Відомості про громадянство особи.

4. Разом з клопотанням та документами, передбаченими частиною третьою цієї статті, компетентному органу іншої держави передаються на­явні речові докази.

5. Копії матеріалів залишаються в органі, який здійснював кримі­нальне провадження в Україні.

1. Клопотання про передання кримінального провадження іншій державі складається у письмовій формі, підписується посадовою особою, яка його на­правляє, посвідчується гербовою печаткою відповідного органу та повинно від­повідати вимогам коментованої статті. Водночас, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші прави­ла, що стосуються оформлення клопотання, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (див. ч. 2 ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 р. «Про міжнародні договори України»).

Отже, міжнародним договорам, що ратифіковані Верховною Радою України, надано пріоритет перед національним законодавством. При цьому така перевага надається нормам міжнародного договору тільки за умови, що останній набрав чинності на території України як національний акт, тобто набув чинності закон про його ратифікацію. Важливо підкреслити, що положенням міжнародного договору надається пріоритет і у випадку конкуренції з нормами внутрішньодержавних за­конів і підзаконних нормативно-правових актів, конституційні ж норми згідно з ст. 8 Конституції України зберігають щодо міжнародного договору вищу юридичну силу.

2. Клопотання про передання кримінального провадження іншій держа­ві готується слідчим, прокурором або суддею на місцях. Окрім вказаних у цій статті відомостей, у клопотанні доцільно вказати про характер проведеного розслідування чи судового розгляду, компетенцію органу, який здійснював кри­мінальне провадження; відомості про громадянство підозрюваного (обвинува­ченого), опис його зовнішності, а за відсутності договірних відносин - об­грунтування необхідності надання допомоги на засадах принципів доброї волі або взаємності.

3. До клопотання додаються матеріали кримінального провадження, кож­ний документ яких повинен бути засвідчений гербовою печаткою органу роз­слідування, прокуратури, суду - ініціатора клопотання, а їх копії залишаються в органі, який проводив розслідування або судовий розгляд; належним чином завірений текст кримінального закону (статті КК України, за яким кваліфіку-

1160

еться злочин), перекладений на державну мову запитуваної сторони або мову звернення, передбачену договором. Для учасників Конвенції про правову допо­могу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р. допускається складання всіх документів російською мовою.

4. Поряд з матеріалами передаються також наявні у справі речові докази. їх передача здійснюється у порядку, передбаченому ст. 100 КПК, в упакованому і опе­чатаному вигляді з описом вмісту на упаковці і вказівкою номера матеріалів кримі­нального провадження, завіреним печаткою установи.

5. Клопотання про передання кримінального провадження за винятком ви­падків, коли міжнародними договорами України або міжвідомчими угодами пе­редбачено можливість їх направлення безпосередньо територіальними проку­рорами, надсилаються до Генеральної прокуратури України через прокуратуру області (прирівняну до неї прокуратуру) з листом, у якому вказується обгрун­тованість запиту підпорядкованої прокуратури про передання кримінального провадження.

6. Територіальні прокурори в межах своєї компетенції забезпечують контроль за кваліфікованою і своєчасною підготовкою клопотань про передан­ня кримінального провадження, а також здійснюють нагляд за додержанням чинного законодавства під час досудового розслідування та судового розгляду.

С т а т т я 601. Наслідки передання кримінального провадження ком­петентному органу іншої держави

1. З моменту перейняття компетентним органом іншої держави кри­мінального провадження відповідні органи України не мають права здій­снювати будь-які процесуальні дії щодо особи у зв'язку з кримінальним правопорушенням, щодо якого передано кримінальне провадження, інак­ше, ніж на підставі запиту про надання міжнародної правової допомоги з боку держави, яка перейняла кримінальне провадження.

2. Закриття компетентним органом іноземної держави переданого кримінального провадження на стадії досудового розслідування не пере­шкоджає відновленню провадження в Україні та подальшому розслідуван­ню в порядку, передбаченому цим Кодексом, якщо міжнародним догово­ром, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, не встановлено інше.

1. Коментована стаття встановлює заборону на проведення будь-яких дій, передбачених КПК щодо кримінального провадження, яке передано компе­тентним органам іншої держави з моменту його офіційного перейняття. Окім випадків, пов'язаних з виконанням запитів (доручень) про міжнародно-право-^ВУ допомогу на території України, що стосуються перейнятого кримінального провадження: про встановлення місцезнаходження осіб, надання інформації, Юкументів, допит особи як свідка, потерпілого, експерта, проведення обшуку, ^вилучення, арешт чи конфіскацію майна тощо.

". 1161

2. У разі закриття перейнятого від України кримінального провадження на етапі досудового розслідування компетентним органом іншої держави таке провадження може бути відновлене в Україні в межах строків давності притяг­нення особи до кримінальної відповідальності. Утім, якщо міжнародним до­говором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, що стосуються строків, підстав та порядку відновлення кримі­нального провадження, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодав­ства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

1162

Глава 46.

⇐ Предыдущая234235236237238239240241242243Следующая ⇒

Поделиться: