Слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії виконуються членами спільної слідчої групи тієї держави, на території якої вони проводяться.

1. Коментована стаття дозволяє створювати міждержавні слідчі групи за умов, якщо: а) є необхідність проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, вчинених на територіях кількох держав; б) кри­мінальним правопорушенням порушуються інтереси кількох держав.

1116

2 Ініціатива щодо створення спільних слідчих груп може надходити від: а) слідчого Органу досудового розслідування України; б) прокурора України; в) компетентного органу іноземної держави. Єдиним органом, уповноваженим розглядати і вирішувати питання щодо доцільності створення спільних слідчих груп, є Генеральна прокуратура України.

3. Водночас, після створення таких груп взаємодія їх членів є безпосеред­ньою. Обов'язок щодо координації діяльності може покладатися на ініціатора створення спільної слідчої групи або одного з її членів.

4. Статтею встановлено, що слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії виконуються членами спільної слідчої групи тієї держави, на території якої вони проводяться, тому роль представників іноземної держави у слідчій групі має дорадчий характер та виявлення ініціативи. Закон не наділяє представників іноземної держави у слідчій групі повноваженнями на вчинення слідчих (роз-шукових) та інших процесуальних дій.

Стаття 572. Оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів дер­жавної влади, їх посадових чи службових осіб, відшкодування завданої шкоди та витрати, пов'язані з наданням міжнародної правової допомоги на території України

1. Особи, які вважають, що рішеннями, діями або бездіяльністю ор­ганів державної влади України, їх посадових чи службових осіб, вчинених у зв'язку з виконанням запиту про міжнародну правову допомогу, завдано шкоди їхнім правам, свободам чи інтересам, мають право оскаржити рі­шення, дії та бездіяльність до суду.

2. Якщо неправомірними діями чи бездіяльністю органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб, а також присутніх при ви­конанні запиту представників запитуючої сторони завдана шкода фізич­ним або юридичним особам, то ці особи мають право вимагати її відшко­дування за рахунок держави.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб та відшкодування завданої шкоди здійснюється у порядку, передбаченому законами України.

4. Витрати, пов'язані з наданням міжнародної правової допомоги на території України, здійснюються за рахунок коштів, передбачених у дер­жавному бюджеті на утримання органів досудового розслідування, про­куратури, суду та інших установ України, на які покладається виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги на території України.

5. Якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за рахунок компе­тентного органу іноземної держави відшкодовуються витрати, пов'язані з виконанням запиту про міжнародну правову допомогу, на:

1) виклик на територію іноземної держави учасників кримінального про­вадження, свідків та експертів, у тому числі в разі тимчасової передачі осіб;

 1117

2) проведення експертиз;

Забезпечення безпеки учасників кримінального пров

Кення.

1. Стаття прямо встановлює право особи на оскарження рішень, дій та бездіяльності до суду, якщо органами державної влади України, їх посадовими чи службовими особами у зв'язку з виконанням запиту про міжнародну право­ву допомогу завдано шкоди їхнім правам, свободам чи інтересам. Коментова­на стаття гарантує відшкодування шкоди за рахунок держави, яка заподіяна як неправомірними діями чи бездіяльністю органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб, так і неправомірними діями представників запи­туючої сторони. Таке положення має важливе значення, оскільки унеможлив­лює двоякість позиції щодо відповідальності представників іноземної держави.

2. Фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування, якщо шкода правам, свободам чи інтересам заподіяна: а) у зв'язку з виконанням запиту про міжнародну правову допомогу; б) неправомірними діями; в) діями, які вчинені органами державної влади України, їх посадовими чи службовими особами або представниками запитуючої сторони.

3. Незалежно від розміру витрати, понесені у зв'язку з виконанням запиту про міжнародну правову допомогу, фінансуються за рахунок коштів Держав­ного бюджету України, а тому за загальним правилом запитуюча сторона не несе фінансових витрат на виконання запиту про міжнародну правову допомо­гу, яка нею ініційована. Винятки становлять виключно витрати на: а) виклик на територію іноземної держави учасників кримінального провадження, свідків та експертів, у тому числі в разі тимчасової передачі осіб; б) проведення екс­пертиз; в) забезпечення безпеки учасників кримінального провадження, якщо конкретним міжнародним договором між Україною та запитуючою стороною не встановлено інше.

1118

\ Глава 44.

⇐ Предыдущая220221222223224225226227228229Следующая ⇒

Поделиться: