Біосфера, її структура, функціональні зв’язки.
Біосфера, її структура, функціональні зв’язки.
Біосфе́ра (дав.-гр. βιος — життя та σφαῖρα — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05% маси Землі.
Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шарлітосфери до глибини 3-11 км на суші й 0,5-1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсахЗемлі близько 10 км, на екваторі — 28 км[3].
Структурно-функціональними елементами біосфери є екосистеми
Екосистема — це сукупність живих організмів, пов'язаних між собою біотичними зв'язками через потоки речовини і енергії, і неживих компонентів їх середовища, що беруть участь у процесах метаболічного обміну. Згідно з визначенням Ю. Одума, екосистемою називаються тільки такі об'єднання живих організмів і навколишнього середовища, які характеризуються певною стабільністю і мають чітко функціонуючий внутрішній кругообіг речовин.
Погода, погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори.
Погода – сукупність фізичних властивостей приземного шару атмосфери, які в даній місцевості у відносно короткому відрізку часу ( години, доби, тижні). Вона обумовлена взаємозв'язаним комплексом процесів, що протікають в атмосфері, земній поверхні і в космічному просторі.
Погодоформуючі фактории
1. Природні:
- інтенсивність сонячної радіації (сумарна і еритемна – УФ-радіація, тривалість сонячного сяйва) та сонячна активність (сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання);
- характер підстилаючої поверхні (сніг, вода, грунт тощо);
- атмосферна циркуляція (циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони тощо).
Формування і характер погодних умов і їх мінливість обумовлені, головним чином, атмосферною циркуляцією.
2. Антропогенні:
Забруднення атмосфери промисловими викидами (смог);
Знищення лісів, меліорація, іригація, створення штучних водойм;
Тип погоди залежить також від клімату місцевості та сезону року.
2. Погодохарактеризуючі фактори
1.Геліофізичні:
На нашу життєву активність впливають деякі геліофактори. Найбільш вивченою є сонячна активність. Її основні елементи:
- інтенсивність сонячної радіації ( сумарна і еритемна – УФ – радіація, тривалість сонячного сяйва)
- сонячна активність (сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання)
2 Геофізичні:
- напруженість планетарного і аномального геомагнітного поля, геомагнітні бурі, імпульси.
3. Електричний стан атмосфери
- напруженість електричного поля атмосфери, градієнт потенціалу, електропровідність атмосфери, іонізація повітря, електромагнітні коливання і розряди.
Атмосферна електрика складається з сукупності електричних явищ, що відбуваються в атмосфері (іонізація повітря, електричне поле атмосфери, електропровідність, електричні заряди хмар і опадів і ін.). При оцінці погодних умов найчастіше характеризують ступінь іонізації повітря і електричне поле атмосфери.
4. Метеорологічні фактори
-температура повітря
Це найважливіший метеорологічний елемент погоди, що істотно впливає на інші її характеристики (атмосферний тиск, вологість і ін.), і у поєднанні з ними визначає теплове самопочуття людини.
5. Синоптичні явища
- хмарність
З хмарністю пов'язані атмосферні явища, головним чином, осідання, що грають важливу роль у формуванні погоди
-опади , їх характер
6. Хімічний склад приземного шару атмосфери
- концентрація кисню, вуглекислого газу, атмосферних забруднень.
7. Кліматоформуючі фактори
- географічна широта ( визначає висоту підняття сонця над горизонтом, приплив сонячної радіації на одиницю поверхня землі)
- висота над рівнем моря та рельєф місцевості (рівнина, пересічна, гори)
- тип поверхні землі (ліси, лісостеп, степ, пустеля, водойми)
- особливості циркуляції повітряних мас (циклони, антициклони, атмосферні фронти, пасати, мусони, пануючі місцеві напрямок і сила вітру, наприклад фен, норд, бора, сироко тощо)
- близькість до моря і океану, характер морських течій (теплі, наприклад Гольфстрім, холодні, наприклад Лабрадорське)
- загальна кількість «сухих» днів за рік
- загальна кількість «вологих» (дощових, снігових) днів за рік
3. Вплив погоди на здоров`я людини (прямий і опосередкований).
Кліматичні зони України.
В Україні виділяють 5 кліматичних зон:
Полісся (північні кордони України та південні межі: Луцьк, Шепетівка, Житомир, Київ, Ніжин, Конотоп.)
Лісостеп (Північ: Луцьк і т.д. Південь: Котовськ, Кіровоград, Кременчуг, Полтава, Харків)
Степ (Північ: Котовськ і т.д. Південь: Береги морів Чорного, Азовського / крім південного берега Криму)
Карпати (Карпатські гори та підгір’я)
Південний берег Криму (Південні схили Кримських гір, берег моря)
В українському бюро погоди при прогнозуванні застосовують районування території України:
- північна частина (Житомирська, Київська, Чернігівська та Сумська області)
- західна частина (Львівська, Закарпатська, Івано-Франковська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області)
- східна частина (Харківська, Луганська та Донецька області)
- південна частина (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області)
- степова частина України (Крим)
Окремо виділяють Південний берег Криму.
Класифікація клімату: щадний (теплий з малими амплітудами t, відносно невеликими річними , місячними, добовими коливаннями інших мет. показників ) і подразнюючий ( виражена добова і сезонна амплітуда метеорологічних показників, вимагає підвищених вимог до адаптаційних механізмів). До щадного належить: лісовий клімат середньої смуги Південного берегу Криму. До подразнюючого: холодний клімат півночі, високогірний, спекотний клімат степів Середньої Азії. .
Біосфера, її структура, функціональні зв’язки.
Біосфе́ра (дав.-гр. βιος — життя та σφαῖρα — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05% маси Землі.
Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шарлітосфери до глибини 3-11 км на суші й 0,5-1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсахЗемлі близько 10 км, на екваторі — 28 км[3].
Структурно-функціональними елементами біосфери є екосистеми
Екосистема — це сукупність живих організмів, пов'язаних між собою біотичними зв'язками через потоки речовини і енергії, і неживих компонентів їх середовища, що беруть участь у процесах метаболічного обміну. Згідно з визначенням Ю. Одума, екосистемою називаються тільки такі об'єднання живих організмів і навколишнього середовища, які характеризуються певною стабільністю і мають чітко функціонуючий внутрішній кругообіг речовин.
