Порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації.

Вимоги щодо застосування бюджетної класифікації встановлені як статтями Кодексу, так й іншими нормативними актами.

Так, згідно з ч. 1 ст. 8 Кодексу бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень. Бюджетна класифікація має такі складові частини: 1) класифікація доходів бюджету; 2) класифікація видатків та кредитування бюджету; 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу (див. ст. 9-15 Кодексу та коментарі до них).

Подальший розвиток вимоги щодо застосування бюджетної класифікації отримали в нормах наказу Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. №604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження». Зокрема, п. 3.3.2 наказу встановлено, що показники видатків та кредитування державного бюджету здійснюються за програмною класифікацією.

Важливі норми містить також Інструкція щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджена наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 р. №495.

Суб’єктом цього правопорушення виступають учасники бюджетного процесу, які здійснюють повноваження з управління бюджетними коштами з порушенням вимог зазначених законодавчих та інших нормативних актів щодо застосування бюджетної класифікації.

За вчинення цього бюджетного правопорушення може застосовуватися такий захід впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (див. коментар до ст. 117 Кодексу).

Включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів.

Згідно зі ст. 19 Кодексу підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього є самостійною стадією бюджетного процесу. Використання на цій стадії недостовірних даних призводить до спотворення всього бюджетного процесу, перш за все прийняття невірних рішень щодо бюджетів наступних періодів.

Пункт 32 ст. 116 Кодексу містить дві форми бюджетного правопорушення.

Перша форма – «включення недостовірних даних до звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет)».

Склад цього порушення передбачає включення недостовірних даних в бюджетну звітність. Відповідальність за включення недостовірних даних до інших видів звітності (фінансової, статистичної тощо) наступає за нормами інших законодавчих актів.

Бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації. Види звітів, учасники бюджетного процесу, відповідальні за підготовку звітів, структура звітів та інші загальні питання підготовки звітності врегульовані ст. 58-62 Кодексу.

Форми бюджетної звітності бюджетних установ і органів Державного казначейства України та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України (див., наприклад, накази Державного казначейства України від 03.02.2010 р. №33 «Про затвердження форм звітності про виконання державного бюджету», від 11.02.2010 р. №41 «Щодо затвердження форм звітності про виконання місцевих бюджетів», Інструкцію про порядок складання єдиних (місячних, квартальних та річних) форм звіту про виконання Зведеного бюджету України та зведених форм звіту про виконання Державного бюджету України та бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя», затверджену наказом Державного казначейства України від 06.02.2009 р. №51).

Недостовірними визначаються як завищені, так і занижені показники надходжень і видатків бюджету, розміру заборгованості та інші показники, що включені до відповідної форми звітності.

Для наявності порушення не має значення – умисно чи помилково включені до звіту недостовірні дані, а також який бюджетний звіт (місячний, квартальний, річний) містить такі дані. В той же час, помилки, які не впливають на достовірність інформації про стан виконання бюджету (наприклад, механічна помилка в коді бюджетної класифікації) не можуть бути визнані недостовірними даними в значенні п. 32 ст. 116 Кодексу.

Друга форма цього правопорушення – «порушення порядку та термінів подання таких звітів».

Словосполучення «таких звітів» вказує на те, що заходи впливу застосовуються у випадках порушення порядку та термінів подання звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет). Відсутність в таких звітах недостовірних даних не впливає на кваліфікацію вчиненого як порушення бюджетного законодавства.

Для виявлення ознак правопорушення, тобто для визначення порядку і термінів подання звітності, слід звернутися до ст. 58-62 Кодексу та вказаних вище наказів Державного казначейства України.

Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спливання, поняття їх порушення див. п. 4 коментаря до цієї статті.

Суб’єктами цього бюджетного правопорушення в його обох формах є учасники розпорядники бюджетних коштів, а також інші учасники бюджетного процесу, зазначені у ст. 59-62 Кодексу.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу).

⇐ Предыдущая19202122232425262728Следующая ⇒

Поделиться: