Наслідки відводу слідчого судді, судді

1. Уразі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне про­вадження передається на розгляд іншому слідчому судді.

2. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

3. Уразі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із скла­ду суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів.

4. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне прова­дження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

5. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Зазначена стаття закріплює наслідки відводу слідчого судді, судді в ході кримі­нального провадження. Загальні норми щодо відводу слідчого судді, судді визначені у ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК.

Оскільки у ході досудового провадження всі питання, віднесені до компетенції суду, розглядаються слідчим суддею, суддею одноособово, заявлений відвід розглядає інший слідчий суддя, суддя цього ж суду з винесенням вмотивованої ухвали.

Відповідно до ст. 372 КПК ухвала, що викладається окремим документом, скла­дається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, мі­сяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального прова­дження та інших учасників судового провадження; 2) мотивувальної частини із зазна­ченням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розгляда­ється; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів невра- хування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; 3) резолютивної частини із зазначенням: ви­сновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

У ст. 81 КПК зазначено, що питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Відповідно до ч. 4 ст. 370 КПК вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримува­тися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, що не оголошується в судовому засіданні, а при­єднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення (ст. 375 КПК України).

У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне про­вадження передається на розгляд іншому слідчому судді.

2. Наслідки відводу слідчого судді, судді залежать від того, в якому складі суд здійснює судове провадження - одноособово або колегіально. Якщо судове прова­дження здійснюється суддею одноособово, то справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

У разі заміни судді згідно з вимогами ст. 319 КПК України судовий розгляд спра­ви розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 319 та ст. 320 КПК.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здій­снювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового проваджен­ня та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.

У випадках, передбачених ч. 2 ст. 319 КПК, докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути ви­користані для обґрунтування судових рішень.

Якщо у справі є запасний суддя, її судовий розгляд продовжується. Судовий роз­гляд у такому разі закінчує суд у новому складі (ст. 320 КПК).

3. При колегіальному розгляді справи процесуальний порядок визначається кіль­кістю суддів, яким заявлено відвід. Так, відвід, заявлений одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, розглядається цим же скла­дом суду, без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті колегіально про­стою більшістю голосів вмотивованою ухвалою.

Вмотивована ухвала слідчого судді, судді (суду) з приводу заявленого відводу під­лягає оголошенню в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 376 КПК судове рішен­ня проголошується прилюдно, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.

4. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК. Відповідно до цього порядку визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкрет­ного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуаль­ного документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що зна­ходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи доку­ментообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за­твердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, редагу­вання інформації в автоматизованій системі здійснюється уповноваженими на це корис­тувачами автоматизованої системи в разі виявлення неточностей, технічних описок або неповноти даних (п. 2.4). У разі задоволення відводу (самовідводу) судді (головуючого, судді-доповідача або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів), якому розподілено справу для розгляду, справа підлягає повторному автоматичному розподілу без урахування цього судді (суддів) (п. 3.1.10). Повторний автоматичний роз­поділ справи у визначених законодавством випадках (відвід, самовідвід судді, недопус­тимість повторної участі судді в розгляді справи, відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, тощо) здійсню­ється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки) згідно з додатком № 1 до зазначеного Положення (п. 3.1.13).

Статтею 376-1 КК України за незаконне втручання в роботу автоматизованої сис­теми документообігу суду передбачена кримінальна відповідальність.

5. У випадку, якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утвори­ти новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального прова­дження до іншого суду в порядку, передбаченому КПК (ст. 34). Відповідно до цього порядку кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності яко­го належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішу­ється колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрис­дикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесен­ня такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судо­ве провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені ч. 1 ст. 34 КПК.

Стаття 83

Наслідки відводу слідчого, прокурора, захисника, представни­ка, експерта, спеціаліста, перекладача

1. У разі задоволення відводу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий - керівником органу досудового розслідування або інший прокурор - керівником органу прокуратури.

2. У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримі­нального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.

3. Уразі задоволення відводу захисника, представника слідчий суддя, судроз 'яснює підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відпо­відачу його право запросити іншого захисника, представника та надає йому для цього під час досудового розслідування не менше двадцяти чотирьох годин, а під час судового провадження - не менше сімдесяти двох годин. Якщо підозрюваний, обви­нувачений у кримінальному провадженні, коли залучення захисника є обов'язковим, протягом цього часу не запросить іншого захисника, слідчий, прокурор, слідчий суд­дя, суд самостійно залучають захисника в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу.

1. Належне виконання слідчим, прокурором обов'язків, направлених на вирішен­ня завдань кримінального судочинства, несумісне з наявністю у нього особистої (прямої чи опосередкованої) заінтересованості у кримінальному провадженні.

У ч. 3 ст. 37 КПК передбачено, що якщо прокурор, який у відповідному кримі­нальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу проку­ратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінально­му провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керів­ником відповідного органу прокуратури.

Відповідно до ст. 81 КПК усі інші відводи (крім випадків, зазначених у ч. 1 цієї статті) під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

У разі задоволення відводу слідчого у кримінальному провадженні керівником органу досудового розслідування повинен бути невідкладно призначений інший слід­чий. Закон не роз'яснює, у який проміжок часу має бути призначений інший слідчий або прокурор. При цьому вживається термін «невідкладно». Тлумачення якого (невід­кладний - якого не можна відкладати, треба здійснювати, розв' язувати негайно) дає підстави зробити висновок, що це питання має бути вирішено негайно.

Відповідно до ст. 3 КПК керівником органу досудового розслідування є начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу вну­трішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням подат­кового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Керівник органу досудового розслідування уповноважений відсторонювати слід­чого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціа­тивою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування (ст. 39 КПК).

У разі задоволення відводу прокурора в кримінальному провадженні керівником органу прокуратури повинен бути невідкладно призначений інший прокурор. Відпо­відно до ст. 3 КПК керівником органу прокуратури є Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжра­йонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори та їх заступ­ники, які діють у межах своїх повноважень.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досу- дового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питан­ня про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призна­чення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування (ст. 36 КПК).

2. Про поняття і правовий статус експерта, спеціаліста або перекладача див. ко­ментар до ст.ст. 68-72 КПК.

На експерта, спеціаліста або перекладача поширюються загальні правила вирі­шення питання про відвід, визначені у ст.ст. 80, 81 КПК.

У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до криміналь­ного провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений у вмоти­вованій ухвалі слідчим суддею, судом. Враховуючи той факт, що питання про заміну слідчого або прокурора має вирішуватися негайно, вважаємо, що строк, протягом якого повинні бути залучені інші учасники кримінального провадження, має бути мінімальним проміжком часу, що забезпечить розгляд справи у розумний строк (про поняття «розумний строк» див. коментар до ст. 28 КПК).

Експерт та спеціаліст можуть бути залучені сторонами кримінального проваджен­ня згідно з вимогами ст.ст. 69, 71 КПК. Сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або доку­ментів (ст. 68 КПК).

Сторони кримінального провадження або слідчий суддя, суд не мають права у той же час виконувати функції перекладача, навіть якщо вони володіють мовою, з якої треба перекладати.

3. Про поняття і правовий статус захисника, представника див. коментар до ст.ст. 45-54, 58, 63 КПК.

Якщо під час досудового розслідування задоволено відвід захисника, представни­ка, то протягом двадцяти чотирьох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, представника.

Якщо під час судового провадження задоволено відвід захисника, представника, то протягом сімдесяти двох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивіль­ний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, пред­ставника.

У разі якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні протягом вищезазначеного часу не запросили іншого захисника у випадку, коли залучення за­хисника є обов'язковим (ст. 52 КПК), слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд самостій­но залучають захисника в порядку, передбаченому ст. 49 КПК.

Цей порядок передбачає наступне. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог ст. 52 КПК участь захисника є обов'язковою, а підозрю­ваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутності коштів чи з інших об'єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисни­ка, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених за­коном, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У зазначених вище випадках слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), упо­вноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адво­ката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазна­чені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. По­станова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відпо­відному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов' язковою для невідкладного виконання.

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460-УІ під безоплатною правовою допомогою розуміють правову до­помогу, що гарантується державою і повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Виділяють первинну і вторинну безоплатну правову допомогу. Згідно зі ст. 9 вка­заного Закону суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Укра­їні є: 1) органи виконавчої влади; 2) органи місцевого самоврядування; 3) фізичні та юридичні особи приватного права; 4) спеціалізовані установи.

Відповідно до ст. 15 суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допо­моги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвокати, включені до Реєстру адво­катів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.

 

 

ГЛАВА 5

ФІКСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ

Стаття 103

⇐ Предыдущая33343536373839404142Следующая ⇒

Поделиться: