Тематика практичних занять та розподіл годин ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 8Следующая ⇒ № п/п Тематика практичних занять К-ть годин 1 Визначення обсягових та результуючих показників розвитку міжнародної торгівлі. 2 2 Використання структурних показників та показників інтенсивності розвитку міжнародної торгівлі. 2 3 Розрахунок показників економічної ефективності експорту та імпорту. 2 4 Використання показників динаміки розвитку міжнародної торгівлі та показників зіставлення. 2 5 Особливості міжнародної торгівлі економічно розвинутих країн 2 6 Особливості міжнародної торгівлі країн з перехідною економікою. 2 7 Перспективи розвитку міжнародної торгівлі країн, що розвиваються, нових індустріальних та найменш розвинутих країн. 2 8 Оцінка участі України у міжнародній торгівлі послугами. 3 Всього

17

РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ (8 год.)

Згідно правила Вальраса імпорт країни можна визначити за формулою:

Іm = Ex + (A₁-A₂) + (R₁-R₂),                                                                             (1.1)

де Ех – експорт країни;

NA –чисті продажі активів – різниця вартості активів проданих та придбаних у іноземців;

NR – чисті платежі – різниця у відсотках одержаних за вкладений капітал за кордоном та виплачених іноземцям.

Зовнішньоторговельний обіг — сума вартості експорту та імпорту країни або груп країн за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому:

ЗТО=Еx+Іm,                                                                                           (1.2)

де ЗТО — зовнішньоторговельний обіг;  

Еx— обсяг експорту (у вартісних одиницях);

Іm— обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

Світовий товарообіг — сума вартості експорту та імпорту у країн світу (вартість усіх товарів, що перетинають державні кордони). Вартість світового експорту завжди менша (приблизно на 3—6%) за вартість імпорту на суму фрахту на страхування внаслідок того, що майже всі країни оцінюють експорт за цінами FOB а імпорт більшості країн обліковується за цінами СІF (FOB<СІF).

Генеральна (загальна) торгівля — прийняте у міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів:

ГТ=Е+І+Т,                                                                                                          (1.3)

де ГТ— генеральна (загальна) торгівля;

Еx — вартість експорту;

Іm— вартість імпорту;

Т— вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.

Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту та імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін. Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою:

                                                                                               (1.4)

Результуючі показники

Сальдо торговельного балансу країни - різниця між експортом та імпортом країни:

С_т= Е_т-І_т,                                                                                                             (1.5)

де С_т – сальдо торговельного балансу;

Е_т – вартість товарного експорту;

І_т – вартість товарного імпорту.

Якщо експорт (надходження) перевищує імпорт (платежі), то сальдо додатне, а торговельний баланс активний. Якщо ж експорт (надходження) менший за імпорт (платежі), то сальдо від’ємне, а торговельний баланс пасивний. Рівність експорту та імпорту утворює нульове сальдо балансу, а сам баланс у таких випадках називається чистим, або нетто-балансом.

Індекс ”умови торгівлі” — відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В.

Якщо індекс розраховується щодо великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін:

                                                                                                         (1.6)

де І_ут—індекс “умови торгівлі”;

Р_ex — індекс експортних цін;

Р_im — індекс імпортних цін.

Індекс експортних цін розраховується наступним чином:

Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:

На індекс “умови торгівлі” не впливає валюта, що була обрана для розрахунку індексів середніх цін, тому індекси різних країн світу порівнянні між собою. Значення індексу коливається коло одиниці:

І_ут = 1 — умови торгівлі залишились незмінними;

І_ут > 1 — умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом;

І_ут < 1 — умови торгівлі погіршились порівняно з базовим періодом.

Індекс "умови торгівлі" є одним з показників, що характеризують зміну положення країни в світовій торгівлі. Самі умови торгівлі, в свою чергу, залежать від коливань попиту на світовому та внутрішньому ринках, від змін в умовах виробництва, від ступеня монополізації окремих товарних ринків. Але розмір виграшу який отримує країна від зовнішньої торгівлі, залежить не тілі від цін, а й від фізичних обсягів експорту та імпорту. Тому не коректно робити висновок про зміну добробуту країни тільки на підставі змін умов торгівлі. Так, якщо зниження цін на продукцію, що експортується, зумовлене підвищенням ефективності її виробництва, то при достатньо еластичному попиті на світовому ринку країна зможе збільшити фізичні обсяги свого експорту та отримати більший виграш, хоча умови торгівлі для неї погіршились.

Однак слід брати до уваги і так звану проблему руйнівного зростання, коли розширення експорту призводить до такого погіршення умов торгівлі, що добробут нації знижується. Така ситуація може виникнути для багатьох країн, що розвиваються, в яких можливості економічного піднесення зумовлені розширенням видобутку та експорту сировини. Оскільки попит на сировину характеризується, як правило, низькою еластичністю, то швидке нарощування експорту призводить до такого падіння світових цін на сировину, яке перекриває позитивний ефект від збільшення експорту. У даному разі збільшення експорту може стати невигідним.

Таким чином, індекс "умови торгівлі" дає важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн, але використовувати його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.

Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) — застосовуються у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

                                                             (1.9)

де H_j - індекс концентрації експорту країни j (j — індекс країни);

239 кількість видів продукції за класифікацією OOН;

i - індекс товару (від 1 до 239);

x_i - вартість експорту i-х - товарів країною j;

x - загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за формулою:

                                                                                                          (1.10)

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

0	1
Позитивне значення	Негативне значення
країна експортує широкий спектр товарів	країна експортує переважно обмежену групу товарів

 

Найменші (позитивні) значення цього показника мають індустріально розвинуті країни: Італія — 0,056, Франція — 0,057 Австрія — 0,06 та ін.

Найбільші (негативні) значення за показником концентрації експорту мають найменш розвинуті країни (Габон — 0,82; Гвінея — 0,84; Уганда — 0,86; Нігерія — 0,95) та країни-експортери нафти (Об'єднані Арабські Емірати — 0,83; Саудівська Аравія - 0,78; Ірак — 0,78; Кувейт — 0,6).

Коефіцієнт імпортної залежності країни – відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

Коефіцієнт імпортної залежності (Z_ij) розраховується за формулою

                                                                                                            (1.11)

де I_ij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;

  P_ij – обсяг споживання (реальна місткість ринку) i-го товару в країні j.

Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою:

P_ij=Q_ij+I_ij-E_ij,                                                                                          (1.12)

де Q_ij – обсяг виробництва i-го товару в країні j;

  I_ij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;

  Е_ij – обсяг експорту i-го товару з країни j.

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

0	1
Позитивне значення	Негативне значення
імпортна незалежність (країна задовольняє потребу у товарі і самостійно)	велика імпортна залежність (країна задовольняє потребу в товарі і повністю за рахунок імпорту)

Крім того, показник імпортної залежності країни може використовуватися в міжнародному маркетингу при прийнятті та обґрунтуванні рішень щодо вибору цільового зарубіжного ринку. Для цього прогнозований обсяг попиту (D_ij) помножується на коефіцієнт імпортної залежності по даному товару (Z_ij).

Індекс чистої торгівлі – показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при від'ємному значенні індексу):

                                                                                                  (1.13)

де NT – показник чистої торгівлі;

  E_i – експорт товару i;

  I_i – імпорт товару i.

Значення індексу розміщують у межах:

 

-1	+1
Негативне значення	Позитивне значення
товар тільки ввозиться	товар тільки вивозиться

Значення «-1» та «+1» відповідно є екстремальними. Інші від'ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення імпорту над експортом, а інші позитивні – відповідно ступінь перевищення експорту над імпортом.

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: