Підстави для відводу захисника, представника

1. Захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, перекладач.

2. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадках:

1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;

2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупи­нення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його ану­лювання) в порядку, передбаченому законом;

3) якщо вона є близьким родичем або членом сім 'ї слідчого, прокурора, потерпі­лого або будь-кого із складу суду.

1. Безумовною підставою для відводу захисника, представника є встановлення факту участі їх у цьому ж кримінальному провадженні як будь-якого іншого учасника (судді, прокурора, слідчого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповіда­ча, експерта, спеціаліста, перекладача).

Захисник, представник не можуть бути допитані як свідки у цьому ж криміналь­ному провадженні про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника (див. п. 1 ч. 2 ст. 65 КПК). Однак, коли особа була допи­тана як свідок про відомі їй обставини, що підлягають доказуванню, то закон не за­бороняє після цього брати участь у цьому ж кримінальному провадженні у статусі захисника, представника.

2. Захисник, представник не має права брати участь у кримінальному проваджен­ні, коли він надає або надавав правову допомогу у цьому ж провадженні іншим особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, яка звертається по допомогу. Так само не може захисник, представник представляти у кримінальному провадженні інтереси двох осіб (підозрюваних, обвинувачених), якщо їх позиції (показання, інші дії) мають суттєві розбіжності, тобто їх інтереси є суперечливими.

У зв'язку з тим, що інтереси сторони захисту і сторони обвинувачення супереч­ливі, тобто зовсім різні, не має права брати участь у конкретному провадженні захис­ник, представник, коли він є близьким родичем слідчого, прокурора, потерпілого, слідчого судді, судді, присяжного.

Не може бути захисником особа, яка не внесена до Єдиного реєстру адвокатів України або її право на зайняття адвокатською діяльністю зупинено (тимчасово) чи припинено в порядку, передбаченому законом (див. ч. 2 ст. 45 КПК).

У разі поновлення права на зайняття адвокатською діяльністю судом вважається, що зупинення чи припинення такої діяльності було неправомірним, а тому діяльність захисника в цей період була правомірною.

Стаття 79

Підстави для відводу спеціаліста, перекладача, експерта, се­кретаря судового засідання

1. Спеціаліст, перекладач, експерт, секретар судового засідання не мають права брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, перед­баченими частиною першою статті 77 цього Кодексу, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.

2. Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використо­вуються у цьому провадженні.

1. Підстави для відводу чи самовідводу спеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судового засідання зазначені у ч. 1 ст. 77 КПК. Відвести зазначену особу можна у разі:

1) якщо вона у цьому ж кримінальному провадженні є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або членом їх сім' ї чи близьким роди­чем. Термін «близькі родичі та члени сім'ї» визначено у п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК;

2) якщо вона брала участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, при­сяжний, захисник або представник;

3) якщо вона особисто, її близькі родичі чи члени сім'ї заінтересовані у резуль­татах кримінального провадження або існують інші обставини, що викликають об­ґрунтовані сумніви у її неупередженості. Зазначені обставини необхідно доводити. Зокрема, потрібно обґрунтувати, в чому саме виявляється чи може виявитися заінтер­есованість особи. Наприклад, якщо така особа висловлювала свою думку як напере­додні, так і під час кримінального провадження, надавала комусь із учасників про­вадження консультації, перебувала чи перебуває з ними у дружніх чи неприязних стосунках, у службовій, матеріальній чи іншій залежності, то її участь у цьому ж провадженні неможлива.

Підставами для відводу спеціаліста, експерта є проведення ним попередньої пере­вірки, ревізії, матеріали за наслідками яких стали приводом для кримінального про­вадження, а також його участь у відомчому розслідуванні чи участь як свідка. Однак, якщо він офіційно брав участь у цьому провадженні як спеціаліст, перекладач, експерт, секретар судового засідання, він має право продовжувати виконання своїх повнова­жень.

2. Особа не може брати участь у кримінальному провадженні як перекладач, екс­перт, спеціаліст, секретар судового засідання у разі її некомпетентності (недостатнос­ті спеціальних знань), недостатнього знання мови, якою ведеться провадження, не­сумлінного або недбалого ставлення до виконання своїх обов'язків.

Стаття 80

Заява про відвід

1. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціа­ліст, перекладач, секретар судового засідання зобов 'язані заявити самовідвід.

2. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

3. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

4. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після вста­новлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

5. Відвід повинен бути вмотивованим.

1. За наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК, заявлення самовідводу слідчим, прокурором, захисником, представником, експертом, спеціалістом, перекла­дачем, слідчим суддею, суддею, присяжним, секретарем судового засідання є не їх правом, а обов'язком.

2. Відвід слідчому і слідчому судді може бути заявлений лише у процесі досудового кримінального провадження. Якщо їм не було відомо про родинні зв'язки чи інші підстави для відводу і ці обставини з'ясувалися в процесі судового розгляду, то заяви про відвід не приймаються, однак оцінку цьому факту може надати суд у межах своїх повноважень.

3. Право на заявлення відводів надається законом як під час досудового розсліду­вання, так і під час судового провадження.

4. Відвід особам, зазначеним у ч. 1 цієї статті, може бути заявлений будь-яким учасником кримінального провадження, як під час досудового розслідування, так і судового розгляду. Заяви про відвід чи самовідвід подаються до початку судового роз­гляду з тим, щоб не ускладнювати судового процесу. Якщо підстави для відводу були відомі, однак заяви про це своєчасно не зроблено, суд має з'ясувати причини такого поводження учасника кримінального провадження і відповідно реагувати, адже це може бути зроблено з метою затягування провадження, прийняття незаконного судо­вого рішення та його скасування, з інших мотивів.

У статті 344 КПК зазначено: «головуючий оголошує склад суду, прізвище запас­ного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного по­зивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід». У процесі судового розгляду заяви подаються голові суду, а при колегіальному розгляді - суду.

Заяви про відвід у процесі досудового провадження подаються прокурору, адже за змістом ч. 2 ст. 36 КПК саме він здійснює нагляд за додержанням законів і проце­суальне керівництво досудовим розслідуванням. Однак оскільки відповідно до п.п. 3, 4, 5 та інших він доручає здійснення кримінального провадження органу, а не кон­кретному слідчому чи іншій уповноваженій особі, то заяву про відвід може бути по­дано керівникові відповідного органу. Зважаючи на повноваження прокурора із на­гляду за додержанням законів заява про відвід може бути подана безпосередньо прокурору. Рішення керівника органу може бути оскаржено прокурору.

5. Заяви про відвід подаються письмово з викладенням його мотивів та підстав.

Стаття 81

Порядок вирішення питання про відвід

1. У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове прова­дження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення від­воду одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіаль­но, його розглядає цей же склад суду.

2. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному про­вадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

4. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

1. Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним пози­вачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, проку­рора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, екс­перт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неуперед­женості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. До складу суду, що здійснює судове провадження, не можуть входити особи, які є родичами між собою.

Наявність хоча б однієї із зазначених обставин виключає участь слідчого судді, або судді у судовому провадженні. Однак поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від пра­восвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого вну­трішнього переконання.

Крім того, закон покладає на слідчого суддю, суддю процесуальний обов'язок за­явити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-76 КПК. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об' єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Законодавець надає учасникам судового провадження можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що є етичним момен­том законодавства, яке регулює ці питання.

Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні. Безпідставні і не­мотивовані відводи не повинні розглядатися.

2. Існує наступний порядок вирішення заявленого відводу:

1) у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове про­вадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у по­рядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК. Відповідно до цієї кримінальної процесуальної норми визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для кон­кретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою докумен­тообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про пере­вірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасно­го судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом;

2) у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судо­ве провадження колегіально, його розглядає той самий склад суду;

3) усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя;

4) усі інші відводи під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.

Відповідно до ст. 344 КПК головуючий під час відкриття судового засідання

роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

3. Закон вимагає, що при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявле­но відвід, якщо вона бажає дати пояснення. Також має бути з'ясована думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Пояснення слідчого судді, судді з при­воду заявленого відводу, обговорення відводу сприяють з'ясуванню питання про те, чи дійсно є обставини, що виключають участь слідчого судді, судді в кримінальному провадженні, і прийняттю рішення щодо заявленого відводу.

Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слід­чого судді, судді (суду). Постановлення ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених ст. 367 КПК. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма та зміст ухвали визначені у ст.ст. 371-372 КПК.

Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою біль­шістю голосів. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 375 КПК якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голо­сування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, що не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Судове рішення проголошується прилюдно, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

4. Згідно зі ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року) «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розум­ного строку».

Верховний Суд України у листі головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року зазначає, що «критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призна­чення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, за­тягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів».

Розумними вважаються строки, що є об' єктивно необхідними для виконання про­цесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть пере­вищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або при­йняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у ро­зумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Тому якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Під зловживанням правом слід розуміти особливий вид юридично значущої по­ведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб'єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу пове­дінки, що суперечить цільовому призначенню права.

Стаття 82

⇐ Предыдущая32333435363738394041Следующая ⇒

Поделиться: