Оскарження сличим рішень, дій чи бездіяльності прокурора

С т а т т я 311. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть оскаржуватися слідчим

1. Під час досудового розслідування слідчий, який здійснює розсліду­вання певного кримінального правопорушення, мас право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

1. Відповідно до п. 14 ч. І ст. З КПК прокурором є Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів та прирівняні до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів прокуратури, їхні заступники, прокурори підрозділів органів прокуратури, прокурори-криміналісти, які діють у межах своїх повноважень. Прокурор виступає посадовою особою органів прокуратури, представляє її у кримінальних процесуальних правовідносинах та зобов'язаний при застосуванні закону керуватися нормами Конституції України, Кримінального процесуального кодексу, іншими нормативними та правовими актами. Про повноваження прокурора див. коментар до ст. 36 КПК.

2. Згідно з п. 16 ч. 1 ст. З КПК слідчим є службова особа органу вну­трішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК, провадити досудове розслідування кримінальних правопорушень. Також треба враховувати, що згідно з ч. 2 ст. 41 КПК під час виконання доручень слід­чого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого, в тому числі й передбачених коментованою статтею.

3. Слідчий є процесуально самостійною особою і у своїй діяльності керу­ється законом. Всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передба­чено одержання згоди від суду (слідчого судді) або прокурора. В ч. 4 ст. 40 КПК також передбачено, що слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за собою передбачену законом відповідальність. Частина 3 ст. 41 КПК визна­чає, що доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання опе­ративним підрозділом. Водночас коментована стаття закріплює право слідчого оскаржувати прокурору вищого рівня будь-які рішення, дії чи бездіяльність про­курора, прийняті (вчинені) у відповідному досудовому провадженні.

4. Крім того, в ч. З ст. 40 КПК передбачено окремий випадок перегляду рішення прокурора про відмову у погодженні клопотання слідчого до слідчого

 661

судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про­ведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій. Так, у випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про­ведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій, слід­чий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

5. У коментованій статті передбачено право слідчого оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті (вчинені) у відповідному досудовому провадженні за винятком випадків, передбачених КПК. Наприклад, рішення прокурора про об'єднання чи виділення досудового розслідування не може бути оскаржене (див. коментар до ст. 217 КПК).

Стаття 312. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора

⇐ Предыдущая125126127128129130131132133134Следующая ⇒

Поделиться: