Проблеми розвитку учнівського самоврядування.

Зміни, які відбуваються у соціальному, політичному, духовному та економічному житті суспільства, загострили потребу в особистості, здатної свідомо та активно визначати спосіб свого життя, нести відповідальність за результати дій і вчинків, чітко визначатись унапрямках розвитку та вдосконалення. Зовнішніми впливами, до яких належить і виховання, цього досягнути дуже важко. Необхідна опора на внутрішні механізми розвитку особистості.

Важливим фактором їх задіяння є самоврядування - свідома, цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на самостійне планування та здійснення власної діяльності. Завдяки самоврядуванню забезпечується свідомий “переведення в середину” зовнішніх регулюючих факторів, а особистість стає активним суб’єктом свого творення.

Специфічні особливості самоврядування як особливого виду громадсько-корисної діяльності полягають у тому, що воно у найбільшій мірі спирається на індивідуальні особливості людини, її нахили і потреби. Опора у виховному процесі на самоврядування дозволяє особистості максимально виявити для самої себе домінуючі задатки, які у майбутньому можуть суттєво визначити весь її життєвий шлях, забезпечити ефективний розвиток фізичних, інтелектуальних і моральних якостей.

Самоврядування сприяє вихованню громадянина, формує навички критичного мислення, розвиває почуття відповідальності, допомагає соціалізації учнів.

Отже, самоврядування є не тільки громадянською цінністю, а й формою подальшої демократизації життя учнівської громади.

Учнівське ж самоврядування твориться винятково всіма учнями і тільки ними. Воно виступає незалежною організацією, в якій учні самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не підлягає забороні, є дозволеним. Самоврядування представляє інтереси учнів перед педагогами, батьками, органами освіти.

Учнівське самоврядування має на меті залучити учнів до різноманітної змістовної, цікавої діяльності колективу; створити умови зацікавлення учнів організаторською роботою; забезпечити реалізацію їхніх прав та обов’язків.

Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні відповідні умови.

По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогіч-ного керівництва ним. Самоврядування має займатися конкретними справами, з його рішенням повинен рахуватися і дитячий колектив, і дирекція ПТНЗ

По-друге, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності ПТНЗ, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів (паління, вживання

алкоголю і наркотиків).

По-третє, надання самоврядуванню реальних прав і обов’язків. Необхідно чітко визначити, за які ділянки життя навчального закладу та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен його член.

По-четверте, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського самоврядування.

По-п’яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно-корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихован-ців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку.

По-шосте, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління.

По-сьоме, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

⇐ Предыдущая12345

Поделиться: