Індивідуальні навчально-дослідні завдання. Теми рефератів

Теми рефератів

 

1. Військова демократія додержавного суспільства.

2. Соціальна організація родоплемінного ладу.

3. Звичаї – перший крок до звичаєвого права.

4. Спадкове право за законами царя Хаммурапі.

5. Шлюбно–сімейне право за законами царя Хаммурапі.

6. Судовий процес за законами царя Хаммурапі.

7. Спадкове право за законами Ману.

8. Шлюбно–сімейне право за законами Ману.

9. Кастовий лад у Стародавній Індії.

10. Реформи Тезея.

11. Реформи Солона та Клісфена.

12. Органи влади та посадові особи в класичний період розвитку державності Стародавньої Греції.

13. Джерела класичного римського права.

14. Кодифікація Юстиніана.

15. Реформи Сервія Туллія.

16. Форма та державний механізм монархічного Риму.

17. Джерела римського права посткласичного періоду.

18. Інституції Гая.

19. Варварські правди як пам’ятки ранньофеодального права.

20. Великий березневий ордонанс 1357 р.

21. Друге видання Прохірона – Епанагога.

22. Вазилики (царські Закони).

23. Основні види доказів, що містяться в Кутюмах Бовезі.

24. Посада бальї відповідно до Кутюмів Бовезі.

25. Виникнення парламентаризму в Англії.

26. Виникнення станово–представницької монархії в Англії.

27. Саксонське зерцало.

28. Кароліна 1532 р.

29. Коран – головна священна книга Ісламу.

30. Спадкове право Арабського Халіфату.

31. Славна революція”.

32. Білль про права від 13 лютого 1689 р.

33. Habeas Corpus Act.

34. Провідні політичні партії США у ХVІІ – наприкінці ХІХ ст.

35. Правова система США у ХVІІ – наприкінці ХІХ ст.

36. Дж. Вашингтон – видатний державний діяч США

37. А. Лінкольн: основні віхи життя та діяльності.

38. М. Робесп’єр: життя та діяльність.

39. Ж.Ж. Дантон – один із засновників Першої французької республіки.

40. Ж.П. Марат: життя та діяльність.

41. Характеристика Конституції Австрії.

42.  Вплив революції 1848 р. на розвиток німецьких держав

43. Історія створення Французького цивільного кодексу, його джерела та система.

44. Загальна характеристика книги I «Про особи» Французького цивільного кодексу (статус фізичних осіб); книги II «Про майно та різні видозміни власності» (основні інститути речового права); книги III «Про різні способи, якими здобувається власність» (спадкове, зобов’язальне право та ін.).

45. Джерела й система КК 1810 р. Його загальна характеристика.

46. Поняття злочинного діяння та цілей покарання за КК 1810 р.

47. Основні види злочинів за КК 1810 р.

48. Характеристика загальної частини Німецького цивільного уложення 1896 р.

49. Спадкове право за Німецьким цивільним уложенням 1896 р.

50. Основні риси речового права за Німецьким цивільним уложенням 1896 р.

51. Листопадова революція 1918 р. у Німеччині.

52. Правовий статус особистості за Веймарською конституцією 1919 р.

53. Репресивний апарат нацистської Німеччини.

54. Боротьба з безробіттям в період «Нового курсу» Рузвельта.

55. Кодекси чесної конкуренції США.

56. Повноваження Ради Міністрів за Конституцією Франції 1946 року.

57. Повноваження Парламенту за Конституцією Франції 1958 р.

58. Конституційна Рада: склад та повноваження.

59. Мілітаристський державно-правовий режим в Японії (30-ті рр.-1945 р.)

60. Загальна характеристика Конституції КНР 1982 р.

 

Теми наукових робіт

1. Злочини та покарання у праві держав Стародавнього Світу: порівняльно-правова характеристика.

2. Джерела та характерні риси права Візантії.

3. Держава і право скандинавських країн доби середньовіччя.

4. Кутюмне право у середньовічній Франції: причини виникнення, аналіз, значення.

5. Кримінальне право Німеччини за «Кароліною» 1532 р.

6. Державно-правовий розвиток Австрії у добу середньовіччя.

7. Саксонське дзеркало – видатна пам’ятка права середньовічної Німеччини.

8. Державно-правовий розвиток середньовічної Італії.

9. Генеза держави і права у країнах Південно-Східної та Східної Європи у добу середньовіччя.

10. Держава і право Туреччини: основні етапи розвитку.

11. Еволюція правового статусу корінних народів США та Канади.

12. Французький цивільний кодекс 1804 р. та його вплив на розвиток цивільного права європейських держав у ХІХ - ХХ ст.

13. Державно-правові погляди А. Лінкольна.

14. Становлення правової системи Республіки Білорусь (1991-2013).

15. Становлення та розвиток поліції Німеччини: історико-правове дослідження.

 

Методи навчання

Формування знань, вмінь та навичок забезпечується поєднанням лекційних та семінарських занять з виконанням індивідуальних завдань та завдань для самостійної підготовки. При цьому на проведення лекцій відводиться 20 годин, на проведення семінарських занять 16 години, та на самостійну роботу курсантів 36 годин навчального часу.

Метою лекційного курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» є ознайомлення курсантів (слухачів) на прикладі зарубіжних країн з історією виникнення і розвитку головних інститутів держави і права, формування розуміння закономірностей та напрямів їхнього розвитку. Курсанти (слухачі) мають навчитися самостійно аналізувати як окремі нормативні акти, так і більш загальні державно-правові явища. Такі знання і навички сприятимуть кращому розумінню державно-правових реалій сучасності, сутності, негативних та позитивних сторін чинного права, а також допоможуть прогнозувати їхню подальшу еволюцію.

На семінарських заняттях з дисципліни використовуються методи навчання: коротке пояснення, аналізу, тренування курсантів (слухачів) для придбання ними навичок у правильному розумінні державно-правових явищ та складних юридичних понять.

Самостійна робота за кожною темою передбачає вивчення, згідно з переліком, навчальної літератури, що додається до навчальної програми дисципліни та матеріалами лекційного фонду.

 

Методи контролю

Питання, які виносяться на складання підсумкового модульного контролю.

1. Основні риси державного ладу в країнах Стародавнього Сходу.

2. Правовий статус населення держав Стародавнього Сходу.

3. Державний лад Стародавньої Індії.

4. Закони царя Хаммурапі - визначна пам’ятка вавілонського права.

5. Право власності за Законами царя Хаммурапі.

6. Договір позики за Законами царя Хаммурапі.

7. Злочини та покарання за Законами царя Хаммурапі.

8. Шлюбно-сімейне право Стародавньої Індії.

9. Реформи Солона і Клісфена в Афінах.

10. Державний лад Афін в V-IV ст. до н.е.

11. Утворення держави в Римі. Реформи Сервія Туллія.

12. Державний лад Риму в період республіки.

13. Магістратури в Римській республіці: їх види та функції.

14. Перехід в Римі від республіки до імперії.

15. Державний лад Римської імперії в період принципату.

16. Державний лад Римської імперії в період домінату.

17. Закони ХІІ таблиць - стародавній пам`ятник римського права.

18. Право приватної власності за законами ХІІ таблиць.

19. Договір позики за законами ХІІ таблиць.

20. Ранньофеодальна монархія в країнах Західної Європи.

21. Станово - представницька монархія в середньовічній Європі.

22. Абсолютна монархія в країнах Західної Європи.

23. Особливості державного розвитку Англії в період раннього феодалізму.

24. Велика Хартія вільностей 1215 р. в Англії.

25. Сутність феодальної ієрархії в країнах Західної Європи.

26.  Виникнення та розвиток магдебурзького права.

27. Салічна Правда - правовий пам`ятник держави франків.

28. Феодальна земельна власність (алод, феод та бенефіцій) у країнах Західної Європи

29. Злочини та покарання за Салічною правдою.

30. Судовий процес за Салічною правдою.

31.  Суспільний лад та державний устрій Візантії.

32.  Основні риси права Візантії.

33.  Феодальне право Індії, Китаю та Японії.

34.  Виникнення Арабського халіфату.

35.  Виникнення та становлення мусульманського права.

36. Буржуазна революція ХVIIІ ст. у Франції. ЇЇ основні етапи.

37. “Декларація  прав людини та громадянина” 1789 р. і Конституція 1791 р. у Франції. Втілення в цих документах ідеї Ш.Монтеск`є про розподіл влади.

38. Революційний уряд якобінської диктатури.

39. Державний переворот 9 термідора у Франції. Уряд Директорії.

40. Буржуазна революція XVII ст. в Англії, її основні етапи. Політичні течії в революції.

41. Протекторат Кромвеля в Англії.

42. Війна за незалежність в Північній Америці і утворення США.

43. “Декларація незалежності США” 1776 р.

44. Статті Конфедерації США 1781 р.

45. Конституція США 1787 р. Біль про права 1791 р.

46. Особливості буржуазної революції 1848 р. в Німеччині.

47. Франкфуртська конституція 1849 р. в Німеччині.

48. Французький кримінальний кодекс 1810 р. Монтеск`є, Беккарія про гуманні основи кримінального права.

49. Реставрація монархії Бурбонів у Франції. Хартія 1814 р.

50. Революція 1830 р. у Франції. Хартія 1830 р.

51. Революція 1848 р. у Франції. Конституція 1848 р.

52. Революція 18 березня 1871 р. у Франції та проголошення Паризької Комуни.

53. Державний лад та право Паризької Комуни.

54. Третя республіка у Франції.

55. Формування конституційної монархії у Великій Британії XVIII-XIX ст.

56. Розвиток державного ладу США наприкінці XYII - у першій половині ХІХ ст. Місурійський компроміс.

57. Законодавчі акти уряду А.Лінкольна в період громадянської війни в США.

58. Громадянська війна в США 1861-1865 рр. та її соціально-економічні і політичні наслідки.

59. Об`єднання Німеччини Прусською монархію. Утворення Німецької імперії.

60. Конституція Німецької імперії 1871 р.

61.  Утворення Австро-Угорської імперії. Конституційний статус органів державної влади.

62.  Державно-правовий розвиток Японії у другій половині ХІХ ст. Реставрація Мейдзі.

63.  Становлення континентальної правової сім’ї.

64.  Французький цивільний кодекс 1804 р. Його структура. Загальна характеристика.

65. Право власності за Французьким цивільним кодексом 1804 р.

66. Становлення англосаксонської правової сім’ї.

67. Німецьке цивільне уложення 1900 р. Його структура. Загальна характеристика.

68.  Право власності за Німецьким цивільним уложенням 1900 р

69. Зобов’язальне право за Німецьким Цивільним Уложенням 1900 р

70.  Британська колоніальна система (XVIII-XIX ст.).

71. “Новий курс” президента Ф.Рузвельта: причини, цілі. Загальна характеристика.

72.  Президентська республіка в США у ХХ ст.

73.  Еволюція британської конституційної монархії у ХХ ст.

74.  Становлення національних держав в країнах Центральної та Східної Європи після Першої світової війни.

75. Конституція Франції 1946 р.

76. Утворення V республіки у Франції.

77. Основні риси Конституції Франції 1958 р.

78. Теорія та практика делегованого законодавства в Англії, Франції і США.

79. Веймарська конституція 1919 р. Німеччини.

80. Партії і політична боротьба в період Веймарської республіки в Німеччині.

81. Встановлення націонал-соціалістської диктатури в Німеччині.

82. Механізм націонал-соціалістської диктатури в Німеччині.

83. Встановлення фашистської диктатури в Італії.

84.  Профашистська диктатура в Японії у 30 – 40 - х рр. ХХ ст.

85. Окупаційний механізм союзників у післявоєнній Німеччині.

86. Основні риси Боннської конституції 1949 р.

87. Державно-правовий розвиток Італії у другій половині ХХ ст. Конституція 1947 р.

88. Японська держава в умовах окупаційного режиму після Другої світової війни. Конституція Японії 1947 р.

89.  Крах колоніальних імперій у другій половині ХХ ст. Утворення нових держав в Південній та Південно-Східній Азії.

90. Утворення Республіки Індія. Конституція 1949 р.

91. Утворення та розвиток Китайської Народної Республіки.

92. Крах тоталітарних режимів в країнах Центральної та Східної Європи в ході демократичних революцій 1989 -1990 рр.

93. Поліцейські системи провідних країн світу (Сполучені Штати Америки, Федеративна Республіка Німеччини, Франція, Великобританія) у другій половині ХХ ст. Загальна характеристика.

8. Розподіл балів, які отримують курсанти (слухачі) з
навчальної дисципліни

При розрахунку успішності курсантів з кожного модулю враховуються таки види робіт: аудиторна робота (семінарські заняття); самостійна та індивідуальна роботи (виконання домашніх завдань, ведення конспектів першоджерел та робочих зошитів, підготовка рефератів, наукових робіт, публікацій, виступи на наукових конференціях, семінарах та інше); модульний контроль (виконання тестів, контрольних робіт з конкретного модулю або в іншому вигляді передбаченому в робочій навчальній програмі дисципліни). Вони оцінюються за національною системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

Результат аудиторної роботи за конкретний модуль розраховується, як середньоарифметичне з усіх виставлених оцінок під час аудиторних занять цього модулю.

 

Результат аудиторної роботи за модуль

=

Оцінка, яка отримана на під час 1 аудиторного заняття

+

Оцінка, яка отримана на під час 2 аудиторного заняття

+

Оцінка, яка отримана на під час ... аудиторного заняття

+

Оцінка, яка отримана на під час n аудиторного заняття

:

Кількість виставлених оцінок під час аудиторних занять цього модулю

Формула розрахунку підсумкової оцінки навчальної дисципліни за аудиторну роботу

 

Результат самостійної та індивідуальної роботи розраховується за такою ж формулою, як і результат аудиторної роботи.

За 100-бальною шкалою максимальна кількість балів з вищезазначених видів робіт, які використовуються при розрахунку успішності курсантів з кожного модуля, становить:

- аудиторна робота – 15;

- самостійна та індивідуальна робота – 10;

- модульний контроль – 25.

Для переводу результатів вищевказаних видів робіт з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться такі коефіцієнти:

- для аудиторної роботи – 3;

- для самостійної та індивідуальної роботи – 2;

- для модульного контролю – 5.

Якщо курсант має за будь-який вид робіт оцінку «незадовільно» то ця оцінка помножається на коефіцієнт, який дорівнюється 0 (нулю).

Кількість балів набраних курсантом (студента, слухача) за модуль

=

Результат аудиторної роботи за модуль (за 4-бальною шкалою)

Х

3

+

Результат самостійної та індивідуальної роботи за модуль (за 4-бальною шкалою)

Х

2

+

Результат модульного контролю (за 4-бальною шкалою)

Х

5

Формула розрахунку балів з модулю

Підсумковий контроль.

Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються як сума середньоарифметичного значення результатів засвоєння модулів та балів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку).

Підсумковий модульний контроль (екзамен, залік) оцінюється за національною шкалою. Для переводу результатів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку) з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться коефіцієнт 10, таким чином максимальна кількість балів на підсумковому контролі (екзамені, заліку), які використовуються при розрахунку успішності слухачів становить 50.

 

Підсумкові бали навчальної дисципліни за результатами вивчення модулів

=

бали набрані за 1  модуль

+

бали набрані за 2 модуль

+

бали набрані за ... модуль

+

бали набрані за n модуль

:

Кількість модулів

+

Бали набрані на підсумковому контролі (екзамені, заліку)

 

Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни

 

 

Номер модуля та кількість тем	Критерії оцінювання навчальної дисципліни
	Аудиторна  робота	Самостійна та індивідуальна робота	Модульний контроль
Модуль № 1 Теми 1-4	Отримати не менше 2 позитивних оцінок	Підготувати реферат, підготувати конспект за темами самостійної роботи	Отримати за модульний контроль не менше 30 балів
Модуль № 2 Теми 5-10	Отримати не менше 2 позитивних оцінок	Підготувати реферат, підготувати конспект за темами самостійної роботи.	Отримати за модульний контроль не менше 30 балів

 

 

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: