Група обсягових індикаторів

Сукупність показників розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на сім груп: обсягові (абсолютні), результуючі, структурні, інтенсивності, ефективності, динаміки та зіставлення. Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі.

1.1. Експорт (від. лат. exportare – вивозити) – вивезення товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. виключних прав на них, з митної території країни за кордон зобов'язання їх зворотного ввезення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг і права на результати інтелектуальної діяльності. Як експорт може зараховуватися продаж товарів і послуг іноземним особам, фірмам, організаціям та спільним підприємствам без вивезення їх за кордон.

За визначенням статистичної комісії ООН, експорт – це вивезення з країни товарів:

4) вироблених, вирощених або добутих у країні;

5) раніше ввезених з-за кордону та:

- перероблених на митній території;

- перероблених під митним контролем;

6) реекспорт – вивезення (експорт) товарів:

- раніше ввезених, але не перероблених у країні (з міжнародних товарних аукціонів, товарних бірж, консигнаційних складів тощо);

- з територій вільних зон;

- з приписних складів.

1.2. Імпорт (від лат. importare– ввозити) – ввезення робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т ч. виняткових прав на них, на митну територію країни з-за кордону без зобов'язання про зворотне вивезення. Цей процес характеризує показник «імпорт», який розраховується у вартісних одиницях за певний період, найчастіше, за рік. Обсяги імпорту однорідних, порівняних товарів можуть розраховуватись у кількісних одиницях (цукор, пшениця, цемент тощо).

За визначенням статистичної комісії ООН, імпорт – це завезення до країни товарів:

1) іноземного походження з країни-виробника або країн посередника з метою:

- кінцевого споживання;

- переробки для вивезення або для кінцевого споживання;

2) для переробки під митним контролем;

3) з територій вільних зон і приписних складів;

4) реімпорт – ввезення товарів, раніше вивезених, але не перероблених.

Статистична комісія ООН рекомендує при обліку країн-контрагентів користуватися методом «країна виробництва – країна споживання», а якщо це неможливо, то методом «відвантаження – поставка». Ця концепція ґрунтується на тому, що абсолютна більшість вантажів у міжнародній торгівлі відвантажується з тих країн, де вони виробляються, до тих, де вони споживатимуться.

До складу товарного експорту та імпорту не включаються:

- поставки, що здійснюються на безоплатній основі (гуманітарна допомога, дари тощо);

- товари, що поставляються в рахунок внесків до фонду технічної допомоги ООН та інших міжнародних економічних організації"

- вартість транзитних товарів;

- особистий багаж фізичних осіб та посилки приватного характеру)

Фактично обсяги експорту та імпорту є основою для розрахунку інших показників розвитку міжнародної торгівлі. Джерела інформації про ці обсяги за певний період та на певну дату є дані митної статистики та платіжного балансу країни, які дещо відрізняються за моментом обліку та типом ціни.

1.3. Зовнішньоторговельний обіг – сума вартості експорту та імпорту країни або груп країн за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому:

ЗТО=Е+І,

де ЗТО – зовнішньоторговельний обіг;

   Е – обсяг експорту (у вартісних одиницях);

   І – обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

 

Світовий товарообіг – сума вартості експорту та імпорту у країн світу (вартість усіх товарів, що перетинають державні кордони). Вартість світового експорту завжди менша (приблизно на 3–6%) за вартість імпорту на суму фрахту на страхування внаслідок того, що майже всі країни оцінюють експорт за цінами ФОБ а імпорт більшості країн обліковується за цінами СІФ (FOB<СІF).

1.4. Генеральна (загальна) торгівля – прийняте у міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів:

ГТ=Е+І+Т,

де ГТ – генеральна (загальна) торгівля;

   Е – вартість експорту;

   І – вартість імпорту;

   Т – вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.

 

У міжнародній торгівлі транзит умовно поділяють на два види: прямий та опосередкований. Прямий транзит – це провезення товарів однієї країни до іншої через територію третьої без складування. Товари прямого транзиту в підсумки зовнішньої торгівлі не включаються, але обліковуються:

- за видами транспортних засобів;

- за кількістю перевезеного вантажу;

- за країнами відправлення та призначення.

Опосередкований транзит – це провезення товарів однієї країни до іншої через територію третьої з розміщенням їх на митних складах. Він обліковується як реекспорт та включається до загального імпорту та експорту.

Транзит вантажів як пересування товарів під митним контролем між країнами, в т. ч. через територію іноземних держав здійснюється на основі багато- і двосторонніх угод між зацікавленими країнами. Такі угоди регулюють порядок та умови транзиту, маршрути руху, гарантії щодо вантажів, транспортних засобів і супроводжуючих осіб. Транзитний рух звільнюєте від мита, податків і зборів, за винятком зборів, які стягуються за конкретні послуги, що надаються при транзиті. Загальною є вимога, щоб транзитні товари залишалися в незмінному стані на час транспортування, крім змін внаслідок природного зносу, збитків за нормальних умов збереження та транспортування, а також не використовувались у будь-яких інших цілях, крім транзиту.

Сучасне міжнародне право не містить безумовної норми, щодо вільного транзиту. Кожна держава дає дозвіл на транзит через свою суверенну територію, керуючись національними законам, постановами та нормами. Будь-яка держава має право відмовити в транзиті через територію, не обґрунтовуючи це рішення жодними причинами. Однак для внутрішньоконтинентальних країн існує право вільного транзиту через територію сусідньої країні що має вільний вихід до моря (океану). Така норма існувала раніше у вигляді торговельного звичаю, а згодом була зафіксована в декількох міжнародних документах: Хартії економічних прав обов’язків держав (ООН, 1974 р.), Конвенції щодо транзитної торгівлі внутрішньоконтинентальних країн (1964 р.) та Конвенції ООН з морського права (1982 р.).

1.5 Спеціальна торгівля – експорт та імпорт, зумовлені існуванням двох систем обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі

- спеціальної системи обліку для деяких видів товарів;

- загальної системи, що застосовується до всіх товарів.

Спеціальний експорт включає:

- національний експорт;

- перевезення товарів після переробки під митним контролем;

- націоналізовані товари.

Загальний експорт складається зі спеціального експорту та імпорту.

Спеціальний імпорт включає:

- товари, ввезені для внутрішнього споживання або переробки;

- товари, ввезені для переробки під митним контролем;

- товари, ввезені для переробки на приписних митних складах.

Загальний імпорт складається зі спеціального імпорту та вартості товарів, що знаходяться на приписних складах.

1.6. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі – оцінка експорту та імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін. Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою:

,

 

Результуючі показники

До результуючих показників належать.

2.1. Сальдо – (від італ. saldo – розрахунок, залишок) – різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу.

2.1.1. Сальдо торговельного балансу:

С_т= Е_т-І_т,

де С_т – сальдо торговельного балансу;

   Е_т – вартість товарного експорту;

   І_т – вартість товарного імпорту.

 

Якщо експорт (надходження) перевищує імпорт (платежі), то сальдо додатне, а торговельний баланс активний. Якщо ж експорт (надходження) менший за імпорт (платежі), то сальдо від’ємне, а торговельний баланс пасивний. Рівність експорту та імпорту утворює нульове сальдо балансу, а сам баланс у таких випадках називається чистим, або нетто-балансом. Аналогічно розраховуються й інші показники.

2.1.2. Сальдо балансу послуг:

С_п = Е_п - І_п,

де С_п – сальдо балансу послуг;

   Е_п – вартість експорту послуг;

   І_п – вартість імпорту послуг.

 

2.1.3. Сальдо балансу поточних операцій:

С_по = Е_по - І_по,

де С_по – сальдо балансу поточних операцій;

   Е_по – надходження за статтями балансу поточних операцій;

   І_по – платежі за статтями балансу поточних операцій.

 

2.2 Індекс ”умови торгівлі” – відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В.

Якщо індекс розраховується щодо великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти):

,

Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:

 

Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

,

де І_ут–індекс “умови торгівлі”;

   Р_х – індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти);

   Р_м – індекс імпортних цін.

 

На індекс “умови торгівлі” не впливає валюта, що була обрана для розрахунку індексів середніх цін, тому індекси різних країн світу порівнянні між собою. Значення індексу коливається коло одиниці:

І_ут = 1 – умови торгівлі залишились незмінними;

Р_х > 1 – умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом;

Р_м < 1 – умови торгівлі погіршились порівняно з базовим періодом.

 

Індекс "умови торгівлі" є одним з показників, що характеризують зміну положення країни в світовій торгівлі. Самі умови торгівлі, в свою чергу, залежать від коливань попиту на світовому та внутрішньому ринках, від змін в умовах виробництва, від ступеня монополізації окремих товарних ринків. Але розмір виграшу який отримує країна від зовнішньої торгівлі, залежить не тілі від цін, а й від фізичних обсягів експорту та імпорту. Тому завжди не коректно робити висновок про зміну добробуту країни тільки на підставі змін умов торгівлі. Так, якщо зниження цін на продукцію, що експортується, зумовлене підвищенням ефективності її виробництва, то при достатньо еластичному попиті на світовому ринку країна зможе збільшити фізичні обсяги свого експорту та отримати більший виграш, хоча умови торгівлі для неї погіршились.

Однак слід брати до уваги і так звану проблему руйнівного зростання, коли розширення експорту призводить до такого погіршення умов торгівлі, що добробут нації знижується. Така ситуація може виникнути для багатьох країн, що розвиваються, в яких можливості економічного піднесення зумовлені розширенням видобутку та експорту сировини. Оскільки попит на сировину характеризується, як правило, низькою еластичністю, то швидке нарощування експорту призводить до такого падіння світових цін на сировину, яке перекриває позитивний ефект від збільшення експорту. У даному разі збільшення експорту може стати невигідним.

Таким чином, індекс "умови торгівлі" дає важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн, але використовувати його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.

2.3. Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) – застосовуються у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

,

де H_j - індекс концентрації експорту країни j (j – індекс країни);

   239 кількість видів продукції за класифікацією OOН;

   i – індекс товару (від 1 до 239);

   x_i – вартість експорту i-х - товарів країною j;

   x – загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за

          формулою:

,

 

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

Позитивне значення	Негативне значення
країна експортує широкий спектр товарів	країна експортує переважно обмежену групу товарів

Найменші (позитивні) значення цього показника мають індустріально розвинуті країни: Італія – 0,056, Франція – 0,057 Австрія – 0,06 та ін.

Найбільші (негативні) значення за показником концентрації експорту мають найменш розвинуті країни (Габон – 0,82; Гвінея – 0,84; Уганда – 0,86; Нігерія – 0,95) та країни-експортери нафти (Об'єднані Арабські Емірати – 0,83; Саудівська Аравія • 0,78; Ірак – 0,78; Кувейт – 0,6).

2.4. Коефіцієнт імпортної залежності країни – відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

Коефіцієнт імпортної залежності (Z_ij) розраховується за формулою

,

 

де I_ij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;

   P_ij – обсяг споживання (реальна місткість ринку) i-го товару в країні j.

 

Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою

P_ij=Q_ij+I_ij-E_ij,

де Q_ij – обсяг виробництва i-го товару в країні j;

   I_ij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;

   Е_ij – обсяг експорту i-го товару з країни j.

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

0	1
Позитивне значення	Негативне значення
імпортна незалежність (країна задовольняє потребу у товарі і самостійно)	велика імпортна залежність (країна задовольняє потребу в товарі і повністю за рахунок імпорту)

 

Крім того, показник імпортної залежності країни може використовуватися в міжнародному маркетингу при прийнятті та обґрунтуванні рішень щодо вибору цільового зарубіжного ринку. Для цього прогнозований обсяг попиту (Q_ij), (D_ij) помножується на коефіцієнт імпортної залежності по даному товару (Z_ij).

2.5 Індекс чистої торгівлі – показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при від'ємному значенні індексу):

,

де NT – показник чистої торгівлі;

   E_i – експорт товару i;

   I_i – імпорт то вару j.

Значення індексу розміщують у межах:

0	1
Негативне значення	Позитивне значення
товар тільки ввозиться	товар тільки вивозиться

 

Значення «-1» та «+1» відповідно є екстремальними. Інші від'ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення імпорту над експортом, а інші позитивні – відповідно ступінь перевищення експорту над імпортом.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: