Технологія вирощування основних сільськогосподарських культур, застосування інтенсивних та індустріальних технологій у господарстві, кормо виробництво та насінництво

 

Озима пшениця

Озима пшениця є найважливішою зерновою культурою. За посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Основне призначення озимої пшениці - забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні становить в середньому 13-15%, містить велику кількість вуглеводів, в тому числі до 70% крохмалю, вітамінів В_1, В_2, РР, Е та провітаміни А, Д, до 2% зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом. 400-500 г пшеничного хліба та хлібобулочних виробів покриває близько третини всіх потреб людини в їжі, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) - у повноцінних білках, 50-60% - у вітамінах групи В, 80% - у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі і залізі, на 40% - у кальцію.

В Україні поширені також сорти озимої твердої пшениці. Білка в ній 16-18%. Борошно твердих пшениць є незамінною сировиною для макаронної промисловості. Тверді пшениці використовуються для виробництва особливого сорту борошна - крупчатки та виготовлення вищої якості манної крупи. У тваринництві широко використовують багаті на білок(14%) пшеничні висівки. Озиму пшеницю висівають у зеленому конвеєрі в чистому вигляді і в сумішках.

Озима пшениця є добрим попередником для інших культур і в цьому полягає її агротехнічне значення. Кращим серед непарових попередників є зернобобові культури, озимі по пару, рання картопля, кукурудза на силос, гречка, озимий ріпак тощо.

Після збирання попередника поле обробляють важкими дисковими боронами «Фрегат», які агрегатуються з К-701 на глибину 16-18 см та проводять оранку на глибину 20-22 см плугом ПЛН-5-35. Передпосівна культивація виконується на глибину 6-7 см культиватором КПС-4.

Під озиму пшеницю застосовують органічні та мінеральні добрива. Органічні добрива в господарстві не використовують, так як не розвинене тваринництво, а купівля його та транспортні витрати суттєво збільшують собівартість озимої пшениці. На весні по мерзлоталому ґрунту посіви підживлюють по методу Бузницького - вносять аміачну селітру 80 кг/га сівалкою СЗ-5,4.

Для сівби використовують насіння високої репродукції. Оптимальні строки сівби для озимої пшениці з 5 жовтня до 13 жовтня. Норми висіву встановлюють з урахуванням попередника, кущистості, строків сівби, якості насіння. Середня норма висіву в Степу становить 220 кг/га. Глибина загортання насіння 6-7 см. Сіють озиму пшеницю звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см. Сіють зерновою сівалкою СЗ-5,4. Після посіву проводять коткування ґрунту. Рано навесні поле боронують за допомогою ґрунтообробного агрегату БДТ-10,0.

Для боротьби з однорічними дводольними бур’янами в господарстві «Саванна» застосовували гербіцид Голд Стар в.г. 20г/га у фазі повного кущіння до з’явлення прапорцевого листка.

На початку травня (12.05.) посіви озимої пшениці обробляли фунгіцидом Рекс Дуо нормою 500г/га проти борошнистої роси, септоріозу листя та інших плямистостей, іржі (бура, стеблова та ін.), фузаріозу, церкоспорельозу, септоріозу колосу, також під час обприскування добавляли регулятор росту Вимпел нормою 200г/га.

На початку червня, а саме 10.06. посіви пшениці обприскували інсектицидами Нурел Д - 700 г/га і Децис Профі - 50 г/га проти клопа шкідливої черепашки, пшеничного трипсу і п’явиці.

Урожай збирають при повній стиглості прямим комбайнуванням вологість зерна 15%, а саме комбайном Джон Дір-9610. Роздільне збирання має переваги на високорослих і нерівно достигаючих, схильних до обсипання і вилягання, а також забур’янених посівах; пряме комбайнування при збиранні низькорослих зріджених та стійких проти обсипання перестиглих посівах. Зібране зерно очищують, сортують, при потребі сушать до вологості 14 -15%, при якій воно зберігається.

Передпосівний обробіток ґрунту під ярий ячмінь складається з культивації (КПС-4)на глибину заробки насіння (6-8 см). Посів проводиться зерновими сівалками (СЗ-3,6). Норма висіву складає 4 млн. шт./га схожих насінин, глибина заробки 6-8 см. При посіві вноситься N₁₅Р₁₅К₁₅. Догляд за ярим ячменем включає хімічні обробки від бур'янів та хвороб в період фази кущіння, від шкідників в період фази початку дозрівання. Збирання ярого ячменю починається при технічній стиглості культури та відповідних параметрах вологості. Комбайнування як пряме (комбайн ДОН-1500), так і роздільне. Скошування на звал проводиться за допомогою комбайнів СК-5 "Нива"+ЖРБ-4,2.

Озимий ячмінь

Зерно озимого ячменю, яке містить у середньому понад 12% білка, 2,1 жиру використовують як концентрований корм (1,2 кормові одиниці і 100 г. перетравного протеїну / кг ячменю), для виробництва круп, а також у пивоварній промисловості; солому і полову згодовують худобі у вигляді грубих кормів. Також він є складовою зеленого конвеєру.

Середня врожайність зерна озимого ячменю становить 34 ц/га. В Україні вона сягає 37 ц/га. У роки сприятливі для перезимівлі озимого ячменю вона становить 50-55 ц/га.

Озимий ячмінь — підвид Hordeum vulgaer L. шестирядний ячмінь, різновид palidum ser., має в трійках усі плодоносні колоски.

Основні морфологічні ознаки мало чим відрізняються від ознак більшості культур родини злакових ( озима пшениця ). Але особливостям можна надати більшої уваги.

Зерно плівчасте, колоскові луски вузькі, колос солом'яно-жовтий. нещільний, ості довгі, зазубрені. Кількість членників колосового стрижня 10,5-13 на 4 см. Форма колоса чотиригранна, прямокутна; опушення колосового стрижня коротке або довге, повстяне. Ості довші за колос в 1,2-2 рази. Перехід квіткової луски у ость поступовий, іноді різкий. Зерно еліптичне; жовте, зененувате, зеленувато-жовте. Квіткова луска груба, середньогруба, середньозморшкувата; бічні жилка квіткової луски зазубрені. Основна щетинка на зерні довга, повстяна, волосиста, довговолокниста.

Кращими попередниками для озимого ячменю у сівозміні є чисті або зайняті пари, озима пшениця, зернобобові культури, кукурудза на зелений корм і силос. Залежно від попередників і забур'яненості поля проводять основну і передпосівну обробку ґрунту ( аналогічно підготовці ґрунту під озиму пшеницю)

Удобрення. Озимий ячмінь добре реагує на внесення мінеральних добрив, особливо азотних. Це пов'язано з його інтенсивним кущенням і наростанням вегетативної маси та коротким періодом засвоєння поживних речовин з ґрунту. Мінеральні добрива у нашій зоні рекомендовано вносити у нормі: після кукурудзи і озимих культур на південних чорноземах 90-60 кг д. р./га азоту, 60 кг д. р. /га фосфору і 30-45 кг д.р./ га калію; після зернобобових - по 30 кг д.р. /га азотних, 45-70 кг д.р./га калію та фосфору; на солонцюватих ґрунтах калій не застосовують. А взагалі добрива вносять з розрахунку на планований врожай та на основі агрохімічного аналізу ґрунту.

Фосфорні добрива до 90% від норми та повну норму калійних добрив використовують під основний обробіток ґрунту, близько 10% фосфорних добрив вносять при сівбі у рядки (Р_10-15). Азотні добрива вносять при розміщені ячменю після кукурудзи, стерневих попередників у два прийоми: половину норми - до сівби, половину у підживлення на весні у фазі кущення; після зернобобових - повну норму у весняне підживлення. На засолених ґрунтах урожайність ячменю значно підвищується при їх гіпсуванні, а на кислих - при вапнуванні. Сівба. Для сівби озимого ячменю використовують кондиційне насіння за схожістю не менше 92%, чистотою 98% та силою росту не менше 80%. Перед сівбою його протруюють та інкрустують використовуючі препарати Вітавакс (2-3 кг/т), Фундазол (2-3 кг/т), Гранозан (2-1,5 кг/т), прилипачі NaКМЦ (0,2 кг/т) або ПВС (0,5 кг/т).Для озимого ячменю має значення правильно встановлений строк сівби. При ранній сівбі він восени переростає, особливо після розміщення після кращих попередників, і втрачає зимостійкість; при запізнілій сівбі може увійти у зиму недорозвиненим зі зниженою морозостійкістю. Встановлено, що озимий ячмінь найкраще розвивається і витримує несприятливі умови зимівлі при сівбі через 10-12 днів після висівання озимої пшениці або під кінець висівання оптимальних строків її сівби. Типово озимі сорти ячменю слід висівати на 5-7 днів раніше ніж сорти “дворучки” (Тайна, Росава), яким властиве сильне переростання. Для типово озимих сортів ячменю оптимальними строками сівби у південих степових областях являються строки з 10 по 25 вересня. Сіють озимий ячмінь звичайним рядковим способом зерновими сівалками СЗ-3,6, СЗП-3,6 із залишенням технологічних колій. Застосовують також вузькорядну та перехресну сівбу. Норма висіву для нашого регіону становлять 3,5-4 млн. схожих насінин на 1 га (140-160 кг./га.), збільшуючи норму до 5 млн. (200 кг/га) при висіванні після стернових попередників і в суху осінь. Середня глибина загортання насіння 3-4 см. зі збільшенням на Півдні України до 6-7 см. Догляд за посівами. озимого ячменю в основному такий самий, як і за озимою пшеницею. Застосовують інтегровану систему захисту від хвороб і шкідників, знищують бур'яни, обробляють посіви ретардантами проти вилягання ячменю з використанням препаратів у дозах рекомендованих для озимої пшениці.Збирання. Збирають озимий ячмінь переважно роздільним способом у фазі воскової стиглості зерна ( з вологість 20-30 %). Чистий, дружно достиглий, неполеглий ячмінь збирають прямим комбайнуванням. Після обмолоту зерно очищують і зберігають при вологості 14-15%.В господарстві, де я проходив практику використовують технологію вирощування озимого ячменю аналогічно технології вирощування озимої пшениці. Сорт Достойний. Збирання озимого ячменю проводили комбайном KLAAS-lexion450 при вологості зерна 14%.

Соняшник. Після збирання попередника було виконано дискування агрегатом БДВП-4,2 у 2 сліди. Через 10-14 днів виконували основний обробіток ґрунту згідно схеми досліду.

Під основний обробіток ґрунту було проведено внесення мінеральних N₃₀P₄₅. В якості добрив використовували сечовину та амофос. Внесення проводилось агрегатом МВУ-900.

Весняний обробіток ґрунту включав боронування та культивацію на глибину 8-10 см. Передпосівна культивація здійснювалась на глибину 6-8 см (Т-150К+3КПС-4). Норма висіву 70 тис. насінин/га. Регулювання густоти розміщення рослин соняшника здійснювалось за допомогою передаточного механізму висіваючого апарату сівалки СУПН-8.

Під час догляду за посівами ґрунт в міжряддях обробляли культиватором КРН – 5,6 на глибину 6-8 см.

Збирають соняшник прямим комбайнуванням за допомогою комбайнів KLAAS-lexion450.

Цибуля

Вирощування цибулі є досить складним процесом і вимагає від сучасного фермера глибоких знань в сфері агрономії. В наш час цибулю вирощують майже всі фермерські та приватні підприємства. В господарстві «Саванна» дана культура вирощується з року в рік з моменту його заснування. Спеціалісти підприємства добре ознайомлені з технологією вирощування цибулі. Роботу на полі розпочинають з осені проводять оранку на глибину 20-22 см лемішним плугом ПЛН-5-35, який агрегатується з МТЗ-892. Навесні поле культивують на глибину до 6 см використовуючи таку с-г техніку МТЗ-892+КПС-4. Безпосередньо перед посівом проводять прикочування ґрунту.

Насіння цибулі протруюють Престижем проти комплексу хвороб і шкідників з розрахунку: 100 кг насіння 1л препарату, також додають органо-мінеральне добриво Лейла 100г, насіння просушують і висівають. Сіють цибулю сівалкою точного висіву для мілко-насінних культур Agricola italiana в комплексі з МТЗ-1025,2 на глибину 3,5 см. Норма висіву становить 1270 тис шт./га. Спосіб сівби стрічковий (8 рядний). Разом з посівом демонтують систему краплинного зрошення, починаючи демонтажем лейфлетів і закінчуючи демонтажем насосної установки та фільтростанції.

Полив здійснюють через краплинну стрічку по клітинам СКЗ, через кожні 3-4 дні в залежності від погодних умов. В залежності від потужності фільтростанції, витрати поливної води коливаються в межах 30-40 л/с. Через деякий час проводять промивання системи краплинного зрошення ортофосфорною кислотою, яка також збагачує ґрунт на Р₂О₅.

Через кілька неділь після сходів на посівах цибулі проводять культивацію міжрядь на глибину 3-5 см міжрядним культиватором КРН-5,6, який агрегатується з МТЗ-892. В період вегетації культури по мірі потрібності, проводять ще одну культивацію.

Важливе місце у вирощуванні цибулі займає система захисту від шкідників, хвороб та бур’янів, а також застосування мікродобрив.

Таблиця 4.1

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: