Зняття інформації з електронних інформаційних систем

1. Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інфор­маційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відо­мості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інфор­маційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, воло­дільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної ін­формаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

1. Частина 1 коментованої статті забезпечує нормативно-правову регламентацію втручання у приватне спілкування шляхом зняття інформації з електронних інформа­ційних систем. Сутність даної негласної слідчої (розшукової) дії полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що міс­тяться в електронній інформаційній системі або її частин, без відома власника, воло­дільця або утримувача системи. Зазначена негласна слідча (розшукова) дія проводить­ся, у разі якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

Стаття 1 ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 5 липня 1994 р. визначає, що під електронною інформаційною системою розумі­ється організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інфор­мації з використанням технічних і програмних засобів. Власником інформації у тако­му випадку слід вважати фізичну або юридичну особу, якій належить право власнос­ті на інформацію (ЗУ від 31.05.2005 р. «Про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах»). Крім того, у коментованій статті використовується таке поняття, як власник електронної інформаційної системи, під яким слід розуміти фізичну або юридичну особу, якій належить право власності на електронну інформаційну систему. Володілець - фізична або юридична особа, яка має право на законних підставах фактично використовувати річ відповідно до її призна­чення. Утримувач - фізична чи юридична особа, яка постійно або тимчасово володіє, застосовує та несе відповідальність за використання предмета утримання.

Підставами для проведення зняття інформації з електронних інформаційних сис­тем є відомості, що в електронній інформаційній системі або її частині є інформація, що має значення для досудового розслідування.

Частина 1 коментованої статті також визначає, що відомості можуть міститися як в електронній інформаційній системі, так і в її (частинах). Частинами електронної інформаційної системи, як правило, можуть бути: база даних, система управління базою даних, клієнтське програмне забезпечення тощо

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею КПК, забезпечується зняттям інформації, що оброблялася, зберігається або зберігалася на персональному комп'ютері, або декількох персональних комп 'ютерах, об'єднаних у ло­кальну мережу, або ж зовнішніх накопичувачах інформації, що приєднувалися до елек­тронних інформаційних систем. Проведення цієї слідчої дії відбувається негласно, у порядку, встановленому статтями 246, 248, 250 КПК. Слідчий суддя може дати дозвіл на проведення відповідних дій щодо зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин у випадках, якщо ПЕОМ, декілька ПЕОМ, об'єднаних у локальну мережу, зовнішні накопичувачі електронної інформації належать, належали або ж ви­користовувались підозрюваним, обвинуваченим у вчиненні злочину, за наявності об­ґрунтованих підстав уважати, що на них зберігалася або оброблялася інформація, яка має значення для розкриття та розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину, щодо якого у встановленому законом порядку ведеться кримінальне провадження.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин може здій­снюватися як шляхом безпосереднього фізичного доступу до них фахівцями уповно­важених підрозділів правоохоронних органів, так і шляхом програмного проникнення. Негласне зняття інформації із засобів електронно-обчислювальної техніки полягає у застосуванні засобів спеціальної техніки із великими ресурсами оперативної та дов­гочасної пам'яті, яка забезпечує повне копіювання інформації із жорсткого диску (дисків) та інших електронних носіїв інформації підозрюваного, обвинуваченого, що можуть містити інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні. Про­грамне проникнення до електронних інформаційних систем (їх частин) здійснюється шляхом застосування спеціальних програмних продуктів, які забезпечують копіюван­ня інформації, що обробляється на ПЕОМ підозрюваного, обвинуваченого, на відда­лений комп'ютер, що перебувають у користуванні уповноваженого органу, що про­водить цю негласну слідчу (розшукову) дію.

2. Відповідно до ч. 2 КПК не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Уповноваженими органами в процесі збору і фіксації інформації, що має значення для кримінального провадження, може проводитись цілеспрямований пошук серед комп'ютерних систем та мереж відкритої інформації, у тому числі всес­вітньої мережі Інтернет, з метою виявлення необхідних у справі відомостей. Серед ве­ликих масивів інформації, що локалізуються в соціальних мережах Інтернету, може бути отримана інформація щодо окремих осіб, які підозрюються в підготовці та вчиненні злочинів, їх зв'язків, та багато інших відомостей, що можуть сприяти вирішенню завдань досудового розслідування. Оскільки ця інформація є загальнодоступною, дозволу слід­чого судді на її пошук та фіксацію кримінальний процесуальний закон не потребує, через те, що не відбувається обмеження приватності спілкування окремих осіб.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування додат­ково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної сис­теми, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування (найменування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових сер­верів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володі­лець або утримувач) та спосіб, яким обмежений доступ до неї.

Відповідно у клопотанні до суду, що вноситься слідчим, прокурором, повинні бути вказані серійні номери ПЕОМ, зовнішніх накопичувачів інформації, з яких відбува­тиметься зняття інформації із використанням засобів спеціальної техніки та спеціаль­ного програмного забезпечення, що забезпечують безпосереднє фізичне або програм­не проникнення до інформаційної системи або її частини тощо.

Отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на зняття інформації з електронної інфор­маційної системи, слідчий може письмово, у порядку п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК доручати оперативному підрозділу проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

За результатами проникнення до електронної інформаційної системи складається протокол із дотриманням вимог статті 104-107, 252 та 265 КПК, до якого долучають­ся додатки у вигляді носіїв інформації, отриманої за результатами проведення цієї негласної слідчої дії.

 

Стаття 265

Фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомуніка­ційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем

1. Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомуніка­ційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в про­токолі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.

2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з елек­тронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.

1. Проведення негласних слідчих (розшукових) дії зі зняття інформації з тран­спортних телекомунікаційних мереж та із електронних інформаційних систем та (або) їх частин має на меті пошук та фіксацію інформації, що може бути використана у кри­мінальному провадженні з метою розкриття та розслідування злочинів. За результа­тами проведення наведених негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути також отримані відомості, які безпосередньо не стосуються мети досудового розслідування, тому їх зміст зазначається в протоколі негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді короткої анотації. Разом з тим у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та із електронних інформаційних систем та (або) їх частин може бути отримана інформація орієнтую­чого характеру, яка може бути використана для проведення профілактичних заходів, планування та проведення інших слідчих дій у кримінальному провадженні. За ре­зультатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних систем та (або) їх частин може бути отримано інформацію, що має доказове значення у кримінальному провадженні та може вказувати на ознаки вчи­нення злочину окремими особами, їх спільниками, місця зберігання документів і пред­метів, що мають доказове значення, тощо. Інформація, яка відображає події та факти, а також може мати значення для вирішення завдань кримінального провадження, відповідно до ч. 1 коментованої статті КПК, повинна бути зафіксована на матеріальних носіях, які надалі будуть використовуватись у доказуванні. Фіксація інформації за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відповід­но до вимог ч. 4 ст. 263 КПК забезпечується спеціально уповноваженими підрозді­лами органів безпеки та органів внутрішніх справ. Безпосереднє виконання негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з електронних інформаційних систем та (або) їх частин, що пов' язане із фізичним чи програмним проникненням до цієї сис­теми, на відміну від зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, може забезпечуватися фахівцями спеціальних підрозділів державних органів, що мають право здійснення оперативно-розшукової діяльності.

2. Уповноважені працівники оперативних підрозділів у ході проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій відбирають ту інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні, фіксують її на матеріальних носіях, що можуть забез­печити подальше відтворення цієї інформації. Слідчий вивчає інформацію, складає протокол, до якого приєднує носії інформації як додатки. У протоколі за результатами зняття інформації з телекомунікаційних мереж звукова інформація розшифровується уповноваженою службовою особою, у необхідних випадках за участі спеціаліста, а ті фрагменти, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, вносяться до протоколу. Додатками до протоколу про зняття інформації з транспортних телекому­нікаційних мереж можуть виступати носії з фонограмами запису розмов, друкованої інформації та зображень, що передавались засобами зв'язку. Додатками до протоколу про зняття інформації з електронних інформаційних систем можуть бути флеш-карти, жорсткі та гнучкі, оптичні диски та інші носії інформації, що забезпечують фіксацію та збереження інформації у вигляді електронних файлів. У протоколі також слід вка­зати на технічні засоби, вид програмного забезпечення, яке використовувалась для фіксації та відтворення отриманої за результатами негласних слідчих (розшукових) дій інформації, з метою забезпечення можливості ознайомлення з цією інформацією на подальших стадіях кримінального провадження.

Протягом двадцяти чотирьох годин після припинення зняття інформації з тран­спортних телекомунікаційних мереж або з інформаційних систем, відповідно до ч. 3 ст. 252 КПК уповноважена посадова особа оперативного підрозділу передає протокол прокурору для прийняття ним рішення про використання як доказ інформації, отри­маної внаслідок застосування цих форм втручання у приватне спілкування, у цілому або певного її фрагмента.

Стаття 266

Дослідження інформації, отриманої при застосуванні техніч­них засобів

1. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюєть­ся відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збережен­ня отриманої інформації.

2. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні збе­рігатися до набрання законної сили вироком суду.

3. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у по­рядку, передбаченому цим Кодексом.

1. З метою забезпечення проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, регламентованих цією главою КПК, можуть застосовуватися спеціальні технічні за­соби фіксації інформації. Нерідко для відтворення інформації, отриманої за результа­тами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на етапі огляду і дослідження слідчим її матеріальних носіїв потрібна участь спеціаліста, який надасть допомогу в експлуатації технічних засобів та (або) забезпечить розшифровку зафіксованої ін­формації. Відповідно до ч.1 ст. 71 КПК спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судо­вого розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Технічні засоби фіксації інформації використовуються в основному для проведен­ня зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем та (або) їх частин, аудіоконтролю, відеоконтро- лю місця, аудіоконтролю, відеоконтролю особи. За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій формуються носії інформації, що фіксують звукозапис, ві- деозапис, перебіг дій, подій, розмов, звуків тощо або містять електронні копії друко­ваних документів чи повідомлень, що передавались засобами зв'язку.

Передача матеріальних носіїв інформації, отриманих за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, від оперативного підрозділу-виконавця до слідчого здійсню­ється у порядку, визначеному підзаконними нормативними актами органів, що забез­печують їх проведення. Як правило, у супровідних документах міститься вказівка на вид і тип технічних засобів, програмного забезпечення, за допомогою якого відбувалась фіксація інформації, що забезпечує можливість її дослідження без участі спеціалістів.

Слідчий вивчає зміст зафіксованої за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформації, про що складає протокол. Вивчення змісту інформації відбувається, як правило, шляхом перегляду або прослуховування інформації, зафік­сованої на носіях.

Збереження інформації, отриманої внаслідок дослідження носіїв інформації, отри­маних за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, забезпечуєть­ся прокурором згідно з вимогами ст. 259 КПК.

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті технічні засоби, що застосовувалися під час проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Закріплений КПК порядок забезпечує можливість дослідження носіїв інформації, отриманих за результатами негласних слідчих (розшукових) дій на судових стадіях кримінального провадження, а також проведення експертизи як технічних засобів, так і носіїв інформації.

3. Частина третя коментованої статті вказує, що носії інформації та технічні засо­би, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів (див. ч.1 ст. 71 КПК) або експертів (ч. 1 ст. 69 КПК) у по­рядку, передбаченому статтями 242-245 КПК.

§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій

Стаття 267

⇐ Предыдущая112113114115116117118119120121Следующая ⇒

Поделиться: