливим є зниження курсу, то для продавця вигіднішим є його зростання.

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: