МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД. «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Агрономічний факультет

Кафедра землеробства

ЗВІТ

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ З ОКР 6.09010101 «БАКАЛАВР» В ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ «САВАННА» СНІГУРІВСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Студента: 3 курсу 3 групи

агрономічного факультету

Кішковського С.С.

 

Керівник практики:

кандидат с.-г. наук, доцент

Лавренко С.О.

 

Херсон - 2015

ЗМІСТ

	Стор.
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ГОСПОДАРСТВО . . . . . .
РОЗДІЛ 2. ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ГОСПОДАРСТВА
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА . . . . . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ СТАНУ АГРОНОМІЧНОЇ СЛУЖБИ В ГОСПОДАРСТВІ ВІДПОВІДНО СПЕЦІАЛЬНОСТІ ТА СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА . . . . . . .
4.1. Технологія вирощування основних сільськогосподарських культур, застосування інтенсивних та індустріальних технологій у господарстві, кормовиробництво та насінництво . . . . .
4.2. Сівозміни, система обробітку ґрунту, боротьба з забур'яненістю полів. Використання зрошуваних земель у господарстві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.3. Накопичення та використання органічних та мінеральних добрив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.4. Шкідники і хвороби сільськогосподарських культур та засоби боротьби з ними . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.5. Характеристика і оцінка механізації сільськогосподарських робіт у господарстві . . . . . . . . .
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА . . . . .
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

 

ВСТУП

 

Агрономія як спеціальність є досить важливою на теперішній час адже умовою соціально-економічного прогресу суспільства є підвищення ефективності промислового комплексу зокрема галузі сільського господарства. Щоб досягти високих врожаїв в даній сфері потрібно не забувати про поліпшення стану родючості ґрунту, досягати більших врожаїв, а на ділянках землі з використанням дощувальних машин і крапельного зрошення ставити за мету отримання двох або і більше врожаїв. Також слід не забувати і про захист ґрунту від забрудненості і різних типів ерозій. Але слід зауважити, що в теперішній час перед спеціалістами агрономічного профілю постають досить великі завдання які вимагають високих знань не лише у сфері агрономії але і в таких сферах як екологія, механізація і інших.

Одним із напрямків реалізації даного завдання є підготовка висококваліфікованих спеціалістів в галузі агрономії. Важливим моментом для отримання цього звання і навичок є виробнича практика. Виробнича практика передбачає ознайомлення з процесом виробництва у реальних умовах, здобуття знань і навиків необхідних для роботи у галузі рослинництва. Під час проходження практики приймаємо участь у: складанні наукових планів, планів роботи підприємства, нарядів на роботи; проведенні інструктажів з техніки безпеки; всіх основних технологічних операціях пов'язаних з виробництвом, регулюванні сільськогосподарських агрегатів; установлення регулювань на тракторах ґрунтообробних машин, проведенні нагляду за станом сільськогосподарських культур, визначенні дат настання фаз, строків збирання, урожайності; визначенні агрохімічного, агротехнічного та фітосанітарного стану полів, також обробці отриманих на основі аналізів цих факторів і операцій. Мені як студенту-практиканту випала змога проходити виробничу практику в ФГ «Саванна» Снігурівського району, Миколаївської області і на власні очі побачити з якими проблемами зіштовхується дане господарство і як воно їх долає.

РОЗДІЛ 1

РОЗДІЛ 2

ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ГОСПОДАРСТВА

 

ФГ «Саванна» знаходиться на території Миколаївської області з помірно континентальним посушливим кліматом. Клімат даного господарства має показники, які в цілому сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур. Середньорічна температура повітря – 9,7°С, середньорічна сума опадів – 350-395 мм (найбільша кількість опадів спостерігається на початку осені), сума позитивних температур повітря вище 10°С – 3100-3200°С, середньорічна вологість повітря – 53%, гідротермічний коефіцієнт – 0,7. Середня глибина промерзання ґрунту в зимовий період - 49 см, абсолютний річний мінімум температури повітря може досягати до -30°С, а максимум - +39°С. Тривалість вегетаційного періоду – 220-230 днів. Число днів у році з сніговим покривом - 36, середня із найбільших декадних висот снігового покриву за зиму – 10 см, середні запаси води в снігові при найбільшій висоті 22 мм. Стійкий сніговий покрив відсутній не менше ніж 50% зими.

Весняні заморозки припиняються в середньому в другій декаді квітня, але в окремі весни вони спостерігаються в третій декаді травня. Осінні заморозки наступають у середньому в третій декаді жовтня, найбільш ранні - у третій декаді вересня. Суховії бувають щорічно, вони дуже інтенсивні. За основний показник початку й кінця сезону взяті дати переходу середньої добової температури повітря через певні межі.

Весна найчастіше коротка (1-1,5 місяця), характерна її особливість є швидке наростання температури повітря. Початок весни (у середньому перша декада березня) пов'язана з датою стійкого переходу середньої добової температури повітря через 0°С. До кінця третьої декади березня середня добова температура повітря переходить через 5 °С. Це близько збігається із середніми строками сівби ярових культур, а також початком вегетаційного періоду деревних рослин й озимих культур.

Літо - найчастіше жарке, посушливе, триває біля п'ять місяців, у літній період випадає більша частина річної кількості опадів, переважно у вигляді злив. В вологі місяці буває в середньому від 4 до 8 днів з опадами. Часто бувають тривалі без дощові періоди. Перехід середньої добової температури повітря через 15°С спостерігається в першій декаді травня. Це відповідає початку найбільш теплої пори року. Середня температура повітря в червні в 15⁰⁰ годин становить 24-25°С у липні й у серпні - 27-28 °С. Максимальна температура досягає 38-40°С, однак такі високі температури бувають порівняно рідко. У третій декаді вересня звичайно відбувається перехід середньої добової температури повітря через 15°С, літо поступово закінчується. Настання осіннього сезону характеризується збільшенням хмарності й числа днів з опадами, а також початком заморозків. На загальному фоні зниження температури для осені характерні повернення тепла з ясною й часто тихою погодою.

За початок осіни прийнята дата переходу середньої добової температури через 10°С. Повсюдно по області це відбувається в другій половині жовтня. З датою переходу середньої добової температури через 5°С збігається закінчення вегетаційного періоду. Приблизно через 25-30 днів після цього (наприкінці листопада – початок грудня) наступає перехід температури повітря через 0°С. Зима на території області дуже коротка, м'яка, із частими й сильними відлигами (максимальні температури іноді підвищуються до 11-15°С). Середні добові температури повітря вище -5°С. Іноді в дуже холодні зими температура повітря може знижуватись до -32-34°С Узимку переважає похмура погода. За зиму спостерігається близько 25-40 днів зі сніжним покривом висотою 5-6 см. Найбільш ранні утворення сніжного покриву спостерігається в першій декаді грудня, а саме пізнє танення його - у третій декаді березня. Узимку, на полях нерідко утворюється крижана кірка. Період зі стійкими негативними середніми добовими температурами повітря повсюдно по області закінчується в першій декаді березня (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

РОЗДІЛ 3

РОЗДІЛ 4

Озимий ячмінь

Зерно озимого ячменю, яке містить у середньому понад 12% білка, 2,1 жиру використовують як концентрований корм (1,2 кормові одиниці і 100 г. перетравного протеїну / кг ячменю), для виробництва круп, а також у пивоварній промисловості; солому і полову згодовують худобі у вигляді грубих кормів. Також він є складовою зеленого конвеєру.

Середня врожайність зерна озимого ячменю становить 34 ц/га. В Україні вона сягає 37 ц/га. У роки сприятливі для перезимівлі озимого ячменю вона становить 50-55 ц/га.

Озимий ячмінь — підвид Hordeum vulgaer L. шестирядний ячмінь, різновид palidum ser., має в трійках усі плодоносні колоски.

Основні морфологічні ознаки мало чим відрізняються від ознак більшості культур родини злакових ( озима пшениця ). Але особливостям можна надати більшої уваги.

Зерно плівчасте, колоскові луски вузькі, колос солом'яно-жовтий. нещільний, ості довгі, зазубрені. Кількість членників колосового стрижня 10,5-13 на 4 см. Форма колоса чотиригранна, прямокутна; опушення колосового стрижня коротке або довге, повстяне. Ості довші за колос в 1,2-2 рази. Перехід квіткової луски у ость поступовий, іноді різкий. Зерно еліптичне; жовте, зененувате, зеленувато-жовте. Квіткова луска груба, середньогруба, середньозморшкувата; бічні жилка квіткової луски зазубрені. Основна щетинка на зерні довга, повстяна, волосиста, довговолокниста.

Кращими попередниками для озимого ячменю у сівозміні є чисті або зайняті пари, озима пшениця, зернобобові культури, кукурудза на зелений корм і силос. Залежно від попередників і забур'яненості поля проводять основну і передпосівну обробку ґрунту ( аналогічно підготовці ґрунту під озиму пшеницю)

Удобрення. Озимий ячмінь добре реагує на внесення мінеральних добрив, особливо азотних. Це пов'язано з його інтенсивним кущенням і наростанням вегетативної маси та коротким періодом засвоєння поживних речовин з ґрунту. Мінеральні добрива у нашій зоні рекомендовано вносити у нормі: після кукурудзи і озимих культур на південних чорноземах 90-60 кг д. р./га азоту, 60 кг д. р. /га фосфору і 30-45 кг д.р./ га калію; після зернобобових - по 30 кг д.р. /га азотних, 45-70 кг д.р./га калію та фосфору; на солонцюватих ґрунтах калій не застосовують. А взагалі добрива вносять з розрахунку на планований врожай та на основі агрохімічного аналізу ґрунту.

Фосфорні добрива до 90% від норми та повну норму калійних добрив використовують під основний обробіток ґрунту, близько 10% фосфорних добрив вносять при сівбі у рядки (Р_10-15). Азотні добрива вносять при розміщені ячменю після кукурудзи, стерневих попередників у два прийоми: половину норми - до сівби, половину у підживлення на весні у фазі кущення; після зернобобових - повну норму у весняне підживлення. На засолених ґрунтах урожайність ячменю значно підвищується при їх гіпсуванні, а на кислих - при вапнуванні. Сівба. Для сівби озимого ячменю використовують кондиційне насіння за схожістю не менше 92%, чистотою 98% та силою росту не менше 80%. Перед сівбою його протруюють та інкрустують використовуючі препарати Вітавакс (2-3 кг/т), Фундазол (2-3 кг/т), Гранозан (2-1,5 кг/т), прилипачі NaКМЦ (0,2 кг/т) або ПВС (0,5 кг/т).Для озимого ячменю має значення правильно встановлений строк сівби. При ранній сівбі він восени переростає, особливо після розміщення після кращих попередників, і втрачає зимостійкість; при запізнілій сівбі може увійти у зиму недорозвиненим зі зниженою морозостійкістю. Встановлено, що озимий ячмінь найкраще розвивається і витримує несприятливі умови зимівлі при сівбі через 10-12 днів після висівання озимої пшениці або під кінець висівання оптимальних строків її сівби. Типово озимі сорти ячменю слід висівати на 5-7 днів раніше ніж сорти “дворучки” (Тайна, Росава), яким властиве сильне переростання. Для типово озимих сортів ячменю оптимальними строками сівби у південих степових областях являються строки з 10 по 25 вересня. Сіють озимий ячмінь звичайним рядковим способом зерновими сівалками СЗ-3,6, СЗП-3,6 із залишенням технологічних колій. Застосовують також вузькорядну та перехресну сівбу. Норма висіву для нашого регіону становлять 3,5-4 млн. схожих насінин на 1 га (140-160 кг./га.), збільшуючи норму до 5 млн. (200 кг/га) при висіванні після стернових попередників і в суху осінь. Середня глибина загортання насіння 3-4 см. зі збільшенням на Півдні України до 6-7 см. Догляд за посівами. озимого ячменю в основному такий самий, як і за озимою пшеницею. Застосовують інтегровану систему захисту від хвороб і шкідників, знищують бур'яни, обробляють посіви ретардантами проти вилягання ячменю з використанням препаратів у дозах рекомендованих для озимої пшениці.Збирання. Збирають озимий ячмінь переважно роздільним способом у фазі воскової стиглості зерна ( з вологість 20-30 %). Чистий, дружно достиглий, неполеглий ячмінь збирають прямим комбайнуванням. Після обмолоту зерно очищують і зберігають при вологості 14-15%.В господарстві, де я проходив практику використовують технологію вирощування озимого ячменю аналогічно технології вирощування озимої пшениці. Сорт Достойний. Збирання озимого ячменю проводили комбайном KLAAS-lexion450 при вологості зерна 14%.

Соняшник. Після збирання попередника було виконано дискування агрегатом БДВП-4,2 у 2 сліди. Через 10-14 днів виконували основний обробіток ґрунту згідно схеми досліду.

Під основний обробіток ґрунту було проведено внесення мінеральних N₃₀P₄₅. В якості добрив використовували сечовину та амофос. Внесення проводилось агрегатом МВУ-900.

Весняний обробіток ґрунту включав боронування та культивацію на глибину 8-10 см. Передпосівна культивація здійснювалась на глибину 6-8 см (Т-150К+3КПС-4). Норма висіву 70 тис. насінин/га. Регулювання густоти розміщення рослин соняшника здійснювалось за допомогою передаточного механізму висіваючого апарату сівалки СУПН-8.

Під час догляду за посівами ґрунт в міжряддях обробляли культиватором КРН – 5,6 на глибину 6-8 см.

Збирають соняшник прямим комбайнуванням за допомогою комбайнів KLAAS-lexion450.

Цибуля

Вирощування цибулі є досить складним процесом і вимагає від сучасного фермера глибоких знань в сфері агрономії. В наш час цибулю вирощують майже всі фермерські та приватні підприємства. В господарстві «Саванна» дана культура вирощується з року в рік з моменту його заснування. Спеціалісти підприємства добре ознайомлені з технологією вирощування цибулі. Роботу на полі розпочинають з осені проводять оранку на глибину 20-22 см лемішним плугом ПЛН-5-35, який агрегатується з МТЗ-892. Навесні поле культивують на глибину до 6 см використовуючи таку с-г техніку МТЗ-892+КПС-4. Безпосередньо перед посівом проводять прикочування ґрунту.

Насіння цибулі протруюють Престижем проти комплексу хвороб і шкідників з розрахунку: 100 кг насіння 1л препарату, також додають органо-мінеральне добриво Лейла 100г, насіння просушують і висівають. Сіють цибулю сівалкою точного висіву для мілко-насінних культур Agricola italiana в комплексі з МТЗ-1025,2 на глибину 3,5 см. Норма висіву становить 1270 тис шт./га. Спосіб сівби стрічковий (8 рядний). Разом з посівом демонтують систему краплинного зрошення, починаючи демонтажем лейфлетів і закінчуючи демонтажем насосної установки та фільтростанції.

Полив здійснюють через краплинну стрічку по клітинам СКЗ, через кожні 3-4 дні в залежності від погодних умов. В залежності від потужності фільтростанції, витрати поливної води коливаються в межах 30-40 л/с. Через деякий час проводять промивання системи краплинного зрошення ортофосфорною кислотою, яка також збагачує ґрунт на Р₂О₅.

Через кілька неділь після сходів на посівах цибулі проводять культивацію міжрядь на глибину 3-5 см міжрядним культиватором КРН-5,6, який агрегатується з МТЗ-892. В період вегетації культури по мірі потрібності, проводять ще одну культивацію.

Важливе місце у вирощуванні цибулі займає система захисту від шкідників, хвороб та бур’янів, а також застосування мікродобрив.

Таблиця 4.1

РОЗДІЛ 5

ОХОРОНА ПРАЦІ

Усі підприємства, установи та організації повинні дбати про безпеку праці і здоров'я своїх працівників. До обов'язків роботодавця входить розробка комплексних заходів з охорони праці, які б гарантували безпечні і здорові умови праці на робочому місці. Ефективність цих заходів оцінюється в першу чергу за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки.

Основою ефективності цих заходів є навчання і інструктажі із питань охорони праці, безпеки експлуатації певних агрегатів та машин. Робітник повинний добре знати вимоги інструкції. Тільки при високій трудовій і виробничій дисципліні, точному виконанні вимог інструкції може бути забезпечена безпека працюючих і схоронність машин і устаткування.

Згідно з типовим положенням про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4-12-99), усі працівники, що приймаються на роботу та у процесі роботи проходять на підприємстві навчання, інструктаж з охорони праці, вивчають правила надання першої долікарняної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій.

Особи, що порушили вимоги інструкцій, залучаються до відповідальності відповідно до правил внутрішнього розпорядку господарства, за винятком випадків, коли порушення вимог викликає кримінальну відповідальність. Допуск осіб до роботи що не пройшли навчання та перевірку знань, забороняється.

Відповідно до кожної з груп шкідливих факторів існують свої специфічні заходи і засоби по зниженню і ліквідації їх шкідливого впливу. які можна об'єднати у положеннях з інструкції техніки безпеки.

Особлива увага приділяється проведенню санітарно-гігієнічним заходом, що спрямовані на збереження здоров'я працівників і персоналу господарства.

Організація та проведення санітарно-гігієнічним заходів в господарстві здійснюється згідно санітарних норм та ГОСТу 12.1.005-88. Основне завдання санітарно-гігієнічних заходів – запобігання дії шкідливих виробничих факторів на організм, збереження здоров'я працюючих та попередження професійних захворювань.

Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці і санітарно-побутового обслуговування регулюється документами СН

При роботі з пестицидами та добривами необхідно дотримуватись наступних умов:

1. Залежно від виду і токсикологічних характеристик шкідливої речовини (отрутохімікатів) працівників забезпечують необхідними засобами захисту та спецодягом.

2. На місці роботи з пестицидами забороняється палити і приймати їжу, а під час роботи з препаратами високотоксичних речовин забороняється палити протягом усього періоду роботи.

3. Усі роботи зв’язані з приготуванням пестицидів і підготовці до роботи з ними, необхідно виконувати із суворим додержанням правил безпеки.

4. Під час перерви обличчя і руки миють холодною водою з милом.

5. Якщо робота виконується в приміщенні складу, такі приміщення періодично провітрюють або користуються витяжною вентиляцією.

6. Після закінчення роботи з мінеральними добривами працівник повинен прийняти душ. Спецодяг та інші засоби індивідуального захисту слід зберігати в спеціальних шафах окремо від чистого одягу.

Людям, що працюють зі шкідливими факторами, скорочують робочий час (при внесенні пестицидів – на 4-6 годин), збільшують тривалість відпусток (з 24 до 36 календарних днів), надають курортні путівки, безкоштовне лікування, засоби індивідуального захисту ( додаток З).

При роботі з тракторами і ґрунтообробними агрегатами , збиральною технікою необхідно дотримуватись наступних умов:

1. До обслуговування тракторів допускаються лише ті, хто навчений безпеки методам праці, добре знає будову машини і має допуск до роботи на тракторі.

2. Необхідно, щоб всі трактори та сільськогосподарські машини були технічно справні. Причиною нещасних випадків може стати найменша несправність трактора.

3. Систематично перевіряти чи відповідають трактори вимогам техніки безпеки. Організовувати технічне їх обслуговування.

4. Стежити за своєчасним забезпечення трактористів засобами індивідуального захисту за діючими нормами.

5. Здійснювати контроль за правильним переїздом тракторів з одного місця на інше особливо при переїзді через залізницю,автомагістралі, пересічену місцевість та ін.

6. Встановлювати маршрути руху тракторів, визначати місце для короткочасного відпочинку трактористів, стежити за санітарним станом усіх переміщень. Вимагати від трактористів додержання правил безпеки.

7. За механізаторами закріплюється на весь період роботи трактор, щоб запобігти травматизму через незнання особливостей тієї чи іншої конструкції машини. При перенесенні на інший вид марки тракторів обов’язково проводиться додатковий інструктаж з безпечних методів праці на новій машині.

8. До керування обслуговування тракторів категорично заборонено допускати машиністів. Якщо вони знаходяться в стані хоча б легкого сп’яніння. Категорично заборонено передавати керування закріпленим трактором будь-якому без спеціального розпорядження керівника робітнику. Особи які порушують вимоги інструкцій з техніки безпеки, не допускають до роботи без позачергового інструктажу.

9. Обов’язковою умовою організації безпечної праці є встановлення розпорядку робочого дня.

10. Трактори всіх марок повинні бути повністю укомплектовані справним інструментом та пристроями відповідно до заводської інструкції.

11. Перед початком руху тракторист повинен впевнитись в технічній справності всіх механізмів і систем трактора.

12. Під час роботи двигуна тракторист повинен стежити за показами амперметра, манометра, термометрів системи мащення і охолодження, перегріву. При відхиленні від норми показників контрольних приладів або появі сторонніх шумів чи стуків трактора слід негайно зупинити.

13. Категорично заборонено: залишати працюючий трактор без нагляду ; при навішуванні с/г машин на трактор стояти між повздовжніми тягами начіпного механізму; без сигналу відповіді включати вал відбору потужності та рушати трактором; залишати без нагляду працюючий транспорт; зіскакувати і вскакувати на трактор; переходити з місця на місце; сидіти і стояти на крилах чи підніжках. Сидіти дозволяється лише на спеціально обладнаних сидіннях .

14. Під час роз’їзду тракторів необхідно завжди триматися правого боку на відстані від зустрічного трактору не менше як 2 м.

15. Працюючі, тракторні агрегати в одній загінці повинні знаходитись на відстані 30-40 м. Об'їжджати агрегат, що зупинився треба збоку необробленого поля, обов'язково виключити при цьому причіпні чи начіпні машини.

16. Під час сильної грози в полі необхідно виключити двигун і відійти від трактора.

17. Треба проявляти обережність при переїзді канав,схилів,вибоїн, а також на крутих поворотах. На крутих схилах /більше як 8 градусів/ робота забороняється. Треба уважно стежити щоб кути похилу трактора не перевищували 20 градусів.

Таким чином, у результаті проведеного аналізу, прийшли до висновку, що санітарно-гігієнічні заходи в господарстві знаходяться на високому рівні і відповідно до діючих нормативних документів.

Рекомендації по поліпшенню стану охорони праці в господарстві:

1. Необхідно, щоб всі робочі місця своєчасно готувалися до роботи;

2. Потрібно покращити рівень підготовки водіїв та механізаторів, а також усіх робітників господарства;

3. Звернути увагу на рівень та якість проведення інструктажів;

4. Вести постійний контроль за виконанням вимог інструкцій;

5.  Слідкувати за використанням спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, постійно тримати їх чистими, справними і вірно підібраними;

РОЗДІЛ 6

Охорона навколишнього середовища - система мір, спрямованих на підтриманні зональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнім середовищем, забезпечення, відтворення і збереження природних ресурсів, розумного використання та попередження шкідливого впливу на них.

Під впливом антропогенних чинників проходять і змінюються шляхи міграції речовин. Все більше споживаючи природні ресурси з допомогою зростаючих технічних засобів людського у прогресуючій формі покращують умови розвитку цивілізації.

Основним забрудником навколишнього середовища є пестициди - хімічні речовини, що використовують для знищення бур’янів, шкідники, хвороб. На всіх стадіях виробництва забруднюється навколишнє середовище. Вони проникають у водойми, де накопичуються у рибі та інших водних організмів. Річки та дощі переносять в інші регіони, де вони отруюють ґрунти, джерела питної води, моря, вбивають рослини і тварини. Рівень забруднення становить 65% сільськогосподарських угідь.

Основні причини зниження агрономічних властивостей ґрунту - це, насамперед, багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і комбайнів; водна та вітрова ерозія (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства);споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, що призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, яке супроводжується забрудненням ґрунту баластними речовинами(хлоридами, сульфатами), та ін.

Отже, катастрофічний стан наших земель вимагає невідкладних науково-обґрунтованих заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування. Найважливішим заходом збереження ґрунтів є правильне формування культурного агроландшафту. Не менш важливою справою є організація і дотримання польових, кормових та інших сівозмін.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Фермерське господарство «Саванна» Снігурівського району Миколаївської області є одним з провідних господарств нашої області. Завдяки надзвичайній праці людей було створено комплекс по вирощуванню, переробці, зберіганню та реалізації овочевих, зернових та технічних культур. В основу роботи господарства було покладено жорстку технологію, що дала змогу отримувати високі врожаї овочевих, зернових та олійних культур, за виключенням років з несприятливими погодними умовами. В господарстві добра відпрацьована агрономічна служба, вміло функціонує адміністративна частина. Відділ рослинництва майже достатньо забезпечений технікою, дотримується технологія вирощування сільськогосподарських культур з використанням мінеральних добрив та хімічних засобів захисту. Недоліком є надмірне застосування хімічних препаратів, що є шкідливим для людського організму і навколишнього середовища.

Аналізуючи організацію та процес виробництва сільськогосподарської продукції в господарстві можна зробити висновок, що рівень виробництва в господарстві досить високий на даний час. Господарство рентабельне, прибуток одержують за рахунок галузі рослинництва.

Для покращення економічного положення господарства можна пропонувати наступні заходи:

Ø скомплектувати сівозміни, урізноманітнити набір культур, чітко сформувати чергування культур на полях і в часі;

Ø використовувати високопластичні сорти які адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов нашого регіону;

Ø скласти технології вирощування культур, які будуть економічно ефективними з урахуванням сучасного стану господарства, та застосовувати їх;

Ø необхідно розробити прогресивні норми виробітку та тарифікацію на окремі види робіт;

Ø розрахувати мінімальні норми внесення добрив, які будуть відповідати економічному положенню в господарстві, та використовувати їх;

Ø використовувати місцеві органічні добрива.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

1234567Следующая ⇒

Поделиться: