Розділ V І. Теперішній стан музеєзнавства

 За статистикою, музеї Швейцарії минулоріч відвідало 18,4 млн. осіб. можна було би сказати, що кожен швейцарець навідався до музейного закладу щонайменше двічі за рік. Найбільше музеїв (близько чотирьохсот) — регіонального значення. Чи не на кожній альпійській полонині трапиться маленький музейчик, де покажуть, як тут варили сир чи виготовляли абсент, або й просто продемонструють опудала місцевих лісових мешканців. Такі музеї можуть відкриватись, скажімо, двічі на тиждень і що працівників тут від одного до чотирьох. Про відкриття нової виставки в музеї міста повідомляють плакати й сітілайти, туди запрошують відвідувачів супермаркетів та користувачів громадського транспорту. Навіть залізниця робить знижки на квитки тим, хто подорожує до музею потягом. Щомісяця на залізничних станціях оновлюються безкоштовні буклети про нові виставки у всіх куточках країни. Навіть при наявності у країні кількох значних мистецьких колекцій (як–от цюріхський Кунстхауз чи бернський Центр Пауля Клеє), швейцарці надають перевагу природничим музеям. Туди за минулий рік завітав 41 відсоток відвідувачів. За міжнародною класифікацією, до природничих музеїв належать також зоологічні та ботанічні сади.

 У Цюріхському зоопарку тварин не тримають у клітках, а виділяють для кожного виду невеличкий парк, максимально наближений до природного середовища існування того чи іншого виду. Саме тут знаходиться унікальний штучний заповідник — достовірно відтворений мадагаскарський ліс iз водоспадами, лемурами й метеликами, розміщеними на площі близько 10 тис. кв. м.

 Також музейная діяльність діє і в місцях масового відпочинку, так звана музейна гастрономія.  Наприклад, ресторан Kronenhalle в Цюріху дивує відвідувачів не тільки високою кухнею, але і творами мистецтва знаменитих майстрів.Заснований ще в 1880 році Kronenhalle під час Другої світової війни був справжнім притулком для мирних художників, дарувавших ресторану свої картини.

Діяльність асоціація швейцарських музеїв та місцевий підрозділ ICOM

Етичний кодекс ICOM (Міжнародної ради музеїв) вчить, що музеї передусім — установи неприбуткові. Для європейських музейників тут зосереджуються на наукових дослідженнях та ефективній комунікації з відвідувачами, залишаючи фінансові питання на громаду, до якої вони належать. Таким чином, більшість швейцарських музеїв фінансується з міських та кантональних бюджетів. Центрального органу, який займався б їх підтримкою, в Конфедерації не існує (Асоціація швейцарських музеїв та місцевий підрозділ ICOM займаються переважно питаннями професійної етики та музейної освіти). Залежно від свого юридичного статусу, музеї залучають той чи інший відсоток приватного фінансування. Це можуть бути кошти спеціалізованих фондів, асоціації «Друзів музею» (що активно діє при кожній установі) та меценатів. Спонсорські внески використовують переважно на анонсування чи якісний друк каталогів.

Дорогі квитки(«дорослий» квиток у Фундація Беєлер (Базель) коштує 12 франків (приблизно 108 гривень) та постійний попит на теперешні виставки упродовж минулого року принесли в касу музею 5,8 млн. франків. Чималенькі суми дає крамниця сувенірів та мистецька література (яка займає значні площі всередині музею), — 3,8 млн. франків упродовж лише 2009 року. Додаткові джерела фінансуваня — тамтешній ресторан, спонсорські внески та спадок засновника Фундації (ще 3,5 млн. щорічно).

Висновки

Виходячи з висновків про музеєзнавство Швейцарії, можна сказати , що вдала побудована система фінансування та маркетингу призводить до гарних наслідків. Це як, відмінна відвідуваність ,чисельність  якої зростає з кожним роком та залучення до музейної етики різноманітні засоби інформації. Як бачимо, швейцарці у винахідливості не поступаються, наприклад співпраця з готельно ресторанним бізнесом і організація виставок–бестселерів, які яскраво рекламують данний культурний об’єкт.

Застосовуются сучасна мультимедійна техніка в експозиційні роботі, яка має 2 плюси- збереження картин від зовнішніх пошкоджень та створення незвичного сприйняття мистецтва.

Звичайно музейна справа Швейцарії має значну фінансову підтримку не тільки від «Асоціації Друзів музеїв» , але і за рахунок пожертвувань і дарунків. Лише одна існує основна умова- придбання полотен сучасних швейцарських художників та повернення на батьківщину тих творів мистецтва, які не були визнані в наслідок політичної ситуації в країні.

Активно поширюються музеї регіонального значення з промисловим направленям, де можна приймати участь у виготовлення популярної швейцарської продукції і найголовніше для різної вікової категорії відвідувачів.

Швейцарські музеї тут вважають необхідною складовою культурного ландшафту та формування популяризації сучасного мистецтва, в різних його аспектах. Тут намагаються експериментувати із залученням суспільства до музейної культури, звертаючи увагу не тільки на саму відвідуваність але на прийняття активної участі у культурному житті.

 

 

 

⇐ Предыдущая12

Поделиться: