Механізм укладання угод своп

Угоди своп укладаються за тим самим алгоритмом, що й конверсійні та депозитні угоди. Оскільки угода аутрайт являє собою по суті звичайну конверсію з датою валютування іншою, ніж спот, то різниця є тільки в формі запиту та котируваннях:

FWD USD/DEM 3 S/1 MTH — запит;

SPOT USD/DEM 1.5015—20

1 MTH FWD POINTS 13—11 — котирування.

Ключовими словами для укладання угоди своп є: «I buy and sell» (я купую та продаю) або «I sell and buy» (я продаю та купую). На відміну від звичайної конверсійної угоди, тут використовуються два обмінні курси для двох конверсій, з яких перший курс належить до ближчої дати валютування, а другий — до форвардної, тобто віддаленішої дати.

Оскільки угода своп складається з двох конверсійних угод у зворотних напрямах, то платіжні інструкції для обох контрагентів включають вказування на банки-кореспонденти для рахунків ностро в обох валютах.

Варіанти анулювання угоди своп:

· викуп свопу — повний розрахунок за угодою або здійснення узгоджених компенсаційних виплат;

· резервування свопу шляхом укладення зворотної угоди своп;

· переуступка прав на основі підписання зобов’язань за свопом, коли одна із сторін (за згодою іншої сторони) знаходить нового партнера і забезпечує його коштами для здійснення переданих зобов’язань з урахуванням зміни валютного курсу і процентних ставок упродовж періоду до завершення дії угоди своп.

Структура контракту на укладення угоди своп має такі основні положення:

· предмет контракту;

· умови анулювання свопу;

· умови кредитування;

· відповідальність сторін;

· інші.

ТЕМА 3. ОПЕРАЦІЇ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ВАЛЮТНИХ РЕСУРСІВ

План

1. Кредитні операції.
2. Депозитні операції.
3. Форфейтингові операції.
4. Лізингові операції.
5. Факторингові операції.

Кредитні операції

Базові елементи кредитування

· Суб’єкти кредитування

· Об’єкти кредитування

· Забезпечення кредиту

Суб’єкти кредитування — позичальники (одержувачі кредиту), фізичні та юридичні особи, дієздатні та наділені гарантіями на здійснення кредитних операцій. Суб’єктами кредитування бувають:

• державні підприємства та організації;
• кооперативи;
• громадяни, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю;
• орендатори;
• банки;
• спільні підприємства;
• міжнародні організації та об’єднання;
• органи влади;
• інші господарства.

Об’єкт кредитування — предмет, під який видається позичка.

У вітчизняній практиці у промисловості таким об’єктом є готова продукція, матеріали, тара, паливо тощо. У торгівлі — товари, що перебувають у товарообороті.

За формою надання

Приватні кредити — кредити, що надаються фірмами, банками, інколи посередниками (брокерами).

Державні кредити — кредити, що надаються урядом.

Міжнародні кредити — кредити, що видаються міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

За формою

Фірмовий кредит — позичка, що надається фірмою, звичайно експортером однієї країни, імпортеру іншої країни у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари. Він оформлюється, як правило, векселем або надається по відкритому рахунку.

Вексельний кредит передбачає, що експортер, уклавши угоду про продаж товару, виставляє переказний вексель на імпортера, який, отримавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає згоду на оплату у зазначений на ньому термін. Кредит по відкритому рахунку надається шляхом укладання угоди між експортером та імпортером, за якою постачальник записує на рахунок покупця як його борг вартість проданих і відвантажених товарів, а імпортер зобов’язується оплатити кредит у встановлений термін.      Кредит по відкритому рахунку практикується при регулярних поставках товару з періодичним погашенням заборгованості.

Банківський кредит виступає у формі позичок під заставу товару, товарних документів, векселів, акцепту тратт. Інколи банки надають великим фірмам-експортерам, з якими вони тісно пов’язані, бланковий кредит, тобто кредит без формального забезпечення.

Форми банківського кредиту:

· експортний кредит покупцю;

· фінансовий;

· акцептний.

Експортний кредит — кредит, що видається банком країни-експортера банку країни-імпортера (або безпосередньо імпортеру) для кредитування поставок машин, обладнання тощо. Ці кредити надаються в грошовій формі і мають зв’язаний характер, тобто позичальник зобов’язаний використати позичку винятково для закупівлі товару в країні кредитора.

Кредит покупцю полягає в тому, що банк продавця кредитує не національного експортера, а іноземного покупця, тобто фірми-покупці одержують необхідні товари з оплатою рахунку постачальника за рахунок коштів кредитора і віднесенням заборгованості на покупця або його банк. Звичайно, такі кредити зв’я­зуються з придбанням товару і послуг у певної фірми.

Фінансовий кредит дозволяє закуповувати товар на будь-якому ринку і, отже, на максимально вигідних умовах. Зазвичай фінансовий кредит не зв’язаний з товарними поставками.

Акцептний кредит — кредит у формі акцепту тратт: експортер домовляється з імпортером, що платіж за товар буде проведений через банк шляхом акцепту останнім виставлених експортером тратт.

За терміном

Короткострокові кредити — кредити, надані на термін до 1 року.

Середньострокові кредити — кредити, надані на термін від 1 до 5 років.

Довгострокові кредити — кредити, надані на термін понад 5 років.

Роловерні кредити — кредити, за яких процентна ставка впродовж усього терміну кредиту періодично (раз у квартал або півроку) коригується відповідно до існуючих на ринку процентних ставок по 3- і 6-місячних міжбанківських депозитах.

Основні форми:

• роловерні європозички;
• відновні роловерні кредити;
• роловер-стенд-бай єврокредити (роловерний кредит підтримки).

Роловерна система кредитування виконує важливу функцію трансформування короткострокових коштів у довгострокові.

За формою забезпечення

• забезпечені;
• незабезпечені;
• частково забезпечені

· Види забезпечення кредиту:

• фінансове;
• товарно-фінансове;
• юридичне.

Бланковий кредит видається під зобов’язання боржника погасити його у певний термін. Звичайно документом по цьому кредиту служить соло-вексель з одним підписом позичальника.

Різновиди бланкових кредитів:

• контокорент;
• овердрафт.

Контокорент — це єдиний рахунок, по якому проводяться всі операції банку з клієнтом, в тому числі і стосовно використання кредиту.

Овердрафт — надання права виставляти в межах певної суми платіжні доручення на даного клієнта банку понад залишок на його рахунку.

Готівковий кредит — кредит, за якого сума кредиту зараховується на рахунок одержувача.

Акцептний кредит — кредит, за якого акцептується тратта, виставлена на одержувача кредиту. Акцепт тратти сам по собі не є наданням кредиту, а служить засобом одержання кредиту, забезпечуючи перетворення тратти на гроші.

Принципи банківського кредитування

Принципи кредитування — це правила поведінки банку і позичальника в процесі здійснення кредитних операцій:

• строковість;
• цільовий характер позички;
• забезпеченість;
• платність.

Примітка: Кожний банк відпрацьовує свій варіант принципів кредитування. Наприклад, найпростіший набір відомий в англомовних країнах як «Три С» — Character (Репутація), Capability (Потенційні можливості), Capital (Капітал). Досить популярним є принцип C.A.M.P.A.R.I. — Customer (Клієнт), Ability (Спроможність), Means/Margin (Кошти/Маржа), Purpose (Ціль), Ammout (Сума), Repayment (Погашення), Insurance (Страхування).

Принцип строковості означає, що позичка повинна бути повернена позичальником банку у встановлені кредитною угодою строки.

Принцип цільового характеру позички допомагає комерційному банку приймати зваженіше рішення про можливість та обґрунтованість надання позичок, служить до певної міри гарантією забезпечення їх повернення.

Принцип забезпеченості кредитів має на меті захищати інтереси банку та не допускати збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника.

Принцип платності означає, що за продаж на визначений термін грошових коштів потрібно сплатити процент. За рахунок доходів у вигляді процентної плати банки покривають свої видатки та отримують прибуток.

Умови кредитування

Кредитна угода — договір між банком та його клієнтом про ціль, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, форми забезпечення зобов’язань, процентні ставки, порядок плати за позичкою, зобов’язання, права та відповідальність сторін з видачі та погашення кредиту, перелік документів, періодичність їх надання банку та інші умови.

Умовами кредитування є:

• додержання вимог до базових елементів кредитування;
• дотримання принципів кредитування;
• збіг інтересів сторін кредитної операції;
• забезпечення комерційних інтересів банку;
• наявність можливостей у сторін операції для виконання своїх зобов’язань.

Способи оцінки кредитоспроможності

• Система фінансових коефіцієнтів
• Аналіз грошового потоку
• Аналіз ділового ризику
• Аналіз менеджменту

Фінансові коефіцієнти оцінки кредитоспроможності клієнтів банків:

• ліквідності;
• ефективності;
• фінансового лівериджу;
• обслуговування боргу;
• прибутковості.

Таблиця 3

ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ
ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ КЛІЄНТІВ БАНКУ

Показники	Нормативні рівні*
1. Коефіцієнти ліквідності:
поточної ліквідності;	2,0—1,25
швидкої (оперативної) ліквідності.
2. Коефіцієнти ефективності (оберненості):
запасів;
дебіторської заборгованості;
основних засобів;
активів.
3. Коефіцієнт фінансового лівериджу:
співвідношення всіх боргових зобов’язань (короткострокових і довгострокових) та активів;
співвідношення всіх боргових зобов’язань і власного капіталу;	0,25—0,6
співвідношення всіх боргових зобов’язань і акціонерного капіталу;	0,66—2,0
співвідношення всіх боргових зобов’язань і матеріального акціонерного капіталу (акціонерний капітал — нематеріальні активи);
співвідношення довгострокової заборгованості і фінансових (основних) активів;	0,5—1,5
співвідношення власного капіталу та активів;
співвідношення оборотного власного капіталу і поточних активів.
4. Коефіцієнти прибутковості:
норми прибутку;
рентабельності;
норми прибутку на акцію.
5. Коефіцієнти обслуговування боргу:
покриття процента;	7,0—2,0
покриття фіксованих платежів.

* Рекомендовані в різні періоди спеціалістами Світового банку.

⇐ Предыдущая10111213141516171819Следующая ⇒

Поделиться: