Зверніть увагу на найголовніші положення цього документу. Дайте йому характеристику. Одночасно вкажіть, чи змогли республіки, що входили до СРСР, скористатися цими положеннями.

Водночас підкресліть, що збереження за Україною статусу хай навіть формальної, але окремої державної одиниці створювало можливість хоч якось зберігати українську національну самобутність.

Відповідаючи на друге питання, зазначте, що одним з кроків на шляху до виходу з економічної та політичної кризи було запровадження нової економічної політики (НЕП). Охарактеризуйте її. Визначіть її суть, як вона втілювалася в життя в сільському господарстві, промисловості, фінансах, торгівлі, на який термін запроваджувалася. Охарактеризуйте кризи НЕПу. Назвіть причини згортання нової економічної політики наприкінці 1920-х років.

Утворення СРСР не припинило гостроти національного питання. Українці відіграли особливу роль в житті країни. З 69 млн. неросіян, які проживали у Радянському Союзі, українське населення становило 31 млн. (44%). Проте ці цифри перебували у різкій невідповідності до частки українців у партійно-державному апараті.

Студенту необхідно проаналізувати цю ситуацію, навести конкретні цифри, які свідчать про малу кількість етнічних українців в уряді, керівництві комсомолу, профспілок і Компартії. При цьому зверніть увагу на мовну проблему, яка виникла на початку 1920-х рр. в УСРР. Підкресліть, що тільки 11% особового складу КП(б)У вважали рідною мову українську, а розмовляли нею ще менше – всього 2%.

Зазначте, що московське більшовицьке керівництво вбачало в цьому значну загрозу для соціалістичного будівництва і щоб цього позбутися ХІІ з’їзд Російської компартії більшовиків у 1925 р. проголосив політику “коренізації” партійно-державного апарату у неросійських республіках. Назвіть основні положення і завдання цієї політики. Скажіть, що в Україні вона називалася “українізацією”. Її другим аспектом було створення необхідних політичних та економічних умов для розвитку національних меншин. Варто вказати, що суть політики “коренізації” полягала в спробі більшовиків, в тому числі і українських, очолити і взяти під контроль процес національного відродження.

Вкажіть, що паралельно з здійсненням українізації в сфері державного будівництва значні позитивні зміни відбувалися в культурі, освіті, науці. Охарактеризуйте розвиток освіти. Зверніть увагу на ліквідацію неписемності населення, відкриття шкіл, середньо-спеціальних і вищих навчальних закладів, запровадження в них української мови. Варто сказати. що зростання мережі україномовних навчальних закладів здійснювалося одночасно з розвитком наукових досліджень у Всеукраїнській академії наук (ВУАН), в тому числі і в галузях українознавства. Розкажіть про різке збільшення кількості української преси, україномовних театрів, кіно.

Література:

Божанов В.А. Восхождение к абсолютной власти: Большевики и советское государство в 20-е годы. – Минск, 2004.

Дал ікевич Я. Українізація: причини і наслідки // Слово і час. – 1990. - № 8.

Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939). – К., 1999.

Король В.Ю. Історія України. – К., 2005.

Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. – Харків, 2007.

Політична історія України. – К., 2001.

Цвілюк С.А. Українізація України: тернистий шлях національно-культурного відродження доби сталінізму. – Одеса, 2004.

Шаповал Ю.І. Україна 20-50-х років. Сторінки ненаписаної історії. – К., 1993.

Завдання 11. Соціально-економічний та політичний розвиток УРСР наприкінці 1920-х – 1930-ті рр.

ПЛАН

1. Концепція планової економіки. Індустріалізація промисловості та її підсумки.

Політика суцільної колективізації та її наслідки в Україні. Голод 1932-1933 рр.

Суспільно-політичне життя українського народу в умовах тоталітарно-репресивного режиму влади.

Приступаючи до розгляду економічної політики у 30-ті рр., з'ясуйте причини, сутність, шляхи проведення індустріалізації в Україні та її наслідки.

Під індустріалізацією розуміють систему заходів, спрямованих на прискорений розвиток промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення країни. Проведення індустріалізації було викликано необхідністю технічного переозброєння економіки країни та створення матеріально-технічної бази для її економічної самостійності. На підвищення темпів індустріалізації вплинула мілітаризація економіки.

Проведення індустріалізації було пов’язане з певними труднощами: розрахунком лише на внутрішні джерела фінансування, браком кваліфікованих робітничих кадрів. Головними недоліками було те, що вона почалася не з легкої, а з важкої промисловості і мала різко завищені темпи.

Головними джерелами індустріалізації були: інвестування важкої промисловості за рахунок легкої та харчової, примусові державні позики, збільшення випуску спиртних напоїв, продаж за кордон нафти, газу, хутра, творів мистецтва (за низькими цінами), використання безкоштовної праці у вихідні (суботники, недільники), широке використання праці ув’язнених.

Форсована індустріалізація здійснювалось за рахунок так званих “ножиць цін”, що викликало кризу збуту у промисловості та хлібозаготівельну кризу в аграрному секторі. Чи існували інші шляхи індустріалізації? Якщо співставити результати сталінської індустріальної гонки із затвердженими завданнями, доводиться констатувати провал п’ятирічних планів, чим це було викликано?

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: