Тема 6. Бюджет та бюджетна система України

Питання для усного опитування та дискусії

5.1. Поняття, економічна сутність, правова природа і зміст бюджету.

5.2. Бюджетна система України та її структура.

5.3. Принципи бюджетної системи.

5.4. Структура доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів.

5.5. Бюджетний дефіцит і профіцит та шляхи їх подолання.

5.6. Бюджетна класифікація, її поняття та значення.

5.7. Бюджетне регулювання: поняття та методи.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є : бюджет, бюджетна система, доходи, видатки, бюджетний дефіцит, бюджетний профіцит, бюджетна класифікація; бюджетне регулювання.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: через бюджет та завдяки бюджету держава доповнює механізм саморегуляції ринкового суспільства, дієвим та ефективним за змістом державним регулюванням усіх сфер життєдіяльності такого суспільства.

Бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами держави, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного року. Бюджет можна розглядати з матеріальної та економічної точки хору, а також як правову категорію. Бюджет будь-якого рівня складається з доходів та видатків.

За юридичною ознакою – на податкові та неподаткові.

Видатки поділяються на поточні та видатки розвитку. Видатки бюджету діляться на інвестування та фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Поточні видатки – це витрати на соціальний захист населення і на фінансування мережі бюджетних підприємств, установ та організацій.

Бюджетне право – це система фінансово-правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають:

1) при визначенні бюджетного устрою та бюджетної системи;

2) при визначенні складу доходів та видатків державних та місцевих бюджетів та принципів їх розмежування;

3) при визначенні компетенції держави та органів місцевого самоврядування у зв’язку з бюджетним процесом.

При вивченні даної теми студент повинен знати, що бюджетний устрій – це встановлені правовими нормами організація та принципи побудови бюджетної системи, її структура та взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетна система, в свою чергу, це сукупність державного та місцевого бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин державного та адміністративно-територіального устрою та врегульована нормами права.

Розглядаючи бюджетну систему, потрібно звернути увагу на принципи бюджетної системи, якими є єдність, збалансованість, повнота, достовірність, самостійність, гласність, наочність, цільового використання та принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.

Самостійного опрацювання потребує також поняття та зміст бюджетної класифікації відповідно до чинного законодавства.

Бюджетна класифікація – це єдине систематизоване згрупування доходів, видатків на фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України і міжнародних стандартів.

Змістовий модуль 2

Особлива частина фінансового права України

Семінарське заняття 6

Тема 12. Основи податкового права

Питання для усного опитування та дискусії

6.1. Поняття, види, ознаки податку. Розмежування податку і збору.

6.2. Принципи оподаткування та функції податків.

6.3. Податкове право: поняття, зміст та особливості.

6.4. Податкові правовідносини: поняття, зміст та особливості.

6.5. Загальнодержавні та місцеві податки і збори.

6.6. Податки з юридичних осіб.

6.7. Податки з населення.

6.8. Податки, що сплачують і юридичні і фізичні особи (змішані податки).

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є : податок, збір, обов’язків платіж, податкове право, податкові правовідносини, податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб, податок з прибутку підприємств, державні податки, місцеві податки, загальнодержавні збори та платежі, місцеві збори.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: під податком, збором, іншим обов’язковим платежем до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначені законодавчими актами України щодо оподаткування.

Податки – це нецільові, безвідплатні, безповоротні, безумовні та обов’язкові платежі фізичних та юридичних осіб до бюджету відповідного рівня на підставі Закону ВРУ або рішень рад місцевого самоврядування. Він наділений ознаками обов’язковість, нормативна визначеність, безоплатність, безумовність, нецільовий характер, адресність, періодичність, утримання в грошовій формі і підкріплене застосуванням санкцій.

Збори – це особлива форма платежу, які на відміну від податків мають разового, випадкового і незначного за розміром характеру і завжди є цільовими.

 Вивчаючи дану тему також потрібно уяснити поняття податкової системи – це сукупність податків, зборів та інших платежів до бюджету і в державні цільові фонди платників податків і органи, котрі здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати їх у визначеному законом порядку.

Необхідно також самостійно опрацювати принципи оподаткування, елементи системи оподаткування , суб’єкт і носій податку, об’єкт і одиниця податку, джерело сплати, податкова ставка та пільги.

Студенту також необхідно на основі законодавства самостійно опрацювати податки з юридичних осіб (оподаткування прибутку) та непрямі податки з юридичних осіб (податок на додану вартість, акцизний збір, мито), податки з населення (прибутковий податок з громадян та податок на промисел), податки, що сплачують і юридичні, і фізичні особи, а також місцеві податки і збори.

Семінарське заняття 7

Тема 13. Правові основи державного та муніципального кредиту
Питання для усного опитування та дискусії

7.1. Поняття і функції державного й муніципального кредиту.

7.2. Зміст державного й муніципального боргу.

7.3. Форми державного кредиту.

7.4. Ознаки, за якими класифікуються державні внутрішні позики.

7.5. Гарантія Кабінету Міністрів України як форма державного кредиту.

7.6. Правові основи муніципальних запозичень.

7.7. Правовідносини України з іноземними державними і міжнародними фінансово-кредитними організаціями в галузі державного кредиту.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є : державний кредит, муніципальний кредит, форми державного внутрішнього кредиту, форми державного зовнішнього кредиту, муніципальний зовнішній кредит, муніципальний внутрішній кредит, державні внутрішні позики, державний борг.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: державний кредит – це сукупність фінансових (грошових) відносин, котрі виникають з одного боку між державою та фізичної чи юридичною особою, а з іншого боку з приводу: вилучення тимчасово вільних коштів та використання їх на фінансування державних витрат; надання фінансової допомоги підприємствам, організаціям на умовах строковості, платності та повернення.

Державний кредит (як правова категорія) – це врегульовані правовими нормами відносини з приводу запозичення державою тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб з метою покриття дефіциту бюджету або кредитування державою фізичних та юридичних осіб.

Державний кредит поділяють на 2 групи: внутрішній (державні позики, скарбничі позики (бюджетні кредити), гарантовані позики, залучення частини ощадних рахунків населення в ощадбанку України) і зовнішній (міжнародний).

Також потрібно знати класифікації державного кредиту залежно від форми виплати доходів (процентні, виграшні, процентно-виграшні, безпрограшні, безпроцентні). Залежно від методів визначення доходів боргові зобов’язання держави поділяються на: позики з твердим доходом і позики з плаваючим доходом. За строком погашення: короткострокові (до 1 року), середньострокові (5 років), довгострокові (25 років). За методом розміщення на: добровільні, примусові, і такі, що розмножуються серед юридичних та фізичних осіб за підпискою та інші класифікації.

В межах даної теми студент повинен також орієнтуватися щодо понять цінні папери, ринку цінних паперів, поняття державного внутрішнього боргу України, регулювання ринку цінних паперів. А також знати форми здійснення державного регулювання фондового ринку.

Семінарське заняття 8

    Тема 14. Правові основи банківської діяльності

    Тема 15. Правові засади банківського кредитування

Питання для усного опитування та дискусії

8.1. Банківська система України: поняття, рівні.

8.2. Функції і напрямки діяльності банків.

8.3. Поняття, види банківських кредитів.

8.4. Принципи кредитування.

8.5. Об’єкти кредитування. Суб’єкти кредитних правовідносин.

8.6. Роль Національного банку України в банківській системі країни.

8.7. Правові засади контролю Національного банку України за діяльністю комерційних банків.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є : банк, банківська система, банківський кредит, об’єкт кредитування, об’єкт банківських правовідносин.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: Банківська система – це визначена законом структура спеціалізованих організацій особливого роду, що діють в сфері фінансів і грошово-кредитних відносин та має виключні повноваження на здійснення банківської діяльності. Всі банки в сукупності складають систему, поза якою діяльність кожного окремого банку неможлива.

Студент повинен звернути увагу на основні завдання та принципи банківської системи. Основними завданнями є захист та забезпечення стабільної грошової одиниці, забезпечення єдності та економічного простору країни, забезпечення ефективності кредитного та інвестиційного процесу та інші.

Банківській діяльності притаманні 3 основні функції:

1.утворення коштів (пасивні операції);

2.надання кредиту (активні операції);

3.сприяння платіжному обороту.

До активних операцій належать надання кредитів банками юридичним та фізичним особам, придбання права вимоги з поставки товарів та надання послуг, вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб.

До пасивних операцій належать залучення депозитів юридичних осіб, залучення депозитів фізичних осіб, отримання кредитів від банків, випуск цінних паперів.

Операції з готівкою: касове обслуговування, перевезення грошово-валютних цінностей.

Розрахункові операції: ведення рахунків клієнтів, ведення розрахунків банків-кореспондентів, проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету.

Операції з валютними цінностями та інші операції.

Також потрібно звернути увагу при вивченні даної теми на нагляд за банківською діяльністю, функціонуванням системи банківського нагляду та його види (вступний контроль; дистанційний (безвиїзний) аналіз діяльності комерційних банків і виїзне інспектування банків та банківських установ).

Вивчаючи дану тему, потрібно обов’язково зауважити на тому, що кредитування є основним видом активних операцій комерційних банків. А тому за допомогою кредитних операцій банки отримують значні доходи хоча і супроводжуються певними ризиками.

При вивчені даної теми потрібно знати які структури складають кредитну систему України. Необхідно з’ясувати поняття кредиту його класифікація та процес правового регулювання банківського кредитування.

Крім того необхідно орієнтуватися в формах та умовах укладення кредитних договорів, а також в процедурі видачі та погашення кредиту та контролі за виконанням кредитних договорів.

Необхідною складовою вивчення даної теми є також вміння складати банківські процесуальні документи з питань кредитування.

 

Семінарське заняття 9

    Тема 18. Правові основи валютного регулювання

Питання для усного опитування та дискусії

9.1. Поняття валюти та валютних цінностей.

9.2. Зміст валютного регулювання.

9.3. Валютний контроль.

9.4. Система фінансових санкцій за порушення валютного законодавства.

9.5.Адміністративна відповідальність за порушення валютного законодавства.

9.6. Кримінальна відповідальність за порушення валютного законодавства.

Аудиторна письмова робота

Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є : гроші, валюта, валютні цінності, валютне регулювання, фінансові санкції за порушення валютного законодавства, валютний контроль.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: Валюта України включає: іноземну валюту – це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають у обігу, кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України, платіжні документи та цінні папери, виражені в національній чи іноземній валюті або банківських металах, банківські метали – золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у злитках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети вироблені з дорогоцінних металів.

Валютна система становить державно-правову форму організації міжнародних (валютних) відносин держав.

Валютним регулюванням є діяльність держави та уповноважених нею органів спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків та порядок здійснення операцій з валютними цінностями. Ринкове і державне валютне регулювання взаємопов’язані і доповнюють одне одного.

 

4. Зміст самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента є однією з основних складових оволодіння навчальним матеріалом і виконується в позааудиторний час, передбачений тематичним планом навчальної дисципліни.

Під час вивчення навчальної дисципліни студенти повинні навчитися самостійно мислити, поглиблювати засвоєні теоретичні знання, опановувати практичні навики з організації праці менеджера. Відповіді на питання повинні бути стисло законспектовані з обов‘язковими посилання на використані джерела.

Форма контролю самостійної роботи – перевірка конспекту або обговорення на семінарському занятті. Питання самостійної роботи виносяться на поточний, модульний і підсумковий семестровий контроль.

З метою самостійного визначення рівня засвоєння теоретичного матеріалу студентам пропонуються питання для самоконтролю набутих знань.

Змістовий модуль 1

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: