Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи

1. Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше во­лодіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:

1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розсліду­вання тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) виявлення осіб, які розшукуються;

5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

2. Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому немож­ливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, корис­тувача або уповноважених ними осіб.

3. Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обме­жені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку від­буттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.

4. Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою в частині першій цієї стат­ті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, перед­баченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

1. Організація та проведення негласних слідчих (розшукових) дій, регламентованих цією статтею КПК, пов'язана із обмеженням задекларованих статтями 30, 32 Консти­туції України прав людини на недоторканність житла та іншого володіння особи, та­ємницю особистого та сімейного життя. Проникнення до житла, іншого володіння особи, публічно недоступних місць здійснюється з метою розкриття та розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо в інший спосіб отримати інформацію неможливо.

КПК у ч. 2 ст. 223 на законодавчому рівні закріплює легальне визначення понять «житло» та «інше володіння особи». Під житлом особи розуміється будь-яке примі­щення, яке перебуває у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасо­вого проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого примі­щення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміють транспортний засіб, земельну ділянку, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, перебувають у володінні особи.

У коментованій статті КПК також встановлюється обмеження у ході провадження негласних слідчих (розшукових) дій доступу органам досудового розслідування до публічно недоступних місць, що забезпечує не лише реалізацію права особи на недо­торканність житла та іншого володіння, але й можливість самостійно визначати тери­торію, порушення меж якої є обмеженням її права на усамітнення або конфіденційність спілкування.

Частина 1 коментованої статті визначає цілі, з метою досягнення яких у кримі­нальному провадженні може бути здійснено обстеження публічно недоступних місць, житла та іншого володіння особи. За змістом цієї статті закону таке проникнення здійснюється негласно, тобто приховано від осіб, що є їх власниками, користувачами або розпорядниками цих об'єктів, а також їх близького оточення. З метою організа­ційно-технічного забезпечення цієї негласної слідчої (розшукової) дії до участі в її проведенні можуть залучатися спеціалісти.

Негласне проникнення до житла, іншого володіння, публічно недоступних місць полягає у системі дій, спрямованих на негласний огляд та обстеження вказаних об'єктів, і передусім здійснюється з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяж­кого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для до- судового розслідування.

Виявлені в ході негласного проникнення предмети, документи не вилучаються. У межах проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії сліди вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину можуть фіксуватися шляхом фото-, відеозйомки, ви­готовлення відтисків, відбитків, зліпків тощо. Надалі матеріальні носії цієї інформації виступають додатками до протоколу про проведення цієї негласної слідчої (розшуко- вої) дії.

У випадку наявності хоча б однієї із перелічених у ч. 1 цієї статті підстав, коли іншим шляхом отримати ці відомості неможливо або іншим чином не можна здійсни­ти дії з виготовлення копій чи зразків речей, документів або інших матеріальних об'єктів, виявити осіб, які розшукуються, або встановити технічні засоби аудіо-, ві- деоконтролю особи в публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи, прокурор або слідчий вносить клопотання, узгоджене з прокурором, до слідчого судді про дозвіл на проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи. Це клопотання повинно бути винесене відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК; до клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального прова­дження, у рамках якого подається клопотання.

2. За змістом ч. 2 коментованої статті публічно недоступним є місце, до якого не­можливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отри­мання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. У контексті змісту цієї статті публічно недоступними місцями є: номери готелів, каюти кораблів, купе поїздів, кімнати в будинках відпочинку, санаторіях, профілакторіях тощо.

3. Частина 3 цієї статті КПК закріплює, що приміщення, які спеціально призна­чені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних. Відповідно до вказаної норми на об­стеження цих приміщень дозволу слідчого судді не потрібно.

4. Негласне проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи відповідно до положень ч. 1 коментованої статті КПК про­водиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

Особливості організації та проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи передбачають залучення спеціально уповноважених оперативних підрозділів на підставі письмового доручення, наданого у порядку, ви­значеному ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК.

За результатами обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого воло­діння особи складається протокол про проведення всіх виконаних дій та їх результатів, який протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення цієї негласної слідчої (розшукової) дії передається прокурору (ч. 3 ст. 252 КПК). Додатками до протоколу є матеріальні носії отриманої інформації, що містять ознаки вчиненого окремими особами кримінального правопорушення. У протоколі про результати негласної слід­чої (розшукової) дії відомості про осіб, які залучалися до її проведення, у разі здій­снення щодо них заходів безпеки, можуть зазначатися із забезпеченням конфіденцій­ності у порядку, визначеному законодавством.

Стаття 268

⇐ Предыдущая113114115116117118119120121122Следующая ⇒

Поделиться: