Закриття судами справ на підставі ст. 38 КпАП

Притягнення особи до відповідальності із накладенням адміністративного стягнення стає неможливим із перебігом строків, установлених ст. 38 КпАП. Отже, якщо пройшло два місяці з дня вчинення правопорушення, то справа підлягає закриттю на підставі ч. 1 ст. 38 та п. 7 ст. 247 КпАП. Крім того, у мотивувальній частині постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення має бути встановлено винність особи у вчиненні діянь, визначених статтями 185—1852 КпАП та строк, що пройшов із часу вчинення адміністративного правопорушення.

Строки накладення адміністративних стягнень іноді спливають через порушення судом вимог статті 280 КпАП, зокрема, через нез’ясування всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Наприклад, постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 лютого 2005 р. Р. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 185 КпАП та призначено штраф у розмірі 136 грн. Зі змісту постанови убачається, що 25 грудня 2005 р. Р. перешкоджав проведенню обшуку в одному із боксів, розташованому на території ТОВ " Завод " Універсал", а саме — не виконував вимогу прибрати від заїзду в бокс автомобіль " Москвич". Проте, із пояснень Р. виходить, що зазначений автомобіль належить В., який був присутнім при проведенні слідчих дій, та саме він перегородив своїм автомобілем виїзд зі складу, в якому проводився обшук. У матеріалах справи наявне клопотання Р., з яким він 21 лютого 2005 р. звернувся до суду щодо перенесення розгляду справи у зв’язку з необхідністю запросити для участі у справі адвоката, проте суд до уваги його не взяв. Оскільки місцевий суд не перевірив зазначені обставини події, В. у судовому засіданні не допитувався, було порушено право Р. на захист, постановою в.о. голови Апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2005 р. вказана постанова скасована, а враховуючи, що сплинув строк накладення адміністративного стягнення, провадження у цій справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КпАП.

Іноді провадження у справі закривалося через те, що справа тривалий час знаходилася у суді, але була розглянута, коли закінчився строк накладення адміністративного стягнення.

Так, адміністративний матеріал щодо М., який 8 квітня 2005 р. вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КпАП надійшов до Гагарінського районного суду м. Севастополя 13 квітня 2005 р. Суд розглянув справу лише 17 червня 2005 р., тобто через 2 місяці 4 дні та за спливом строку накладення адміністративного стягнення, встановленого ст.38 КпАП, провадження у справі закрито.

Інколи строки накладення адміністративних стягнень спливали через неявку правопорушника у судове засідання.

Наприклад, у протоколі вказано, що 12 лютого 2005 р. С. вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КпАП. Адміністративний матеріал щодо нього надійшов до Гагарінського районного суду м. Севастополя 18 лютого 2005 р. Суд надсилав за адресою С. повідомлення про призначення до розгляду справи від 22 лютого 2005 р. та 14 березня 2005 р. Однак відмітки про отримання цих повідомлень правопорушником відсутні. Привід стосовно С., усупереч вимогам ч. 3 ст. 268 КпАП, судом не застосовувався, а замість постанови про привід у справі наявні три листи начальнику райвідділу міліції щодо забезпечення явки порушника у судове засідання. Будь-яких даних у справі про явку С. до суду немає. У зв’язку з тяганиною, допущеною судом, зокрема невжиттям заходів щодо розгляду справи у присутності правопорушника, строк накладення адміністративного стягнення сплинув і 22 квітня 2005 р. постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя провадження у справі щодо С. закрито.

Крім того, провадження у справах за перебігом строків накладення адміністративних стягнень закривалося судами переважно без встановлення та обґрунтування вини правопорушника.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: