Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

1. Під час досудового розслідування підозрюваний, обвинувачений, по­терпілий мають право оскаржити не тільки рішення, дії чи бездіяльність, визна­чені в ст. 303 КПК, до слідчого судді, а й звернутись зі скаргою до вищого про­курора на недотримання розумних строків слідчим, прокурором. Про поняття розумних строків у кримінальному провадженні див. коментар до ст. 28 КПК.

2. Скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором по­даються прокуророві, що здійснює нагляд за дотриманням законності під час досудового розслідування та має право вимагати від слідчих органів усунення порушень законодавства, що були припущені під час дізнання та досудового слідства (див. коментар до ст. 36 КПК). Скарга може бути подана прокуророві на особистому прийомі або шляхом передачі її в канцелярію прокуратури, слід­чого органу або через посадову особу, дії якого оскаржуються.

3. Керівник органу досудового розслідування при отриманні скарги зобов'язаний без зволікань направити її прокуророві. Слідчий скаргу, що на­дійшла до нього на його дії, терміново направляє прокуророві. У разі потреби

656

вони докладають до скарги свої пояснення з приводу причин і підстав по­дачі скарги. При цьому керівник органу досудового розслідування має право зі свого боку з'ясувати обставини, що викликають подання скарги, прийня­ти заходи з усунення виявлених порушень або недоліків і запобігання їх у майбутньому.

4. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів з моменту її подання. Закон не передбачає підстав, за яких цей строк може бути подовжений.

5. Прийняттю рішення по скарзі може передувати відповідна перевірка -ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, з матеріалами по розгляду заяв і повідомлень про злочини, опитування скаржника, витребування пояснень від осіб, поведінка яких оскаржується, витребування відповідних до­кументів тощо.

6. Розглядаючи скаргу, прокурор зобов'язаний всебічно перевірити ви­кладені в ній обставини і аргументи. В ході перевірки прокурор має право вико­ристати всі засоби, надані йому як органу нагляду за процесуальною діяльністю органів дізнання і досудового слідства (див. коментар до ст. 36 КПК). Прокурор має також повноваження з розгляду і вирішення скарг, що передбачені ст.ст. 12 і 30 Закону України «Про прокуратуру».

7. У разі потреби прокурор має право викликати до себе скаржника для уточнення відомостей, що наводяться в скарзі, або отримання додаткових даних. Інформація, що надається скаржником, оформляється письмово і включається у матеріали провадження за скаргою. Скаржникові також може бути запропоновано представити документи, що підтверджують викладені в скарзі факти.

8. Прокурор вищого рівня у разі наявності підстав для задоволення поданої скарги зобов'язаний надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Якщо прокурор визнає скаргу обгрунтованою, він повинен задовольнити вимоги скаржника: скасувати незаконну постанову слідчого; дати вказівку слідчому щодо проведення певних процесуальних дій, спрямованих на усунення порушень прав і законних інтересів скаржника, що були припущені внаслідок недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

9. При виявленні фактів порушення кримінального процесуального зако­нодавства в ході досудового слідства прокурор має право вимагати усунення допущених порушень, направивши копію постанови про задоволення скарги у відповідний слідчий орган. Керівник органу досудового розслідування має у зв'язку зі скаргою вжити необхідних заходів для ліквідації несприятливих наслідків дій (бездіяльності) слідчого, включаючи скасування його незаконних і необгрунтованих рішень, надання вказівок по кримінальному провадженню, усунення слідчого від подальшого здійснення розслідування.

10. Прокурор, виявивши в результаті перевірки дані, що вказують на ознаки кримінальних правопорушень в діях посадових осіб, вмотивованою

657

постановою направляє матеріали до відповідного слідчого органу, керуючись положеннями ст. 216 КПК, для вирішення питання про здійснення криміналь­ного провадження. Також відповідно до ст. 36 КПК прокурор уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про від­сторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування.

11. За результатами розгляду кожної скарги прокурор повинен виносити постанову про її повне або часткове задоволення або про відмову в її задово­ленні, в необхідних випадках вживаючи захід прокурорського реагування.

12. Прокурор відмовляє в задоволенні скарги або задовольняє її частково, не знайшовши підстав для її задоволення в повному обсягу. Відмова в задо­воленні скарги передбачає переконливу аргументацію її підстав з урахуванням можливого звернення скаржника з повторною скаргою.

13. Рішення прокурора, керівника слідчого органу за результатами роз­гляду скарги повинно мати форму постанови, що містить короткий виклад ар­гументів заявника, їх аналіз, підсумки перевірки і мотиви ухвалення рішення.

14. Повідомлення про результати розгляду скарги може бути зроблено в письмовій або усній формі залежно від наявних можливостей реально спові­стити скаржника про прийняте прокурором рішення. Одночасно роз'яснюється порядок оскарження цього рішення. Скаржнику має бути видана чи надіслана копія постанови прокурора.

15. Повна або часткова відмова прокурора в задоволенні скарги на недо­тримання слідчим розумних строків під час досудового розслідування може бути оскаржена прокуророві вищого рівня в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 303 КПК.

§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування

Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування

1. Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеля­ційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його про­довженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продо­вженні;

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або від­мову в такому поміщенні;

658

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподіль-нику для дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіа­тричної експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилу­чення речей і документів, які посвідчують користування правом на здій­снення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізич­на особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

⇐ Предыдущая123124125126127128129130131132Следующая ⇒

Поделиться: