КНИЖКОВО-ЖУРНАЛЬНИХ ОПРАВ

ПЕРЕДМОВА

Оздоблення друкованої продукції має давню історію та багаті традиції, які відображають рівень і культуру людства на всіх етапах його розвитку.

Історично збереглися описи внутрішнього оформлення найдавніших рукописних книг.

Оздоблення збережених рукописних книг свідчить про досить високу культуру книжкового малярства. Прикраси рукописних книг були багатоколірними. Для фарб використовувалися різноманітні стійкі природні барвники, нерідко застосовувалося і сусальне золото. При виготовленні оправ з дорогих тканин вишивали перлами, золотом, сріблом.

Поява книгодрукування та його стрімкий розвиток розширили можливості оздоблення друкованих видань.

Оздоблення повинно відповідати змісту, призначенню з дотриманням вимог етики-дизайну, враховуючи запити споживача.

Вибір видів оздоблення повинен базуватись на законах композиційно-графічного моделювання, забезпечуючи цілісність композиції, стильову єдність усіх елементів.

У поліграфічному виробництві є ряд процесів, які дають змогу значно поліпшити товарний вигляд друкованої продукції, книжково -журнальних оправ.

Процеси оздоблення книжково-журнальних оправ останнім часом дістали свій подальший розвиток завдяки новим матеріалам, а також обладнанню для їх використання. Способи оздоблення можуть виконуватися самостійно, або в поєднанні один з одним.

СПОСОБИ ОЗДОБЛЕННЯ

КНИЖКОВО-ЖУРНАЛЬНИХ ОПРАВ

Щоб надати книжково-журнальній продукції нарядний зовнішній вигляд і відтворити на них малюнок або текст, відповідно з задумом художника, їх піддають оздобленню.

У поліграфії при виготовленні книжково-журнальної продукції використовується багато способів оздоблення: тиснення фольгою, блінтові тиснення, конгревне тиснення, тиснення голографічною фольгою, припресування плівки, аплікація, інкрустація, оплетка, лакування, гренування, друкування палітурними фарбами, заокруглення кутів виробів.

Вид зовнішнього оформлення видання в значній мірі визначається категорією читача, видом літератури, художнім смаком художника видавця.

Оздоблена продукція повинна бути виготовлена до вимог якості, які викладені в технологічних інструкціях з процесів поліграфічного виробництва.

ТИСНЕННЯ ФОЛЬГОЮ

Тиснення фольгою виконується шляхом перенесення фольги штампом або кліше на задруковуваний матеріал за допомогою тиску і температури.

Розрізняють декілька видів тиснення фольгою:

ü Плоске тиснення фольгою;

ü Рельєфне або структурне тиснення фольгою;

ü Тиснення фольгою з пристроєм для голограмування;

ü Тиснення безкольоровою високоглянцевою фольгою.

Тиснення фольгою – при якому між нагрітим штампом і палітурною оправою розміщена фольга. Це самий розповсюджений спосіб оздоблення палітурних оправ. При тисненні фольгою відображення виходить трохи поглибленим по відношенні до плоскої палітурної оправи і чітко виділяється на загальному фоні її матеріала завдяки кольору і великій покривній здатності фольги.

Тиснення металевою і кольоровою фольгою можна виконувати на оправах виготовлених з палітурного коленкора модерн, ледерин, матеріалу на паперовій основі з нітрополіамідним або полівінілхлоридним покриттям і іншим матеріалом. Проте це не завжди доцільно, так як більшість перерахованих матеріалів можна друкувати фарбою, що набагато дешевше, а якість відбитка краща. Тому тиснення фольгою слід використовувати при оформленні оправ з матеріалів з нітроцелюлозним покриттям (ледерин), бум вініл або якихось інших полімерів на яких друк фарбою неможливий.

Для отримання відбитка хорошої якості необхідно правильно підібрати температурний режим. Якщо температура штампа недостатня, тоді весь кольоровий шар фольги перейде на оправу і відбиток вийде ненасиченим, а якщо температура штампа вище норми, тоді кольоровий шар буде виходить за межі штампа. Різні види фольги вимагають різної температури (135-150 градусів).

Підбір правильного температурного режиму проходить пробним

шляхом. Також необхідно щоб фольга повністю покрила покривний

матеріал там де має бути відбиток, вона повинна бути добре приклеєна до оправи, не мати відлипу та склеювань в пачці.

Для одержання якісного відображення необхідно враховувати ряд технологічних факторів:

1. Сила тиску;

2. Температура;

3. Витримка штампом.

Палітурна фольга – багатошаровий матеріал на паперовій або лавсановій основі, призначений для нанесення чіткого кольору або металевого зображення на поверхню матеріалів шляхом гарячого тиснення. Палітурна фольга може складатися з трьох-п'яти шарів різних за складом вихідних матеріалів. При нормальній температурі всі шари тверді, також достатньо міцно між собою скріплені. Тиснення палітурною фольгою відбувається на позолотних пресах при температурі штампа 100…150 С і тиску 60 кг с/см². При цьому кольоровий шар розм’якає відділяється від основи і міцно приклеюється до поверхні матеріалу, утворюючи чітке друкарське зображення. Палітурну фольгу широко використовують при оздобленні оправ, запрошень, вітань, листівок, рекламної та іншої продукції. Залежно від призначення та властивостей фольгу поділяють на види: кольорова, бронзова, «ювілейна», і голографічна.

Кольорова фольга – може бути різних кольорів та відтінків, з

матовою та глянцевою поверхнею. Широкий асортимент кольорової фольги дає змогу художньо оздоблювати продукцію різних видів. Кольорова фольга для гарячого тиснення складається з основи, роздільного воскового та фарбового шарів. Основою фольги є лавсанова плівка або папір-калька. Основа повинна бути міцною, гладкою, еластичною, що забезпечує гнучкість фольги в цілому і впливає на структуру поверхні тиснення (матовість або глянцевість). Коли за основу використовують папір-кальку, то фольга є дешевшою і має задовільні властивості. Роздільний восковий шар, що покриває основу, сприяє легкому відокремленню від неї шару фарби при гарячому тисненні друкувальними елементами. Тому він повинен бути легкоплавким і водночас забезпечувати достатньо міцне з'єднання фарбового шару із основою між проміжними елементами. При гарячому тисненні частина роздільного шару залишається на основі, а частина переходить на поверхню відбитка.

Фарбовий шар визначає оптичні, механічні та інші важливі властивості фольги. У кольорової матової фольги цей шар складається з кольорових пігментів, а в глянцевої – з лакового та пігментного шарів. Тиснення кольоровою фольгою чітко відтворює навіть дрібні деталі форми. Якість його вища, ніж при друкуванні палітурною фарбою. Відбиток стійкий до стирання і впливу зовнішнього середовища.

Бронзова палітурна фольга – складається з основи, роздільного воскового шару, шару бронзової пудри, адгезійного ґрунту. Шар адгезійного ґрунту при нагріванні стає липким, клейким, сприяє закріпленню шару бронзової пудри на поверхні палітурного матеріалу. Для його виготовлення використовують термоплавкі полімери або клеї. Тиснення на оправах бронзовою палітурною

фольгою спочатку має гарний вигляд (тиснення ззовні подібне до золота), але з часом тьмяніє, бо під дією зовнішнього середовища бронзова пудра окислюється і осипається з оправ Глибоке тиснення дещо захищає шар бронзової пудри від стирання. Виробництво бронзової фольги скорочується.

«Ювілейна» палітурна фольга – відзначається добрим блиском, з часом не тьмяніє, має високу якість тиснення і міцно тримається на палітурному матеріалі. Вона складається з 5 шарів: основи, роздільного воскового шару, зафарбованого прозорого шару лаку, тонкого шару алюмінію та шару ґрунту. Тонкий шар алюмінію надає тисненню привабливого металевого блиску. Шар лаку після гарячого тиснення залишається на поверхні палітурного матеріалу. Лак захищає відбиток фольги від стирання, корозії і посилює блиск. При нанесенні не зафарбованого лакового шару, фольга матиме природний колір алюмінію, подібний до срібла. «Ювілейна» палітурна фольга має гарні властивості при тисненні з форм, з дрібними графічними елементами. Тиснення отримують чітке, блискуче, стійке до стирання й корозії.

Голографічна палітурна фольга, на відміну від інших видів фольги, розсіює відбите світло так, що тиснення видається об’ємним. За всіма іншими технологічними властивостями голографічна фольга нагадує «ювілейну». При виготовленні голографічної фольги для захисту цінних паперів використовують багатошарові пластичні полімери. Поліграфічну голографічну фольгу для гарячого тиснення широко використовують при друкуванні сувенірних високохудожніх листівок, етикеток, рекламних буклетів, візиток, різних видів цінних паперів. На художніх листівках можна зберегти природні кольори об’єктів. Часто використовують багаторакурсні голограми під час повертання яких вздовж вертикальної осі створюється враження, що зображення об’єкту зміщується.

Класифікація палітурної фольги. Щоб полегшити споживачу вибір необхідної марки фольги, запропоновано таку систему позначень: кожна марка фольги позначається п’яти або шестизначним числом, цифри якого характеризують його вид, призначення, колір і відтінок.

Фольга «ювілейна» (металізована):

Ø 010 – 019 оранжева;

Ø 020 – 029 червона;

Ø 030 – 039 синя і голуба;

Ø 040 – 049 зелена;

Ø 050 – 059 жовта і золотиста;

Ø 060 – 069 сіра і коричнева;

Ø 070 – 079 фіолетова;

Ø 080 – 089 біла і срібна.

Фольга кольорова:

Ø 100 – 199 оранжева;

Ø 200 – 299 червона;

Ø 300 – 399 синя, голуба;

Ø 400 – 499 зелена;

Ø 500 – 599 жовта;

Ø 600 – 699 сіра, коричнева, чорна;

Ø 700 – 799 фіолетова;

Ø 800 – 899 біла.

В окремих випадках цифровий номер доповнюється індексом з буквами:

А – тонкошарова фольга для тиснення дрібних графічних елементів, вимагає низьких температур тиснення.

Б – фольга для тиснення великих графічних елементів.

В – фольга на водяних розчинах.

С – фольга на спиртових розчинах.

М – матова, з обмеженим блиском.

Р – фольга з рисунком (орнаментом).

К – фольга для золочення обрізів книжкових блоків.

Зразки фольги

Особливості використання палітурної фольги. Розглядаючи процес тиснення фольго, необхідно звернути увагу на фактори, що впливають на якість друку. До них належать: товщина та теплопровідність основи фольги, температура штампа, швидкість тиснення, час контакта штампа з фольгою, площа друкувальних елементів штампа, конфігурація штампа, товщина штампа, товщина

прокладки між гарячою плитою преса та штампом, відповідність

адгезійного шару ґрунту фольги до поверхні задрукованого відбитка, час і умови зберігання фольги. Основним фактором, що впливає на якість тиснення, є температурний режим, який залежить від семи з десяти факторів. Різні види фольги, рекомендовані для відповідних матеріалів, вимагають різних температурних режимів. Це пояснюється температурою розм’якання адгезійного шару ґрунту фольги та поверхні матеріалу виробу. При гарячому тисненні палітурної фольги певна кількість тепла під час контакту

через фольгу переходить на виріб. Чим більша швидкість тиснення та площа друкувальних елементів штампа, тим більше тепла відходить з поверхні штампа. Таким чином, для нормальної роботи штамп повинен постійно отримувати від плити преса ту кількість тепла, яка витрачається. Якщо процес тиснення відбувається при недостатній температурі, то фарбовий або металізований шари фольги з виробом не зчеплюються, бо температура розм’якання шару адгезійного грунту фольги та поверхневого шару виробу недостатня. В результаті високої температури тиснення отримують рисунки відбитків із нечіткими краями, блискучий металевий шар стає матовим. Тиснення фольгою при високих температурах знижує якість відбитка за всіма показниками: він брудниться, стирається, погіршується його чіткість, бо при високих температурах розплавлений шар воску частково проникає в основу, у фарбовий шар, і пошкоджує його. Крихкий фарбовий шар швидко стирається під дією зовнішніх сил. Висока температура преса та штампа спричинює високу температуру повітря біля фольги, розшаровує її до процесу тиснення, погіршує її чіткість очка.

БЕЗФАРБОВЕ ТИСНЕННЯ

Буває двох видів: блінтове або плоско – поглиблене й конгревне або рельєфне, випукле. Основними факторами одержання якісного відтиску є: температура штампа, тиск і час витримки палітурної оправ під тиском при тисненні.

Безфарбове поглиблене тиснення (блінтове) – тиснення, при якому на матеріалі палітурної оправи нагрітим штампом отримується рівномірне поглиблене відображення. Це тиснення не рідко називають сліпим, так як воно видно головним чином завдяки поглибленню і згладжуванню фактури матеріала. Як самостійний вид оформлення безфарбове тиснення застосовується рідко. Зазвичай воно сполучається з друкуванням палітурними фарбами або тисненням фольгою і служить для отримання поглиблених відображень рамок, планок та інших елементів оформлення. Блінтове тиснення може застосовуватись як підготовча операція в результаті якої попередньо вигладжується фактура палітурного матеріалу для наступного тиснення на ній фольгою, друк палітурними фарбами або приклейка ілюстрації.

При блінтовому тисненні відображення виходить за рахунок деформації стиснення матеріалів палітурних оправ в місцях здавлювання штампу при цьому однозначно робиться з вирівнюванням фактури зовнішнього матеріалу оправ. В результаті тиснення відображення на всіх частинах палітурної оправи повинно бути рівномірно поглибленим, добре виділятися на загальному фоні шорсткуватої поверхні матеріалу оправи, бути чітким, блискучим, з різко введеними краями. Вирівнювання фактури матеріалу оправ значно посилює виразність відображення. Показником якості тиснення являється його глибина. Глибина відтиску повинна бути в межах 0,2-0,3 мм. При цьому глибина тиснення повинна бути однаковою у всьому малюнку.

Основну технологію тиснення складають процеси ущільнення матеріалів оправи і закріплення даної їм форми. Опір вихідних матеріалів, деформування залежить від їх жорсткості. Чим м’якіший матеріал, тим легше він деформується під дією штампа. При наявності навіть незначної фактури на зовнішньому матеріалі оправи тиск необхідно збільшити.

КОНГРЕВНЕ ТИСНЕННЯ

Конгревним тисненням вважається особливий спосіб нанесення зображення із застосуванням кліше, який виробляється під тиском або впливом певного температурного режиму, з фольгою або без неї. У поліграфії конгревне тиснення (конгрев) – широко поширений вид декоративного оздоблення друкованої продукції. Даний метод тиснення був винайдений англійським конструктором У. Конгрева (1772 - 1828 р.), на честь якого згодом і став названий.

Конгревне тиснення вважається одним з найбільш надійних способів нанесення фірмового логотипу на папір, картон або інший аналогічний матеріал. Виглядає така декоративна обробка досить привабливо, надаючи вишуканість всьому: візитній картці, листівці, каталогам, фірмовому пакету або щоденнику та іншій поліграфічній продукції. А крім того, вважається найбільш економічним варіантом, оскільки обходиться відносно не дорого, використовується без шкоди для якості.

Традиційно конгрев наносять на аркуш паперу формату 150 х 220 мм, або холодним тисненням, або ж з різного ступеня нагріванням спеціальних конгревних форм. У друкарні часто даний вид рельєфного тиснення застосовується на палітурних оправах, в рідкісних випадках – на щільному папері або картонні, шкірі. За допомогою конгревного тиснення є можливість значно збільшити обсяг вже надрукованого малюнку, але також допускається його окреме використання. Також тиснення можна використовувати в сукупності з іншими видами друкованих робіт.

За технологією нанесення конгреву, на відмінну від плоского (офсетного) друку, зображення переноситься на поверхню заготовки або вже готової поліграфічної продукції за рахунок спеціального штампу, на якому є поглиблений малюнок і опуклий кронштам-матриця, розташована з протилежного боку запечатується. У підсумку виходить рельєфність – зображення знаходить як опуклі, так і увігнуті форми. В основному малюнок видавлюється під впливом преса гарячого тиснення.

ОСНОВНІ ВИДИ

КОНГРЕВНОГО ТИСНЕННЯ (КОНГРЕВУ)

У друкуванні розрізняють кілька видів рельєфного тиснення -

незабарвлений (сліпий) і пофарбований конгрев, багаторівневий і

однорівневий конгрев. Також допускається конгрев як з використанням фольги, так і без неї. Сліпе конгревне тиснення (блінт) – використовується за допомогою кліше для отримання відбитка на гладкій поверхні. При такому способі тиснення фольга не застосовується, однак допускаються деякі декоративні ефекти, наприклад, для отримання глянцю або гладкості можуть використовуватися спеціальні плівки, часткове покриття лаком. Допускається виготовлення блінт холодним і гарячим штампом.

Конгрев (конгревне тиснення) без фольги – можливість додання рельєфу зображенню, спрямованого в бік спостерігача, за рахунок пресування матеріалу між матрицею (кліше для конгреву) і відповідної частини контрматриць (патриці). Малюнок на виробі виходить опуклим. Технологія виконання розрізняє два види: перший – холодним способом, другий – з підігрівом кліше до 60^оС. Конгрев з фольгою – отримання рельєфного зображення «в один удар» (відбиток), виконується за рахунок перенесення фольги і надання форми одночасно. Технологія виконання конгревного тиснення з фольгою підрозділяється на два етапи: спочатку пресується фольга до матеріалу, а після – за допомогою прогону формується рельєф. Такий прийом дозволяє практично вдвічі скоротити час, який зазвичай витрачається на тираж. Одним з недоліків конгреву з фольгою вважається дороге кліше. Крім того, якість роботи залежить також від навичок оператора преса, його завдання – отримати потрібний результат в один удар. Але ще важливо й устаткування, прес повинен бути пристосований під виконання таких робіт. Температура підігріву кліше – висока, становить від 110⁰С до 160⁰С.

Однорівневий конгрев – для його виконання застосовуються металеві кліше (латунні або мідні), в них всі друковані елементи розташовуються в один рівень. Це найпростіший вид тиснення. Багаторівневе конгревне тиснення – виходить завдяки гравірованим латунним штампам. Латунь використовують виключно для кліше конгрева тиснення. Незаперечною її перевагою служить висока твердість, саме це і є визначальним чинником вибору для застосування в якості матеріалу, призначеного для конгревного кліше. Багаторівневий конгрев застосовують для виготовлення листівок, папок, запрошень, каталогів та інших виробів. Технологію нанесення зображення за допомогою конгреву найчастіше застосовують на заключному етапі обробки поліграфічної продукції. Даний вид робіт відноситься до постдрукарської обробки. Переваги у конгревного тиснення – безліч. Конгрев дозволяє урізноманітнити рекламну та сувенірну продукцію, додатково повернути до неї увагу за рахунок незвичайної форми, рельєфу або кольору,позолоти, срібла, металу. Логотип або інше зображення вигідно виступає за рахунок гри світла та тіні, нагадує частину архітектурного декору. Запрошення, візитки, картки, фірмові бланки, ярлики, – все це набуде унікальний дизайн завдяки конгреву. Тиснення на палітурних оправах виконується на друкарсько-позолотних пресах, півавтоматах, автоматах та позолотних пресах ротаційного типу.

Позолотний прес БПП-75 призначений для безфарбового тиснення, друкування палітурними фарбами і тиснення фольгою на палітурних оправах, а також для друкування текстової, бланочної і простої кольорової продукції.

Друкуючо-позолотний прес БПП-75 – напівавтомат, так як подають палітурні оправи і знімають їх після друкування або тиснення вручну.

Автоматичний позолотний прес БЗА-2 обладнаний самонакладом палітурок і прийомкою. Автомат призначений для

безфарбового (блінтового) і легкого рельєфного тиснення, а також для тиснення рулонною фольгою. Прес дозволяє одноразово виконувати тиснення на передній стороні оправи і корінці, а також тиснення ціни на задній стороні.

Прес-автомат БЗА-2

Прес обладнаний системою фотоблокіровки. Температура штампу регулюється автоматичним регулятором.

Автоматичний позолотний прес ПЕ-70 – виконує тиснення фольгою і безфарбове блінтове тиснення. Швидкість роботи пресу можна регулювати від 30 до 70 цикл/хв.. Прес виконує тиснення на оправах форматом від 10х17 см. Прес складається з самонакладу куди накладають оправи в розгорнутому вигляді, верхньої нерухомої плити, яка має електронагрівачі які слугують для кріплення штампу, нижньої рухомої плити, куди накладається оправа для тиснення фольгою; прийомний пристрій, куди поступають оправи після тиснення і пульта управління, де розташовані кнопки управління роботою пресу: «Пуск», «Стоп», «Блокіровка», «Компресор», «Нагрів», «Перемотка».

Ротаційний позолотний прес БЗТ-1-3 призначений для тиснення

блінтовим способом, фольгою, і друкуванням палітурними фарбами. Позолотний прес БЗТ-1-3 являє собою трьохсекційну машину, де в

кожній секції може виконуватись різний вид тиснення.

На ротаційному пресі за один прогон можна отримати блінтове

тиснення, тиснення фольгою і палітурними фарбами.

На даному етапі використовуються плоскодрукарські машини PZ - 82, PZ - 77 для тиснення фольгою, автоматичні преси «Klugo» серії ЕНД та ЕНЕ.

Загальний вигляд та схема плоско друкарських

машин PZ -82, PZ -77 для тиснення фольгою

Нова серія машин для тиснення фольгою «FOILCOM». Машина управляється з пульта, на машині встановлена електроніка для контролю подачі фольги і температури.

Машина для тиснення фольгою « FOILCOM ».

ДРУК ПАЛІТУРНИМИ ФАРБАМИ

Це найбільш економічний, простий і поширений спосіб обробки палітурних оправ. Технологія друкування фарбами на палітурних оправах майже не відрізняється від технології друку способом високого друку і виконується холодним штампом. Для друку на оправах використовують спеціальні палітурні фарби, які повинні задовольняти наступні основні технологічні вимоги: щільно закріплюватись на зовнішньому матеріалі палітурної оправи з утворенням еластичної плівки; володіти високою криючою здатністю; достатньо швидко висихати, бути світлостійкими, мати більшу в’язкість, щоб при друці не видавлюватися за краї друкуючих елементів штампа. Покривний матеріал палітурних оправ може мати, як всмоктуючу, так і не всмоктуючу поверхню. Матеріали з не всмоктуючою поверхнею (наприклад, з нітроцелюлозним покриттям), важко задруковуються звичайними фарбами. На палітурних оправах із матеріала з всмоктуючою поверхнею (коленкор марки КОК, штапельна тканина, папір) друкують звичайними палітурними фарбами. Для друку на оправах з не всмоктуючою поверхнею (наприклад, на ледерині, коленкор Модерн марки КМК використовують спеціальні фарби з високою адгезією для даного матеріалу, які висихають за рахунок окислення в’язкості). Ці фарби можна використовувати для друку на всмоктуючому палітурному матеріалі, наприклад на оправах із коленкора марки КОК. Друкарською формою служать дюралюмінієві, латунні, цинкові та інші штампи.

Якість зображення на палітурних оправах оцінюється наступними показниками:

ü Чіткість і чистота очка, які характеризуються степенем видавлювання фарби за межі малюнка (воно не повинно перевищувати 0,15 мм.)

ü Продрукування зображення, повне задрукування поверхні палітурного матеріалу шаром фарби.

ü Точність суміщення фарб (на відтиску при багатофарбовому

друці відхилення від точного суміщення фарб не повинні бути перевищені 0,5 мм.)

ü На якість зображення при друкуванні палітурними фарбами мають вплив: характер поверхні палітурного матеріалу і його деформаційні якості, вологість матеріалу, тиск, товщина шару фарби на формі.

Характер поверхні палітурного матеріалу (його фактура) має великий вплив на якість відтисків. Так добре розширяючу здатність друку забезпечують палітурні матеріали з фактурою до 3 мкм. Палітурні матеріали володіють великою остаточною деформацією, при однаковому тиску дають відтиски кращої якості.

ДО ЗАДРУКОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ

Якість друкованої продукції поліпшують і таким оригінальним способом, як покриття відбитків прозорими блискучими плівками

та їх припресування до поверхні. Покриття друкованої поверхні

плівкою виконує дві функції – запобігає пошкодженню задрукованої поверхні та прикрашає її.

Ефективність цього способу після друкарської обробки постійно зростає, що пов’язано в першу чергу з поліпшенням якості друкованих видань. У зв’язку з цим розширився асортимент матеріалів, що застосовують для оздоблення книжкових оправ, адже вони повинні мати високу механічну міцність, стійкість до стирання, витримувати багаторазове згинання, щоб запобігти пошкодженню книг під час використання, та збільшити їх довговічність.

ЛАКУВАННЯ

Лакування друкованої продукції належить до майже повсякденних завдань, які вирішуються у друкарнях. Стало нормою оздоблювати або захищати поверхню друкованої продукції за допомогою лакування. Це пов’язано з підвищеними вимогами до якості друкованої продукції, бажанням скоротити час, який витрачається на виготовлення друкованої продукції, розвитком ринку лакування та споживчими вимогами до зовнішнього вигляду.

Отже, лакування поліграфічної продукції – це процес нанесення прозорих полімерних покриттів на друкарський відбиток з паперу, картону, плівкових матеріалів. Лакування застосовують для оздоблювання суперобкладинок і палітурок, плакатів, листівок, проспектів, етикетко-акцидентної продукції, різних видів пакувань.

Переваги лакування полягає в тому, що шар лаку:

· підвищує глянець цілого відбитку або окремих фрагментів і тим поліпшує його естетичний вигляд і рекламний вплив, оскільки елементи з полиском більш кидаються у вічі;

· підвищує стійкість до стирання задрукованого відбитка, що є дуже важливим при виготовленні чималої кількості пакувань;

· підвищує стійкість лакованого відбитка до дії води (вологи);

· часто пришвидшує висихання фарби та покриває фарбу захисним шаром. Це дає змогу ліквідувати процес пудрування відбитків. Крім цього, можна друкувати з підвищеною швидкістю і складати більші стопи задрукованих відбитків, швидше виконати подальші технологічні операції із задрукованими відбитками (при друці в машинах з сушильною секцією).

· створює цілу низку спеціальних ефектів, наприклад, за допомогою лаків з металевими пігментами з бронзи або алюмінію;

· дає можливість нанесення спеціальних лаків, наприклад, із запахом, ґрунтувальних;

· може – при сучасному стані техніки – заміщувати інші відносно дорогі способи ушляхетнення поверхні відбитків, наприклад, ламінування.

Розрізняють лакування всієї поверхні аркуша або вибіркове лакування певних фрагментів його поверхні (локальне лакування). Для лакування всієї поверхні аркуша часто застосовують гумовотканинне полотно із затискними планками для встановлення на лакувальному циліндрі. При вибірковому лакуванні також використовують гумовотканинне полотно із затискними планками,

вирізаючи в потрібних місцях полотна окремі ділянки, для чого

застосовують спеціальні висікальні плотери, якими керує комп’ютер. Для лакування відбитків використовують і флексографічні фотополімерні форми, які порівняно з полотном гумовотканинним дають змогу точніше лакувати окремі ділянки. Флексографічні полімерні форми для лакування виготовляють такі фірми, як BASF, «Du Pont» та ін.

Нині лакування здебільшого здійснюють на друкарських машинах, встановлюючи лакувальні секції в одну лінію з друкарськими, що дає змогу одержувати відбитки за один прохід аркуша.

Для лакування всієї поверхні аркуша використовують звичайне гумовотканинне полотно, яке закріплюють в планках циліндра лакувальної секції.

Для вибіркового лакування використовують:

· гумовотканинне полотно, на якому в потрібних місцях (наприклад, за допомогою витинального плотера) вирізають верхній гумовий шар;

· спеціальні не світлочутливі еластичні пластини, на яких вирізають ділянки поверхні аналогічно попередньому;

· флексографічні фотополімерні форми з водо - або органорозчинних пластин.

Процес лакування можна здійснювати за допомогою:

а) окремих машин для лакування всієї поверхні аркуша;

б) зволожувальної системи офсетних машин;

в) самостійних лакувальних секцій, що знаходяться в офсетних машинах, забезпечуючи вибіркове та суцільне лакування поверхні аркуша. Сучасні лакувальні машини призначені для нанесення покритті з розчинів лаку або розплавів. Вони працюють за схемою зображеною нижче. Аркушеживильний пристрій 1 подає аркуші в

захоплювачі опорного циліндра, який під час обертання проводить

аркуш під валиком лакувального апарата 2, що наносить лак.

Полаковані аркуші подають на конвеєр, який переміщує їх через сушильну камеру 3. Під час сушіння розчинник лаку інтенсивно випаровується і на поверхні відбитка утворюється прозора плівка.

Пари розчинника видаляються за допомогою вентиляційної установки. Потім відбитки надходять у зону охолодження 4 і приймальний пристрій 5. Технологічна схема процесу лакування показана вище.

Стапель самонакладу 1 завантажують аркушами друкованої продукції. За допомогою вакуумних присмоктувачів 2 аркуші подаються на стіл 3. Самонаклад лакувальної машини має стрижень з присмоктувачами, пристрій для роздування аркушів, транспортну тасьму і валики. Положення аркушів паперу визначається упорами і механізмом бокового вирівнювання. Підходячи до передніх упорів,

аркуші затискаються захоплювачами барабана 4, після чого поступають в лакувальний пристрій.

У процесі лакування валики наносять шар лаку на відбитки, не дотикаючись до його країв. Пристрій для нанесення лаку включає в себе ванну 5, лакувальні валики 6,7,8, а також бак з помпою для перекачування розчину лаку. Під час роботи машини лак автоматично подається з нижнього баку у ванну. Опущений у ванну валик 8 за допомогою валиків 6 і 7 передає шар лаку на відбитки. Відстань між лакувальними валиками регулюється.

Відлаковані відбитки за допомогою сіткового транспортера 9 поступають у сушильний пристрій 10. Сушильний апарат – це камера тунельного типу, обладнана інфрачервоними нагрівними елементами 11. Режим сушіння змінюється в залежності від характеру лакованої поверхні і товщини шару лаку, який наноситься на відбиток. Температура в сушильній камері регулюється в межах 30-70⁰С.

Над сушильною камерою встановлюється витяжний вентилятор, який видаляє пари розчинника з лакового шару. Нагнітаючий вентилятор подає в камеру повітря для підвищення швидкості сушіння.

Наступний етап – охолодження відбитків. Холодне повітря через трубки 12 подається в спеціальний пристрій, де відбувається інтенсивне охолодження, необхідне для затвердіння лакової плівки на відбитках. Після цього готові відбитки виводяться до приймального пристрою 13. Готова продукція складається у пачки, висота яких для запобігання злипання аркушів не повинна перевищувати 50 см.

При правильному проведенні процесу лакування і дотриманні необхідних технічних вимог, достатня якість лакованої продукції може бути забезпечена і без подальшого каландрування. При лакуванні відбитків, відрукованих на гладких сортах паперу, достатньо одноразового нанесення шару лаку. При лакуванні відбитків, відрукованих на шорстких або всмоктувальних сортах паперу, здійснюють дво - або триразове лакування. Лакування у спеціальних лакувальних машинах поступово зменшується через

необхідність виконання двох окремих операцій, тобто друкування і лакування.

Сьогодні можна лакувати не тільки на окремих машинах для лакування цілої поверхні аркуша, але і за допомогою:

· зволожувальної системи в аркушевих офсетних друкарських машинах (АОМ), що дозволяє виконувати як вибіркове, так і суцільне лакування;

· самостійних лакувальних секцій, які знаходяться в АОМ, розрахованих на вибіркове та суцільне лакування;

· флексографічних друкарських машин, машин глибокого друку та тамподруку.

При лакуванні в АОМ одержують тонші шари лаку, ніж в окремих лакувальних машинах, але їх товщини, як правило, вистачає для досягнення будь-якої мети. Запроваджувані останнім часом пристрої з анілоксовим валиком «Аnilox» також дозволяють нанесення лаку в кількості 20 см³/м².

Швейцарська фірма «Steinemann» випускає машини для лакування моделей:

· «Colibri»

· «Colibri S»

· «Colibri Junior»

· «TopSpot» - для вибіркового лакування.

У загальному вигляді будова всіх лакувальних машин включає:

- самонаклад;

- секцію лакування;

- транспортери;

- сушарку;

- приймальний пристрій.

Швейцарська фірма «Steinemann» випускає ряд машин для лакування. Порівняно з іншими лакувальними машинами конструктивні особливості «Colibri» надають ряд переваг:

- підвищена продуктивність за рахунок каскадного самонакладу;

- переміщення валика проти тиску вверх-вниз забезпечує чистий

зворот при двобічному лакуванні;

- видовжена зона транспортування аркушів між лакувальною

секцією та сушаркою гарантує більш високий глянець;

- за рахунок замкнутого кругообігу лаку з ракельною системою очищення витрати лаку мінімальні, що підвищує економічність машини.

Загальний вигляд універсальної лакувальної машини « Steinemann »

Сьогодні у всьому світі спостерігається тенденція до збільшення використання вибіркового лакування, і в майбутньому за прогнозами фахівців, ця технологія матиме перспективу розвитку.

Для вибіркового лакування фірма «Steinemann» пропонує машину «Topspot», при роботі на якій можна використовувати як УФ так і вододисперсійні лаки.

ЛАМІНУВАННЯ

Ламінуванням називається процес покриття друкованого аркуша пластиком. Документ герметично упаюється в двосторонній пакет із спеціальної плівки для ламінування, під впливом тепла, передавального від нагрівального елемента ламінатора.

Кілька десятків років тому ламінування документів будо доступно лише великим поліграфічним підприємствам. Ситуація змінилася тільки в середині останньої чверті 20 століття, після винаходу та впровадження у виробництво «безсольвентного» клею, тобто клей не містить розчинників.

Загальний вигляд ламінатора

Перевагою безсольвентного способу ламінування була відсутність необхідності встановлювати системи сушки і, отже, з'являлася значна економія часу в порівнянні з сольвентним способом.

Сучасні технології дозволяють швидко і якісно провести ламінацію будь-якої поліграфічної продукції, за найкоротші терміни. Ламінування ушляхетнює продукцію, оберігає від грязі, вологи, механічних пошкоджень, захищає від підробки, а також підсилює кольори і яскравість заламінованих документів.

Ламінувати можна найрізноманітніші види поліграфії: рекламні проспекти, сертифікати, прас-листи, грамоти, інструкції, пам`ятки, страхові поліси, натуральні документи, креслення,методичний матеріал, карти, меню, титульні листи, посвідчення особи, представницькі карти, перепустки, проїзні документи, всілякі лейбли, календарі, картки для багажу і т.д.

Способи ламінування

Існують декілька способів ламінування, причому для кожного

виду поліграфічної продукції застосовується свій спосіб. Для ламінування форматів А3, і більше використовують рулонні ламінатори. Ламінування здійснюється шляхом закачування об`єкта в плівку,що подається з розташованих в ламінатора зверху і знизу рулонів. Різниця видів і товщини плівки дозволяє додати друкованому аркушу різні ефекти блиску і жорстокості, створює для друкарської продукції надійний захист від зовнішніх впливів. При рулонному ламінуванні плівка подається з рулону. При цьому використовується більш щільна плівка від 100 до 250 мікрон. Двостороннє ламінування такою плівкою дозволяє продукції досягти щільності пластикової карти. При цьому довжина друкованої продукції може бути будь-яка. Таким чином ламінуються кишенькові календарі.

Пакетне ламінування – вид гарячого ламінування, при якому оригінал міститься у «конверт» із плівки підходящих розмірів, після чого пропускається через нагріті вали ламінатора. Пакетне ламінування застосовується для обробки невеликих оригіналів,

віддрукованих в єдиному екземплярі або малими тиражами: документів різних видів, бейджів, пропусків, водостійких оправ, а також буклетів, листівок і т.д. Захищеним таким чином документам не страшні волога, пил, бруд, вони не мнуться і не стираються.

Основне призначення гарячого ламінування – захист зображень від різних зовнішніх дій , до яких можуть відноситися пролита вода, всілякі спроби пом`яти, зіскоблити, подряпати зображення, вологе прибирання приміщення, дощ, сніг. Але досвідчені користувачі знають і про іншу цінну властивість ламінування: воно може значно поліпшити якість зображення. При використанні глянсових плівок зображення «виявляється» фарби стають більш

контрастними і соковитими. Завдяки ефекту «прояву» недорогий папір з покриттям набуває вигляду розкішного фотопаперу.

Холодне ламінування – це накочення, яка застосовується для всіх інших видів матеріалів: самоклеючих плівок, фотопаперів, синтетичних матеріалів. Температура при холодному ламінуванні не перевищує 30⁰. При цьому використовується спеціальна плівка, при чому повністю усувається ризик її теплового ушкодження. Холодна плівка дозволяє отримувати вироби привабливого зовнішнього вигляду, що досягається за рахунок елегантної поверхневої текстури. При такому способі можна істотно поліпшити якість ламінування постерів, документів, фотографій, пластиків та інших виробів.

Матове ламінування. Використовуючи спеціальну матову плівку, можна надати блискучим документам (наприклад, фотографіям) матовий блиск. При використанні кольорової фольги текст або малюнок на документі можна відтінити іншими кольором. Для цього потрібно покрити спеціальною кольоровою фольгою ту область на документі, яку бажано змінити. Під дією температури і тиском і тиском валів колір фольги буде перенесений на документ і закріпиться в тих місцях, де є тонер.

Плівка для ламінування

Плівки для ламінування бувають:

Глянцеві – відмінно передають колір зображення, його насиченість і яскравість. Світлові відблиски, що виникають на глянцевій поверхні, заважають сприймати дрібні деталі, наприклад, інформаційний текст.

Матові – виключають відблиски, дають можливість без зусиль робити написи на поверхні. Ці написи легко стираються звичайною гумкою. Покриття мотовою плівкою виглядає більш респектабельної як правило потрібний для ламінування візиток і дорогої рекламної продукції.

Текстуровані – наприклад: «Пісок», «Полотно», «Льон», «Бризки шампанського», «Тканина» використовують для декорування поверхні зображення.

Сучасні плівки для ламінування проводяться на основі трьох видів полімерів:

· Поліестеру (поліетилентерефталат – РЕТ);

· Поліпропілену (РР, ВОРР);

· Полівініхлориду (ПВХ або PVC ).

Примітно те, що плівки на основі ПВХ придатні для ламінування лакофарбового покриття автомобілів, що вперше випробувано в 2005 році російськими стилістами в Re-styling.

Будь-яка плівка на основі поліестера – багатошарова і містить, як правило, три шари:

1. шар поліестеру (РЕТ), служить основою і додає плівці жорсткість і пружність;

2. шар поліетилену (РЕ), служить сполучною ланкою і своєрідною «подушкою» при ламінуванні;

3. шар полімерного «клею»(EVA- етіленвінілацетат) - володіє властивостями адгезії.