ПРАВИЛА РОБОТИ З МІКРОСКОПОМ

1. Ставлять мікроскоп біля краю столику так, щоб окуляр знаходився проти лівого ока, і протягом роботи його не пересувають.

2. Відкривають повністю діафрагму, піднімають конденсор у крайнє верхнє положення. Якщо столик не зцентрований, його рухають за допомогою гвинтів так, щоб лінза конденсора була у центрі отвору столика.

3. Ставлять об’єктив 8х у робоче положення – на відстані 1см від предметного столика. Працювати з мікроскопом починають завжди з малого збільшення.

4. Дивлячись лівим оком в окуляр і користуючись увігнутим дзеркалом, направляють світло від вікна (але не пряме сонячне) або від електричної лампи (якщо лампа не матова, то в кільце під конденсор вкладають матове скло) в об’єктив, максимально і рівномірно освітлюючи поле зору. Праве око залишають відкритим, бо при закритому правому оці усе навантаження припадає на ліве око, а це спричинює перевтомлення очних м’язів.

5. Препарат кладуть на предметний столик (об’єкт, що вивчають, повинен бути під об’єктивом), і, дивлячись збоку, опускають об’єктив за допомогою гвинта грубого наведення так, щоб між фронтальною лінзою об’єктива і мікропрепаратом була відстань 5-7мм.

6. Дивлячись лівим оком в окуляр і обертаючи гвинт грубого наведення на себе, плавно піднімають об’єктив до положення, коли добре видно зображення об’єкта. Якщо зображення не з’явилось (проскочило), то треба повторити всі операції пунктів 5 і 6 спочатку. Не можна дивитись в окуляр і опускати об’єктив, обертаючи гвинт грубого наведення від себе, оскільки при цьому фронтальна лінза може роздушити накривне скельце і на ній з’являться подряпини. Діставши зображення, пересувають препарат рукою, знаходять потрібне місце об’єкта, розміщують його в центрі поля зору і закріплюють препарат клемами.

7. Кращої чіткості зображення добиваються, приводячи у відповідність діаметри пучка світла, що потрапляє в об’єктив і фронтальної лінзи об’єктива. З цією метою виймають окуляр, і, дивлячись у тубус, повільно закривають отвір діафрагми доти, доки її краї з’являться на межі вихідної лінзи об’єктива. При дуже сильному освітленні збільшують контрастність зображення, опускаючи конденсор.

8. Щоб вивчити будь – яку ділянку об’єкта при великому збільшенні, цю ділянку ставлять у центрі поля зору, пересуваючи препарат рукою. Після цього поворотом револьвера переводять об’єктив 40х у робоче положення, попередньо піднявши об’єктив. Потім за допомогою мікрометричного гвинта добиваються чіткості зображення об’єкта. Слід пам’ятати, що мікрометричний гвинт можна повертати в один бік не більш ніж на половину оберту. Якщо під час установлення об’єктиву 40х зображення немає, дістають його обережним повертанням гвинта грубого наведення на себе. І лише після цього фокусують об’єкт за допомогою мікрометричного гвинта.

9. Встановлюють оптимальний діаметр ірисової діафрагми для об’єктива 40х.

10. При великому збільшенні пересувати апарат можна лише із столиком.

11. Після закінчення роботи з великим збільшенням поворотом револьвера встановлюють мале збільшення і лише після цього знімають препарат. Не можна виймати препарат з-під об’єктива 40х, оскільки робоча відстань його дорівнює 0,6мм і можна пошкодити фронтальну лінзу.

Лабораторне заняття №1

Тема: ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БУДОВА САРКОДОВИХ (НА ПРИКЛАДІ АМЕБИ ПРОТЕЙ). БУДОВА ЧЕРЕПАШКОВИХ АМЕБ (НА ПРИКЛАДІ АРЦЕЛИ, ДИФЛЮГІЇ ТА ФОРАМІНІФЕР)

Систематичне положення

Тип Саркомастигофори - Sarcomastigophora

Підтип Саркодові - Sarcodina

Надклас Корененіжки - Rhizopoda

Клас Справжні амеби - Lobozea

Підклас Голі амеби - Gvmnamoebia

Ряд Амеби - Amoebida

Представник - Амеба протей - ______________________

Тип Саркомастиґофори - Sarcomastigophora

Підтип Саркодові - Sarcodina

Надклас Корененіжки - Rhizopoda

Клас Справжні амеби - Lobozea

Підклас Черепашкові амеби - Testacealobosia

Представники: Арцела -__________________________

Дифлюґія - ___________________________

Клас Зернястосітчасті - Granuloreticulosea

Ряд Форамініфери -Foraminiferida

Представник: Ґлобігерина - _______________________

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: