Програма навчальної дисципліни. Тема №1. ІДПЗК як наука та навчальна дисципліна.

Модуль № 1 .

Змістовий модуль 1. ІДПЗК як наука та навчальна дисципліна:

Тема №1. ІДПЗК як наука та навчальна дисципліна.

Предмет курсу і завдання. Методологія викладу і вивчення. Місце ІДПЗК в системі юридичних дисциплін.

Огляд літератури. Основні теоретичні напрямки історико-правової науки.

Сутність і походження держави і права. Типи державно-правового розвитку.

Періодизація курсу ІДПЗК.

 

Змістовий модуль 2. Держава і право України у стародавній час:

 

Тема № 2: Держава і право країн Стародавнього Сходу

Виникнення держави в країнах Стародавнього Сходу. Загальне і особливе в процесі становлення державності в Єгипті, Індії, Месопотамії, Китаї.

Основні риси суспільно-економічного розвитку. Давньосхідна община. Кастовий лад в країнах Стародавнього Сходу: авілум і мушкенум Стародавнього Вавилону, система варн Стародавньої Індії. Давньосхідне рабство та його особливості.

Державний лад. Форми правління в країнах Стародавнього Сходу. Поняття східної деспотії, її основні риси і особливості: обожнювання правителя, двірцева система управління, три головні відомства управління, централізація в управлінні, збереження общинного самоврядування. Республіки Стародавньої Індіі. Військова організація і військове мистецтво. Судовий устрій.

Виникнення права в країнах Стародавнього Сходу. Джерела права. Характеристика найважливіших пам’яток давньосхідного права: Закони царя Хаммурапі, Закони Ману, Фацзин. Зв’язок права з релігією. Правове закріплення станово-кастового поділу суспільства. Право власності. Договір позики. Шлюбно-сімейне правою. Злочини та покарання. Судовий процес.

 

Тема № 3. Держава і право країн античного світу

Держава і право Стародавньої Греції

Зародження держави в Афінах. Основні етапи розвитку Афінської демократичної республіки. Реформи Солона, Клісфена, Ефіальта і Перікла. Органи управління: народні збори, рада п’ятисот, колегія стратегів. Суд. Джерела та основні риси права.

Виникнення держави у Спарті. Суспільний лад. Особливості державного ладу Спарти. Царі. Народні збори. Рада старійшин. Ефори. Суд. Право.

Еллінська колонізація. Її правове регулювання.

Держава і право Стародавнього Риму

Утворення давньоримської держави. Царський період в історії Риму.

Утворення республіки. Державний лад Римської республіки. Коміції. Сенат. Магістратури. Армія. Суд. Військові диктатури.

Падіння республіки і перехід до імперії. Принципат. Домінат. Падіння Західної Римської імперії.

Основні етапи історії римського права. Джерела римського права. Закони ХІІ таблиць. Едикти магістратів. Конституції імператорів. Праці римських юристів. Кодифікація римського права. Corpus juris civilis.

Римське право найдавнішого, класичного і посткласичного періодів. Публічне право і право приватне. Право приватної власності. Види договорів. Нексум і стипуляція. Шлюбно-сімейне право. Злочини і покарання. Судовий процес.

Історичне значення римського права та його рецепція.

 

Змістовий модуль 3. ДПЗК періоду середньовіччя:

 

Тема № 4: Феодальна держава і право в країнах Європи

Загальна характеристика виникнення і розвитку феодальної держави і права. Роль релігії у феодальному суспільстві. Феодальна держава в країнах Європи, Азії та Африки. Основні етапи історії держави і права Середніх віків.

Розклад первісного ладу і формування феодальних відносин у племен Європи. Створення держави у франків, англосаксів, слов’ян. Верденський договір 843 р. і виникнення феодальної держави у Франції та Німеччині.

Ранньофеодальна монархія. Держава франків. Династії Меровінгів та Каролінгів. Ранньофеодальна монархія у Франції, Англії, Німеччині, Польщі. Утворення Великого князівства Литовського. Східна Римська імперія (Візантія). Формування і розвиток феодальних суспільно - економічних відносин. Сутність сюзеренітету-васалітету. Феодальна ієрархія.

Державний лад. Королівська влада і двірцево-вотчинна система управління. Феодальна роздробленість в Європі, причини, передумови. Еволюція державного ладу.

Міста-феодальні республіки. Генуя, Флоренція. Ганзейський союз. Новгородська і Псковська держави. Організація міського самоврядування.

Станово-представницька монархія. Зміни в суспільному ладі країн Європи у ХІІІ-ХV ст. Формування основних станів: духовенства, дворянства і городян. Державний лад. Християнська доктрина “двох мечів”. Вчення Хоми Аквінського про політичні форми правління. Посилення центральної влади. Подолання феодальної роздробленості. Політико-правове вчення Марсилія Падуанського. Утворення Московської централізованої держави. Теорія Филофея. Станово-представницькі установи в Англії, Франції, Німеччині, Іспанії, Московії, Польщі.

Велика Хартія вольностей 1215 р. в Англії. Зміни в центральному і місцевому управлінні. Особливості розвитку феодальної Німеччини. Золота Булла 1356 р. Шляхетська Річ Посполита.

Абсолютна монархія. Причини та передумови виникнення абсолютизму. Розклад старих феодальних станів і зародження буржуазії. Класичний абсолютизм у Франції. Король і королівська рада. Створення бюрократичного апарату. Місцеве управління. Інтенданти юстиції, поліції і фінансів. Незавершений характер абсолютизму в Англії. Королівська влада. Таємна рада і Зоряна палата. Збереження парламенту і місцевого самоврядування. Князівський абсолютизм у Німеччині. Піднесення курфюрстів. Збереження роздробленості Німеччини. Особливості становлення російського абсолютизму. Влада імператора, реорганізація центрального і місцевого управління.

Мак’явеллі про монархічну і республіканську форму правління. Реформація. Утопічний соціалізм Мора та Кампанелли. Політична доктрина Ф.Прокоповича.

Військова організація абсолютної монархії. Судочинство. Поліція.

Феодальне право. Партикуляризм. Ранньофеодальні збірники законів – „правди” (Салічна, Польська). Законник Стефана Душана. “Саксонське зерцало”. Магдебурзьке право. “Загальне право” феодальної Англії та його особливості. Розвиток королівського законодавства. Статути і ордонанси. Канонічне право. Джерела візантійського права: кодифікація Юстиніана, Еклога, Прохірон, Базиліки.

Феодальна кодифікація: Великий ордонанс у Франції, “Кароліна” 1532 р. у Німеччині. Новгородська і Псковська судні грамоти, Судебники 1497 р. і 1550 р., Соборне уложення 1649 р., Військові Артикули Московської держави.

Основні риси права феодальної земельної власності: алод, феод і бенефіцій. Заставне право. Право зобов’язань. Злочини і покарання. “Криваве законодавство” в Англії. Судовий процес.

 

Тема № 5: Феодальна держава і право в країнах Азії і Африки

Особливості розвитку феодальної держави і права в країнах Азії і Африки.

Виникнення феодального суспільства і держави в Індії, Китаї та Японії. Особливості розвитку суспільного ладу. Основні риси державного ладу феодального Китаю. Династії Тан, Мін, Цин. Делійський султанат і імперія Великого Могола в Індії. Влада і сьогунат феодальної Японії. Військова організація. Основні риси права.

Арабський халіфат. Виникнення халіфату. Суспільна структура. Організація державної влади при Омейядах і Аббасидах. Іслам: сунізм і шиїзм про державу і право. Основні риси мусульманського права.

Середньовічні держави Африки. Держави Гана, Малі, Сонгаі, міста-держави Хауса. Суспільно-економічний розвиток. Центральні і місцеві органи влади та управління. Право.

Феодальна державність кочових народів. Держави Чингізхана. Основні риси суспільного і державного ладу. Право.

 

Модуль № 2 .

Змістовий модуль 4. ІДПУ Нового часу:

 

Тема № 6: Еволюція держави у період Нової історії

Причини і передумови буржуазних революцій. Політико-правові програми буржуазних ідеологів: ідея конституціоналізму і народного суверенітету, концепція природних прав людини. Основні завдання і рушійні сили революції. Основні етапи буржуазних революцій.

Буржуазна революція ХVІІ ст. в Англії. Концепція Т. Гоббса про абсолютність державної влади. Довгий парламент. Політичні течії в революції: пресвітеріани, індепенденти (Д.Мільтон, О Сідней) і левелери (Д. Лільборн). Конституційна монархія (1640-1649 рр.) Індепендентська республіка (1649-1653 рр.), Протекторат Кромвеля (1653-1658 рр.). “Знаряддя управління” (1653 р.). Система органів влади й управління протекторату. Військова диктатура Кромвеля. Реставрація Стюартів. Політична програма Дж. Локка.

Революція 1775 – 1787 рр. у Північній Америці. Початок війни англійських колоній за незалежність та її сутність. Т. Пейн про народний суверенітет. Лоялісти. Державно-правові погляди Т. Джефферсона. Декларація незалежності (1776-1783 рр.). Статті Конфедерації і вічного союзу 1781 р. Завершальний етап революції (1783-1787 рр.). Ідея сильної виконавчої влади А.Гамільтона. Розробка і прийняття Конституції США 1787 р. Білль про права 1791 р.

Буржуазна революція 1789 – 1794 рр. у Франції. Державно-правові ідеї Вольтера та Ж.-Ж. Руссо. Ш. Монтеск’є про розподіл влади. Політичні партії в революції: конституціоналісти, жирондисти, якобінці. Установчі збори. Період керівництва конституціоналістів (1789-1792 рр.). Декларація прав людини і громадянина 1789 р. і Конституція 1791 р. Жірондистська республіка (1792-1793 рр.). Період якобінського правління (1793-1794 рр.). Якобінська Декларація прав і громадянина та Конституція 1793 р. Встановлення якобінської диктатури. Революційний уряд. Аграрне і робітниче законодавство якобінців.

    Переворот 9 термідора. “Змова рівних” Г. Бабефа. Конституція 1795 р. Уряд директорії.

Буржуазна революція 1848-1849 у Німеччині. Причини і передумови революції. Революційні виступи в окремих німецьких державах. Франкфуртська конституція 1849 р.

Державно-політична криза в Російській імперії у 50-х рр. ХІХ ст. Реформістський курс уряду. Селянська реформа 1861 р. Земська та міська реформи. Військова реформа. Судова і поліцейська реформи.

Особливості еволюції і суспільно-політичного ладу в Японії. Реставрація Мейдзі (1868 р.) – початок антифеодальних перетворень. Буржуазні реформи 1870-80-х рр. Боротьба за демократизацію політичного ладу. Утворення політичних партій. Конституція 1889 р. Імператор, парламент, Таємна Рада, Генро. Створення буржуазної судової системи. Збереження феодальних традицій.

Велика селянська війна 1850 – 1864 рр. у Китаї. Рух за введення Конституційного правління наприкінці XIX ст. “100 днів” реформ.

Національно-визвольні революції в Латинській Америці. Визвольна війна 1816-1826 рр. в Латинській Америці та утворення незалежних держав. Перші конституції латиноамериканських країн (Аргентина, Мексика, Бразилія, Венесуела)

Підсумки буржуазних перетворень. Ступінь вирішення основних завдань. Непослідовність ліквідації середньовічних державно-правових установ та інститутів.

Формування буржуазної конституційної монархії в Англії. “Славна революція” 1688 р. Білль про права 1689 р. та Акт про упорядкування 1701 р. Основні принципи британського парламентаризму. Оформлення державного апарату конституційної монархії. Виборчі реформи 1832 р. та 1867 р. Еволюція форми правління. “Відповідальний уряд”. Двопартійна система. Консерватори (торі) та ліберали (віги). Місцеве управління. Судова система. Поліція. Створення міністерства внутрішніх справ. Основні зміни в політичній системі Великої Британії в останній                         чверті ХІХ ст. Занепад парламентаризму. Виборча реформа 1884-1885 рр. Зміни в місцевому управлінні 1888 р. реформа судової системи 1873-1876 рр.

Суспільно-політична рівновага в США наприкінці ХVІІІ - першій половині ХІХ ст. Державний лад. Протистояння між “Північчю” та “Півднем”. “Місурійський компроміс” 1820 р. Оформлення двопартійної політичної системи. Громадянська війна 1861-1864 рр. Найважливіші законодавчі акти уряду А. Лінкольна: Гомстед-акт 1862 р. і Прокламація про звільнення рабів 1862 р. Суспільно-економічні і політичні наслідки громадської війни. Зростання централізації. “Реконструкція Півдня”. ХІІІ-ХV поправки до Конституції США. Судова організація. Поліція.

Розвиток буржуазної держави у Франції в 1799-1870 рр. Державний переворот 18 брюмера (9 листопада 1799 р.) Наполеона Бонапарта. Конституція VІІІ року республіки. Консулат. Імперія Наполеона І. Створення державного бюрократичного механізму. Роль армії. Створення Міністерства поліції. Жандармерія. Бонапартизм. Реставрація Бурбонів. Хартія 1814 року. Революція 1830 р. Хартія 1830 р. Організація каральних органів. Революція 1848 р. Друга республіка. Державний переворот 2 грудня 1851 р. Луї Бонапарта. Конституція 1852 р. Друга імперія у Франції. Армія і поліція в системі бонапартизму.

    Події 18 березня 1871 р. в Парижі. ЦК Національної гвардії. Злам Паризькою Комуною буржуазної державної машини і створення нових органів влади. “Декларація Комуни до французького народу” від 19 квітня 1871 р. Основні принципи організації влади Паризької Комуни. Суд та прокуратура. Право Паризької Комуни.

    Виникнення Третьої республіки у Франції. Партії та політична боротьба. Конституційні закони 1875 р. Особливості французького парламентаризму.

Соціально-політичні наслідки поразки буржуазної революції 1848-1849 рр. у Німеччині. Об’єднання Німеччини Прусською монархією. Ідея конституційної монархії Л. Штейна. Створення германської імперії. Імперська конституція 1871 р. Конституційне закріплення панування Пруссії в Германській імперії. Судова система. Зміни в політичному режимі Германської імперії наприкінці ХІХ ст. “Виняткові” закони проти соціалістів 1878 р.

Контрреформи в Російській імперії у 1880-1890 рр. Надзвичайне законодавство 1881 р. та 1892 р. Введення інституту земських дільничних начальників. Міське положення 1892 р. Земський рух. Початок формування політичних партій.

Становлення національних держав у південно-східній Європі. Утворення Румунського Королівства. Конституція 1866 р. Виникнення Сербської держави. Утворення Болгарської держави. Тирнівська конституція 1879 р.

Японська держава в період становлення монополістичного капіталу. Поєднання військово-феодальних та імперіалістичних рис Японської держави.

Розвиток латиноамериканських держав у ХІХ ст. Утворення політичних партій. Каудилізм і військові перевороти. Конституційна стабільність.

Колоніальні імперії. Виникнення Британської колоніальної імперії. Система управління колоніями. Міністерство колоній, “завойовані” та “переселенські колонії”. Умови надання колоніям статусу домініона. Акт про дійсність колоніальних законів 1865 р. Імперські конференції. Акти про управління Індією 1773 р. та 1858 р. Акт про Британську Північну Америку 1867 р. Міністерство колоній в системі управління Французькою колоніальною імперією. Структура управління в “старих” і “нових” колоніях. Реформа управління Алжиром. Протекторати. Система управління іспанськими, португальськими та голландськими колоніями.

 

Тема № 7: Становлення буржуазного права

Буржуазні революції ХVII-ХIХ ст. і формування буржуазних правових систем. Наступність у праві. Основні правові сім’ї: англосаксонська, континентальна.

Англосаксонська правова сім’я. Процес формування буржуазного права в Англії. Розповсюдження англосаксонської правової системи в країнах Британської колоніальної імперії. Виникнення і розвиток буржуазного права в США. Вплив англосаксонської правової системи. Створення основних інститутів буржуазного права в Англії. Джерела права: загальне право, право справедливості, статутне право. Судовий прецедент. Збереження в цивільному праві Англії феодальної форми та архаїчних правових інститутів. Розподіл власності на реальну і особисту. Довірча власність (траст). Впровадження буржуазних принципів у традиційну англійську доктрину договору. Деліктне право і його особливості. Сімейне право. Правовий статус торговельних товариств (компаній). Виникнення і розвиток буржуазного кримінального права в Англії. Тричленна система злочинів. Лібералізація каральної політики. Еволюція англійського права наприкінці ХІХ ст. Реформа 1857 р. Акт про продаж 1893 р.

Континентальна правова сім’я. Основні закономірності її становлення. Джерела французького цивільного права. Роль закону. Закріплення принципів буржуазного цивільного права у Декларації прав людини і громадянина 1789 р. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Торговельний кодекс Франції 1807 р. Австрійський цивільний кодекс 1811 р. Саксонське цивільне Уложення 1863 р. Торговельний кодекс Японії 1899 р. Основні інститути цивільного права в країнах континентальної правової системи. Принцип формальної рівності осіб у приватноправовій сфері. Правоздатність і дієздатність. Сімейне право. Цивільний шлюб. Рівність сторін у договорі, його добровільність. Виникнення і розвиток буржуазного кримінального права. Джерела кримінального права в країнах континентальної правової сім’ї. Декрети Французької буржуазної революції. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Кримінальний кодекс Франції 1791 р. Кримінальний кодекс Франції 1810 р., його структура. Французький кримінально-процесуальний кодекс 1808 р. Кримінальний кодекс Пруссії 1851 р. Судові статути Росії 1864 р. Кримінальний кодекс Японії 1880 р.

Еволюція буржуазного права наприкінці ХІХ ст. Історична школа права в Німеччині. Нові тенденції розвитку буржуазного цивільного права в Німецькому цивільному уложенні 1896 р.

Фабрично-заводське законодавство і його розвиток у ХVІІІ-ХІХ ст. Перші буржуазні закони про працю в Англії. Відмова від примусового державного регулювання умов праці. Фабричне законодавство. Законодавство про працю в США. Становище профспілок. Закон Ле Шапельє 1791 р. у Франції. Законодавство 1884 р. про робітничі спілки. Регламентація дитячої і жіночої праці в Англії, Франції, США, Німеччині. Становлення фабричного законодавства в Російській імперії.

 

Змістовий модуль 5. ДПЗК Новітнього часу:

 

Тема № 8: Особливості державно-правового розвитку на початку ХХ ст.

Становлення монополістичного капіталізму та його вплив на державну владу і правові системи.

Революція 1905-1907 рр. в Росії та її наслідки. Маніфест 17 жовтня 1905 р. Реформа вищих  органів влади і управління. Державна Дума.

Еволюція державної влади у Великій Британії. Акт про парламент 1911 р. у Великій Британії. Зміни у державному апараті Третьої республіки у Франції. Мілітаризація державного апарату в Німецькій імперії. Прийняття ХVІ, ХVІІ поправок до Конституції США.

Революція 1911-1913 рр. у Китаї. Мексиканська революція 1910-1917 рр.

Причини і передумови Першої світової війни. Утворення двох воєнно-політичних союзів: Троїстого союзу та Антанти, їх протиборство.

Зміни у політичних системах провідних країн у роки Першої світової війни.

Лютнева революція 1917 р. в Росії. Зміна державної системи. Політичні партії і національно-патріотичні рухи.

Зміни на політичній карті Європи після завершення Першої світової війни. 

Тема № 9: Еволюція демократичних держав та їхнього права у ХХ ст.

Основні напрями буржуазної політико-правової ідеології ХХ ст. Еволюція вчень про демократію. Теорія керованої й урізаної демократії. Ідея держави всесвітнього благоденства, політичного плюралізму і плюралістичної державності.

Розвиток державно-монополістичного капіталізму. Посилення ролі держави в економіці. Транснаціональні монополії і міждержавна економічна інтеграція.

Британська конституційна монархія. Соціально-економічний розвиток Великої Британії в ХХ ст. Двопартійна політична система. Зміни в галузі державної влади. Корона. Закон про парламент 1949 р. Виборчі закони 1918 р., 1928 р., 1949 р., 1969 р. Лейбористські кабінети. Британська колоніальна імперія після першої світової війни. Вестмінстерський статут 1931 р.

Президентська республіка в США. Принципи федералізму і розподіл влади в державному управлінні. Державне регулювання ринкових відносин. “Новий курс” президента Рузвельта. Двопартійна система США. Концепція елітарної державності Ч. Міллса. Використання в державній практиці теорії політичної системи Д. Істона. Структура федерального апарату. Зміни у виборчому праві. ХХ, ХХІV та ХХVІ поправки до Конституції США. Закон про виборчі права 1965 р. Теорія конвергенції. Бюрократизація державного апарату. Рада Національної безпеки, Пентагон і ЦРУ. Еволюція політичного режиму в США після Другої світової війни.

Франція. Третя республіка після Першої світової війни. Багатопартійна система і виборчі блоки. Боротьба демократичних сил проти фашизму. Народний фронт. Зміни в державному ладі і політичному режимі. Виборчі реформи. Франція у Другій світовій війні. Уряд Віші. Рух опору й утворення Тимчасового уряду. Боротьба за нову Конституцію після звільнення Франції. Конституція 1946 р. Четверта республіка. Державний лад. Перегляд Конституції 1946 р. Конституція 1958 р., її особливості. Державний лад П’ятої республіки. Президент та його роль в політичній системі Франції.

Революція 1918 р. в Німеччині. Веймарська республіка. Конституція 1919 р. Система органів влади й управління в період Веймарської республіки.

Повалення фашистського режиму в Італії. Боротьба за демократизацію суспільного і державного ладу у повоєнні роки. Ліквідація монархії. Конституція 1947 р.

Поразка нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Потсдамські угоди про Німеччину. Окупаційний режим союзників. Політика розколу Німеччини: Бізонія та Тризонія. Утворення ФРН. Основні риси Боннської конституції 1949 р. Утворення єдиної Німецької держави у жовтні 1990 р. Державний устрій Німеччини.

Виникнення після Першої світової війни національних держав у Чехословаччині, Угорщині, Югославії, Болгарії. Утворення незалежної Польської Республіки.

Конституційне самовизначення Болгарії. Мала Конституція Польщі 1919 р. Конституція Румунії 1923 р. Тимчасова Конституція Чехословаччини 1918 р.

Ліквідація колоніальних імперій. Формування та розвиток нових незалежних держав у країнах Південної та Південно-східної Азії.

Посилення виконавчої влади у провідних буржуазно-демократичних країнах. Падіння ролі парламенту та посилення кабінету міністрів у Великій Британії. Зміцнення президентської влади в США. Президент і Рада міністрів П’ятої республіки у Франції.   

    Теорія і практика делегованого законодавства у Великій Британії, Франції, США та інших державах.

Судова система та прокурорський нагляд в демократичних країнах. Особливості аторнейської служби США.

Організація поліцейського апарату. Федеральна структура поліцейських органів США. Функції ФБР. Британська поліція та її підрозділи. Закон про поліцію 1964 р. Кримінальна поліція Франції. Поліцейські органи у ФРН.

Основні зміни в праві демократичний держав. Розвиток ідеї правової держави. Правова спадкоємність. Видозмінювання деяких класичних правових принципів. Активізація кодифікаційної діяльності у Франції та США. Практика консолідованих законів у Великій Британії. Роль президентських і урядових актів у правотворчості. Значення судової практики.

Нові тенденції в розвитку правових систем. Поява нових галузей законодавства і комплексних галузей права. Вплив міжнародних правових норм на внутрішнє право окремих держав.

Сучасна філософія права. Соціологічний напрям в юриспруденції. Р. Паунд. Реалістична і психологічна теорії права. Неотомізм Ж. Лабена та В. Катрайна. Теорія відродженого природного права. Вчення про правовий дуалізм. Неокантіанська теорія права Р. Штаммлера.

Еволюція цивільного права. Джерела права. Кодифікація цивільного права та торгового права. Суб’єкти цивільного права. Правові форми організації капіталу. Антитрестовське законодавство. Правове регулювання економіки. Зміни в праві власності: державної, змішаної, приватної. Розвиток права зобов’язань. Відмова від “свободи договору” і обов’язкової сили договору.

Нововведення у сімейному праві. Правове становище заміжньої жінки.

Соціальне законодавство. Робочий час. Трудовий договір. Право на страйк. Соціальне страхування. Становище професійних спілок. Закон Вагнера 1935 р. і закон Тафта-Хартлі 1947 р. в США. Закон “Про відносини у промисловості” 1971 р.

Зміни в кримінальному праві. Нові кримінально-правові концепції та школи. Удосконалення пенітенціарної системи. Соціологічні напрямки у кримінології. Поняття небезпечного чи передделіктного стану. Кримінальне законодавство про політичні злочини.

Нові явища в кримінально-процесуальному праві. Законодавство ФРН 1947 р. про реформу кримінально-процесуального права. Практика сумарного судочинства в Британії та США.

 

Тема № 10: Особливості розвитку тоталітарних і авторитарних держав та їхнього права у ХХ ст.

Фашистські держави і військові диктатури.

Виникнення фашистського руху в Італії. Похід фашистів на Рим у 1922 році. Фашистська концепція “надкласової” влади. Механізм фашистської диктатури. Дуче і Велика фашистська рада. Одержавлення фашистської партії. Виняткові закони 1926-1927 рр. про захист держави. Ідея створення корпоративної держави та її реалізація. Хартія праці 1927 р. Каральні органи фашистської диктатури. Політична поліція.

Криза Веймарської республіки в Німеччині. Програмні документи націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. Реакційна сутність нацистської політико-правової теорії. Підсумки виборів до рейхстагу в 1932 р. Прихід нацистів до влади. Ліквідація державно-правових установ Веймарської республіки. Механізм нацистської диктатури. Репресивні органи нацистської диктатури.

Кримінальне законодавство фашистських держав. Інститути небезпечного стану і заходи соціального захисту в італійському Кодексі поліції безпеки 1926 року. Репресивне законодавство нацистської Німеччини.

Військово-монархічний режим в Японії наприкінці 20-х на початку 30-х років ХХ ст. Введення у 1940 р. “нової політичної структури” після спроб перевороту у 1932 та 1936 рр. “Нова економічна структура”. Встановлення режиму військової диктатури.

Встановлення у 30-х рр. ХХ ст. авторитарних режимів у Болгарії, Угорщині, Румунії, Югославії. Активізація фашистських угрупувань у Великій Британії, Франції, США у 30-х рр. ХХ ст. Народний фронт у Франції та його історичне значення.

Авторитарні військові режими в Латинській Америці. Державні перевороти і військова диктатура.

Більшовицька і “народно-демократична” державність.

Жовтневий переворот 1917 р. в Петрограді. Злам старого і створення нового радянського державного ладу. Утворення незалежних радянських республік. Конституція РРФСР 1918 р.

Революційні події в Німеччині, Угорщині у 1918-1919 рр. Баварська Радянська республіка. Угорська Радянська республіка.

Перехід радянських соціалістичних республік від „воєнного комунізму” до нової економічної політики. Утворення Союзу РСР. Конституція СРСР 1924 р. Формування адміністративно-командної системи. Конституція СРСР 1936 р. Політичний режим сталінізму.

Розвиток радянського права, перша кодифікація.

Перебудова радянського державного механізму в роки Другої світової війни. Десталінізація. Друга кодифікація. Конституція 1977 р. Зростання кризових явищ. Курс на „перебудову”.

Розпад Союзу РСР. Співдружність Незалежних Держав.

Виникнення “народно-демократичних” держав у країнах Центральної та Південно-східної Європи після Другої світової війни. Особливості соціально-політичного розвитку Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Югославії та Албанії. Утворення Німецької Демократичної Республіки. 

Насильницьке впровадження радянської моделі соціалізму. Конституції та конституційні акти. Криза системи “реального соціалізму”. Демократичні революції 1989-1991 рр.: демонтаж адміністративно-бюрократичної системи управління.

Історичні умови й особливості визвольних революцій в Азії. Утворення Монгольської Народної Республіки. Революції у Китаї та В’єтнамі. Утворення Китайської Народної Республіки, Демократичної Республіки В’єтнам, Лаоської Народно-Демократичної Республіки. Держава Камбоджа. Корейська Народно-Демократична Республіка. Конституція і конституційні акти.

Перемога революції на Кубі. Створення революційного уряду. Основний закон Кубинської республіки 1959 р.

Процес формування права у країнах „народної демократії”. Система влади. Насильницьке впровадження принципів радянського правового будівництва. Джерела права та його основні інститути.

 

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: