Розділ І. Історія Швейцарії

Вступ

Швейцарія - приклад класичної туристичної країни - елегантні міста і відомі курорти з затишними готелями, величні гори, чисті озера і мальовничі схили гір. Тут на малому просторі зосереджені вся краси природи. У країні рясніють маленькі міста з неповторним колоритом, такі як Біль - " столиця годинників" з двома офіційними мовами, Курей - найдавніше місто Швейцарії (2500 р. до н.е.),Мюнстер з бенедиктинським жіночим монастирем (VIII ст., охороняється ЮНЕСКО пам'ятник культури) та ін. Кожне таке містечко володіє неповторним шармом.

Швейцарські музеї виникають по-різному , одні з зборів артефактів - імператорських, королівських, приватних, корпоративних, університетських. Інші - в пам'ять про великих людей і великих досягнень людства.

Тому на першому місці серед музеїв займають природничі і ботанічні сади, це як національна особливість музейних любителів Швейцарії. Яскраво прослідковується культура та еволюція промисловості країни, завдяки інтенсивному розвитку музейної справи.

Європейські стандарти роботи швейцарських музеїв і виставкових центрів, які тісно пов’язані з історією і політикою показають нелегкий шлях їх формування.

 

Розділ І. Історія Швейцарії

 

Швейцарія - держава в Центральній Європі. На території Швейцарії починаються верхів'я великих річок Європи: Рейну, Рони, Тічино, Арі і ін Приблизно 60% території займають гори з гірськими озерами і альпійськими лугами. Всього в країні налічується 1484 озера. 24% території покрито лісами

Створення Швейцарської Конфедерації. Серед кельтських племен, що населяли територію Швейцарії в доісторичні часи, виділялися гельвети, що стали союзниками римлян після того, як були розбиті Юлієм Цезарем . У 15 до н.е. Римом були підкорені також рети. У наступні три століття римський вплив сприяв розвитку культури населення і його романізації. Було створено 5 нових кантонів. У 1513-1798 Швейцарія стала конфедерацією 13 кантонів.

У 1523 Хульдріх Цвінгл кинув відкритий виклик Римсько-католицької церкві і очолив рух за релігійні реформи в Цюріху .У 1648 незалежність Швейцарії від Священної Римської імперії була офіційно визнана Вестфальським мирним договором.

У 1798 французькі війська вторглися в країну і окупували її. Революційні ідеї демократії, цивільних свобод і централізованої влади уперше в історії Швейцарії привели до створення сильного централізованого управління. Конституція 1798, створена на основі конституції першої Французької республіки, надавала всім швейцарцям рівні права перед законом і кодексом цивільних свобод.

В останні десятиліття 19 ст. розвивалася промисловість Швейцарії, розгорнулося будівництво залізниць. Імпортовану сировину перероблялося у високо якісні продукти, які потім надходили на світовий ринок.

У 1919 Женева була вибрана як штаб-квартири Ліги націй. Швейцарія стала членом цієї організації тільки після палких внутрішніх дебатів і після отримання гарантій дотримання її нейтралітету.

Ця країна є членом кількох організацій ООН: Міжнародного суду, Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Швейцарія надає значну допомогу країнам, що розвиваються.

 

Сучасний стан та іновації

Сучасна будівля, що нагадує архітектурну скульптуру включає в себе ; різноманітні аудиторії, освітній центр , тимчасові експозиційні виставки, дослідницький центр.

Проект комплексу вартістю 110 млн. швейцарських франків був попередньо схвалений місцевими жителями: на референдумі 83% висловилися за будівництво музею.( участь громади у створенні музею та фінансуванні).

Навіть 1750 квадратних метрів виставкової площі, доступна в центрі Пауля Клеї але, не є достатніми для відображення величезної колекції робіт у повному обсязі , тому діють концепції і консерваторні примітки, щодо форми подання робіт.( регулярна заміни робіт на дисплеях). Представляють, також зібрання творів у вигляді обертового вибору 120 до 150 робіт, які змінюються на регулярній основі, кожен вибір відображається у змінній темі.

Тільки за допомогою цих "відпочинків" можна гарантувати, що твори мистецтва збереглися непошкодженими, і люди можуть продовжувати користуватися ними в їх гарній оригінальній формі, протягом багатьох років у майбутньому.

Висновки

Виходячи з висновків про музеєзнавство Швейцарії, можна сказати , що вдала побудована система фінансування та маркетингу призводить до гарних наслідків. Це як, відмінна відвідуваність ,чисельність  якої зростає з кожним роком та залучення до музейної етики різноманітні засоби інформації. Як бачимо, швейцарці у винахідливості не поступаються, наприклад співпраця з готельно ресторанним бізнесом і організація виставок–бестселерів, які яскраво рекламують данний культурний об’єкт.

Застосовуются сучасна мультимедійна техніка в експозиційні роботі, яка має 2 плюси- збереження картин від зовнішніх пошкоджень та створення незвичного сприйняття мистецтва.

Звичайно музейна справа Швейцарії має значну фінансову підтримку не тільки від «Асоціації Друзів музеїв» , але і за рахунок пожертвувань і дарунків. Лише одна існує основна умова- придбання полотен сучасних швейцарських художників та повернення на батьківщину тих творів мистецтва, які не були визнані в наслідок політичної ситуації в країні.

Активно поширюються музеї регіонального значення з промисловим направленям, де можна приймати участь у виготовлення популярної швейцарської продукції і найголовніше для різної вікової категорії відвідувачів.

Швейцарські музеї тут вважають необхідною складовою культурного ландшафту та формування популяризації сучасного мистецтва, в різних його аспектах. Тут намагаються експериментувати із залученням суспільства до музейної культури, звертаючи увагу не тільки на саму відвідуваність але на прийняття активної участі у культурному житті.

 

 

 

Вступ

Швейцарія - приклад класичної туристичної країни - елегантні міста і відомі курорти з затишними готелями, величні гори, чисті озера і мальовничі схили гір. Тут на малому просторі зосереджені вся краси природи. У країні рясніють маленькі міста з неповторним колоритом, такі як Біль - " столиця годинників" з двома офіційними мовами, Курей - найдавніше місто Швейцарії (2500 р. до н.е.),Мюнстер з бенедиктинським жіночим монастирем (VIII ст., охороняється ЮНЕСКО пам'ятник культури) та ін. Кожне таке містечко володіє неповторним шармом.

Швейцарські музеї виникають по-різному , одні з зборів артефактів - імператорських, королівських, приватних, корпоративних, університетських. Інші - в пам'ять про великих людей і великих досягнень людства.

Тому на першому місці серед музеїв займають природничі і ботанічні сади, це як національна особливість музейних любителів Швейцарії. Яскраво прослідковується культура та еволюція промисловості країни, завдяки інтенсивному розвитку музейної справи.

Європейські стандарти роботи швейцарських музеїв і виставкових центрів, які тісно пов’язані з історією і політикою показають нелегкий шлях їх формування.

 

Розділ І. Історія Швейцарії

 

Швейцарія - держава в Центральній Європі. На території Швейцарії починаються верхів'я великих річок Європи: Рейну, Рони, Тічино, Арі і ін Приблизно 60% території займають гори з гірськими озерами і альпійськими лугами. Всього в країні налічується 1484 озера. 24% території покрито лісами

Створення Швейцарської Конфедерації. Серед кельтських племен, що населяли територію Швейцарії в доісторичні часи, виділялися гельвети, що стали союзниками римлян після того, як були розбиті Юлієм Цезарем . У 15 до н.е. Римом були підкорені також рети. У наступні три століття римський вплив сприяв розвитку культури населення і його романізації. Було створено 5 нових кантонів. У 1513-1798 Швейцарія стала конфедерацією 13 кантонів.

У 1523 Хульдріх Цвінгл кинув відкритий виклик Римсько-католицької церкві і очолив рух за релігійні реформи в Цюріху .У 1648 незалежність Швейцарії від Священної Римської імперії була офіційно визнана Вестфальським мирним договором.

У 1798 французькі війська вторглися в країну і окупували її. Революційні ідеї демократії, цивільних свобод і централізованої влади уперше в історії Швейцарії привели до створення сильного централізованого управління. Конституція 1798, створена на основі конституції першої Французької республіки, надавала всім швейцарцям рівні права перед законом і кодексом цивільних свобод.

В останні десятиліття 19 ст. розвивалася промисловість Швейцарії, розгорнулося будівництво залізниць. Імпортовану сировину перероблялося у високо якісні продукти, які потім надходили на світовий ринок.

У 1919 Женева була вибрана як штаб-квартири Ліги націй. Швейцарія стала членом цієї організації тільки після палких внутрішніх дебатів і після отримання гарантій дотримання її нейтралітету.

Ця країна є членом кількох організацій ООН: Міжнародного суду, Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Швейцарія надає значну допомогу країнам, що розвиваються.

 

12Следующая ⇒

Поделиться: